Слова на літеру С

• саамі — Те саме, що саа́ми.
• сабадила — Багаторічна цибулинна рослина родини лілійних із жовтуватими квітками, зібраними в суцвіття; росте в Центральній та…
• сабайон — Підлива із збитих з цукром жовтків, вина й прянощів
• сабантуй — У башкирів і татар — народне свято з нагоди закінчення весняних польових робіт
• сабза — Сорт дрібного ізюму без кісточок із винограду кишмиш, обробленого перед сушінням лужним розчином.
• сабо — Черевики на дерев’яних підошвах або видовбані з дерева (у Франції та Бельгії).
• саботаж — Навмисний зрив роботи, який виявляється у прямій відмові від неї або у недбалому, несумлінному її виконанні.
• саботажник — Той, хто саботує, вдається до саботажу.
• саботажництво — Дії, поведінка саботажника; саботаж.
• саботажниця — Жін. до сабота́жник.
• саботування — Дія за знач. саботува́ти.
• сабур — Згущений сік листя алое, який у висушеному вигляді використовують як ліки.
• саван — Поховальне убрання з білої тканини, що має вигляд мішка чи довгої сорочки.
• сага — Давньоскандінавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв та історичних діячів, що має прозову…
• сагайдак — Шкіряна сумка або дерев’яний футляр для стріл.
• сагиб — Найменування знатної особи, перев. європейця, в Індії; пан.
• саго — Крупи із зерен крохмалю, добутого з серцевини сагових та інших пальм; сурогат цих крупів з картопляного та…
• саговник — Тропічне і субтропічне дерево, схоже на пальму.
• сад — Спеціально відведена значна площа землі, на якій вирощують плодові дерева, кущі тощо.
• саджа — Птах ряду рябкоподібних.
• саджавка — Сажалка.
• саджальник — Той, хто садить що-небудь; садильник.
• саджальниця — Жін. до саджа́льник.
• саджанець — Молода рослина (дерев, кущів), вирощена в розсаднику з сіянця, живця або чубука і признач. для садіння.
• саджанка — Рослина, яку вирощують не сіянням насіння, а садінням (цибулин, розсади тощо); протилежне сіянка.
• саджання — Дія за знач. саджа́ти.
• садження — Дія за знач. сади́ти 1-7.
• садиба — Житловий будинок та господарські будівлі з прилеглими до них садом і городом, що разом є окремим господарством.
• садизм — Статеве збочення, пов’язане з намаганням заподіяти партнерові біль під час статевих зносин.
• садильник — Той, хто садить що-небудь; саджальник.
• садильниця — Жін. до сади́льник.
• садист — Людина із садистичними нахилами, одержима садизмом.
• садистка — Жін. до сади́ст.
• садівник — Фахівець із садівництва, особа, що вирощує та доглядає садові рослини.
• садівництво — Галузь сільського господарства: вирощування плодових і ягідних культур.
• садівниця — Жін. до садівни́к.
• садіння — Дія за знач. сади́ти.
• садка — Акт статевого парування тварин.
• садно — Невелика, неглибока ранка або місце, де зідрана чи натерта шкіра.
• садовина — Садові дерева (перев. плодові).
• садовище — Місце, де колись був сад.
• садок — Те саме, що сад.
• саж — Рублений хлів, у якому відгодовують свиней.
• сажа — Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.…
• сажалка — Невелике штучне водоймище, в якому розводять і утримують рибу; копанка.
• сажень — Давня східнослов’янська лінійна міра, яка вживалася до запровадження метричної системи мір; з XVIII ст. дорівнювала 3…
• сажка — Грибкова хвороба багатьох культурних (хлібних злаків, кукурудзи, цибулі-сіянки) та диких рослин; зона́.
• сажотрус — Робітник, що очищає від сажі димарі, димоходи.
• сажотруска — Жін. до сажотру́с.
• сазан — Костиста риба родини коропових із видовженим тілом і міцною мідно-жовтою лускою; населяє перев. прісні, а також…
• сайга — Те саме, що суга́к.
• сайгак — Те саме, що суга́к.
• сайгача — Маля сайги.
• сайда — Велика північна промислова риба родини тріскових.
• сайдак — Те саме, що сагайда́к 1.
• сайка — Невелика довгаста пшенична булка з заокругленими краями.
• сайра — Тихоокеанська промислова риба.
• сайт — сторінка для викладення інформації зі своєю адресою в Інтернеті
• сак — Риболовна снасть із сітки, що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч і прикріпленого до держална.
• сакви — Дві з’єднані одним полотнищем торби, які перекидають через плече (на груди й спину) або через спину коня, осла і т. ін.
• саквояж — Дорожня сумка з цупкої тканини або шкіри з замком.
• саке — Традиційний японський алкогольний напій, виготовлений із рису.
• саки — Давні іраномовні племена Середньої Азії.
• саклак — Те саме, що брусли́на.
• сакля — Житло горців Кавказу.
• сакман — Група маток з ягнятами однакового віку.
• сакманник — Чабан, що доглядає за сакманом.
• сакманниця — Жіночий рід до сакманник.
• сакос — Облачення, яке одягає вище духовенство під час відправ.
• сакрамент — Те саме, що прича́стя.
• сакраментальність — Абстр. ім. до сакрамента́льний.
• саксаул — Невелике безлисте дерево або кущ, що росте у середньоазіатських солончакових та піщаних пустелях.
• саксофон — Мідний духовий музичний інструмент із характерним тембром.
• саксофоніст — Музикант, який грає на саксофоні.
• сакура — Декоративна японська вишня та її ніжно-рожеві квіти.
• салака — Дрібна морська промислова риба родини оселедцевих; балтійський оселедець.
• саламандра — Хвостате земноводне, схоже на ящірку.
• саламаха — Рідка страва, пригот. із завареного на воді борошна (перев. гречаного).
• салат — Трав’яниста городня рослина, листя якої, багате на вітаміни, споживають у сирому вигляді.
• салата — Те саме, що сала́т.
• салатник — Миска для салату (у 2, 3 знач.).
• салатниця — Те саме, що сала́тник¹.
• салівація — слинотеча, надмірне виділення слини. Симптом багатьох різних за своїм характером і походженням хворобливих процесів.
• салінг — Рама з брусків, яку встановлюють на верхньому краї стеньги для міцнішого кріплення снастей.
• саліцилка — Те саме, що Саліци́ловий натр (на́трій) ( див. саліци́ловий).
• сало — Жирове відкладення у тілі живого організму; жир.
• салол — Препарат, що вживається як дезинфікуючий засіб при захворюванні кишечника і сечових шляхів.
• саломас — Твердий штучний жир, що добувається хімічною обробкою рослинної олії, жиру морських ссавців і риби; використовується…
• салон — Парадний зал або простора кімната для приймання гостей в аристократичних і буржуазних домах; вітальня.
• салоп — Верхній жіночий одяг у вигляді довгої накидки з прорізами для рук.
• салотоп — Той, хто витоплює сало.
• салотопня — Підприємство, де витоплюють сало.
• сальварсан — Миш’яковий препарат, що вживається для лікування сифілісу, малярії та деяких інших захворювань.
• сальвінія — Водяна однорічна трав’яниста рослина з плаваючим розгалуженим стеблом.
• сальвія — Те саме, що ша́львія.
• сальдо — Різниця між приходом (дебетом) і видатком (кредитом) бухгалтерського обліку.
• сальза — Невисокий конусоподібний або плескатий горб з отвором на вершині, з якого виділяються гази, вода та грязь; грязьовий…
• сальник — Жирова складка в очеревині людини та ссавців, що є захисним органом черевної порожнини; чепець.
• сальність — Властивість за знач. са́льний 1.
• сальпінгіт — Запалення фаллопієвої труби в людини.
• сальса — Популярний латиноамериканський парний танець або гострий мексиканський соус.
• сальтисон — Очищений, промитий і проварений свинячий шлунок, начинений шматочками вареної головизни, язика тощо, приправлений…
• сальто — Те саме, що са́льто-морта́ле.
• сальцесон — Те саме, що сальтисо́н.
• салют — Урочисте вшанування кого-, чого-небудь рушничними або артилерійськими залпами, ракетами, спуском і підняттям прапора і…
• салютування — Дія за знач. салютува́ти.
• салямі — сорт твердої сирокопченої ковбаси
• саман — Будівельний стіновий матеріал, що являє собою необпалену цеглу, вигот. з глини з домішкою солом’яної січки, полови…
• саманниця — Жін. до сама́нник.
• самарій — Хімічний елемент, сріблястий м’який метал, сполуки якого використовують у світлотехніці.
• самба — Бразільський з походження швидкий парний танець вільної композиції.
• самбіст — Спортсмен, що займається боротьбою самбо; той, хто володіє прийомами самбо.
• самбо — Вид, система боротьби, що включає больові прийоми і дає змогу чинити опір сильнішому або озброєному супротивникові…
• самбук — Те саме, що бузина́ 1.
• самвидав — Неофіційне видання та поширення літератури, забороненої державною цензурою.
• самець — Особина чоловічої статі у тварин, комах і т. ін.
• самиця — Особина жіночої статі у тварин, комах і т. ін.
• саміт — Зустріч глав держав або урядів на найвищому рівні.
• самітниця — Жін. до самі́тник, само́тник.
• самітність — Властивість і стан за знач. самі́тний.
• самка — Те саме, що сами́ця.
• самоаналіз — Аналіз власних вчинків і переживань.
• самобичування — Дія за знач. самобичува́тися.
• самобрийка — Безпечна бритва.
• самобутність — Властивість за знач. самобу́тній.
• самовар — Металева своєрідна за формою посудина для кип’ятіння води з топкою всередині, що наповнюється перев. вугіллям.
• самоварник — Майстер, що виготовляє самовари.
• самовбивець — Те саме, що самогу́бець.
• самовбивство — Те саме, що самогу́бство.
• самовдоволеність — Властивість і стан за знач. самовдово́лений.
• самовдоволення — Почуття і стан вдоволення самим собою.
• самовдосконалення — Удосконалення самого себе (фізичне, моральне і т. ін.), своєї фахової майстерності тощо.
• самовдосконалювання — Дія за знач. самовдоскона́люватися.
• самовидець — Те саме, що очеви́дець.
• самовизначення — Дія за знач. самовизнача́тися 1.
• самовикривання — Те саме, що самовикриття́.
• самовикриття — Викриття самого себе, своїх дій, учинків, недоліків, слабостей і т. ін.
• самовираження — Дія за знач. самовиража́тися.
• самовираз — Те саме, що самови́раження.
• самовихваляння — Вихваляння самого себе.
• самовиховання — Виховання самого себе.
• самовияв — Те саме, що самови́явлення.
• самовиявлення — Розкриття свого «я», виявлення (перев. у художній творчості, в художньому образі) своїх думок, настроїв, переконань.
• самовідвід — Відхилення своєї кандидатури від висунення на яку-небудь виборну громадську посаду з умотивуванням відмови.
• самовідданість — Готовність пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами для блага інших.
• самовіддання — Те саме, що самові́дданість.
• самовіддача — Цілковита віддача всіх своїх сил, знань, здібностей.
• самовідречення — Те саме, що самозре́чення.
• самовідчування — Те саме, що самовідчуття́.
• самовідчуття — Відчуття власного морального або фізичного стану
• самовілля — Схильність діяти за своєю волею, незважаючи на волю й думку інших; свавілля.
• самовільність — Властивість за знач. самові́льний 2.
• самовільство — Те саме, що самові́лля.
• самовлада — Те саме, що самовлада́ння.
• самовладання — Здатність володіти собою; витримка, холоднокровність.
• самовладдя — Самодержавство.
• самовладець — Самодержець.
• самовладність — Властивість за знач. самовла́дний.
• самовладство — Самодержавство.
• самоволець — Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; свавілець.
• самоволка — Самовільний відхід чи від’їзд із військової частини на певний час; самовільний вчинок на військовій службі.
• самоволя — Те саме, що самові́лля.
• самовпевненість — Властивість і стан за знач. самовпе́внений.
• самовтіха — Не приховуване почуття і стан задоволення самим собою; самозадоволення.
• самовчитель — Підручник, посібник для самостійного навчання чого-небудь без керівника.
• самовʼяз — Галстук, який зав’язують на собі при одяганні.
• самогіпноз — Навіювання самому собі певних уявлень, думок, почуттів; піддавання себе самого гіпнозу.
• самогодівниця — Спеціальний пристрій, в який корм надходить автоматично у міру з’їдання його тваринами.
• самогон — Алкогольний напій, який виготовляють кустарним способом із буряків, картоплі, цукру тощо.
• самогонка — Те саме, що самого́н.
• самогонник — Той, хто займається виготовленням самогону.
• самогонниця — Жін. до самого́нник.
• самогоноваріння — Виготовлення самогону.
• самограй — Те саме, що самова́р 1.
• самогубець — Той, хто сам себе позбавив життя.
• самогубство — Позбавлення себе життя.
• самодержавство — Форма правління державою, за якою верховна влада зосереджена необмежено в руках однієї особи — самодержця; абсолютна…
• самодержець — Не обмежений у своїй владі самодержавний правитель; монарх.
• самодержиця — Жін. до самоде́ржець.
• самодисципліна — Дисципліна у власній поведінці; вміння підкоряти свої дії певним вимогам.
• самодіяльність — Особистий почин, творча ініціатива в якій-небудь справі, активна самостійна діяльність.
• самодопомога — Перша допомога, яку потерпілий надає собі.
• самодур — Той, хто діє за власною примхою, поводиться свавільно, не зважаючи на інших.
• самодурка — Жін. до самоду́р 1.
• самодурство — Спосіб дій, поводження самодура; вчинок самодура.
• саможертва — Те саме, що самопоже́ртва.
• саможертовність — Властивість за знач. саможерто́вний.
• самозабуття — Стан забуття себе, своїх турбот, думок, переживань і т. ін.
• самозагартування — Здатність деяких металевих сплавів загартовуватися спонтанно, охолоджуючись на повітрі після нагрівання до гартівної…
• самозаглибленість — Властивість і стан за знач. самозагли́блений.
• самозаглиблення — Заглиблення у себе, у свій внутрішній світ, у свої почуття й переживання.
• самозадоволення — Почуття і стан задоволення самим собою.
• самозаймання — Дія за знач. самозайма́тися.
• самозаймистість — Здатність самозайматися.
• самозакоханість — Властивість і стан за знач. самозако́ханий.
• самозамилування — Милування самим собою, своїми достоїнствами, успіхами.
• самозапалювання — Дія за знач. самозапа́люватися 1.
• самозаперечення — Заперечення своїх особистих достоїнств, заслуг.
• самозапилення — Запилення квітки власним пилком або пилком інших квітів цієї самої рослини.
• самозапильник — Рослина, що самозапилюється.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.