Слова на літеру А

• абажур — Дашок різної форми і з різного матеріалу на лампу (свічку і т. ін.) для захисту очей від світла або для зосередження…
• абаз — східна дрібна срібна монета. По імені перського шаха Аббаса І (1587-1629 рр.).
• абазія — втрата здатності ходити, зокрема внаслідок захворювання нервової системи.
• абак — Те саме, що аба́ка.
• абандон — Відмова від нерухомості у зв'язку з її неприбутковістю, непродуктивністю, заборгованістю за нього.
• абат — Глава католицького чоловічого монастиря; ігумен.
• абатиса — Ігуменя католицького жіночого монастиря.
• абатство — Католицький монастир з належними йому володіннями.
• абвер — військова розвідка і контррозвідка у Німеччині у 1919-40 рр.
• абдикація — зречення престолу, відмова від влади, посади або сану.
• абдомен — Черево, живіт, пузо.
• абдуктор — відвідний м'яз.
• абдукція — Силогізм, більший засновок якого відомий, а менший - гаданий.
• аберація — Позірне відхилення світил від їх справжнього положення на небозводі, викликане рухом Землі по орбіті (річна аберація)…
• абетка — Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука.
• абзац — Відступ управо на початку першого рядка для відділення однієї частини тексту від іншої.
• абзетцер — багаточерпаковий екскаватор, яким виймають і переміщують порожні породи на відвалах кар'єрів.
• абищиця — Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця.
• абіогенез — Теорія про виникнення живих істот з речовин неживої природи.
• абісаль — Зона найбільших морських та океанічних глибин.
• абітурієнт — Учень, що закінчує середній навчальний заклад; випускник.
• абітурієнтка — Жін. до абітуріє́нт.
• аблактування — Дія за знач. аблактува́ти.
• абластика — сукупність прийомів, які застосовуються під час видалення пухлин, щоб запобігти їхнім рецидивам та імплантації клітин…
• аблатив — латинська назва орудного відмінка - відкладний відмінок. Слов'янським мовам не притаманний.
• аблаут — морфологічно обумовлене чергування голосних кореня слова в різних граматичних формах
• абляція — Зменшення маси снігу чи льоду на сніговому полі або льодовику внаслідок танення та випаровування.
• аболіціонізм — Суспільний рух у США кінця XVIII — першої половини XIX ст., спрямований на скасування рабства негрів, яке затримувало…
• аболіціоніст — Прихильник аболіціонізму.
• аболіція — Скасування закону, рішення, посади.
• абонемент — Право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (телефоном, місцем у театрі, книжками з бібліотеки і т. ін.)…
• абонент — Той, хто користується абонементом.
• абонентка — Жін. до абоне́нт.
• абордаж — Старовинний спосіб морського бою — зближення з ворожим кораблем і зчеплення з ним для рукопашного бою.
• абориген — Корінний житель країни або місцевості; тубілець, автохтон.
• аборт — Передчасне переривання вагітності.
• абразив — дуже тверді зерна, що можуть наноситись на поверхню якогось матеріалу, або з'єднуватись між собою за допомогою…
• абразія — Процес руйнування узбережжя морським прибоєм.
• абракадабра — Безглуздий набір слів; нісенітниця.
• абревіатура — Слово, що становить скорочення двох або кількох слів, напр.: колгосп, райвиконком.
• абревіація — Утворення нових слів шляхом поєднання початкових складів кількох слів або перших літер слів словосполучення.
• абреже — виписка, витяг з твору, скорочений переказ.
• абрек — горець, гірняк, кавказькі верховинці, які воювали за власну волю з царською Росією, а пізніше - з більшовиками.
• абрикос — Те саме, що абрико́са.
• абрикоса — Плодове дерево, що росте на півдні.
• абрикосівка — Горілка, настояна на абрикосах.
• абрикосник — Людина, що займається вирощуванням абрикосів.
• абрикотин — Абрикосовий лікер.
• абрис — Обриси предмета; контур.
• аброгація — скасування застарілого закону.
• абруптив — проривний приголосний звук, під час вимовляння якого в гортані між голосовими зв'язками постає змикання
• абсент — Міцний алкогольний напій зеленого кольору, що містить полинове, анісове та інші ароматичні масла.
• абсентеїзм — У буржуазних країнах — масове ухиляння від участі у виборах, а також систематична відсутність на засіданнях членів…
• абсолют — В ідеалістичній філософії — вічна, незмінна, нескінченна першооснова Всесвіту (дух, ідея); у релігії — бог
• абсолютизація — Доведення до абсолюту.
• абсолютизм — Форма керування державою, при якій верховна влада повністю належить одній особі — монархові; самодержавство.
• абсолютист — Прихильник абсолютизму.
• абсолютність — Абстр. ім. до абсолю́тний 1.
• абсолюція — Постанова суду, що звільняє підсудного від покарання.
• абсорбент — Речовина, що має здатність вбирати, всмоктувати інші речовини.
• абсорбер — Пристрій, в якому здійснюють абсорбцію.
• абсорбція — Дія за знач. абсорбува́ти і абсорбува́тися; вбирання, всмоктування; поглинання.
• абстиненція — Цілковите утримання від вживання спиртних напоїв.
• абстрагованість — Абстр. ім. до абстраго́ваний.
• абстрагування — Дія за знач. абстрагува́ти і абстрагува́тися.
• абстракт — Поняття, створене шляхом абстрагування.
• абстрактність — Абстр. ім. до абстра́ктний.
• абстракціонізм — Формалістичний занепадницький напрям у буржуазному образотворчому мистецтві XX ст.
• абстракціоніст — Послідовник, прихильник абстракціонізму.
• абстракція — Те саме, що абстрагува́ння.
• абсурд — Безглуздя, нісенітниця.
• абсурдність — Абстр. ім. до абсу́рдний.
• абсцес — Місцеве скупчення гною в тканинах тіла внаслідок запалення; гнояк, нарив.
• абсциса — Одна з трьох координат, що визначають положення точки в просторі.
• абулія — Ослаблення волі внаслідок нервового захворювання або перевтоми; безвілля.
• абутилон — рід одно- і багаторічних рослин родини мальвових. Трави, кущі, деревця. Культивують у тропіках і субтропіках для…
• абцуг — спечена речовина (шлак), що утворюється при виплавленні з веркблею домішок золота, срібла й олова.
• абштрих — спечена речовина (шлак), ще утворюється при очищенні свинцю від домішок миш'яку й сурми.
• абʼюрація — прилюдне зречення віри або своїх переконань.
• аваліст — особа чи банк, що бере на себе зобов'язання щодо оплати векселя.
• аваль — порука, співпідпис на векселі; вексельне гарантування, за яким особа, що його здійснює, бере на себе відповідальність…
• авангард — Частина військ (або флоту), що йде попереду головних сил.
• авангардизм — Загальна назва різних напрямів у мистецтві XX ст., для яких характерні розрив а традицією реалістичного художнього…
• авангардист — Прихильник авангардизму.
• аванзал — Невеликий зал, кімната перед головним залом у великих громадських будинках, палацах.
• аванкамера — Пристрій у передній частині поверхневої водозабірної (водоприймальної) споруди, в якому осідає намул.
• аванложа — Невелике приміщення при вході в театральну ложу.
• аванпорт — Зовнішня частина водного простору порту або гавані, захищена від хвиль.
• аванпост — У деяких арміях — передовий сторожовий пост, який виставляють для охорони від несподіваного нападу ворога.
• аванс — Частина грошей (або продуктів), яка дається наперед у рахунок майбутньої платні за роботу, товар і т. ін.
• авансування — Дія за знач. авансува́ти і авансува́тися.
• авансцена — Відкрита частина театральної сцени, трохи висунута наперед.
• авантаж — вигода, користь, сприятливе становище.
• авантитул — виконана художником або набрана за ескізом початкова сторінка книги, яка передує титулові.
• авантюризм — Поведінка, діяльність, що характеризуються ризикованими, безпринципними вчинками а метою досягнення легкого успіху…
• авантюрин — Мінерал класу силікатів, дрібнозернистий різновид кварцу переважно буро-червоного кольору з мерехтливим золотавим…
• авантюрист — Той, хто схильний до авантюризму; пройдисвіт.
• авантюристка — Жін. до авантюри́ст.
• авантюрник — Те саме, що авантюри́ст (у 1 знач.).
• авантюрниця — Жін. до авантю́рний.
• авантюрність — Абстр. ім. до авантю́рний (у 1 знач.).
• аварійник — Той, хто несе аварійну службу, усуває аварії.
• аварійність — Наявність аварій.
• аварія — Значне пошкодження механізму, машини і т. ін. під час дії, руху.
• авгіт — породоутворюючий мінерал класу силікатів, зеленувато-чорвого кольору з скляним блиском.
• авгур — У стародавньому Римі — жрець, що, спостерігаючи політ і поведінку птахів, провіщав нібито волю богів.
• август — Серпень, восьмий місяць року, названий так від імені римського імператора Октавіана Августа.
• авеню — Алея, проспект.
• аверс — лицьовий бік монети або медалі, де, як правило, зображується державний герб або портрет державника.
• авіабаза — Аеродром із складами, ремонтними майстернями та обслуговуючими підрозділами для забезпечення дій авіації.
• авіабомба — один з видів авіаційних боєприпасів, що їх скидають з літака або іншого літального апарата для ураження наземних…
• авіабудівник — Той, хто будує літаки, виготовляє прилади й устаткування для авіації.
• авіабудування — Галузь промисловості, яка виробляє літаки, прилади й устаткування для авіації.
• авіагоризонт — авіаційний прилад, що вказує на розташування поперечної або поздовжньої осі літального апарата щодо справжнього…
• авіадесант — війська, перекинуті повітряним транспортом у тил противника для ведення бойових дій.
• авіаескадрилья — підрозділ в авіації.
• авіакатастрофа — катастрофа повітряного судна (літака, вертольота, аеростата тощо)
• авіаклуб — громадський заклад, що об'єднує спортсменів і любителів авіаційного спорту.
• авіаконструктор — Конструктор літаків, авіаційних двигунів.
• авіалінія — Постійний шлях літаків між двома або кількома населеними пунктами; повітряна лінія.
• авіаль — сплав алюмінію переважно з магнієм, кремнієм і міддю. Відзначається високою пластичністю, задовільною антикорозійною…
• авіаматка — Те саме, що авіано́сець.
• авіамоделізм — Виготовлення та випробування під час змагань діючих моделей літаків любителями авіаспорту.
• авіамоделіст — Той, хто займається авіамоделізмом.
• авіамодель — Модель літального апарата.
• авіаносець — Військовий корабель з майданчиком для зльоту й посадки літаків, а також ангарами для них.
• авіаобприскування — Обприскування рослин з літака отруйними речовинами з метою знищення шкідників.
• авіаобприскувач — Літак для авіаобприскування.
• авіапарк — наявний склад діючих літальних апаратів і тих, що перебувають у ремонті й резерві.
• авіаполк — Авіаційний полк, військовий підрозділ військово-повітряних сил.
• авіапошта — Перевезення пошти повітряним шляхом.
• авіарейс — Запланований політ літака за певним маршрутом і розкладом.
• авіасекстант — секстант, застосовуваний в авіації.
• авіатехніка — галузь техніки, пов'язана з використанням для різних потреб літаків, вертольотів та інших літальних апаратів, а також…
• авіатор — Той, хто займається польотами, авіацією (в 1 знач.); той, хто керує літаком; льотчик.
• авіатраса — Смуга земної поверхні, над якою проходить повітряна лінія
• авіаудар — Напад із застосуванням військової авіації по наземних цілях.
• авіахім — Товариство сприяння авіаційно-хімічному будівництву в СРСР (1925-1926 рр.), з 1927 р. об’єдналося з ТСО (Товариством…
• авіахімовець — Член Авіахіму.
• авіація — Теорія і практика пересування в повітрі на літальних апаратах, важчих від повітря.
• авіашкола — Школа, в якій готують кадри для авіації.
• авіашоу — Публічне показове шоу з виконанням складних фігур вищого пілотажу літаками.
• авієтка — Застаріла назва легкомоторного літака, звичайно одно— або двомісного.
• авізо — Повідомлення, яким сповіщається про зміни в стані взаємних розрахунків, про переказ грошей, висилання товарів і т. ін.
• авіста — напис на векселі, який засвідчує, що вексель може бути оплачений за пред'явленням або після певного часу, що минув від…
• авітаміноз — Захворювання, зумовлене недостатністю або відсутністю того чи іншого вітаміну в харчах, які споживає людина.
• авіфауна — сукупність птахів певної місцевості, середовища проживання або певного відрізку часу в історії Землі.
• авлос — найпоширеніший у Давній Греції духовий музичний інструмент, подібний до флейти.
• авокадо — рід плодових дерев родини лаврових. Культивують у багатьох тропічних і субтропічних країнах. Плоди споживають свіжими.
• аврал — Спішна робота на судні, в якій бере участь весь особовий склад корабля.
• авран — Трав’яниста рослина родини ранникових, окремі види якої застосовують у народній медицині.
• аврикула — Вид примули: декоративна рослина.
• аврора — У давньоримській міфології - богиня ранкової зорі, дочка Титана і Землі.
• австралопітек — Викопна людиноподібна мавпа.
• автаркія — створення замкненого самодостатнього господарства в межах окремої країни або групи країн, спрямоване на максимальне…
• автентика — Новели імператора Юстініана та інші імператорські накази.
• автентифікація — встановлення вірогідності інформації, перевірка прав користувача і т. ін
• автентичність — Абстр. ім. до автенти́чний.
• авто — Те саме, що автомобі́ль.
• автобаза — Транспортне підприємство для організації перевезень на автомобілях; також місце стоянки й ремонту автомобілів.
• автобан — широка магістраль для швидксного руху автомобілів.
• автобіографічність — Абстр. ім. до автобіографі́чний.
• автобіографія — Опис свого життя.
• автоблокування — Система автоматичної сигналізації для регулювання руху поїздів.
• автобудівник — Той, хто будує автомобілі, виготовляє для них деталі.
• автобус — Багатомісний автомобіль для перевезення пасажирів.
• автовакцина — лікувальна бактеріальна вакцина, виготовлена з мікробів, виділених з організму того хворого, для лікування якого цю…
• автовантажник — Машина для навантажування, розвантажування і переміщення вантажів, установлена на автомобільному ходу.
• автовізок — Самохідний візок для перевезення вантажів на невеликі відстані.
• автовокзал — комплекс споруд для обслуговування пасажирів міжміських і приміських автобусних сполучень та технічного обслуговування…
• автогальмо — Гальмо, яке вступає в дію автоматично.
• автогамія — Самозапилення і самозапліднення у вищих рослин.
• автогемотерапія — застосування з лікувальною метою власної крові хворого.
• автоген — Автогенне різання й зварювання металів.
• автогенез — вчення, за яким історичний розвиток організмів відбувається незалежно від умов існування, лише під впливом особливих…
• автогенник — Фахівець з автогенного різання і зварювання металів.
• автогол — Ситуація у спортивній грі, коли гравець забиває м'яч у власні ворота.
• автогравюра — гравюра, виконана самим художником (на відміну від репродукційної гравюри).
• автограф — Текст, власноручно написаний автором.
• автографія — Знання автографів.
• автогрейдер — самохідний грейдер.
• автогума — Вироби (колеса і т. ін.) з гуми для автомобілів.
• автодафе — прилюдне спалення єретиків у часи інквізиції в Іспанії й Італії.
• автодидакт — самоук, людина, яка самотужки навчається грамоти.
• автодиспетчер — комплексна система, що забезпечує автоматизацію процесу управління на основі оптимальних режимів роботи керованого…
• автодрезина — Дрезина з двигуном внутрішнього згоряння.
• автодром — Спеціально обладнана ділянка для випробування автомобілів, а також для автомобільних змагань.
• автоекспрес — автобус, що рухається за маршрутом з підвищеною швидкістю, без зупинок або з мінімальною кількістю їх.
• автожир — літальний апарат, важчий за повітря.
• автозавод — Завод, що виготовляє автомобілі та їх частини.
• автозчеплення — Пристрій для автоматичного зчеплення вагонів і локомотивів.
• автоінспектор — Працівник, що здійснює нагляд за правильністю автомобільного руху.
• автоінспекція — Нагляд за правильністю автомобільного руху
• автоінтоксикація — отруєння організму шкідливими речовинами, що утворилися в ньому; самоотруєння.
• автоінфекція — самозараження організму мікробами, які збереглися в ньому після попередньої хвороби.
• автокар — Те саме, що автовізо́к.
• автокаталіз — самочинне прискорення хімічної реакції одним з її продуктів або вихідною речовиною, що виконує роль каталізатора.
• автокефалія — повне самоврядування церкви, її незалежність від інших єдиновірних церков. У православній автокефальній церкві собор…
• автокефальність — повне самоврядування церкви, її незалежність від інших єдиновірних церков.
• автоклав — Товстостінна металева герметично закрита посудина для здійснення фізичних і хімічних процесів при підвищеному тиску та…

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.