Слова на літеру Ш

• шабазит — мінерал у вигляді білих з червонуватим або буруватим відтінком, рідше безбарвних кристалів та агрегатів
• шабатура — Скринька, коробка.
• шабаш — Суботнє свято, відпочинок, передбачений іудаїзмом.
• шабашник — Той, хто підряджається для халтури (у 1 знач.).
• шабельник — Той, хто виробляє шаблі.
• шабер — Три-, чотиригранний ручний або механічний слюсарний інструмент, загострений з одного кінця, який використовують для…
• шаблековтач — Штукар, що показує фокус з ковтанням шаблі.
• шаблон — Пристрій, за допомогою якого виготовляють однакові формою, розміром і т. ін. деталі та вироби при їх серійному чи…
• шаблонізація — Дія за знач. шаблонізува́ти.
• шаблонізування — Дія за знач. шаблонізува́ти.
• шаблонність — Властивість за знач. шабло́нний 2.
• шаблоновість — Властивість за знач. шаблоно́вий.
• шаблюка — Збільш. до ша́бля 1.
• шабля — Холодна, перев. кавалерійська зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем.
• шабрування — Дія за знач. шабрува́ти.
• шавкотіння — Дія за знач. шавкоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• шавлія — Багаторічна трав’яниста та напівкущова рослина родини губоцвітих з великими пахучими квітками; деякі види її…
• шагрень — М’яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку виготовляють з козячих, овечих та інших шкур.
• шайба — Прокладка під гайку або головку гвинта, яка має форму плоского кільця.
• шакал — Хижак родини собачих, що живиться перев. падаллю.
• шакаленя — Маля шакала.
• шал — Стан надмірного збудження, хвилювання
• шаланда — Невелике мілкосидяче судно типу баржі, призначене для навантаження чи розвантаження суден на рейді, перевезення грунту…
• шалапут — Легковажна, непутяща людина.
• шалапутка — Жін. до шалапу́т 1.
• шалапутник — Те саме, що шалапу́т 1.
• шалапутство — Легковажна поведінка, несерйозні вчинки
• шале — Невеликий селянський будинок у горах Швейцарії.
• шаленець — Те саме, що безу́мець 2.
• шаленіння — Дія за знач. шалені́ти.
• шаленість — Стан за знач. шале́ний 1; несамовитість, нестямність.
• шаленство — Стан надмірного збудження, хвилювання.
• шалик — Шарфик, кашне.
• шалівка — Тонкі дошки (завтовшки 1 дюйм), перев. вживані на обшивку стін, стелі, покриття дахів і т. ін.
• шалот — Різновид ріпчастої цибулі з м'яким і солодкуватим смаком.
• шаль — Велика в’язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова).
• шальвія — Те саме, що шавлі́я.
• шалька — Тарілка в терезах, на яку кладуть зважувану річ або гирі.
• шаля — Те саме, що ша́лька¹ 1.
• шаман — Служитель культу, знахар у племен, релігія яких грунтується на культі духів, магії.
• шаманізм — Те саме, що шама́нство.
• шаманство — Одна з первісних форм релігії, культ духів, магія в деяких племен Північної та Середньої Азії, Америки, Океанії, Африки
• шамкання — Дія за знач. ша́мкати¹ і звуки, утворювані цією дією.
• шамкотіння — Дія за знач. шамкоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• шамозит — мінерал класу силікатів, від зеленувато-сірого до чорного кольору. Залізна руда. Від назви родовища Шамозон у Швейцарії.
• шамот — Випалена при високій температурі вогнетривка глиниста порода.
• шамотання — Дія за знач. шамота́ти і шамота́тися та звуки, утворювані цією дією.
• шамотіння — Дія за знач. шамоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• шамотня — Шарудіння, шелестіння від легкого руху, тертя кого-, чого-небудь об щось.
• шамотнява — Те саме, що шамотня́.
• шампанізація — Повторне зброджування в герметично закритій посудині виноградного вина з метою насичення його вуглекислим газом.
• шампаніст — Фахівець з виробництва шампанських вин.
• шампанське — Ігристе виноградне вино.
• шампіньйон — Те саме, що печери́ця 1.
• шампіньйонниця — Земельна ділянка або приміщення, де вирощують шампіньйони.
• шампунь — Мильна запашна рідина, порошок тощо для миття голови.
• шана — Почуття поваги, що грунтується на визнанні великих чеснот, суспільної ваги або позитивних якостей кого-, чого-небудь…
• шандал — Свічник.
• шандра — Маиbіит L.). Трав’яниста культура родини губоцвітих, стебла й листя якої містять у собі ефірні олії, що…
• шанель — Відомий французький дім моди, заснований дизайнеркою Коко Шанель.
• шанкер — М’яки́й ша́нкер — інфекційне венеричне захворювання
• шаноба — Те саме, що ша́на 1.
• шанобливість — Абстр. ім. до шанобли́вий.
• шанс — Умова, яка забезпечує удачу, успіху чому-небудь; ймовірність, можливість здійснення чогось.
• шансон — Жанр французької пісні або міський романс із кримінальними мотивами.
• шансонетка — Пісенька грайливого, жартівливого характеру, часом фривольного змісту.
• шансоньє — поет, який пише тексти пісень; виконавець популярних пісеньок легкого жанру.
• шантаж — Залякування погрозою викрити або розголосити з певною метою факти, відомості, які можуть скомпрометувати, зганьбити…
• шантажист — Той, хто вдається до шантажу, вимагає чого-небудь шантажем.
• шантажистка — Жін. до шантажи́ст.
• шантажування — Дія за знач. шантажува́ти.
• шантан — Те саме, що кафешанта́н.
• шантрапа — Пуста, нікчемна людина.
• шанувальник — Той, хто виявляє шану (у 1 знач.) до кого-, чого-небудь.
• шанувальниця — Жін. до шанува́льник.
• шанування — Дія за знач. шанува́ти.
• шапинка — Верхня частина гриба.
• шапірограф — Пристрій для розмноження рукописного або друкованого тексту без друкарського набору.
• шапіто — Легка театральна або циркова споруда у вигляді розбірної конструкції з брезентовою покрівлею для пересувних вистав.
• шапка — Головний убір (перев. без полів, м’який, теплий).
• шапкар — Той, хто шиє шапки та інші головні убори.
• шапкобрання — Закінчення, кінець якогось зібрання (коли всі присутні розходяться).
• шапкування — Дія за знач. шапкува́ти.
• шаплик — Невисока широка дерев’яна посудина, що має вигляд зрізаної бочки.
• шаповал — Майстер, який виготовляє з вовни шапки та інші вироби способом валяння.
• шаповальня — Майстерня, де способом валяння з вовни виготовляють шапки та інші вироби.
• шапокляк — Складаний капелюх-циліндр (перев. на пружинах).
• шапчина — Те саме, що ша́пка 1, 2.
• шар — Однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі.
• шарабан — Старовинний чотириколісний екіпаж з поперечними кількарядними сидіннями.
• шарада — Загадка, побудована на визначенні якогось слова за його частинами або складами, поданими описово, що можуть становити…
• шарахання — Дія за знач. шара́хати і шара́хатися.
• шарварок — Додаткова до панщини феодальна повинність по будівництву і ремонту мостів, шляхів, гребель, панських будинків і т. ін.
• шарж — Сатирична або гумористична манера зображення, відтворення кого-, чого-небудь, при якій дотримано зовнішню подібність…
• шаржист — художник, творець у галузі шаржу
• шаржування — Дія за знач. шаржува́ти.
• шарикопідшипник — Підшипник, в якому між поверхнею деталі, що обертається, і поверхнею опори містяться шарики; шариковий підшипник.
• шаріат — У мусульман — система норм феодального права, а також релігійно-обрядових постанов і правил, що мають силу закону.
• шаріння — Дія і стан за знач. шарі́ти¹.
• шаркання — Дія за знач. ша́ркати і звуки, утворювані цією дією.
• шаркіт — Звуки від човгання чим-небудь по чомусь.
• шаркотання — Дія за знач. шаркота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• шаркотіння — Дія за знач. шаркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• шаркун — Той, хто ходить, шаркаючи ногами від утоми, хвороби, старості і т. ін.
• шарлатан — Неук, невіглас, що видає себе за знавця, фахівця; той, хто обдурює кого-небудь.
• шарлатанка — Жін. до шарлата́н.
• шарлатанство — Поведінка, вчинки, властиві шарлатанові; безсоромний обман.
• шарлах — Фарба яскраво-червоного кольору.
• шарлотка — Солодка страва із запечених з яблуками сухарів, попередньо намочених у молоці з яйцями.
• шарм — Особлива привабливість, чарівність або витонченість у поведінці людини.
• шарманка — Невеликий переносний механізм, що відтворює звуки, мелодію завдяки обертанню ручки; невеликий механічний орга́н…
• шарманщик — Той, хто грає на шарманці; мандрівний музика з шарманкою.
• шарнір — З’єднувальний пристрій механізму чи будівельної конструкції, що допускає взаємні повороти чи обертання їхніх частин.
• шаровари — Широкі штани особливого крою, які перев. заправляють у халяви.
• шароварщина — спосіб репрезентації української культури та української ідентичності за допомогою псевдонародного селянського та…
• шарошка — Інструмент, що нагадує фрезу або набір фрез і застосовується для обробки поверхні металу, каміння і т. ін.
• шарпак — Убого одягнена людина; обідранець, голодранець.
• шарпанина — Те саме, що ша́рпання.
• шарпання — Дія за знач. ша́рпати і ша́рпатися.
• шартрез — Сорт міцного пахучого лікеру.
• шарувальниця — Жінка, яка шарує просапні культури.
• шарування — Дія за знач. шарува́ти¹.
• шаруватість — Властивість за знач. шарува́тий.
• шарудіння — Дія за знач. шаруді́ти і звуки, утворювані цією дією.
• шарф — Зіткана чи зв’язана річ верхнього одягу у вигляді довгої смуги, якою кутають шию, накривають голову або плечі.
• шархання — Дія за знач. ша́рхати і звуки, утворювані цією дією.
• шаршавість — Абстр. ім. до шарша́вий.
• шасі — Рама чи основа різних машин, механізмів, пристроїв; сукупність всіх механізмів і агрегатів, закріплених на такій рамі.
• шасла — Сорт столового винограду з ніжними соковитими ягодами жовтувато-зеленого кольору; виноград цього сорту.
• шатен — Чоловік з темно-русявим волоссям.
• шатенка — Жін. до шате́н.
• шатія — Компанія, група людей ганебної, негідної поведінки.
• шатківниця — Пристрій, механізм для шаткування.
• шаткування — Дія за знач. шаткува́ти.
• шатрище — Збільш. до шатро́.
• шатро — Легке, розбірне, перев. конусоподібне житло з тканини, шкіри і т. ін.; намет.
• шатун — Рухома деталь кривошипних та деяких інших механізмів, що перетворює зворотно-поступальний рух поршня на обертальний…
• шафа — Рід великих меблів, що мають форму високого ящика з дверцятами і служать для зберігання одягу, білизни, книжок, посуду…
• шафран — Багаторічна трав’яниста рослина родини півникових перев. з оранжево-жовтими квітами.
• шафранка — Плід яблуні сорту шафран.
• шах — У східних країнах — титул монарха, особа, що має цей титул.
• шахва — Те саме, що ша́фа.
• шахи — Гра на дошці, поділеній на 64 світлі і темні клітини (поля), між 16 світлими (перев. білими) і 16 темними (чорними)…
• шахиншах — Титул іранського монарха і особа, що мала цей титул.
• шахиншахиня — Дружина шахиншаха.
• шахиня — Дружина шаха.
• шахівниця — Дерев’яна або картонна квадратна (перев. складана) дошка чи коробка з 64 світлими й темними квадратами, на якій грають…
• шахіст — Гравець у шахи.
• шахістка — Жін. до шахі́ст.
• шахрай — Хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина.
• шахрайка — Жін. до шахра́й.
• шахрайня — Збірн. до шахра́й.
• шахрайство — Хитрий і спритний обман; крутійство, ошуканство.
• шахраювання — Дія за знач. шахраюва́ти.
• шахраюватість — Абстр. ім. до шахраюва́тий.
• шахрування — Дія за знач. шахрува́ти.
• шахта — Система підземних споруд, де добувають корисні копалини (перев. вугілля ) або провадять які-небудь роботи, і будівель…
• шахтар — Гірник, що працює в шахті.
• шахтарка — Жін. до шахта́р.
• шахтарча — Дитя шахтаря.
• шахтком — Скорочення: шахтний комітет.
• шахтобудівник — Фахівець, який споруджує шахти; той, хто працює на будівництві шахт (у 1 знач.).
• шахтовласник — Капіталіст, який володіє шахтою, рудником.
• шахтоуправління — Керівний адміністративний орган на шахті (у 1 знач.).
• шашечниця — Дерев’яна або картонна квадратна (перев. складана) дошка чи коробка з пофарбованими в світлий і темний кольори 64…
• шашіль — Коричневий жук завдовжки 2-3 мм, личинки якого, розвиваючись перев. у мертвій деревині (меблях, будівлях тощо) чи…
• шашка — Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають на…
• шашкіст — Гравець у шашки.
• шашкістка — Жін. до шашкі́ст.
• шашлик — Страва з шматочків баранини (рідше яловичини, свинини і т. ін.), нанизаних на рожен і засмажених разом з кільцями…
• шашлична — Те саме, що шашли́чня.
• шашличня — Їдальня, де готують і подають шашлики.
• швабра — Рід мітли з мачули, мотузків тощо, прикріплених до дерев’яної колодки, для миття, протирання підлоги, палуби і т. ін.
• швайка — Ручний інструмент у вигляді товстої (перев. зігнутої) металевої голки на держалні для проколювання отворів, дірок…
• швальня — Швацька майстерня.
• шваля — Те саме, що кравчи́ха.
• шваркання — Дія за знач. шва́ркати і звуки, утворювані цією дією.
• шваркіт — Швидка й нерозбірлива мова.
• швартов — Трос або ланцюг для прикріплювання судна, човна і т. ін. до пристрою на причалі тощо.
• швартування — Дія за знач. швартува́ти і швартува́тися.
• швачка — Те саме, що кравчи́ха.
• шведчина — Війна з шведами.
• швейцар — Сторож біля вхідних дверей установи, житлового будинку тощо.
• швелер — Металева балка, яка в перерізі має форму широкої літери "п".
• швендя — Той (та), хто любить швендяти.
• швендяло — Швендя.
• швендяння — Дія за знач. шве́ндяти.
• швертбот — Легке спортивне парусне судно з щоглою й висувним кілем.
• швець — Майстер, що шиє і лагодить взуття.
• швидкісник — Фахівець, який керує механізмами, машинами, здатними рухатися чи працювати з великою швидкістю (у 3, 4 знач.).
• швидкість — Стрімкість руху кого-, чого-небудь або поширення чогось; бистрота.
• швидкозмінність — Абстр. ім. до швидкозмі́нний.
• швидкозшивач — Пристрій для підшивання, скріплювання паперів (перев. прикріплений у папці)
• швидкомовка — Швидке, поспішне мовлення.
• швидкоплинність — Абстр. ім. до швидкопли́нний.
• швидкостемір — Прилад, що реєструє й показує швидкість (у 3, 4 знач.).
• швидкохідність — Абстр. ім. до швидкохі́дний.
• швиргання — Дія за знач. швирга́ти.
• швора — Ремінь, пасок для собак.
• шворінь — Металевий або дерев’яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі…

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.