Слова на літеру Н

• набавка — Те, що набавляють, додають.
• набавляння — Дія за знач. набавля́ти.
• набалдашник — Округла надставка або потовщення на верхньому кінці палиці.
• набат — Сигнал тривоги у випадку якого-небудь нещастя (пожежі, нападу ворогів і т. ін.), що подається ударами дзвона.
• набедреник — Парчевий прямокутник із зображенням хреста, який священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче…
• набивальник — Те саме, що набива́ч.
• набивальниця — Жін. до набива́льник.
• набиванка — Тканина з набивним кольоровим узором.
• набивання — Дія за знач. набива́ти.
• набивач — Палиця, якою в млинах набивають борошно в мішки.
• набивачка — Те саме, що набива́ч 1.
• набирання — Дія за знач. набира́ти.
• набиття — Дія за знач. наби́ти, набива́ти 1, 3 — 6.
• набіг — Раптовий напад, короткочасне вторгнення і спустошення певної території.
• набігання — Дія за знач. набіга́ти.
• набій — Кількість вибухової речовини, необхідної для пострілу; заряд.
• набійка — Пластинка, що прибивається до каблука.
• набір — У борг, без грошей.
• набла — оператор Гамільтона — векторний диференціальний оператор
• наближання — Дія за знач. наближа́ти і наближа́тися.
• наближеність — Абстр. ім. до набли́жений 3.
• наближення — Дія за знач. набли́зити, наближа́ти і набли́зитися, наближа́тися.
• набоб — Титул мусульманських аристократів (князьків) в Індії, а також особа, що носить цей титул.
• набожність — Абстр. ім. до набо́жний.
• набрання — Процес здобуття чимось чинності, сили або певної властивості.
• набридання — Дія за знач. набрида́ти.
• набридливість — Абстр. ім. до набри́дливий.
• набрід — Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.
• набряк — Пухлина, яка виникає через скупчення рідини (випоту) в тканинах.
• набрякання — Дія за знач. набряка́ти.
• набряклість — Стан за знач. набря́клий.
• набубнявіння — Дія за знач. набубня́віти.
• набування — Дія за знач. набува́ти¹1, 2.
• набувач — Той, хто набуває, купує що-небудь.
• набувачка — Жін. до набува́ч.
• набуток — Те, що набувають працею, затрачаючи силу й енергію.
• набуття — Дія за знач. набу́ти, набува́ти¹1, 2.
• набухання — Дія за знач. набуха́ти.
• набухлість — Стан за знач. набу́хлий 2.
• нава — поздовжня частина християнського храму, розчленованого колонадами, стовпами або арками на головну (середню) і бічні
• навага — Невелика морська риба родини тріскових.
• наважка — Точно зважена для хімічної реакції або аналізу кількість речовини.
• навал — Дія за знач. навали́ти, нава́лювати 1, 2, 4.
• навала — Вторгнення ворожих військ у якусь країну, на якусь територію.
• навалення — Дія за знач. навали́ти 1, 2, 4.
• навалка — Те саме, що нава́лення.
• наваловідбійка — Те саме, що наваловідбі́й.
• наваловідбійник — Гірник, що займається наваловідбоєм.
• навальник — Шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою і т. ін.
• навальниця — Жін. до нава́льник.
• навальність — Властивість за знач. нава́льний.
• навалювання — Дія за знач. навалю́вати 1, 2, 4.
• навантага — Те саме, що наванта́ження.
• навантаження — Дія за знач. наванта́жити, наванта́жувати 1.
• навантажник — Людина, яка займається вантаженням.
• навантажування — Дія за знач. наванта́жувати 1.
• навантажувач — Людина, яка займається вантаженням; вантажник.
• навар — Рідина, насичена соком тієї речовини, того продукту, що в ній вариться, заварюється і т. ін.
• наварювання — Дія за знач. нава́рювати 3.
• навахо — індіанський народ, проживаючий на південному заході США
• наведення — Дія за знач. навести́, наво́дити.
• навернення — Дія за знач. наверну́ти, наверта́ти.
• наверстування — Дія за знач. наве́рстувати.
• навертання — Дія за знач. наверта́ти.
• наверчення — Те саме, що наві́рчування.
• навершя — вершок списа, меча, стріли тощо
• навивальник — Той, хто займається навиванням.
• навивальниця — Жін. до навива́льник. ’
• навивання — Дія за знач. навива́ти.
• навивка — Те саме, що навива́ння.
• навичка — Схильність чи потреба діяти, вести себе певним чином; звичка.
• навівання — Дія за знач. навіва́ти.
• навігатор — Фахівець з навігації.
• навігація — Плавання кораблів по морях, річках і т. ін.; судноплавство.
• навіграф — авіаційний прилад на літальних апаратах для встановлення пройденого шляху, швидкості вітру, швидкості напряму й руху…
• навід — Вказівка, порада.
• навідник — Боєць, який наводить гармату, кулемет і т. ін. на ціль.
• навідниця — Жін. до навідни́к.
• навідування — Дія за знач. наві́дувати.
• навіженість — Стан за знач. навіже́ний 2, 3.
• навіженство — Те саме, що наві́женість.
• навіконник — Віконний наличник.
• навірчування — Дія за знач. наві́рчувати¹.
• навіс — Покрівля на стовпах або інших опорах для захисту кого-, чого-небудь від сонця, негоди і т. ін.
• навіска — Шматок тканини для завішування вікон чи дверей, для відгородження чого-небудь.
• навішення — Дія за знач. наві́сити, наві́шувати¹і наві́шуватися.
• навішування — Дія за знач. наві́шувати¹ і наві́шуватися.
• навіювання — Дія за знач. наві́ювати 3, 4.
• навіяння — Дія за знач. наві́яти 3, 4.
• наводження — Дія за знач. наво́дити 2,9.
• наводнювання — Дія за знач. наво́днювати і наво́днюватися.
• навождення — Те, що в повір’ях ніби навіяне "злою силою" з метою спокусити; обман почуттів, привид, сон.
• наволока — Те саме, що на́волочка.
• наволочка — Чохол з тканини, який надівають на подушку.
• навощування — Дія за знач. наво́щувати і наво́щуватися.
• наврочення — Дія за знач. навро́чити.
• навушник — Частина головного убору, яка закриває вуха.
• навчання — научати і навчатися, научатися
• навчитель — Учитель.
• навчителька — Учителька.
• нагадування — Дія за знач. нага́дувати 1, 2.
• нагай — Батіг із сплетених ремінців з коротким пужалном.
• нагальність — Абстр. ім. до нага́льний.
• наган — Револьвер особливої системи з обертовим барабаном.
• наганяння — Дія за знач. наганя́ти 1 — 4, 8.
• нагар — Те, що утворюється від неповного згоряння палива, масла і т. ін.
• нагвинчування — Дія за знач. нагви́нчувати.
• нагель — Великий дерев’яний або металевий стержень, уживаний для тимчасового чи постійного скріплення частин дерев’яних…
• нагинання — Дія за знач. нагина́ти і нагина́тися.
• нагін — Час, нагнаний у дорозі (при русі поїздів, машин і т. ін.).
• нагінка — Вираження незадоволення чиєюсь поведінкою, чиїмись учинками в різкій формі.
• нагірʼя — Велика ділянка земної поверхні з високогірним рельєфом.
• наглість — Абстр. ім. до на́глий.
• нагляд — Дія за знач. нагляда́ти 1, 2.
• наглядання — Дія за знач. нагляда́ти 1, 2, 5.
• наглядач — Службовець, що займається наглядом, спостереженням за ким-, чим-небудь.
• наглядачка — Жін. до нагля́да́ч.
• нагнивання — Запалення, при якому утворюється і виділяється гній.
• нагніт — Гноблення.
• нагнітання — Дія за знач. нагніта́ти.
• нагнітач — Насос для накачування повітря, газу.
• нагноєння — Те саме, що нагнива́ння.
• наговір — Неправдиве звинувачення; наклеп, обмова.
• нагода — Зручні для здійснення чого-небудь обставини, підхожий для чого-небудь момент.
• наголівʼя — місце на постелі, куди лягають головою
• наголінник — Частина металевої збруї, що накладалась на голінку.
• наголовач — Круговий ремінь вуздечки, що йде від вудил поза вуха.
• наголовник — Те саме, що на́головок 1.
• наголовок — Верхня частина капелюха, картуза, шапки.
• наголос — Виділення складу в слові посиленням голосу або підвищенням тону.
• наголошеність — Абстр. ім. до наголо́шений 2.
• наголошення — Дія за знач. наголоси́ти, наголо́шувати.
• наголошування — Дія за знач. наголо́шувати.
• нагонич — Учасник облави, який гонить звіра чи птаха на мисливця; гучок.
• нагорода — Відзначення заслуг, достоїнств і т. ін.
• нагородження — Дія за знач. нагороди́ти¹.
• нагороджування — Дія за знач. нагоро́джувати¹.
• нагортання — Дія за знач. нагорта́ти.
• нагострення — Дія за знач. нагостри́ти.
• нагострювання — Дія за знач. наго́стрювати.
• нагота — Вигляд, стан голого тіла; голизна.
• награвання — Дія за знач. награва́ти.
• награність — Властивість за знач. на́граний 2.
• нагрижник — Пов’язка для підтримання і стягнення уражених грижею місць.
• нагрібальник — Робітник, що займається нагрібанням чого-небудь.
• нагрібальниця — Жін. до нагріба́льник.
• нагрів — Дія і стан за знач. нагріва́ти і нагріва́тися.
• нагрівальник — Робітник, який займається нагріванням чого-небудь.
• нагрівальниця — Жін. до нагріва́льник.
• нагрівання — Дія за знач. нагріва́ти і нагріва́тися.
• нагрівач — Те саме, що нагрівни́к.
• нагрівник — Пристрій, апарат для нагрівання.
• нагромадження — Дія за знач. нагрома́дити, нагрома́джувати і нагрома́дитися, нагрома́джуватися.
• нагромаджування — Дія за знач. нагрома́джувати і нагрома́джуватися.
• нагромаджувач — Той, хто накопичує майно, гроші і т. ін.
• нагрудник — Фартух або частина фартуха, яка надягається на груди для захисту їх від чого-небудь.
• нагул — Дія за знач. нагуля́ти, нагу́лювати 1, 2.
• надавання — Дія за знач. надава́ти²1 — 4.
• надавлювання — Дія за знач. нада́влювати.
• надання — Дія за знач. нада́ти¹1 — 4.
• надбавка — Додана до чого-небудь частина, сума.
• надбання — Дія за знач. надба́ти.
• надбережжя — Смуга землі вздовж берега.
• надбивання — Дія за знач. надбива́ти.
• надбудова — Надбудована частина чого-небудь; те, що надбудоване над чим-небудь.
• надбудовування — Дія за знач. надбудо́вувати.
• надвартість — Вартість, створювана працею найманого робітника зверх вартості його робочої сили і привласнювана капіталістом.
• надвечірок — Те само, що надвечі́р’я.
• надвечірʼя — час перед вечором; початок вечора
• надвиробництво — Виробництво товарів, що перевищує попит на них і можливості збуту.
• надвірʼя — обгороджена ділянка землі біля будинку; подвір'я
• надгортанник — Хрящ над входом у гортань, що закриває її при ковтанні.
• надгробок — Пам’ятник, камінь, плита і т. ін., встановлені на могилі.
• наддавання — Дія за знач. наддава́ти.
• наддаток — У надда́ток, розм. — на додаток до чого-небудь.
• наддредноут — Надвеликих розмірів дредноут.
• надзвичайність — Абстр. ім. до надзвича́йний.
• надзиск — Надприбуток.
• надимання — Дія за знач. надима́ти і надима́тися.
• надир — точка небесної сфери, протилежна зеніту.
• надібок — Кусок деревини, пня.
• надівання — Дія за знач. надіва́ти.
• надій — Кількість надоєного молока.
• надійність — Абстр. ім. до надійний.
• наділ — Дія за знач. наділи́ти, наділя́ти 1.
• наділення — Дія за знач. наділи́ти, наділя́ти.
• наділяння — Дія за знач. наділя́ти.
• надірваність — Стан. за знач. наді́рваний.
• надіслання — Дія за знач. надісла́ти.
• надія — Впевненість у можливості здійснення чогось бажаного, потрібного, приємного; сподівання.
• надкісниця — Щільна, білувата, волокниста оболонка із сполучної тканини, яка покриває зовнішню поверхню кісток у людей та хребетних…
• надклас — Таксономічна категорія в біології, що об'єднує кілька споріднених класів.
• надкласовість — Абстр. ім. до надкла́совий.
• надклепка — Дія за знач. надклепа́ти. надкле́пувати.
• надклепування — Дія за знач. надкле́пувати.
• надколина — Щілина, тріщина, утворена надколюванням.
• надколінок — Плоска округла кістка, розміщена спереду нижнього кінця стегна.
• надколювання — Дія за знач. надко́лювати і надко́люватися.
• надкус — Виїмка, залишена на чомусь після надкушування.
• надкушування — Дія за знач. надку́шувати.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.