Слова на літеру Я

• ябеда — Наклеп, обмова, поширювані з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь.
• ябедник — Той, хто зводить наклеп на кого-небудь, обмовляє когось, доносить комусь на когось.
• ябедництво — Обмовляння кого-небудь; нашіптування, фіскальство.
• ябедниця — Жін. до я́бедник.
• яблуко — Плід яблуні (перев. кулястої форми).
• яблуня — Садове й лісове фруктове дерево родини розових з плодами перев. кулястої форми.
• яблучник — Торговець яблуками.
• яв — Те саме, що я́ва́².
• ява — Частина акту, дії драматичного твору, в якій склад виконавців лишається незмінним.
• явище — Будь-який вияв змін, реакцій, перетворень і т. ін., що відбуваються в навколишньому природному середовищі.
• явір — Дерево родини кленових з великим п’ятилопатевим листям; білий клен (іноді цим словом називають осокір та деякі інші…
• явка — Прихід, прибуття куди-небудь (перев. за офіційним розпорядженням, потребою і т. ін.).
• явлення — Те саме, що поя́ва 1.
• явність — Абстр. ім. до я́вний.
• яворина — Окреме дерево явора; явір.
• яга — Казковий персонаж східних і західних слов’ян; зла баба-чаклунка.
• ягдташ — Мисливська сумка для дичини й дрібного звіра.
• ягель — Кущистий сірувато-білий лишайник, який є основним кормом для північних оленів узимку; оленячий мох.
• ягіддя — Збірн. до я́года.
• ягідник — Кущова, напівкущова й трав’яниста рослина, яка дає їстівні плоди — ягоди.
• ягідництво — Вирощування ягідних культур як галузь сільського господарства.
• ягідниця — Жін. до я́гідник¹ 2.
• яглиця — Багаторічна трав’яниста рослина родини зонтичних з великими листками й дрібними білими квітками, зібраними в складні…
• ягниця — молода вівця
• ягніння — Дія за знач. ягни́тися.
• ягня — Маля вівці (у 1 знач.).
• ягнятина — Ягняче м’ясо.
• ягнятник — Великий хижий гірський птах родини яструбових, який живиться падлом (зокрема кістками), зрідка птахами та іншими…
• ягода — Соковитий, невеликого розміру плід трав’яних та кущових рослин.
• ягуар — Великий хижий звір родини котячих з червонувато-жовтою шерстю, покритою чорними кільцями й плямами; живе в Америці.
• ядерник — Фахівець з ядерної фізики.
• ядерність — абстрактний іменник до ядерний
• ядозуб — Отруйна ящірка.
• ядриця — Неподрібнені гречані крупи.
• ядро — Внутрішня частина плоду (горіха, зерна, насіння і т. ін.), покрита оболонкою або шкаралупою.
• ядуха — Задишка, спричинювана деякими захворюваннями серця або бронхів; астма.
• ядушливість — Абстр. ім. до яду́шливий.
• яєчник — Парна жіноча статева залоза людини, хребетних і багатьох безхребетних тварин, в якій розвиваються яйцеклітини.
• яєчня — Страва з підсмажених яєць.
• яєшня — Яєчня.
• яз — Пристрій у вигляді плоту, частоколу впоперек річки або затоки з ворітьми, в які вставляють вершу чи ятір для ловлі риби.
• язик — Рухливий м’язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й…
• язикатість — Властивість за знач. язика́тий 1.
• язичище — Збільш. до язи́к 1, 2, 6.
• язичник — Той, хто визнає язичество; ідоловірець.
• язичництво — те саме, що язичество
• язичниця — Жін. до язи́чник.
• яйла — Безлісе плоске плато Кримських гір, яке використовують як літнє пасовисько.
• яйце — Захищена від зовнішнього впливу різними оболонками чи шкаралупою овальної форми сукупність білка й жовтка, з яких…
• яйцезаготівля — заготівля, закупівля яєць
• яйцеїд — Паразитична комаха, яка відкладає свої яйця в яйця інших комах.
• яйцеклад — Зовнішній статевий орган у самиць багатьох комах та деяких риб, що служить для відкладання яєць.
• яйцекладка — Відкладання запліднених яєць у зовнішнє середовище.
• яйцеклітина — Жіноча статева клітина людини, тварин і рослин, з якої може розвиватися новий організм.
• яйцепровід — Прохід у жінок і самиць ряду тварин, яким виводяться яйцеклітини, що дозрівають в яєчнику.
• якання — Дія за знач. я́кати.
• якір — Пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо у вигляді металевого стержня з лапами, які чіпляються за…
• якість — Внутрішня визначеність предмета, яка становить специфіку, що відрізняє його від усіх інших.
• якобіан — функціональний визначник; визначник, складений з функцій
• якобінець — Представник революційно-демократичних шарів французької буржуазної революції кінця XVIII ст.; член якобінського клубу.
• якобінізм — Те саме, що якобі́нство.
• якобінство — Принципи й політичний рух якобінців у Франції в XVIII ст.
• ял — Робоча й навчальна веслово-вітрильна широка шлюпка з двома, трьома й чотирма парами весел.
• ялець — Невелика риба родини коропових, яка водиться в річках та водоймах.
• ялик — Невелика шлюпка з однією або двома парами весел.
• ялина — Високе хвойне вічнозелене дерево родини соснових.
• ялинка — Зменш.-пестл. до яли́на 1.
• ялинник — Ялиновий ліс, гай.
• ялинничок — пестливе до ялинник
• ялиця — Високе вічнозелене дерево родини соснових з густою пірамідальною кроною, м’якою плескатою хвоєю і великими шишками.
• ялівець — Вічнозелений чагарник, рідше дерево родини кипарисових з лускоподібною або короткоголчастою хвоєю та ягодоподібними…
• ялівка — Ялова корова, кобила або вівця.
• ялівник — Молода худоба, яка ще не дає приплоду.
• ялівцівка — Ялівцева наливка.
• ялівчина — Невелика або поганенька ялівка.
• яловиця — ялівка
• яловичина — М’ясо великої рогатої худоби.
• яловість — Тимчасова відсутність приплоду в дорослих самиць сільськогосподарських тварин.
• ялтинець — житель м. Ялта
• яма — Заглиблення в землі.
• ямб — У силабо-тонічному віршуванні — двоскладова стопа з наголосом на другому складі (Зѕў), нанр.: Нас во́|ля…
• ямище — Збільш. до я́ма.
• ямкокопач — машина для копання ямок
• ямс — Багаторічна витка трав’яниста рослина з їстівними, багатими на крохмаль бульбами, яка росте перев. в тропіках і…
• янгол — Те саме, що а́нгел.
• яничар — У султанській Туреччині — солдат регулярної піхоти, створеної в XIV ст. з військовополонених, а також християн…
• яничарка — Вид старовинної вогнепальної зброї.
• янкі — Прізвисько американців, уродженців США.
• янсенізм — У католицькій церкві XVII— ХVIII ст.— реформістська течія, близька до кальвінізму.
• янсеніст — Прихильник янсенізму.
• янтар — Скам’яніла викопна смола хвойних дерев (перев. жовтого кольору різних відтінків); використовується для виготовлення…
• янь — чоловіче начало
• японіст — фахівець з японістики
• японістика — сукупність наук, які вивчають японську мову, культуру, менталітет японців
• японознавство — те саме, що японістика
• яр — Глибока довга западина (перев. з крутими або прямовисними схилами), що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових…
• яранга — Переносне кругле житло чукчів, коряків і деяких інших народів Півночі, яке складається з вертикальної стінки, що має в…
• ярд — Одиниця довжини в англійській системі мір, що дорівнює 91,44 см.
• ярига — Представник деяких груп найбіднішого населення Російської держави XVI-XVII ст.
• ярижка — Ярига.
• яриза — нижчий служитель
• ярина — Сходи або посіви ярих культур.
• яриця — Яра пшениця.
• ярість — Те саме, що лю́тість.
• ярка — Молода вівця, яка ще не ягнилася.
• ярл — У Скандінавії за середньовіччя знатна людина, пізніше - глава області або ряду областей, що підпорядковувалися…
• ярлик — Грамота, письмовий указ хана Золотої Орди, що надавав право на управління окремими підлеглими їй областями або…
• ярмарковище — Місце, де буває ярмарок.
• ярмаркування — Дія за знач. ярмаркува́ти.
• ярмарок — Торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів.
• ярмарчанин — Той, хто продає або купує на ярмарку.
• ярмарчище — Те саме, що ярмарко́вище.
• ярмо — Упряж для робочої великої рогатої худоби, зроблена з дерев’яних брусків, з’єднаних у вигляді рами, яку одягають на шию…
• ярмулка — Шапочка з м’якої матерії без околички, яка щільно прилягає до голови.
• яровизатор — Приміщення для яровизації (у 2 знач.).
• яровизація — Перша стадія розвитку рослини, в якій відбувається кільчення насіння, сходів при низьких температурах.
• яровина — Сходи або посіви ярих культур.
• яруга — Глибокий, великий яр.
• ярус — Один з горизонтальних рядів чого-небудь, розміщених один над одним або один під одним.
• ярусність — Розташування чого-небудь рядами, ярусами; нашарування чого-небудь над чимсь.
• ярча — Ягня (до року).
• ярчанка — ячмінна солома
• ярчук — Собака з ярчати (у 2 знач.), якого, за народним повір’ям, боїться нечиста сила.
• ясен — Дерево родини маслинових з перистим листям і міцною деревиною, яку використовують на різні вироби.
• ясенець — Багаторічна трав’яниста ефіроносна рослина родини рутових з дрібнопірчастими листками.
• ясенина — Окреме дерево ясена.
• ясир — Бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські та польські…
• яскравість — Власт. за знач. яскра́вий.
• яскравомір — прилад для вимірювання яскравості
• ясла — Відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби.
• ясна — Ділянки слизової оболонки ротової порожнини ссавців і людини, що покривають зубні відростки щелеп та коріння зубів.
• ясність — Власт. за знач. я́сни́й.
• ясновельможність — Абстр. ім. до ясновельмо́жний.
• ясновидець — Той, хто має здатність до ясновидіння, передбачення чого-небудь.
• ясновидиця — Жін. до яснови́дець.
• ясновидіння — За містичними уявленнями — чудодійна здатність передбачати, розпізнавати явища, недоступні для сприйняття звичайної…
• ясновидство — дар ясновидіння, прозорливість
• яснота — Власт. за знач. я́сни́й 1, 2.
• ясонька — Те саме, що ла́сочка 1.
• ясочка — Те саме, що ласочка 1.
• яструб — Хижий птах з коротким гачкуватим дзьобом, гострими загнутими пазурами, що водиться в лісах різних частин світу.
• яструбеня — Пташа яструба.
• яструбенятко — пестливе до яструбеня
• яструбʼя — пташа яструба
• яструбʼятко — зменшливо-пестливе до яструб'я
• ятаган — Старовинна холодна зброя, середня між шаблею й кинджалом, що має фігурний вигин, увігнуте лезо; поширена у народів…
• ятір — Риболовне знаряддя типу пастки (сітка, натягнута на обручі), що його встановлюють на дно водоймищ.
• ятірець — Зменш.-пестл. до я́тір.
• ятка — Легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); балаган.
• яточник — Той, хто торгує в ятці; торговець.
• яточниця — Жін. до я́точник.
• ятрівка — Дружина чоловікового брата.
• ятрогенія — будь-який патологічний стан, фізичний або психічний, що був спричинений спробою лікування
• ятрохімія — напрям у медицині, представники якого розглядали процеси, що проходять в організмі, як хімічні явища, хвороби - як…
• ять — Назва літери (Ъ) церковнослов’янської й дореволюційної російської абетки, що позначала звук, який пізніше в…
• яхонт — Прозорий різновид мінералу корунду; сапфір, рубін.
• яхта — Спортивне або туристське моторне, вітрильне чи вітрильно-моторне судно.
• яхтклубівець — член яхт-клубу
• яхточка — зменшливо-пестливе до яхта
• яхтсмен — Спортсмен, який займається водним спортом на яхтах.
• ячання — Дія за знач. яча́ти і звуки, утворювані цією дією.
• ячмінка — Ячмінна солома.
• ячмінь — Злакова рослина, зерна якої використовують для виготовлення круп, борошна, на корм худобі, а також як сировину для…
• ячниця — Ячмінна солома.
• ящик — Виріб з дощок, фанери і т. ін. (перев. чотирикутний), який використовують для пакування, зберігання або перенесення…
• ящір — Ссавець з подовженим тілом, вкритим зроговілими пластинками, довгим хвостом, невеликою головою, короткими лапами і…
• ящірка — Невеликий плазун з видовженим тілом, покритим дрібною роговою лускою, і з довгим хвостом.
• ящур — Гостра інфекційна хвороба парпокопитих тварин і людини, спричинювана фільтрівним вірусом.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.