Слова на літеру В

• весло — Дерев’яна з лопаттю на кінці довга жердина, за допомогою якої переміщають човен, гребне судно.
• веслувальник — Той, хто займається веслувальним спортом.
• веслувальниця — Жін. до веслува́льник.
• веслування — Дія за знач. веслува́ти.
• весляр — Людина, що веслує.
• весна — Пора року між зимою і літом, яка характеризується подовженням дня, потеплінням, появою перелітних птахів, розквітом…
• веснівка — Те саме, що весня́нка¹.
• веснооранка — Весняна оранка необробленої восени землі.
• веснування — Дія за знач. веснува́ти.
• веснянка — Хорова народнообрядова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай і т. ін.
• вест — Захід, західний напрямок.
• весталка — Жриця давньоримської богині домашнього вогнища Вести, що давала обітницю довічної безшлюбності й цнотливості і…
• вестерн — фільми, п'єси, повісті, дія яких розгортається в 2-й половині 19 ст. в західних штатах США і героями яких є ковбої.
• вестибулометрія — сукупність методичних прийомів дослідження вестибулярного аналізатора. Суттю В. є оцінка реакцій, що виникають у…
• вестибюль — Значних розмірів переднє прохідне приміщення у громадській будові або у деяких житлових будинках.
• ветеран — Досвідчений, бувалий воїн, що брав участь у багатьох боях.
• ветеринар — Лікар, що лікує тварин, фахівець з ветеринарії.
• ветеринарія — Комплекс наук про будову тваринного організму, його життєдіяльність, способи запобігання хворобам тварин і їх лікування
• ветлікар — Медичний спеціаліст, який займається лікуванням тварин.
• вето — У буржуазному державному праві — остаточна чи умовна заборона, яку накладає верховна державна влада на рішення нижчого…
• ветхість — Стан за знач. ве́тхий.
• вех — Сісиtа L.). Отруйна рослина.
• вечерня — Відправлювана у другій половині дня церковна служба у християн.
• вечеря — Споживання їжі ввечері.
• вечір — Частина доби від кінця дня до початку ночі.
• вечірка — Вечірнє зібрання, гулянка з частуванням у вузькому колі.
• вечірник — Людина, що вчиться або працює у вечірню зміну.
• вечірниця — Жін. до вечі́рник.
• вечорина — Вечір (у 1 знач.).
• вештання — Дія за знач. ве́штатися.
• вʼєтнамець — житель В'єтнаму
• вживання — Використання чогось у мові, їжі або повсякденному житті.
• вжиток — Повсякденне використання речей, слів або продуктів у житті.
• вжиття — Використання або здійснення певних заходів чи засобів.
• взаємини — Взаємні стосунки між ким-, чим-небудь.
• взаємність — Взаємне почуття дружби, кохання або почуття у відповідь на дружбу, кохання і т. ін.
• взаємовідносини — Те саме, що взає́мини.
• взаємовідношення — Взаємний прояв тих чи інших особливостей внаслідок взаємозв’язку, взаємодії.
• взаємовплив — Вплив, що здійснюється одним на одного, взаємно.
• взаємодія — Взаємний зв’язок між предметами у дії, а також погоджена дія між ким-, чим-небудь.
• взаємодіяння — Те саме, що взаємоді́я.
• взаємодопомога — Допомога, що надається одним одному, взаємно.
• взаємозалежність — Залежність одного від одного, взаємна залежність між явищами, людьми, предметами і т. ін.
• взаємозвʼязок — Взаємний зв’язок між двома або багатьма особами, явищами, предметами і т. ін.
• взаємозумовленість — Тісний зв'язок між явищами, за якого вони безпосередньо впливають одне на одне.
• взаєморозуміння — Взаємне розуміння, згода між ким-, чим-небудь.
• взвод — Невеликий військовий підрозділ у різних родах військ.
• взірець — Зразок якого-небудь виробу, матеріалу і т. ін., що дає уявлення про інші подібні вироби, матеріали і т. ін.
• взірцевість — Абстр. ім. до взірце́вий 2.
• взорець — Зменш. до взір 1,2.
• взування — Дія за знач. взува́ти.
• взуттьовик — Робітник взуттєвої промисловості.
• взуття — Вигот. із шкіри, гуми, парусини та деяких інших матеріалів вироби, звичайно на твердій підошві, для носіння на ногах.
• взяття — Процес захоплення або оволодіння чимось за допомогою сили.
• вибагливість — Абстр. ім. до виба́гливий.
• вибалок — Невелика балка.
• вибачення — Поблажливість до кого-небудь винного, до провини; прощення за провину.
• вибачливість — Абстр. ім. до виба́чливий.
• вибачність — Абстр. ім. до виба́чни́й.
• вибиванка — Те саме, що ви́бійка.
• вибивання — Дія за знач. вибива́ти 1-3, 5-10.
• вибивка — Дія за знач. вибива́ти 1.
• вибирання — Дія за знач. вибира́ти 1, 3, 4.
• вибиття — Дія за знач. ви́бити 10.
• вибіг — Місце або огороджена ділянка для прогулянок тварин.
• вибій — Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням.
• вибійка — Тканина з візерунком, який наноситься вручну за допомогою різьбленої або набірної дерев’яної дошки.
• вибійник — Шахтар, що працює у вибої, відбиваючи від пласта кам’яне вугілля, руду і т. ін.
• вибійниця — Жін. до вибі́йник 2.
• вибільник — Робітник, фахівець з вибілювання.
• вибільниця — Жін. до вибільни́к.
• вибілювання — Дія за знач. вибі́лювати.
• вибір — Дія за знач. вибира́ти, ви́брати 1.
• вибірка — Те саме, що вибира́ння.
• вибірковість — Абстр. ім. до вибірко́вий.
• вибірник — Робітник, який вибирає що-небудь з чогось.
• вибірниця — Жін. до вибірни́к.
• вибірність — Абстр. ім. до ви́бірний 1.
• виблиск — Короткочасний спалах вогню, світла.
• виблискування — Дія за знач. вибли́скувати.
• вибовкування — Дія за знач. вибо́вкувати.
• вибовтування — Дія за знач. вибо́втувати.
• вибоїна — Заглибина, отвір, зроблені в чому-небудь ударянням; вибій.
• виборець — Особа, що обирає або має право взяти участь у виборах; учасник виборів.
• вибори — Обрання шляхом голосування депутатів у представницькі органи держави, службових осіб і т. ін.
• виборниця — Жін. до ви́борець.
• виборність — Абстр. ім. до ви́борний¹ 2.
• вибраковування — Дія за знач. вибрако́вувати.
• вибракування — Дія за знач. ви́бракувати.
• вибранець — Особа, вибрана для виконання яких-небудь обов’язків.
• вибранка — Жін. до вибра́нець.
• вибривання — Дія за знач. вибрива́ти.
• вибризкування — Дія за знач. вибри́зкувати.
• вибрик — Стрибок з відкиданням задніх ніг (про копитних тварин).
• вибрикування — Дія за знач. вибри́кувати.
• виброджування — Дія за знач. вибро́джувати¹.
• вибування — Дія за знач. вибува́ти.
• вибудовування — Дія за знач. вибудо́вувати.
• вибуравлювання — Дія за знач. вибура́влювати.
• вибурювання — Дія за знач. вибу́рювати.
• вибуття — Дія за знач. ви́бути 1.
• вибух — Розрив вибухової речовини, спеціального снаряда, оболонки чого-небудь і т. ін., з дуже сильним звуком і великою…
• вибухання — Дія за знач. вибуха́ти 1.
• вибухівка — Вибухова речовина.
• вибуховість — Властивість за знач. вибухо́вий 1.
• вибучування — Дія за знач. вибу́чувати¹.
• виваження — Дія за знач. ви́важити.
• виважування — Дія за знач. вива́жувати.
• вивалювання — Дія за знач. вива́лювати.
• вивантаження — Дія за знач. ви́вантажити.
• вивантажник — Робітник, що займається вивантажуванням.
• вивантажування — Дія за знач. виванта́жувати.
• вивантажувач — Те саме, що виванта́жник.
• вивар — Рідина, в якій що-небудь виварилось, наситивши її певними речовинами.
• виварка — Посуд, в якому виварюють білизну.
• виварювання — Дія за знач. вива́рювати.
• виведення — Дія за знач. ви́вести і виво́дити¹ (в 1-7 знач.).
• вивезення — Дія за знач. ви́везти, виво́зити 1-3.
• вивергання — Дія за знач. виверга́ти.
• виверження — Дія за знач. ви́вергнути, ви́вергнутися.
• виверт — Вигадливий поворот, вигин, незвичайний рух кого-, чого-небудь.
• вивертання — Дія за знач. виверта́ти.
• вивертень — Повалене вітром, бурею дерево.
• виверткість — Властивість за знач. вивертки́й.
• вивертливість — Властивість за знач. виве́ртливий.
• вивершення — Дія за знач. ви́вершити.
• вивершування — Дія за знач. виве́ршувати.
• вивих — Повне стійке зміщення суглобових кінців кісток, яке унеможливлює нормальну діяльність суглобів.
• вивихнення — Дія за знач. ви́вихнути.
• вивівання — Дія за знач. вивіва́ти.
• вивід — Дія за знач. ви́вести 5, 9 і ви́вестися 2.
• вивідач — Той, хто вивідує щось.
• вивідачка — Жін. до виві́дач.
• вивідування — Дія за знач. виві́дувати.
• вивіз — Те саме, що ви́везення.
• вивільга — Співучий птах середніх розмірів із родини горобцеподібних, що має яскраво-жовте з чорним або оливково-зелене оперення.
• вивільнення — Дія за знач. ви́вільнити.
• вивірення — Дія за знач. ви́вірити.
• вивірка — Те саме, що бі́лка.
• вивірчування — Дія за знач. виві́рчувати.
• вивіряння — Дія за знач. вивіря́ти.
• вивіска — Дошка з будь-якого матеріалу, на якій зроблено напис, іноді з малюнком, що означає рід діяльності або назву…
• вивітреність — Абстр. ім. до ви́вітрений.
• вивітрілість — Абстр. ім. до ви́вітрілий.
• вивітрюваність — Здатність вивітрюватися (у 2 знач.).
• вивітрювання — Дія за знач. виві́трювати.
• вивішування — Дія за знач. виві́шувати¹.
• виводження — Дія за знач. виво́дити¹ 1-7.
• виводжування — Дія за знач. виво́дити¹ 1-7.
• виводимість — Придатність даного сорту яєць для виведення пташенят.
• виводок — Сукупність малят, виведених однією самкою, які тримаються разом (про птахів або тварин).
• виворіт — Внутрішній, зворотний бік чого-небудь.
• виворот — Ненормальне положення якого-небудь органа, при якому він або частина його вивернуті своєю внутрішньою поверхнею назовні.
• вивчання — Дія за знач. вивча́ти.
• вивченість — Стан дослідження чогось, сукупність відомостей, знань про що-небудь.
• вивчення — Дія за знач. ви́вчити і вивча́ти.
• вивʼязування — Дія за знач. вив’я́зувати¹.
• вивʼялювання — Дія за знач. вив’я́лювати.
• вигад — Те саме, що ви́гадка.
• вигаданість — Абстр. ім. до ви́гаданий¹.
• вигадка — Те, що вигадане в результаті міркувань, роздумувань; рішення щодо якоїсь дії.
• вигадливість — Властивість за знач. вига́дливий 1.
• вигадник — Той, хто легко вигадує, видумує, людина з живою уявою.
• вигадництво — Те саме, що вига́дування¹.
• вигадниця — Жін. до вига́дник.
• вигадування — Дія за знач. вига́дувати¹.
• вигадько — Те саме, що вига́дник.
• виганяння — Дія за знач. виганя́ти.
• вигаптовування — Дія за знач. вигапто́вувати.
• вигарки — Залишки від згоряння чого-небудь.
• вигартовування — Дія за знач. вигарто́вувати.
• вигартування — Дія за знач. ви́гартувати.
• вигачування — Дія за знач. вига́чувати.
• вигвинчування — Дія за знач. вигви́нчувати.
• вигин — Вигнуте місце, округла лінія згину, повороту.
• вигинання — Дія за знач. вигина́ти.
• вигідність — Абстр. ім. до ви́гідний.
• вигін — Простора вільна ділянка біля села або в селі, куди виганяють пастися худобу, птицю.
• вигладжування — Дія за знач. вигла́джувати 1.
• вигляд — Сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь, що створює відповідне враження.
• виглядання — Дія за знач. вигляда́ти¹.
• виглядини — Дія за знач. вигляда́ти¹ 1.
• вигнанець — Той, хто вигнаний, висланий кудись з певної місцевості, території.
• вигнанка — Жін. до вигна́нець.
• вигнанниця — Жін. до вигна́нець.
• вигнання — Дія за знач. ви́гнати 1.
• вигнивання — Стан за знач. вигнива́ти.
• вигноєння — Дія за знач. ви́гноїти.
• вигноювання — Дія за знач. вигно́ювати.
• вигода — Те, що дає добрі наслідки в чому-небудь, якийсь прибуток і т. ін.
• вигодованець — Той, хто вигодуваний, вихований ким-небудь.
• вигодовування — Дія за знач. вигодо́вувати 1.
• вигодування — Дія за знач. ви́годувати.
• вигоєння — Дія і стан за знач. ви́гоїти і ви́гоїтися.
• вигойність — Абстр. ім. до виго́йний.
• виголос — Те чи інше звучання голосу.
• виголошення — Дія за знач. ви́голосити.
• виголошування — Дія за знач. виголо́шувати.
• вигороджування — Дія за знач. вигоро́джувати.
• вигортання — Дія за знач. вигорта́ти.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.