Слова на літеру В

• варена — козацький напій з горілки, меду, сухофруктів, ізюму, винограду, груш, яблук
• вареник — Невеликий варений виріб, зліплений з прісного тіста і начинений сиром, ягодами, капустою і т. ін.
• варениця — Виготовлений для вареників, розкачаний як коржик шматочок тіста, який іноді варять і без начинки.
• варенична — їдальня, де продають вареники різних видів
• варення — Дія за знач. вари́ти.
• варенуха — Горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами.
• вареха — Ополоник.
• варʼєте — Естрадний театр легкого жанру, для якого характерні комедійність, іронія, пародія, еротичні елементи.
• вариво — Те, що вариться або зварене (страва і т. ін.).
• варивода — Вередлива людина, яка змучує інших своїми причіпками, незадоволенням з будь-чого і т. ін.
• варикап — конденсатор у вигляді напівпровідникового діода, ємність якого нелінійно залежить від прикладеної електричної напруги.
• варильник — Робітник, що займається варінням чого-небудь (фарби, клею і т. ін.) для технічного і побутового вжитку.
• варистор — напівпровідниковий резистор, електричний опір або провідність якого нелінійно змінюються залежно від напруги.
• варіабельність — властивість, здатність мати, утворювати варіанти, різновиди
• варіант — Видозміна, різновид чого-небудь.
• варіантність — Наявність варіантів.
• варіативність — наявність варіацій, можливості варіювання; варіантність
• варіатор — окремий агрегат або вузол машини для плавної зміни передатного числа.
• варіаційність — властивість за значенням варіаційний
• варіація — Видозміна другорядних елементів чого-небудь при збереженні основи.
• варієтет — у біологічній систематиці сукупність особин одного виду, які відрізняються між собою однією або кількома (здебільшого…
• варіння — Дія за знач. вари́ти 1.
• варіоекран — Екранне зображення, змінне при кінопроектуванні за розмірами та конфігурацією.
• варіокіно — те саме, що варіофільм
• варіоліт — вулканічна гірська порода, що містить численні кульки - варіоли.
• варіометр — Пристрій для плавної зміни індуктивності контурів (радіотехнічний В.).
• варіоскопія — метод знімання й демонстрування варіофільмів; дає змогу змінювати відповідно до змістового навантаження розміри й…
• варіофікація — випуск різних варіантів однієї продукції
• варіофільм — фільм, у якому відповідно до змісту зображення змінюються розміри й конфігурація кадру на екрані.
• варіювання — Дія за знач. варіюва́ти.
• варна — у Стародавній Індії кожна з чотирьох станових груп: брахмани, кшатрії, вайші, шудри.
• варнак — Людина, що втекла з каторги або відбувала її; каторжник.
• варниця — Підприємство, де добувають сіль виварюванням її із води соляних джерел, озер і т. ін.; солеварня.
• варнякання — Дія за знач. варня́кати.
• варта — Загін, група людей (переважно озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; сторожа.
• вартівник — Вартовий.
• вартівня — Приміщення для сторожа або військових вартових.
• вартість — Виражена у грошах ціна чого-небудь.
• вартовий — Який стоїть на варті, охороняє кого-, що-небудь.
• вартовик — вартовий
• вартування — Дія за знач. вартува́ти 1, 2.
• васаг — Верхня частина воза, саней і т. ін.; ящик.
• васал — У середні віки в Західній Європі феодал, який одержував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й…
• васалітет — за середньовіччя система особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших, могутніших феодалів (сеньйорів).
• васальство — те саме, що васалітет
• василечки — Те саме, що васи́льки́.
• василіск — Казкова тварина, яка вбиває своїм поглядом.
• васкуліт — запалення стінок дрібних кровоносних судин.
• ват — Одиниця вимірювання електричної потужності, яка дорівнює силі струму в 1 ампер при напрузі в 1 вольт.
• вата — Пухната маса з бавовни, шерсті й інших волокнистих речовин.
• ватаг — Той, хто керує ватагою; ватажок.
• ватага — Велика група людей; юрба, товариство.
• ватажанин — Член ватаги (у 1-3 знач.).
• ватажко — Те саме, що ватажо́к.
• ватажник — Пастух овець.
• ватажок — Керівник ватаги, (у 1-3 знач.); отаман.
• ватер — Машина для прядіння бавовни, льону, вовни.
• ватерклозет — Убиральня з пристроєм для механічного очищування судна водою.
• ватерлінія — Лінія вздовж борту судна, яка вказує на межу занурення судна у воду при нормальному його навантаженні.
• ватермашина — Те саме, що ва́тер.
• ватерпас — Простий прилад для перевірки горизонтального положення лінії, площини.
• ватерполіст — Гравець у ватерполо.
• ватерполістка — Жін. до ватерполі́ст.
• ватерполо — Спортивна гра у м’яч на воді між двома командами; водне поло.
• ватерпруф — Тканина, що не пропускає воду, а також вироби з неї (одяг, палатки тощо).
• ватин — Трикотажна тканина з рідкою основою, але товстим, густим начосом, яка використовується замість вати для утеплення…
• ватман — Те саме, що ва́тманський папі́р.
• ватметр — прилад для вимірювання потужності електричного струму.
• ватник — Півпальто або куртка, стоьбані на ваті.
• ваточник — Багаторічна трав’яниста рослина з великим повстисто-пухнатим зісподу листям і пучками сніжно-білих волосків біля…
• ватра — Вогнище, багаття.
• ватрище — Вогнище, багаття.
• ватрушка — Виріб із тіста, що має форму круглого пиріжка з відкритою начинкою.
• ватяник — Те саме, що ва́тник.
• ватянка — Те саме, що ва́тник.
• ваучер — Грошовий підтверджувальний документ (наприклад, оплачені рахунок або квитанція), розписка.
• вафельник — Робітник, що виготовляє вафлі.
• вафельниця — Жін. до ва́фельник.
• вафля — Сухе печиво з клітчастим або фігурним відбитком на поверхні.
• вахлай — Неповоротка малотямуща людина; вахлак.
• вахлак — Те саме, що вахла́й.
• вахлачка — Жін. до вахла́к.
• вахмістр — У дореволюційній армії — старший із унтер-офіцерських чинів у кавалерії і кінній артилерії, якому в піхоті відповідав…
• вахня — Промислова риба з родини тріскових.
• вахта — Чергування, перебування на якому-небудь посту на судні.
• вахтер — Старший сторож
• вахтовик — член змінної вахти, житель вахтового селища
• ваххабізм — релігійно-політична течія в ісламі, заснована в кінці 18 ст.
• вашгерд — Лотік для промивання золотоносного піску.
• вашингтонець — житель Вашингтона
• вашингтонка — жителька Вашингтона
• вбивання — Дія за знач. вбива́ти¹.
• вбивство — Злочинне або умисне позбавлення життя людини чи тварини.
• вбивця — Людина, яка навмисно позбавила життя іншу людину.
• вбирання — Дія за знач. вби́рати¹.
• вбирач — Речовина, що має здатність вбирати в себе вологу, рідину, пару і т. ін.
• вбогість — Стан крайньої бідності, нестачі необхідного або духовна обмеженість.
• вбрання — Одяг та прикраси, які людина носить на собі.
• введення — Дія за знач. ввести́ і вво́дити.
• ввезення — Дія за знач. ввезти́ і вво́зити.
• ввергання — Дія за знач. вверга́ти.
• вверстування — Дія за знач. вве́рстувати.
• ввібрання — Дія за знач. ввібра́ти.
• ввігнутість — Те саме, що вгну́тість.
• ввіз — Те саме, що вве́зення.
• ввімкнення — Дія за знач. ввімкну́ти.
• ввіткнення — Дія за знач. ввіткну́ти.
• ввічливість — Властивість за знач. вві́чливий.
• ввʼязування — Дія за знач. вв’я́зувати¹.
• вгвинчування — (угвинчувати)
• вгин — Увігнуте місце.
• вгинання — Дія за знач. вгина́ти¹.
• вгнутість — Стан і властивість за знач. вгну́тий.
• вгрузання — Дія за знач. вгруза́ти.
• вдавання — Симулювання або лицемірне відтворення певних почуттів чи станів.
• вдавлення — Заглиблення, западина.
• вдавлювання — Дія за знач. вда́влювати.
• вдача — Сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці…
• вдих — Кожне окреме втягування повітря в легені при диханні; протилежне видих.
• вдихання — Дія за знач. вдиха́ти.
• вдівець — Чоловік, який після смерті дружини не одружився вдруге.
• вдівонька — Пестл. до вдова.
• вдівство — Нешлюбний стан чоловіка або жінки після смерті одного з подружжя.
• вдова — Жінка, яка після смерті чоловіка не одружилася вдруге.
• вдовбування — Дія за знач. вдо́вбувати 1, 2.
• вдовенко — Син удови.
• вдовиця — Те саме, що вдова́.
• вдовичка — Пестл. до вдова́.
• вдовівна — Дочка вдови.
• вдовування — Стан за знач. вдовува́ти.
• вдування — Дія за знач. вдува́ти.
• вдумливість — Властивість за знач. вду́мливий 1.
• вдяганка — Те саме, що одяга́нка.
• вдягання — Те саме, що одяга́ння.
• вдячливість — Те саме, що вдя́чність.
• вдячність — Почуття подяки, готовність віддячити за послугу, допомогу, зроблене добро.
• вебер — одиниця магнітного потоку в Міжнародній системі одиниць.
• веберметр — прилад для вимірювання магнітного потоку.
• вегетаріанець — Людина, яка не вживає м’яса і харчується тільки рослинною й молочною їжею; послідовник, прихильник вегетаріанства.
• вегетаріанка — Жін. до вегетаріа́нець.
• вегетаріанство — Система харчування людини тільки рослинною й молочною їжею, без вживання м’яса.
• вегетація — Ріст і розвиток рослин.
• вегетоневроз — вегетативний невроз
• веда — Збірка найдавніших священних текстів індуїзму.
• ведаїзм — ведизм; в Індії найдавніша релігія, для якої характерні обожнювання сил природи, згодом - суспільних сил, культ предків.
• веданта — Релігійно-філософське вчення в Індії.
• ведення — Дія за знач. вести́ 2.
• ведизм — в Індії найдавніша релігія, для якої характерні обожнювання сил природи, згодом - суспільних сил, культ предків.
• ведіння — Дія за знач. вести>́ 1, 2, 6.
• ведмеденя — Маля ведмедя; ведмежа.
• ведмедина — Те саме, що ведмежа́тина.
• ведмедиха — Те саме, що ведме́ди́ця.
• ведмедиця — Самка ведмедя.
• ведмедище — Збільш. до ведмі́дь 1.
• ведмедник — Те саме, що ведмежа́тник 2.
• ведмедча — Те саме, що ведмежа́.
• ведмедько — Те саме, що ведме́дик 1, 2.
• ведмежа — Маля ведмедя.
• ведмежатина — М’ясо ведмедя.
• ведмежатник — Мисливець, що полює на ведмедів.
• ведмежина — Те саме, що ведмежа́тина.
• ведмідь — Великий хижий ссавець з незграбним масивним тілом, укритий густою шерстю.
• вежа — Висока вузька споруда, що має висоту значно більшу за ширину і будується окремо або як складова частина фортеці…
• везикуліт — запалення сім'яних міхурців, спричинюється гонококом, туберкульозною паличкою, іноді неспецифічними мікроорганізмами.
• везіння — Дія за знач. везти́ 2.
• везувіан — мінерал класу силікатів, зеленувато-жовтого, бурого, зеленого кольорів із скляним блиском. Виробний камінь. Від назви…
• вейсманізм — Течія в біології, яка заперечує успадковування ознак, набутих організмом у процесі його розвитку під впливом змінних…
• вейсманіст — Послідовник вейсманізму.
• векселедавець — Особа, що дає вексель, векселі.
• векселедержатель — Особа, що володіє векселем і має право дістати по ньому гроші.
• векселетримач — власник векселя, який має право на отримання вказаної в ньому суми грошей
• вексель — Борговий документ встановленого законом зразка про обов’язкову сплату боржником певної суми грошей у вказаний строк.
• вектор — Відрізок прямої з певним числовим значенням і напрямом у просторі.
• векторметр — електричний прилад для вимірювання середнього значення величини і фази змінного струму або електричної напруги.
• векша — Дрібна староруська грошова одиниця у вигляді шкурки білки.
• велелюддя — Скупчення великої кількості людей.
• велелюдність — Абстр. ім. до велелю́дний.
• велемовність — Абстр. ім. до велемо́вний.
• велень — Сорт цупкого глянцевого паперу високої якості.
• велет — Те саме, що ве́летень.
• велетень — Величезного зросту і сили людина в народних повір’ях і легендах.
• великість — Абстр. ім. до вели́кий 1,3-6.
• великодержавник — Послідовник, поборник великодержавної політики, великодержавного шовінізму.
• великодержавництво — Те саме, що Великодержа́вний шовіні́зм ( див. великодержа́вний).
• великодушність — Властивість за знач. великоду́шний.
• великомовність — Властивість за знач. великомо́вний.
• великомученик — Назва, яку дала церква тим християнам, що, за переказами, зазнали великих тортур за віру.
• великомучениця — Жін. до великому́ченик.
• великорозумник — Людина, що вважає себе розумнішою, ніж є насправді.
• великосімейність — Наявність великої сім’ї, багато дітей у сім’ї.
• велитель — Особа, що користується необмеженим правом наказувати, веліти комусь, керувати ким-, чим-небудь.
• велителька — Жін. до вели́тель.
• велич — Дуже великий, надзвичайних розмірів предмет.
• величавість — Властивість за знач. велича́вий.
• величання — Дія за знач. велича́ти.
• величезність — Абстр. ім. до величе́зний.
• величина — Розмір, обсяг, протяжність чогось.
• величінь — Абстр. ім. до вели́кий 1, 3-6.
• величність — Абстр. ім. до вели́чний 1, 2.
• величчя — Те саме, що ве́лич 2-4.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.