Слова на літеру Д

• давалець — Те саме, що дава́льник.
• давальник — Той, хто дає що-небудь.
• даванка — Добова або разова порція корму.
• давання — Дія за знач. дава́ти 1-3,6.
• давач — Технічний пристрій або сенсор, що фіксує та передає інформацію про певні параметри.
• давильник — Той, хто видавлює сік.
• давильниця — Жін. до дави́льник.
• давильня — Двір або приміщення з відповідним устаткуванням для видавлювання соку (з фруктів, овочів).
• давильця — Інструмент для роздавлювання горіхів.
• давкотня — Те саме, що да́вка.
• давлення — Дія за знач. дави́ти 1.
• давнина — Давноминулі часи.
• давність — Велика часова віддаленість виникнення, здійснення чого-небудь; давноминулі часи.
• дагеротип — Те саме, що дагероти́пія.
• дагеротипія — Старий спосіб фотографування на металевій пластинці, покритій йодистим сріблом.
• дагуса — Посухостійка злакова рослина типу проса, вивезена з Індії.
• дадаїзм — Формалістична течія в літературі й образотворчому мистецтві Західної Європи 10-20-х років XX ст.
• дадаїст — Послідовник дадаїзму.
• даішник — співробітник ДАІ
• дайвер — Людина, яка займається підводним плаванням зі спеціальним спорядженням.
• дайвінг — Підводне плавання зі спеціальним спорядженням для дихання.
• дайджест — короткий зміст інших публікацій
• дайка — пластоподібне магматичне тіло (інтрузія), обмежене більш-менш паралельними площинами.
• дайна — Назва різних видів литовських народних пісень.
• дакріоцистит — запалення слізного мішка.
• дакрон — назва в США різновиду синтетичного волокна з поліефірів, подібного до лавсану.
• дактиліогліф — різьбяр на самоцвітах; граняр.
• дактилограма — відбиток, утворений внаслідок притиснення пальців рук, вкритих відповідною речовиною, до поверхні паперу з метою…
• дактилографія — Техніка роботи на друкарській машинці.
• дактилологія — Ручна азбука, якою користуються глухонімі.
• дактилоскопія — Наука, що вивчає папілярні узори кінцевих фаланг пальців рук з метою встановлення особи людини.
• дактиль — Трискладова стопа з наголосом на першому складі у віршованій мові, наприклад: Мі́сць с-не́-снь-кй /про́-мнь…
• далекість — Те саме, що далечі́нь 1.
• далекобійність — Абстр. ім. до далекобі́йний.
• далекоглядність — Абстр. ім. до далекогля́дний.
• далекоземелля — Те саме, що далекопі́лля.
• далекозорість — Властивість за знач. далекозо́рий.
• далекомір — Оптичний, радіотехнічний або акустичний прилад для визначення відстані без вимірювання її безпосередньо на місцевості…
• далекомірник — Фахівець з обчислювання відстані за допомогою далекоміра.
• далекопілля — Велика віддаленість полів від населених пунктів.
• далекосхідник — Той, хто живе, працює або відбуває військову службу на Далекому Сході.
• далекосяжність — Абстр. ім. до далекося́жний 2.
• далеч — Те саме, що далечі́нь.
• далечина — Те саме, що далечі́нь 1.
• далечінь — Далекий простір.
• далина — Те саме, що даль.
• даль — Простір, що видніється вдалині.
• дальність — Відстань між двома певними точками (напр., між точкою вильоту і точкою приземлення).
• дальтонізм — Ненормальність зору, що виявляється в нездатності ока відрізняти кольори, перев. червоний, зелений та ін.
• дальтонік — Людина, що хворіє на дальтонізм.
• дама — Жінка з інтелігентних, перев. матеріально забезпечених міських кіл.
• дамара — смола деяких тропічних дерев.
• дамба — Гідротехнічна або дорожня споруда у вигляді валу для зберігання води у водоймищах, захисту низин від затоплення і т. ін.
• дамка — Шашка, яка після завершення свого ходу по шашковій дошці набуває права пересуватися на необмежену кількість кліток
• дамніфікація — зазнання збитків, втрата майна.
• данець — Громадянин Данії або представник її корінного населення.
• данина — Найдавніша форма оподаткування населення, яка в різних історичних умовах виступала у вигляді прямого державного…
• дані — Відомості, показники, необхідні для ознайомлення з ким-, чим-небудь, для характеристики когось, чогось або для певних…
• даність — спосіб буття, наявність чого-небудь в дійсності, об'єктивна реальність
• данка — Жінка родом з Данії.
• данник — Той, хто сплачує данину (у 1 знач.).
• данниця — Жін. до да́нник.
• дання — Знахарський напій, який нібито впливає на поведінку людини, приворожує або відвертає кого-небудь і т. ін.; чари.
• дансинг — зал або майданчик для танців, здебільшого при ресторані чи кафе.
• дантист — Зубний лікар.
• дантистка — Жін. до данти́ст.
• дао — поняття давньокитайської філософії, яке означало: в теорії пізнання - «шлях» природи, її закономірність; в етиці…
• даосизм — Один з основних напрямів давньокитайської філософії, за яким природа й життя людей підпорядковані не волі неба, а…
• дар — Те, що підноситься, жертвується; подарунок.
• дарвінізм — Вчення про еволюційний розвиток органічного світу, про закономірності його історичного розвитку.
• дарвініст — Послідовник дарвінізму.
• дарвіністка — Жін. до дарвіні́ст.
• даремність — Абстр. ім. до даре́мний 1, 2.
• даритель — Той, хто дарує (у 1 знач).
• дарівщина — Те, що дарується або подароване.
• дармоїд — Той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; нероба.
• дармоїдка — Жін. до дармої́д.
• дармоїдство — Проживання на чужий кошт, чужою працею; неробство.
• дармолежівка — Дармоїдство.
• дармування — Дія за знач. дармува́ти.
• дарниця — Дарча грамота, дарчий лист.
• даровизна — Подарована річ; дарунок.
• дарсонвалізація — застосування з лікувальною метою змінного електричного струму високої частоти, високої напруги й невеликої сили.…
• дарування — Дія за знач. дарува́ти 1.
• дарунок — Річ, яку дарують; подарунок.
• дата — Календарний час якої-небудь події.
• датив — давальний відмінок.
• даток — Те, що підноситься як дар, пожертвування.
• датування — Дія за знач. датува́ти.
• датчик — Вхідна частина автоматичного або телемеханічного пристрою, яка сприймає зовнішні подразнення і передає їх відповідно…
• дафнія — Рід прісноводних тварин підряду гіллястовусих ракоподібних, що є поживою дрібних риб і мальків.
• дах — Верхня частина будівлі, що служить її покриттям; покрівля.
• дахівка — Покрівля; покрівельний матеріал.
• дацзибао — стінні газети в Китаї.
• дача — Те саме, що дава́ння.
• дачка — Грошові податкові стягнення; частка податі.
• дачник — Той, хто відпочиває на дачі ( див. да́ча²).
• дачниця — Жін. до да́чник.
• дачовласник — Власник дачі ( див. да́ча²).
• дачовласниця — Жін. до дачовла́сник.
• дашнак — Член вірменської буржуазно-націоналістичної організації, що виникла в 90-х рр. XIX ст.
• дбайливець — Той, хто дбає, піклується про кого-, що-небудь.
• дбайливиця — Жін. до дбайли́вець.
• дбайливість — Абстр. ім. до дбайли́вий.
• дбання — Дія за знач. дба́ти.
• дбаха — Те саме, що дбайли́вець і дбайли́виця.
• дбач — Те саме, що дбайли́вець.
• двадцятиліття — Те саме, що двадцятирі́ччя.
• двадцятиріччя — Проміжок, період часу, що дорівнює двадцяти рокам.
• дванадцятикутник — багатокутник з дванадцятьма кутами
• двері — Отвір у стіні для входу і виходу.
• дверцята — Те саме, що две́рці.
• двигіт — Те саме, що двигті́ння.
• двиготіння — Дія за знач. двиготі́ти і звуки, утворювані цією дією.
• двигтіння — Дія за знач. двигті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• двигун — Машина для перетворення якого-небудь виду енергії на механічну енергію.
• движок — Маленький пересувний двигун (у 1 знач.).
• двієчник — учень, який вчиться на двійки
• двієчниця — учениця, яка вчиться на двійки
• двійка — Назва цифри і числа 2
• двійник — Особа, що має повну зовнішню схожість з іншою.
• двірник — Працівник будинкоуправління, що стежить за чистотою і порядком у дворі та на вулиці біля двору.
• двірничка — Жін. до дві́рни́к 1.
• двірня — Дворові люди у панському дворі.
• двірок — Те саме, що дво́рик.
• двобій — Бій, боротьба двох супротивників за викликом одного з них; поєдинок.
• двобійник — Учасник двобою (у 1 знач.).
• двовірш — Найпростіша строфа, написана будь-яким розміром, що складається з двох рядків, об’єднаних римою.
• двовірʼя — Поєднання християнства з язичеством або іншими віруваннями.
• двовладдя — Одночасне існування двох влад (у країні, організації і т. ін.).
• двоголосся — Одночасне звучання двох самостійних мелодичних голосів у хорі або музичних тем в оркестрі.
• дводишні — Клас риб, які дишуть і зябрами, і легенями.
• дводюймівка — Стандартна дошка завтовшки в два дюйми.
• двоєборство — Спортивне змагання, що складається з двох видів вправ.
• двоєдиність — Абстр. ім. до двоєди́ний.
• двоєдушність — Абстр. ім. до двоєду́шний.
• двоєженець — Той, хто одружений одночасно з двома жінками.
• двоєженство — Перебування чоловіка в шлюбі одночасно з двома жінками.
• двозернянка — Те саме, що Двозе́рна пшени́ця ( див. двозе́рний).
• двозначність — Абстр. ім. до двозна́чний¹.
• двозяброві — Назва підкласу головоногих молюсків, які мають двоє зябер.
• двоїна — Граматична категорія (форма) числа, властива деяким давнім мовам, яка вказує на те, що йдеться про два предмети.
• двоїння — Дія за знач. двої́ти і стан за знач. двої́тися.
• двоїстість — Властивість за знач. двої́стий 1.
• двоколка — Візок на двох колесах; біда ( див. біда́²).
• двокрапка — Розділовий знак (:) перед пояснюючими словами і т. ін.
• дволичність — Властивість за знач. дволи́чний.
• дволіток — Дволітнє маля.
• дволіття — Те саме, що дворі́ччя.
• двомовність — Абстр. ім. до двомо́вний.
• двоокис — Хімічна сполука, в якій один атом якого-небудь елемента сполучений з двома атомами кисню.
• двопілля — Система обробітку орної землі, при якій щорічно засівається лише половина, а решта залишається під паром (на пар).
• дворецький — Старший лакей у панському дворі.
• дворище — Те саме, що двір¹ 1, 5.
• дворічка — Дворічна рослина або тварина.
• дворічник — Рослина, яка цвіте і відмирає на другий рік життя.
• дворіччя — Період, час, що дорівнює двом рокам
• дворняга — Непородний дворовий собака.
• дворушник — Підступна людина, яка на словах віддана кому-, чому-небудь, а таємно діє проти нього.
• дворушництво — Діяльність або поведінка дворушника.
• дворянин — Особа, що належить до дворянства.
• дворянка — Жін. до дворяни́н.
• дворянство — Панівний привілейований стан феодального (пізніше — і капіталістичного) суспільства, що складався з поміщиків і…
• двостволка — Мисливська двоствольна рушниця.
• двотижневик — Періодичне видання, кожен номер якого виходить один раз на два тижні.
• двотомник — Твір або збірка творів у двох томах.
• двохсотліття — Те саме, що двохсотрі́ччя.
• двохсотріччя — Період, час, що дорівнює двомстам рокам
• двочлен — Сума або різниця двох алгебраїчних виразів, що називаються членами; біном.
• двошлюбність — Перебування в шлюбі з ким-небудь при наявності юридично не оформленого розлучення попереднього шлюбу.
• деаератор — пристрій для деаерації.
• деаерація — видалення з рідини розчинених у ній газів.
• дебаркадер — Плавуча споруда, яку ставлять коло берега для причалювання та відправлення річкових суден і обслуговування пасажирів…
• дебати — Обговорення якого-небудь питання, обмін думками.
• дебелість — Абстр. ім. до дебе́лий.
• дебет — Назва лівої сторони бухгалтерського рахунка, куди заносяться всі одержувані цінності, а також усі борги і видатки, які…
• дебільність — природжене або набуте в ранньому дитинстві розумове недорозвинення, ступінь слабоумства.
• дебіт — Кількість газу або рідини (в кубічних метрах), яка виходить з свого джерела (землі, озера і т. ін.) за одиницю часу.
• дебітор — Те саме, що боржни́к.
• деблокування — Бойові дії з метою визволення блокованих військ, кораблів, торговельних суден у портах, фортецях; визволення…
• дебют — Перший виступ артиста на сцені.
• дебютант — Той, хто дебютує.
• дебютантка — Жін. до дебюта́нт.
• девальвація — Проваджене буржуазними урядами в законодавчому порядку зменшення золотого (срібного) вмісту грошової одиниці, а також…
• деванагарі — складове письмо багатьох сучасних індійських мов. Походить від давньоіндійського письма брахмі.
• девастація — комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інвазійних та інфекційних захворювань людини, тварин і рослин на…
• девіація — Зміна середніх стадій ембріонального розвитку органа, що призводить до змін його будови у дорослого організму.
• девіз — Стисле формулювання провідної ідеї, програми дій.
• девон — Третій по порядку період палеозойської ери в історії Землі.
• девотка — Святенник, святенниця.
• девʼятикласник — Учень дев’ятого класу середньої школи.
• девʼятикласниця — Жін. до дев’ятикла́сник.
• девʼятини — Поминки, вшанування пам’яті небіжчика на 9-й день по його смерті.
• девʼятка — Назва цифри і числа 9
• дегазатор — Апарат для дегазації.
• дегазація — Знешкодження місцевості, повітря, предметів і т. ін., заражених отруйними речовинами.
• дегельмінтизація — Комплекс заходів, за допомогою яких звільняють організм людини або тварини від паразитичних червів — гельмінтів, а…
• дегенеративність — Наявність ознак дегенерації, виродження.
• дегенератка — Жін. до дегенера́т.
• дегенерація — Процес руйнування органів або клітин організмів чи ослаблення їхньої життєвості.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.