Слова на літеру Е

• ебоніт — Тверда чорного кольору речовина, одержувана способом вулканізації гумових сумішей; високовулканізований каучук.
• ебуліоскоп — спиртомір, приладдям визначення вмісту алкоголю у речовині.
• ебуліоскопія — визначення підвищення температури кипіння розчину порівняно з температурою кипіння чистого розчинника за допомогою…
• евакопункт — Пункт, що становить собою об’єднання лікувальних та евакуаційно-транспортних установ, які створюються під час війни…
• евакуатор — Той, хто займається евакуацією (у 1 знач.).
• евакуація — Організоване вивезення людей, підприємств, установ та різних матеріальних цінностей з небезпечної місцевості під час…
• евальвація — оцінювання, обчислення.
• евапоратор — прилад для випаровування, випаровувач.
• евапорація — випарювання, випаровування.
• евапорометр — прилад для вимірювання кількості води, що випаровується з поверхні водойм і грунту.
• евгенол — органічна запашна речовина, складова частина гвоздичної олії, а також інших ефірних олій; застосовують у…
• евдемонізм — Ідеалістичний напрям в етиці, який вважає основою моральності прагнення людини до щастя.
• евдіаліт — мінерал класу силікатів, червоного або рожевого кольору. Руда цирконію.
• евдіометр — Прилад для дослідження газів.
• еве — народ у Західній Африці
• евекція — одне з періодичних відхилень у русі Місяця під впливом сили тяжіння Сонця.
• евкаліпт — Вічнозелене швидкоростуче дерево родини миртових, деревина та листя якого використовуються в промисловості та медицині.
• евклаз — Мінерал у вигляді призматичних кристалів жовтувато-зеленого чи голубувато-зеленого кольору.
• евкомія — Південне листяне дерево, кора, корені й листя якого містять гуту; використовується при лікуванні гіпертонії.
• евольвента — крива, описувана вільним кінцем нерозтяжної нитки, що закріплена в певній точці даної кривої (еволюти) і намотується…
• еволюта — плоска крива, що є основою для побудови за певним правилом іншої кривої - евольвенти.
• еволюціонізм — Учення, за яким усе існуюче перебуває в процесі постійного розвитку, еволюції (у 1 знач.).
• еволюціоніст — Послідовник еволюціонізму.
• еволюціоністка — Жін. до еволюціоні́ст.
• еволюція — Процес зміни, розвитку кого-, чого-небудь.
• евристика — Сукупність прийомів дослідження і навчання з допомогою навідних питань; теорія такої методики.
• евритмія — Гармонійність, ритмічність, розмірність.
• еврифагія — живлення тварин найрізноманітнішою їжею рослинного й тваринного походження.
• евтектика — суміш двох (або кількох) речовин у такому співвідношенні, за якого температура плавлення її нижча, ніж температура…
• евфемізм — Слово чи вираз, яким замінюють у мові грубе, непристойне, з неприємним емоціональним забарвленням слово
• евфонічність — Абстр. ім. до евфоні́чний.
• евфонія — Розділ поетики, який вивчає звукові засоби та звукову організацію мови художніх творів, зокрема віршів
• евфуїзм — Штучна пишномовність, вигадливість мови; стиль, насичений штучними, вишуканими словотворами.
• егалітаризм — Назва дрібнобуржуазних утопічних теорій, що проповідують усунення протиріч капіталізму шляхом зрівняльного…
• егіда — У грецькій міфології — назва щита бога Зевса.
• егірин — мінерал класу силікатів, зеленого, чорного кольору з скляним блиском. Від імені ісландського міфічного бога моря Егіра.
• егоїзм — Негативна риса характеру, що полягає у себелюбстві, байдужості до людей, постійному нехтуванні суспільними інтересами…
• егоїст — Той, хто відзначається егоїзмом.
• егоїстичність — Властивість за знач. егоїсти́чний.
• егоїстка — Жін. до егої́ст.
• еготизм — Переоцінення своїх позитивних якостей; самозакоханість.
• егофутуризм — одна з течій мистецтва, що виявилася, зокрема, в поезії початку 20 ст.
• егоцентризм — Суб’єктивно-ідеалістичний філософський та етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром всесвіту.
• егоцентрик — Людина з негативною рисою характеру, яка проявляється в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі.
• егутер — валик папероробної машини, яким вирівнюють поверхню паперового полотна й частково витискають з нього воду; ним також…
• едафон — сукупність усіх живих істот, шо живуть у грунті.
• едельвейс — Багаторічна гірська трав’яниста рослина родини складноцвітих, густо вкрита білими волосками; суцвіття її квіток схожі…
• едем — За біблійною легендою — місце блаженного існування Адама та Єви; рай.
• едикт — У стародавньому Римі — програма діяльності претора, консула та інших службових осіб, яку вони оголошували, вступаючи…
• едикула — невелика декоративна будівля або деталь її (, віконний наличник) у вигляді двох колон, що підтримують фронтон.
• едифікатор — Провідний (домінантний) вид рослин у рослинних угрупованнях.
• едукація — навчання, виховання.
• ежектор — Струминний насос для переміщення рідини, газів, пари або сипких тіл, дія якого відбувається на основі ежекції.
• ежекція — Процес змішування двох середовищ (напр., пари і води), з яких одно, перебуваючи під тиском, діє на друге і виштовхує…
• езерин — те саме, що й фізостигмін.
• езерфоль — барвиста плівка для тиснення на палітурках.
• езофагіт — Запалення слизової оболонки стравоходу.
• езофагоскоп — прилад (трубка з оптичною й освітлювальною системами), що його вводять через рот у стравохід для його дослідження.
• езофагоскопія — огляд стравоходу за допомогою езофагоскопа.
• ейдетизм — здатність відтворювати надзвичайно яскравий наочний образ предмета через тривалий час після припинення його дії на…
• ейкумена — За уявленням давніх греків, населена територія Землі з Елладою в центрі.
• ейнштейн — Видатний фізик-теоретик, автор теорії відносності Альберт Ейнштейн.
• ейнштейній — штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, символ Es, ат. н. 99; належить до актиноїдів.
• ейре — розмінна монета Ісландії, 1/100 ісландської крони.
• ейфорія — стан не виправданого об'єктивними умовами піднесеного настрою хворого (відчуття радості, безтурботність)…
• екання — Дія за знач. е́кати і звуки, утворювані цією дією.
• екватор — Уявна лінія, що проходить навколо земної кулі на рівній віддалі від обох полюсів і ділить її на Північну та Південну…
• екваторіал — Астрономічний інструмент, що дає можливість визначати положення будь-якого світила на небесній сфері відносно…
• еквівалент — Щось рівноцінне, рівнозначне, рівносильне; те, що повністю відповідає чому-небудь, може його замінювати або виражати.
• еквівалентність — Абстр. ім до еквівале́нтний.
• еквілібрист — Цирковий артист, який займається еквілібристикою (у 1 знач.).
• еквілібристика — Жанр циркового мистецтва, заснований на вмінні виконавця робити складні акробатичні вправи, зберігаючи рівновагу при…
• еквілібристка — Жін. до еквілібри́ст.
• еквілінеарність — Рівнорядковість.
• еквіполентність — рівносильний, рівнозначний; у логіці - збіг за значенням при можливій відмінності за смислом.
• еквіритмія — якнайточніше додержання перекладачем ритмічних особливостей кожного окремого вірша оригіналу.
• екер — Простий геодезичний прилад для побудови на місцевості кутів певної величини, головним чином 90°, 60° або 45°.
• екзальтація — Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чого-небудь.
• екзальтованість — Властивість і стан за знач. екзальто́ваний.
• екзамен — Перевірка знань з якого-небудь навчального предмета; іспит.
• екзаменатор — Особа, яка проводить екзамен, оцінює знання того, хто екзаменується.
• екзантема — шкірний висип. Виникає внаслідок впливу на шкіру фізичних, хімічних, біологічних факторів, при функціональному розладі…
• екзарація — руйнування гірських порід сповзаючим глетчерним льодовиком.
• екзарх — У Стародавній Греції — глава жерців при храмі.
• екзархат — Церква чи адміністративно-територіальна одиниця, якою управляє екзарх (у 3 знач.).
• екзегеза — Філологічне тлумачення літературних текстів, переважно античних; викладення, роз'яснення, вказівка.
• екзегетика — Правила і прийоми екзегези.
• екзекватура — у міжнародному праві - документ про визнання консула урядом країни, в яку він призначений, і про надання йому дозволу…
• екзекутор — У царській Росії — чиновник, який відав господарськими справами і наглядом за зовнішнім порядком у якій-небудь…
• екзекуція — Тілесне покарання.
• екзема — Запальне захворювання шкіри, яке характеризується свербінням, почервонінням, появою пухирців, гноячок, а потім лущенням.
• екземпліфікація — з'ясування чогось методом прикладів, підтвердження документами.
• екземпляр — Окремий предмет із ряду подібних (перев. про друковані та рукописні тексти).
• екзерсис — Вправа для удосконалення техніки виконання танцю, музики.
• екзил — вигнання
• екзина — зовнішня оболонка у пилкових зерен квіткових та спорових рослин.
• екзистенціалізм — Занепадницька ідеалістична філософська течія епохи імперіалізму, що заперечує об’єктивність буття, реальним вважає…
• екзистенціаліст — Послідовник, прихильник екзистенціалізму.
• екзистенція — Існування, життя.
• екзогамія — Звичай, характерний для первіснообщинного ладу, за яким заборонялися шлюби між. жінками й чоловіками однієї родової…
• екзодерма — шар клітин під покривною тканиною коренів рослин (епіблемою).
• екзосмос — просочування рідин і розчинених речовин з клітини в зовнішнє середовище.
• екзосфера — зовнішня оболонка земної атмосфери, починається з висоти близько 1000 км, переходить у міжпланетний простір.
• екзотика — Усе (природа, побут, культура і т. ін. віддалених країн), що є незвичайним для даної місцевості, що здається…
• екзотичність — Абстр. ім. до екзоти́чний.
• екіпаж — Загальна назва легких ресорних пасажирських повозок.
• екіпірування — Дія за знач. екіпірува́ти і екіпірува́тися.
• еклампсія — Важке захворювання вагітних жінок (перев. на останніх місяцях вагітності), що супроводжується приступами корчів з…
• еклектизм — Механічне безпринципне сполучення різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів…
• еклектик — Прихильник еклектизму.
• еклектичність — Властивість за знач. еклекти́чний.
• еклер — заварне тістечко з кремом усередині.
• екліметр — Геодезичний інструмент для вимірювання кутів нахилу на місцевості.
• екліптика — Велике коло небесної сфери, по якому відбувається видимий річний рух Сонця.
• еклога — Один із видів античної буколічної поезії, близький до пасторалі та ідилії, що будується в формі діалога між пастухом…
• екогенез — історичний процес зміни особливостей організмів, пов'язаний із змінами умов життя (екологічних умов).
• еколог — Фахівець, що вивчає взаємодію живих організмів та навколишнього середовища.
• екологія — Взаємовідношення між організмом і оточуючим середовищем.
• економайзер — Пристрій для нагрівання води або повітря за допомогою тепла топкових газів, спрацьованої пари.
• економетрика — вивчення економічних явищ і процесів засобами математичного і статистичного аналізу.
• економетрія — вивчення економічних явищ та процесів засобами математичного і статистичного аналізу.
• економізація — Здійснення економії в чому-небудь.
• економізм — Опортуністична течія в російському соціал-демократичному русі кінця XIX — початку XX ст., прихильники якої обмежували…
• економіка — Сукупність суспільно-виробничих відносин.
• економіст — Учений, фахівець з економіки, економічних наук.
• економічність — Абстр. ім. до економі́чний 3.
• економія — Бережливість, ощадливість при витрачанні чого-небудь.
• економка — Жінка, що вела домашнє господарство в кого-небудь.
• економність — Абстр. ім. до еконо́мний.
• екосез — старовинний шотландський народний танець під акомпанемент волинки. Поширився як бальний танець у 17 - 18 ст. в…
• екосфера — шар атмосфери, що є фізіологічною межею для польотів у відкритій кабіні літального апарата.
• екотип — група особин будь-якого виду, які пристосовані до існування в певному місці оселення та відрізняються від інших груп…
• екотоп — сукупність природних факторів (кліматичних, грунтових), яка характеризує певну однорідну ділянку землі.
• екоцид — Масове знищення рослинного чи тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів.
• екран — Пересувний щит, який захищає від гарячого повітря, світла і т. ін.
• екранізатор — Той, хто екранізує що-небудь.
• екранізація — Втілення на екрані засобами кіномистецтва літературних творів і сценічних постановок.
• екранізування — втілення на екрані засобами кіномистецтва літературних творів і сценічних вистав.
• екранування — Дія за знач. екранува́ти.
• ексгаустер — Вентилятор для підсилення тяги в топках, відсмоктування пилу, газів, пневматичного транспортування тирси, стружки і т.…
• ексгумація — в слідчій і судовій практиці викопування трупа з метою судовомедичного дослідження.
• екседра — напівкругла ніша з сидіннями вздовж стін; у давньогрецькій архітектурі - напівкруглий виступ у портику з місцями для…
• ексикатор — Скляний товстостінний прилад для повільного висушування або для збереження речовин, що легко вбирають вологу з повітря.
• екситон — збуджений стан системи електронів у напівпровідниках і діелектриках, пов'язаний з утворенням пари електрон - дірка.
• екскаватор — Самохідна машина для розробки, переміщення грунтів, гірських порід, корисних копалин і різних сипких та кускових…
• екскаваторник — Той, хто працює на екскаваторі, керує ним.
• екскавація — Виймання грунту, гірських порід тощо за допомогою вибухівок або екскаваторів.
• екскоріація — поверхневий дефект шкіри, який виникає внаслідок розчісування, при механічних ушкодженнях тощо.
• екскрети — кінцеві продукти обміну речовин, виділені організмом
• екскреція — виділення; робота залоз та інших органів, спрямована на вилучення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, а…
• екскурс — Відхилення від головної теми для висвітлення або уточнення побічних, другорядних питань.
• екскурсант — Учасник екскурсії (у 1 знач.).
• екскурсантка — Жін. до екскурса́нт.
• екскурсія — Поїздка або похід куди-небудь з метою відвідати, оглянути що-небудь.
• екскурсовод — Людина, що показує екскурсантам визначні місця, експонати музею, виставки і т. ін., даючи при цьому необхідні пояснення.
• екслібрис — Художньо оформлений ярлик, що наклеюється на внутрішній стороні обкладинки книжки і вказує на її власника.
• екслібрисист — художник у галузі екслібрису
• експандер — Електричний пристрій, що «розширює» діапазон між сильними і слабкими звуковими сигналами.
• експансивність — Властивість за знач. експанси́вний.
• експансіонізм — Прагнення до експансії.
• експансіоніст — Прихильник експансіонізму.
• експансія — Загарбання капіталістичними державами та монополістичними об’єднаннями чужих територій, ринків, джерел сировини…
• експатріант — Особа, що здійснює експатріацію або зазнає її.
• експатріантка — Жін. до експатріа́нт.
• експатріація — Добровільне або примусове залишення батьківщини, пов’язане, як правило, із втратою громадянства.
• експедитор — Працівник, який займається експедицією (у 1 знач.).
• експедиторка — Жін. до експеди́тор 1.
• експедиція — Відправляння, розсилання товарів, кореспонденції і т. ін. за певним призначенням.
• експеримент — Один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається за допомогою доцільно вибраних або…
• експериментатор — Той, уто проводить експеримент (у 1 знач.)
• експериментаторство — Пристрасть до експериментування; заняття експериментами.
• експериментування — Дія за знач. експериментува́ти.
• експерт — Фахівець, що робить експертизу.
• експертиза — Розгляд, дослідження якої-небудь справи, якогось питання з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку…
• експірація — Видихання повітря при творенні звуків мови.
• експлантат — частина органа або тканини, яку використовують для експлантації.
• експлантація — Експериментальний метод вирощування тканини поза організмом.
• експлікація — Текст, що пояснює значення символів, умовних позначок на планах, картах.
• експлозія — Третя (остання) фаза артикуляції змичних приголосних звуків; вибух.
• експлуататор — Той, хто експлуатує трудящих, привласнює собі продукти чужої праці.
• експлуататорка — Жін. до експлуата́тор.
• експлуатаційник — Той, хто працює в галузі експлуатації (у 2 знач.).
• експлуатація — Привласнення одними людьми продуктів праці інших людей, засноване на приватній власності на засоби виробництва.
• експлуатування — Дія за знач. експлуатува́ти.
• експозе — Короткий виклад якого-небудь документа, твору і т. ін.; виписка з нього.
• експозиметр — те саме, що й експонометр.
• експозитура — те саме, що й агентура.
• експозиція — Частина твору, де змальовуються суспільне середовище і життєві обставини, в яких формувалися риси характеру дійових…
• експонат — Предмет, виставлений для огляду в музеї або на виставці.
• експонометр — Прилад для визначення фотографічної експозиції при фотографуванні, кінозніманні чи фотокопіюванні.
• експонування — Дія за знач. експонува́ти.
• експорт — Вивіз товарів або капіталів за кордон; протилежне імпорт.
• експортер — Особа, установа, країна і т. ін., які експортують товари за кордон.
• експортування — Дія за знач. експортува́ти.
• експрес — Пасажирський поїзд, пароплав, автобус і т. ін., що рухається з великою швидкістю, без зупинок і признач. для поїздок…
• експресивність — Властивість за знач. експреси́вний.
• експресіонізм — Формалістична течія в буржуазному мистецтві та літературі XX ст., представники якої суб’єктивний світ художника…
• експресіоніст — Послідовник експресіонізму.
• експресіоністка — Жін. до експресіоні́ст.
• експресія — Сила вираження, вияву яких-небудь почуттів, переживань і т. ін.; виразність.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.