Слова на літеру Р

• раб — У рабовласницькому суспільстві — представник експлуатованого класу, людина, яка була позбавлена будь-яких прав і…
• раба — У рабовласницькому суспільстві — представниця експлуатованого класу, людина, яка була позбавлена будь-яких прав і…
• рабат — комерційна знижка з усієї суми грошей, що належить за товар; надається при сплачуванні готівкою, закупівлі товару…
• рабатка — Вузька грядка квітів уздовж паркових доріжок, навколо клумб і т. ін.
• рабин — Служитель культу і духовний керівник єврейської релігійної громади.
• рабиня — Те саме, що раба 1.
• рабовласник — У рабовласницькому суспільстві — власник, володар рабів та всіх засобів виробництва.
• рабовласництво — Рабовласницький лад.
• рабовласниця — Жін. до рабовла́сник.
• рабоволодіння — Володіння рабами (у 1 знач.).
• работоргівля — Торгівля рабами (у 1 знач.).
• работорговець — Той, хто торгує рабами (у 1 знач.).
• рабство — Становище, положення раба (у 1 знач.).
• равелін — Допоміжна фортифікаційна споруда трикутної форми, розташована поза огорожею старовинної фортеці між двома бастіонами.
• равендук — Груба льняна тканина; парусина.
• равлик — Молюск, який має черепашку, дуже повільно пересувається і живе перев. у болотах.
• рагу — Страва з дрібно нарізаного м’яса, тушкованого з овочами, або з тушкованих овочів з пряною, гострою приправою.
• рада — Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада.
• радар — Те саме, що радіолока́тор.
• радароскоп — кінескоп (електроннопроменева трубка) в радіолокаторі.
• радвлада — Скорочення: Радянська влада.
• радгосп — Соціалістичне державне сільськогосподарське підприємство.
• раджа — У стародавній Індії — правитель держави; з часів середньовіччя і до 1950 р. — князівський титул і особа, що мала цей…
• радикал — У капіталістичних державах — представник деяких лівобуржуазних політичних партій, які вимагають проведення…
• радикалізм — Світогляд і політика радикалів ( див. радика́л¹ 1).
• радикальність — Абстр. ім. до радика́льний¹.
• радикуліт — Запалення корінців спинномозкових нервів у людини.
• радист — Фахівець з передавання та приймання повідомлень по радіо.
• радистка — Жін. до ради́ст.
• радіальність — Абстр. ім. до радіа́льний.
• радіан — Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює радіусові цієї дуги.
• радіант — Точка небозводу, з якої нібито виходять (внаслідок перспективи) видимі траєкторії метеорів одного метеорного потоку.
• радіатор — Теплообмінний апарат для охолодження води, мастила, повітря у двигунах внутрішнього згоряння (в автомобілі, тракторі…
• радіація — Випромінювання, зокрема електромагнітної енергії, яким-небудь тілом.
• радій — Радіоактивний хімічний елемент, який являє собою метал сріблясто-білого кольору, використовується для виготовлення…
• радіння — Дія за знач. раді́ти.
• радіо — Передавання на відстань без дротів інформації за допомогою радіохвиль.
• радіоавтограф — те саме, що й авторадіограма.
• радіоавтографія — Утворення фотографічних зображень внаслідок діяння на фотоплівку випромінювань радіоактивних елементів, що є в…
• радіоактивність — Самочинний або штучно викликаний розпад атомних ядер деяких хімічних елементів, який супроводжується випромінюванням…
• радіоальтиметр — Те саме, що радіовисотомі́р.
• радіоаматор — Те саме, що радіолюби́тель.
• радіоаматорство — Заняття радіоаматорів.
• радіоантена — Те саме, що анте́на.
• радіоапарат — Прилад, пристрій для передачі, перетворення та прийому радіохвиль.
• радіоапаратура — Сукупність радіоапаратів.
• радіоастроном — Фахівець з радіоастрономії.
• радіоастрономія — Розділ астрономії, який вивчає різні космічні об’єкти шляхом спостереження за їхнім радіовипромінюванням і за…
• радіобіологія — Наука про вплив іонізуючої радіації на людей, тварин і рослини.
• радіовимірювання — Вимірювання змінних електричних і магнітних величин звукової, високої і надвисокої частот за допомогою електричних та…
• радіовипромінювання — Випромінювання електромагнітних хвиль.
• радіовисотомір — Радіолокаційний прилад для вимірювання висоти польоту літального апарата відносно поверхні Землі.
• радіовузол — Комплекс апаратури для здійснення радіозв’язку та передавання радіомовних програм по радіотрансляційній мережі.
• радіогазета — Вид радіопередачі, яка формою подавання матеріалів нагадує газету.
• радіогалактика — галактика, потужність радіовипромінювання якої значно більша від потужності випромінювання переважної більшості інших…
• радіогоніометр — пристрій для визначення напряму, в якому міститься передавальна радіостанція.
• радіограма — Повідомлення, що передається по радіотелеграфу.
• радіограф — Фахівець з радіографії.
• радіографія — Те саме, що радіоавтогра́фія.
• радіодалекомір — Прилад для вимірювання відстаней за допомогою радіохвиль.
• радіодзеркало — Пристрій для збільшення спрямованої дії приймальної та передавальної антен, а також для зміни напряму випромінювання…
• радіодіапазон — діапазон (ділянка, смуга) частот або довжин радіохвиль.
• радіоекологія — наука про взаємозв'язок між радіоактивністю середовища, організмами та їхніми угрупованнями.
• радіоелектроніка — Назва комплексу різних галузей науки і техніки, пов’язаних з радіотехнікою та електронікою.
• радіозвʼязок — Передавання та приймання повідомлень за допомогою електромагнітних хвиль; зв’язок по радіо.
• радіозонд — Аерологічний прилад для вимірювання метеорологічних показників атмосфери й одночасного передавання наслідків…
• радіозондування — Дослідження атмосфери за допомогою радіозонда.
• радіоінтерферометр — прилад для вимірювання різних фізичних величин, пов'язаних з радіохвилями (швидкості поширення, кутових розмірів…
• радіоінформатор — інформаційний випуск, поширюваний засобами радіа
• радіоканал — смуга частот електромагнітних коливань, визначена для даної передачі.
• радіоклуб — громадський заклад, що об'єднує любителів радіо.
• радіокомбайн — Прилад, в якому конструктивно поєднано радіоприймач, телевізор, магнітофон з програвачем.
• радіокоментар — Роз’яснення або тлумачення якого-небудь тексту по радіо.
• радіокоментарій — Те саме, що радіокомента́р.
• радіокоментатор — Той, хто виступає з радіокоментарями.
• радіокомітет — Установа, яка здійснює організацію радіомовлення.
• радіокомпаратор — Прилад для вимірювання інтенсивності енергії електромагнітних хвиль.
• радіокомпас — Прилад, що автоматично і безперервно фіксує кут між поздовжньою віссю літака або корабля і напрямом на передавальну…
• радіокомплекс — сукупність радіотехнічних пристроїв, призначена для виконання певного завдання.
• радіокомпозиція — композиція з літературних, музичних творів, складена для передачі по радіо.
• радіоконтакт — спілкування, контакт, встановлений за допомогою радіо.
• радіоконцерт — Концерт, що передається по радіо.
• радіокосмологія — наука, що вивчає космос за допомогою методів радіоастрономії.
• радіола — Апарат, в якому конструктивно поєднано радіоприймач і електропрогравач.
• радіолампа — Електронна лампа для радіоапаратури.
• радіоліз — розклад хімічних сполук від діяння іонізуючих випромінювань.
• радіолінія — сукупність радіотехнічних засобів та обладнання, що утворюють один чи кілька каналів зв'язку для передавання…
• радіолог — Фахівець з радіології.
• радіологія — Наука, що вивчає радіоактивність.
• радіолокатор — Пристрій для виявлення об’єктів і визначення їх місцезнаходження методами радіолокації.
• радіолокація — Метод виявлення об’єктів і визначення їх місцезнаходження за допомогою радіохвиль.
• радіолот — радіотехнічний прилад для визначення висоти польоту повітряного корабля.
• радіолюбитель — Той, хто займається радіотехнікою і радіозв’язком не як професіонал, а як любитель.
• радіолюбительство — Заняття радіолюбителів.
• радіомережа — Спосіб організації радіозв’язку з багатьма кореспондентами одночасно.
• радіометеорограф — те саме, що й радіозонд.
• радіометеорологія — Вчення про вплив метеорологічних умов на поширення радіохвиль у просторі та дослідження метеорологічних процесів за…
• радіометр — Прилад для вимірювання енергії світла.
• радіометрист — Фахівець з радіометрії.
• радіометрія — Сукупність методів вимірювання енергії або кількості частинок будь-якого проміння при його поширенні, вбиранні чи…
• радіомовлення — Передача по радіо текстових і музичних програм.
• радіомонтаж — Монтаж радіоустаткування.
• радіомонтажник — Фахівець з радіомонтажу (у 1 знач.).
• радіомонтер — Робітник, що лагодить радіоустаткування.
• радіонавігатор — Фахівець з радіонавігації.
• радіонавігація — Визначення в просторі координат кораблів, літаків та керованих снарядів за допомогою радіотехнічних засобів.
• радіообладнання — Сукупність приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для здійснення радіозв’язку.
• радіопеленг — Кут, утворюваний географічним меридіаном і напрямом від радіоприймача на випромінювач радіохвиль.
• радіопеленгатор — Прилад для визначення напряму на передавальну радіостанцію за допомогою спрямованої антени.
• радіопеленгація — Визначення спеціальними приладами (радіопеленгаторами) напряму на передавальну радіостанцію.
• радіопередавач — Пристрій для передавання інформації на відстань за допомогою радіохвиль.
• радіопередача — Передавання музики, мови на відстань за допомогою радіохвиль.
• радіопереклик — Зв’язок по черзі з кількома радіостанціями з метою взаємної інформації, обміну думками і т. ін.
• радіоперехоплення — Приймання і записування радіопередач противника як вид розвідки.
• радіоприймач — Пристрій для уловлювання, перетворювання і використання енергії радіохвиль.
• радіопрограма — План, список передач по радіо.
• радіопрожектор — Складна антена, яка має здатність випромінювати ультракороткі радіохвилі у вигляді вузького пучка радіопроменів.
• радіопромисловість — Промисловість, що виробляє радіотовари.
• радіорезистентність — здатність організму, окремих тканин або клітин витримувати високі дози іонізуючого випромінювання, не втрачаючи…
• радіорепродуктор — Те саме, що репроду́ктор.
• радіорубка — Службове приміщення (на кораблі, літаку і т. ін.), в якому розміщено приймально-передавальну радіоапаратуру.
• радіорупор — Репродуктор у вигляді рупора.
• радіосекстант — Радіонавігаційний прилад, яким визначають напрям на Сонце за його радіовипромінюванням.
• радіосенсибілізація — підвищення чутливості організмів до іонізуючого випромінювання внаслідок діяння хімічних або фізичних факторів.
• радіосистема — те саме, що й радіокомплекс.
• радіосітка — Те саме, що радіомере́жа.
• радіослухач — Той, хто слухає програми радіомовлення, радіопередачі.
• радіослухачка — Жін. до радіослуха́ч.
• радіоспектрограф — прилад для вимірювання спектра випромінювання радіохвиль космічних об'єктів (зір, планет тощо).
• радіоспектроскопія — Наука про спектри випромінювання і поглинання найкоротших радіохвиль.
• радіостанція — Сукупність технічних пристроїв для передавання і приймання інформації за допомогою радіохвиль.
• радіостудія — Відповідно обладнане приміщення, з якого ведуться радіопередачі.
• радіотанк — Пересувна броньована машина з радіоапаратурою.
• радіотеатр — радіовистава, що транслюється засобами радіо. ‖ жанр такого мовлення
• радіотелеграма — Те саме, що радіогра́ма.
• радіотелеграф — Сукупність передавальної та приймальної апаратури для телеграфного зв’язку по радіо.
• радіотелеграфіст — Фахівець з радіотелеграфії.
• радіотелеграфія — Передавання та приймання повідомлень по радіо за допомогою телеграфного коду.
• радіотелеметрія — Наука про засоби вивчення на відстані за допомогою радіосигналів стану людини, властивостей верхніх шарів атмосфери…
• радіотелемеханіка — Наука про вимірювання певних величин (швидкості, температури і т. ін.) і керування на відстані за допомогою радіо…
• радіотелескоп — Пристрій для вивчення радіохвиль, що відходять від космічних об’єктів.
• радіотелетайп — літеродрукувальний апарат (телетайп) з радіозв'язком.
• радіотелеуправління — Управління різними механізмами на відстані за допомогою радіозасобів.
• радіотелефон — Сукупність приймальної та передавальної апаратури для телефонного зв’язку по радіо.
• радіотелефонія — Зв’язок по радіо, здійснюваний за допомогою людського голосу, а не телеграфного коду.
• радіотерапія — Лікувальний метод, в основі якого лежить діяння на організм людини і тварини певних доз природних або штучних…
• радіотехнік — Фахівець з радіотехніки.
• радіотехніка — Наука про електромагнітні коливання високої частоти і радіохвилі.
• радіоторій — Радіоактивний елемент, що утворюється внаслідок радіоактивного розпаду торію.
• радіоточка — Установка для приймання передач радіомовлення.
• радіотрансляція — Трансляція передач радіомовлення.
• радіоустановка — Комплект радіоустаткування, встановленого на місці його постійного використання.
• радіофізика — Розділ фізики, який вивчає фізичні основи радіотехніки і суміжних з нею галузей техніки.
• радіофікатор — Фахівець з радіофікації.
• радіофікація — Планомірний розвиток приймальної радіомережі в міській і сільській місцевостях.
• радіофікування — Дія за знач. радіофікува́ти.
• радіофон — телефон без проводів, який з'єднує абонента з будь-яким іншим абонентом, що має автоматичний зв'язок з центральним…
• радіофонія — Те саме, що радіотелефоні́я.
• радіохімія — Наука про фізико-хімічні процеси, що відбуваються при ядерних перетвореннях, про хімічні властивості радіоактивних…
• радіоцентр — Пункт, обладнаний спеціальною апаратурою для радіозв’язку та радіомовлення.
• радіочутливість — Властивість живих організмів виявляти зміни під дією іонізуючого випромінювання.
• радіошифр — Система умовних знаків для передач по радіо, телеграфу.
• радіощогла — Конструкція, призначена для встановлення на певній висоті антен радіостанцій.
• радісність — Стан за знач. ра́дісний 1, 2.
• радість — Почуття задоволення, втіха, приємність.
• радіус — Відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром
• раднаргосп — Скорочення: рада народного господарства.
• раднарком — Скорочення: Рада Народних Комісарів.
• радник — Те саме, що пора́дник 1.
• радниця — Жін. до ра́дник 1.
• радон — Радіоактивний інертний газ, що входить до складу лікувальних мінеральних вод; продукт розпаду радію.
• радощі — Те саме, що ра́дість.
• радпартшкола — Скорочення: радянська партійна школа.
• радянець — Те саме, що радяни́н.
• радянізація — Дія за знач. радянізува́ти і стан за знач. радянізува́тися.
• раж — Сильне збудження; несамовитість, шаленство.
• раз — У сполуч. із числівником «один» або без нього означає однократність дії.
• разовка — Грубо змелене борошно.
• разючість — Абстр. ім. до разю́чий.
• раїна — Пірамідальна тополя.
• рай — За релігійними уявленнями — місце, де блаженствують праведники після смерті.
• райборінка — Легка борона для розпушування землі та скородження посівів.
• райвиконком — Скорочення: районний виконавчий комітет (як установа).
• райвідділ — районний відділ
• райграс — Одно— і багаторічна кормова трава родини злакових.
• райдуга — Те саме, що весе́лка.
• райдужниця — Жук родини листоїдових, які мають яскраве забарвлення з райдужним полиском.
• райземвідділ — Скорочення: районний земельний відділ (як установа).
• райком — Скорочення: районний комітет (як установа).
• райкомівець — Працівник апарату райкому.
• райок — Народна розвага — ящик із збільшуваними стеклами для розгляду картинок, показ яких супроводжується жартівливими…
• район — Адміністративно-територіальна одиниця в СРСР, яка є складовою частиною республік, країв, областей та великих міст.
• районування — Дія за знач. районува́ти.
• райпартком — Скорочення: районний партійний комітет (як установа).
• райпрофрада — Скорочення: районна професійна рада (як установа).
• райрада — Скорочення: районна рада депутатів трудящих (як установа).
• райспоживспілка — Скорочення: районна споживча спілка (як установа).
• райсуд — Районний суд, суд першої інстанції у певній місцевості.
• райфінвідділ — Скорочення: районний фінансовий відділ (як установа).
• райцентр — Скорочення: районний центр.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.