Слова на літеру Г

• габа — Турецьке сукно білого кольору.
• габардин — Шерстяна або бавовняна густа тканина для легких пальт, плащів, костюмів.
• габарит — Граничний зовнішній обрис якого-небудь предмета (машини, споруди і т. ін.).
• габілітація — Складання іспиту, що дає право викладати в університеті.
• габіон — сітчастий ящик з дроту, заповнюваний камінням. Застосовують під час берегоукріплювальних робіт.
• габітус — Зовнішній вигляд тварин, рослин, гірської породи, а також людини.
• габро — Кристалічна магматична гірська порода чорного або темно-зеленого кольору; використовується як будівельний та…
• габронемоз — гельмінтозне захворювання однокопитних, спричинюване нематодами роду габронема. Дорослі паразити руйнують слизову…
• гавайка — Традиційна яскрава літня сорочка або гітара невеликого розміру.
• гавана — Сорт тютюну.
• гавань — Природно захищена від вітру, хвиль, течій і льодоходу частина океану, моря, річки, зручна для стоянки суден.
• гавіал — рід плазунів підкласу крокодилів. Живе у великих річках на півдні Азії.
• гавкання — Дія за знач. га́вкати і звуки, утворювані цією дією.
• гавкіт — Те саме, що га́вкання.
• гавкотіння — Дія за знач. гавкоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• гавкотня — Те саме, що гавкоті́ння.
• гавкун — Собака.
• гавот — Повільний старовинний французький танець і музика до нього.
• гага — Полярна морська качка з цінним білим пухом.
• гагакання — Дія за знач. гага́кати і звуки, утворювані цією дією.
• гагара — Великий північний водоплавний птах, шкурка якого використовується як пташине хутро.
• гагарка — Північний морський птах завбільшки з невелику качку.
• гагат — Різновид кам’яного вугілля, що легко обробляється і полірується; гірська стверділа смола.
• гад — Земноводна тварина або плазун.
• гадання — Дія за знач. гада́ти¹.
• гаддя — Збірн. до гад.
• гаденя — Маля гада (у 1 знач.).
• гадина — Те саме, що гад 1.
• гадка — Те саме, що ду́мка 1-3.
• гадовище — Місце скупчення гадів; гадюче гніздо.
• гадоліній — хімічний елемент, символ Gd, ат. н. 64, рідкоземельний метал сріблясто-білого кольору, належить до лантаноїдів.
• гадочка — Те саме, що га́донька.
• гадь — Гаддя.
• гадюка — Отруйна змія з плескатою головою у вигляді трикутника.
• гадюча — Те саме, що гадюченя́.
• гадюченя — Маля гадюки (у 1 знач.).
• гадючище — Збільш. до гадю́ка 1.
• гадючник — Місце, де живуть гадюки; кубло гадюки.
• гадюччя — Збірн. до гадю́ка.
• гадя — Маля гада (у 1 знач.).
• газ — Речовина, здатна поширюватися в усьому доступному для неї просторі, рівномірно заповнюючи його.
• газават — У войовничих мусульман: "священна війна" проти немусульман, що мала на меті поширення ісламу силою зброї.
• газація — Протруювання газом ( див. газ¹ 1).
• газгольдер — Резервуар для нагромадження і зберігання газу ( див. газ¹ 1).
• газела — Те саме, що газе́ль².
• газель — Тварина родини антилоп, швидка, з тонкими і довгими ногами.
• газета — Періодичне, перев. щоденне, друковане на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про…
• газетник — Те саме, що газетя́р.
• газетниця — Жін. до газе́тник.
• газетяр — Видавець газети або її співробітник.
• газетярка — Жін. до газетя́р.
• газетярство — Заняття газетяра (у 1 знач.).
• газик — Автомобіль марки ГАЗ.
• газифікатор — апарат для зберігання рідкого кисню (азоту, водню тощо), перетворення його на газ.
• газифікація — Перетворення твердого та рідкого палива в горючий газ.
• газівник — Робітник газової промисловості, а також той, хто обслуговує газові установки.
• газліфт — Пристрій для піднімання рідини стиснутим газом, змішаним з нею.
• газоаналізатор — прилад, за допомогою якого визначають якісний і кількісний склад суміші газів.
• газобалон — Балон, у якому зберігається горючий газ.
• газобетон — Дірчастий бетон, який одержують унаслідок вдування в цементне тісто повітря або введення газоутворюючих сумішей…
• газованка — Солодка або мінеральна вода, насичена вуглекислим газом.
• газовик — Працівник газової промисловості або фахівець із газового обладнання.
• газогенератор — Апарат для виробництва горючого газу способом неповного спалювання твердого палива.
• газогіпс — легкий бетон ніздрюватої структури, виготовлений з будівельного гіпсу, газоутворюючих домішок і води.
• газодизель — двигун внутрішнього згоряння, що діє на газоподібному паливі за циклом Р. Дізеля.
• газозварник — Той, хто зварює метал за допомогою газу ( див. газ¹1).
• газойль — фракція нафти, застосовувана переважно як паливо для дизелів і як сировина для каталітичного крекінгу.
• газоконденсат — Продукт, виділений з природного горючого газу, що становить суміш рідких вуглеводнів.
• газолін — Горюча рідина, що є продуктом перегонки нафти; газовий бензин.
• газометр — Лабораторний прилад для збирання і зберігання різних газів ( див. газ¹ 1), а також для вимірювання їхнього об’єму.
• газомір — Прилад для вимірювання кількості та витрат газу ( див. газ¹ 1), що проходить через газопровідну трубу; газовий…
• газомотор — мотор, що приводиться в дію газом
• газон — Ділянка землі в парку, саду, на бульварі і т. ін., засіяна травою, іноді засаджена квітами.
• газонепроникність — Властивість за знач. газонепрони́кний.
• газонокосарка — Невеличка ручна косарка, якою скошують траву на газонах.
• газоносність — Абстр. ім. до газоно́сний.
• газообмін — Процес поглинання (вбирання) одних газів та виділення інших, який відбувається в живих організмах.
• газоочищення — Процес видалення шкідливих домішок та пилу з промислових викидів.
• газоперекачування — Технологічний процес транспортування природного газу трубами на великі відстані.
• газоподібність — Абстр. ім. до газоподі́бний.
• газопровід — Система трубопроводів і допоміжних споруд для транспортування та розподілу газу.
• газопровідник — Той, хто будує або обслуговує газопровід.
• газопроникність — Властивість за знач. газопрони́кний.
• газорізальник — Той, хто ріже метал за допомогою газу ( див. газ¹ 1).
• газосховище — Споруда для зберігання газу ( див. газ¹ 1) і регулювання його подачі.
• газотрон — двоелектродний газорозрядний прилад (лампа, заповнена розрідженим інертним газом або парою ртуті).
• газотурбовоз — Локомотив, двигуном у якому є газова турбіна.
• газування — Дія за знач. газува́ти.
• гаївка — Українська народна обрядова пісня; веснянка.
• гай — Невеликий, нерев. листяний ліс.
• гайворон — Перелітний птах родини воронових з блискучим чорним пір’ям.
• гайвороненя — Те саме, що гайвороня́.
• гайвороння — Збірн. до га́йворон.
• гайвороня — Пташа гайворона.
• гайдамак — Учасник українського народно-визвольного повстанського руху на Правобережжі у XVIII столітті.
• гайдамакування — Дія за знач. гайдамакува́ти.
• гайдамацтво — Збірн. до гайдама́ка.
• гайдамачка — Жін. до гайдама́ка.
• гайдамаччина — Народно-визвольний рух XVIII ст. на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського гніту.
• гайдроп — Канат, який кидають з аеростата під час спуску для гальмування.
• гайдук — У XV-XIX ст. у південних слов’ян — повстанець-партизан, що боровся проти турецького панування.
• гайка — Металева деталь різних форм з отвором посередині, що мав гвинтову різьбу для нагвинчування на що-небудь (болт, шпильку…
• гайморит — Запалення слизової оболонки гайморової порожнини.
• гайнування — Дія за знач. гайнува́ти.
• гайсання — Дія за знач. гайса́ти.
• гак — Металевий або дерев’яний стрижень, загнутий на одному кінці.
• гакаборт — верхня закруглена частина кормового краю корабля.
• гаківниця — Довга і важка рушниця, з гаком на прикладі, яка була на озброєнні запорізьких козаків у XV-XVI ст.
• гал — одиниця прискорення в СГС системі одиниць. 1 Гал дорівнює 1 см/сек2.
• галабурда — Бешкет.
• галабурдник — Бешкетник.
• галагаз — Птах родини качачих, поширений на узбережжі Чорного й Азовського морів.
• галаго — рід ссавців підряду напівмавп. Живуть у тропічних лісах Африки.
• галайда — Бродяга.
• галактика — Космічна система, що складається із зірок, зоряних скупчень, пилових і газових туманностей, розсіяного газу і пилу.
• галактоза — моносахарид з групи гексоз. Міститься в організмі людини, тварин і рослин у вільному стані і в складі полісахаридів і…
• галактометр — ареометр для визначення питомої ваги молока.
• галаліт — роговидний білковий (переважно на основі білків молока) пластик, застосовуваний у виробництві ґудзиків, пряжок тощо.
• галантерейник — Той, хто торгує галантерейними товарами.
• галантерейниця — Жін. до галантере́йник.
• галантерейність — Властивість за знач. галантере́йний 2.
• галантерея — Загальна торгова назва різних дрібних предметів туалету (галстуки, стрічки, гудзики і т. ін.).
• галантність — Властивість за знач. гала́нтний.
• галас — Безладне звучання багатьох голосів; крики, гамір.
• галасливість — Властивість за знач. галасли́вий.
• галасування — Дія за знач. галасува́ти.
• галега — рід багаторічних рослин родини бобових; цінна кормова культура; один вид використовують у медицині. Інша назва…
• гален — Штучний кристал свинцевого блиску, який використовується в детекторах як найчутливіший в усіх кристалів.
• галеніт — мінерал класу сульфідів, сірого кольору з металевим блиском. Руда свинцю.
• галеня — Пташа галки (у 1 знач.).
• галера — Старовинне вітрильне багатовеслове військове судно.
• галерея — Критий чи відкритий коридор, що з’єднує два або кілька приміщень; також довгий балкон вздовж будинку.
• галерник — Невільник, що веслує на галері.
• галета — Тонкий сухий коржик з прісного тіста, що звичайно вживається в дорожних умовах.
• галич — Збірн. до га́лка 1.
• галій — Рідкісний сріблясто-білий м’який метал з низькою точкою плавлення.
• галіт — мінерал класу хлоридів; безбарвний, прозорий, з скляним блиском. Використовують у харчовій промисловості, для…
• галіфе — Штани особливого крою, що обтягують литки та коліна і дуже розширюються на стегнах.
• галка — Птах родини воронових з чорним пір’ям, блискучим на спині.
• галліцизм — Окреме слово або мовний зворот, запозичені з французької мови.
• гало — група оптичних явищ в атмосфері, що виникають внаслідок заломлення світла у кристаликах льоду, з яких складаються…
• галогенування — введення галогенів у молекули органічних сполук. Широко застосовують у хімічній промисловості.
• галон — Галун, позумент.
• галоп — Швидкий біг коня навскач.
• галофлавін — протравний барвник.
• галс — Курс вітрильного судна відносно вітру.
• галуазит — мінерал класу силікатів, білого кольору з жовтуватим, бурим та іншими відтінками. Використовують у керамічному…
• галуження — Дія за знач. галу́зитися.
• галуззя — Збірн. до галу́за.
• галузина — Одна галузка.
• галузка — Зменш. до галу́за.
• галузь — Те саме, що гілка.
• галун — Тасьма, вишита золотими або срібними нитками, яку пов’язують на що-небудь, нашивають на одяг і т. ін.
• галургія — галузь хімічної технології, одержання солей з природних або штучних водних розчинів.
• галушка — Різаний або рваний шматочок прісного тіста, зварений на воді або на молоці.
• галушник — Любитель галушок.
• галфвінд — курс вітрильного судна, коли кут між напрямом вітру й діаметральною площиною судна становить 90°.
• галча — Пташа галки (у 1 знач.).
• галченя — Те саме, що галча́.
• гальба — Півлітровий кухоль.
• гальванізація — Застосування постійного електричного струму низької напруги в техніці або медицині.
• гальваногліфія — спосіб одержання рельєфних зображень за допомогою гальванопластики.
• гальванокаустика — Припікання тканин тіла особливими металевими наконечниками гальванокаутерами, що їх розжарюють, проводячи через них…
• гальванокаутер — металевий наконечник для припікання тканин організму електричним струмом.
• гальванометр — Прилад високої чутливості для вимірювання малих величин електричного струму, напруги або кількості електрики.
• гальванопластика — Одержання металевих копій виробів електролітичним способом.
• гальваноскоп — Найпростіший прилад для виявлення постійного електричного струму в ланцюгу і визначення його напряму.
• гальваностегія — Нанесення захисного або декоративного металевого покриття на вироби електролітичним осадженням.
• гальваностереотип — стереотип, виготовлений способом гальванопластика.
• гальванотерапія — те саме, що й гальванізація.
• гальванотехніка — Техніка електролітичного осадження металів на металевих і неметалевих поверхнях.
• гальванотропізм — вигинання ростучих осьових органів рослин або сидячих форм тварин під впливом постійного електричного струму.
• галька — Перев. маленькі обкатані і відшліфовані водою уламки гірських порід.
• гальмо — Пристрій для сповільнення руху або зупинки транспорту і т. ін.
• гальмування — Дія за знач. гальмува́ти.
• гальорник — Той, хто часто дивиться спектаклі на гальорці (у 1 знач.).
• гальюн — Вбиральня на кораблі.
• галюцинація — Неправильне слухове, зорове, дотикове, нюхове, смакове сприймання, зумовлене порушенням діяльності мозку або…
• галябарда — Те саме, що алеба́рда.
• галява — Поляна звичайно на узліссі або серед лісу; прогалина в хлібах, очереті і т. ін.
• галявина — Те саме, що галя́ва.
• гам — Безладне звучання багатьох голосів; крики, галас.
• гама — Послідовно зростаючий або спадаючий щодо висоти ряд звуків у межах октави.
• гамадрил — вид мавп роду справжніх павіанів родини мавпоподібних. Поширені в Африці і в Азії.
• гамак — Підвісна колиска з сітки або парусини для відпочинку або сну на повітрі.
• гаман — Шкіряна сумочка для грошей.
• гамарник — Той, хто працює в гамарні.
• гамарня — Металоплавильна майстерня.
• гамбіт — Початок шахової партії (дебют), у якій білі жертвують пішака або легку фігуру, щоб створити вигідну позицію для нападу.
• гамбузія — Дрібна живородна риба, яка знищує личинки малярійних комарів.
• гамета — Рухлива статева клітина рослинних і тваринних організмів.
• гаметогенез — процес розвитку й формування статевих клітин гамет; гаметогенія.
• гаметогенія — процес розвитку й формування статевих клітин гамет.
• гаметофіт — статеве покоління у рослин, яким властиве явище чергування поколінь; у циклі розвитку гаметофіт чергується із…
• гамір — Те саме, що гам¹.
• гамлетизм — Склад душі, що характеризується розвитком думки і одночасно нерішучістю та відсутністю волі.
• гамма — Назва третьої букви грецького алфавіту.
• гамування — Дія за знач. гамува́ти.
• гамуз — На гамуз — на дрібні шматочки.
• гана — Осуд, неслава.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.