Слова на літеру Ю

• юань — Грошова одиниця Китаю і відповідна їй монета.
• ювакрил — синтетичний матеріал, що імітує малахіт і яшму
• ювелір — Майстер, що виготовляє художні вироби, прикраси і т. ін. з коштовних металів і каміння.
• ювелірність — Абстр. ім. до ювелі́рний 2.
• ювелірство — Ювелірне виробництво.
• ювілей — Урочисто відзначувана річниця якої-небудь події або діяльності певної особи, існування установи, міста (звичайно…
• ювілянт — Те саме, що ювіля́р.
• ювілянтка — Жін. до ювіля́нт.
• ювіляр — Особа, установа, місто і т. ін., ювілей яких відзначають, святкують.
• ювілярка — Жін. до ювіля́р.
• юга — Те саме, що імла́.
• югурт — кисло-молочний продукт; йогурт.
• юдоль — Місце, де страждають, мучаться, терплять нестатки.
• юдофіл — Прибічник, прихильник усього єврейського.
• юдофільство — Прихильність до всього єврейського.
• юдофоб — Те саме, що антисемі́т.
• юдофобство — Те саме, що антисеміти́зм.
• юзистка — Жін. до юзи́ст.
• юка — Південна вічнозелена деревна рослина родини лілійних з довгим колючим листям і жовтувато-білими квітками; вирощується…
• юкола — В’ялена на сонці риба, яку заготовляють на зиму мешканці Крайньої Півночі та Далекого Сходу.
• юнак — Чоловік, який ще не досяг зрілості; молодий чоловік.
• юнацтво — Молодий вік; період життя, коли людина буває юною; юність.
• юначка — Жін. до юна́к.
• юнга — Підліток на судні, що навчається морської справи, готується стати матросом; молодший матрос.
• юнгштурмівка — Форма військового зразка, яку носили члени юнгштурму, а також подібний одяг радянської молоді 20 — початку 30-х років.
• юніор — Спортсмен віком 18-20 років, який бере участь в змаганнях у своїй віковій групі.
• юніорка — Жін. до юніо́р.
• юність — Період життя людини до зрілості, коли відбувається нагромадження й розвиток життєвих сил організму; молодість.
• юнка — Жін. до юна́к.
• юнкер — У буржуазно-феодальній Пруссії — великий землевласник-дворянин; взагалі великий німецький поміщик.
• юнкерс — Назва німецької авіабудівної компанії та її військових літаків.
• юнкерство — Юнкери.
• юнкор — Скорочення: юний кореспондент.
• юннат — Скорочення: юний натураліст.
• юнь — Те саме, що ю́ність 1, 3.
• юпітер — Потужний електричний дуговий освітлювальний прилад, прожектор, признач. для кінознімання при штучному або…
• юпка — Верхній жіночий одяг у вигляді довгої корсетки (перев. з рукавами).
• юра — От тобі́, ба́бо, й Ю́ра— уживається для вираження несподівано втраченої надії, припинення свободи дій і т. ін.
• юрба — Велике безладне, неорганізоване скупчення людей; натовп.
• юрбище — Збільш. до юрба́ 1.
• юридизація — надання фактам, відносинам правового характеру
• юрисдикція — Право чинити суд, розглядати і вирішувати правові питання.
• юрисконсульт — Юрист, що є постійним консультантом при якій-небудь установі з практичних питань права і захисником інтересів цієї…
• юрисконсультство — Посада, заняття юрисконсульта.
• юриспрудент — те саме, що юрист
• юриспруденція — Сукупність наук з права; правознавство.
• юрист — Фахівець з правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права.
• юристка — Жінка, яка має юридичну освіту і працює у сфері права.
• юрма — Те саме, що юрба́ 1.
• юрмисько — Збільш. до ю́рма́.
• юрмище — Збільш. до ю́рма́.
• юрода — Психічно хвора, божевільна людина.
• юродивець — Те саме, що юроди́вий 2.
• юродивість — абстрактний іменник до юродивий
• юродство — Стан несамовитості, божевілля.
• юродствування — Дія за знач. юро́дствувати.
• юрок — Те саме, що в’юро́к.
• юрта — Переносне (перев. конусоподібне) житло з жердин, укрите шкурами, повстю тощо, в деяких кочових і напівосілих народів…
• юрфак — Юридичний факультет, навчальний підрозділ університету для підготовки правників.
• юс — Назва кожної з двох літер слов’янської азбуки, що позначали в старослов’янській мові носові голосні.
• юстирувальник — Фахівець з юстирування.
• юстиція — Суд, судова діяльність держави; правосуддя.
• юстувальник — фахівець із юстування
• юстування — налаштування та регулювання стану та/чи взаємного розташування вузлів і блоків пристрою, лінз в оптичних системах
• ют — Кормова частина верхньої палуби судна.
• юферс — Блок для натягування вант та інших снастей стоячого такелажу на невеликих парусних промислових суднах.
• юхта — Сорт шкіри, одержуваний особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней.
• юшка — Суп м’ясний, картопляний, рибний і т. ін.
• ююба — кущова або деревна рослина роду унабі. Поширена у тропічних і субтропічних країнах. Культурні форми Ю. мають їстівні…

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.