Слова на літеру Т

• табака — Нюхальний тютюн.
• табакерка — Коробочка для тютюну, перев. нюхального.
• табанення — Дія за знач. таба́нити.
• табель — Список, перелік предметів разом з даними щодо них, розташований у послідовному порядку.
• табельник — Працівник підприємства, установи, який веде облік виходу на роботу та закінчення роботи за табелем (у 2 знач.).
• табельниця — Жін. до та́бельник.
• табес — хронічне захворювання нервової системи (уражається переважно спинний мозок і спинномозкові корінці). Розвивається…
• табір — Місце тимчасового розташування війська поза населеним пунктом.
• табірник — Той, хто перебував в таборі (у 1-4 знач.).
• таблетка — Доза ліків у вигляді спресованого в кружальце порошку.
• таблиця — Відомості, цифрові дані, розташовані в певному порядку за графами.
• табло — Сигнальний щит із світловими чи електромагнітними показниками, що відбивають стан контрольованого устаткування, хід…
• таблоїд — Бульварна газета з великими фотографіями та сенсаційними новинами.
• табльдот — У Західній Європі — харчування за спільним столом у готелях, пансіонах і ресторанах, коли сніданок, обід і т. ін.…
• таборище — Місце, де розташований або де був колись табір (у 1-3 знач.).
• таборянин — Те саме, що та́бірник.
• табу — У первісних та відсталих племен і народів релігійна заборона певних дій, слів тощо, порушення якої, за забобонними…
• табулювання — складання математичних таблиць.
• табуляграма — паперова стрічка, що містить буквений або цифровий текст, надрукований на табуляторі.
• табулятор — Один із головних блоків лічильно-аналітичної машини.
• табулятура — Старовинна літерна або цифрова система запису інструментальної музики.
• табун — Гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів і т. ін.).
• табунник — Той, хто наглядає за табуном (у 1 знач.) на випасі.
• табурет — Стілець без спинки з квадратним або круглим твердим сидінням.
• табуретка — Те саме, що табуре́т.
• таверна — Невеликий шинок, корчма в Італії, Швейцарії та деяких південних країнах Європи.
• тавот — Те саме, що солідо́л.
• тавотниця — Посудина для тавоту.
• тавро — Мітка, яку випікають на шкірі, рогах чи копитах свійських тварин.
• таврування — Дія за знач. таврува́ти.
• тавтограма — вірш, усі рядки якого починаються однією й тією самою буквою.
• тавтологія — Повторне позначення вже названого поняття іншим словом або виразом без додаткового уточнення його змісту…
• таган — Залізний обруч на трьох ніжках, на який ставлять казан, чавун і т. ін., готуючи їжу на багатті.
• таємниця — Те, що приховується від інших, відоме не всім; секрет.
• таємничість — Абстр. ім. до таємни́чий.
• таємність — Абстр. ім. до тає́мний.
• таз — Неглибока кругла або овальна посудина (найчастіше металева) для вмивання, прання тощо.
• таїна — Таємниця.
• таїння — Дія за знач. таї́ти.
• таїнство — Церковно-культовий обряд (хрещення, вінчання тощо), який нібито має чудодійну силу; священнодійство.
• тайга — Смуга важкопрохідних хвойних лісів, що займає великі простори в північній частині Європи, Азії та Північної Америки.
• тайговик — Той, хто живе в тайзі або займається тайговим промислом, полюванням.
• тайм — Частина спортивної гри, що відбувається протягом певного встановленого часу (у футболі — половина призначеної для гри…
• таймень — Велика риба родини лососевих, цінна своїм м’ясом та ікрою.
• таймер — Прилад для відліку часу або автоматичного вмикання пристроїв.
• таймінг — Точний розрахунок і дотримання часу під час виконання певного плану.
• таймограф — прилад, що реєструє час виникнення і тривалість процесів або явищ.
• тайнопис — Те саме, що криптогра́фія.
• тайпіни — повстанці, учасники селянської антифеодальної війни в Китаї 1850 - 64 рр. проти маньчжурської династії Цін.
• тайпотрон — електронно-променева трубка для відображення інформації і записування її на зовнішніх носіях запису (, на спеціальному…
• тайстра — Гуцульська торбина, яку носять через плече.
• тайфун — Ураган величезної руйнівної сили, що виникає, в південно-східній Азії та в тропічних широтах західної частини Тихого…
• такання — Дія за знач. та́кати¹.
• такелаж — Загальна назва суднових тросів, блоків, талів, гаків і т. ін., призначених для кріплення корабельного оснащення.
• такелажник — Робітник, що виконує різні такелажні роботи.
• такир — Глиняста рівнина в пустелях і напівпустелях Середньої Азії та Казахстану.
• такса — Офіційно визначена стабільна розцінка на товари або визначений розмір оплати за той чи інший вид праці, послуги.
• таксатор — Фахівець із таксації.
• таксація — Визначення такси, розцінок на що-небудь.
• таксист — Водій таксі.
• таксистка — Жін. до такси́ст.
• таксі — Легковий або вантажний автомобіль із лічильником для визначення відстані та оплати за проїзд за таксою.
• таксодій — рід хвойних деревних рослин. Поширені у південно-східній частині Південної Америки і в Мексіці. В Україні культивують…
• таксометр — Лічильник на таксі, що показує оплату за проїзд аа таксою.
• таксомотор — Те саме, що таксі́.
• таксон — Група організмів, об'єднаних спільними ознаками в біологічній класифікації.
• таксономія — розділ біологічної науки - систематики, завданням якого є визначення й теоретичне обгрунтування класифікаційних…
• таксофон — Телефон-автомат.
• таксувальник — Службовець, який таксує що-небудь.
• таксувальниця — Жін. до таксува́льник.
• таксування — Дія за знач. таксува́ти.
• такт — Метрична музична одиниця — кожна з рівних за тривалістю частин, на які поділяється музичний твір за числом ритмічних…
• тактик — Фахівець із тактики (у 1 знач.)
• тактика — Складова частина військового мистецтва, що включає теорію й практику підготовки, організації та ведення бою.
• тактовність — Властивість за знач. такто́вний.
• тал — Те саме, що талови́на́.
• талабан — Трав’янистий бур’ян родини хрестоцвітих, що цвіте білим, рідше рожевим цвітом; з його насіння добувають олію.
• талалай — Той, хто багато, беззмістовно говорить.
• талалайка — Те саме, що балала́йка.
• таламус — Відділ головного мозку, який відповідає за обробку та передачу сенсорної інформації.
• талан — Доля, життєвий шлях кого-небудь.
• талановитість — Властивість за знач. таланови́тий 1.
• талант — Видатні природні здібності людини; хист, обдаровання.
• талантище — Збільш. до тала́нт 1, 2.
• таласократон — малорухлива асейсмічна область ложа океану.
• таласотерапія — комплексне лікування морським кліматом і морськими купаннями.
• талер — Те саме, що та́ляр.
• талина — Санний шлях, на якому розтав сніг.
• таліб — Член ісламістського радикального руху в Афганістані та Пакистані.
• талій — М’який блакитно-сірий хімічний елемент, у сполуках отруйний.
• таліон — в кримінальному праві рабовласницьких і ранньофеодальних держав принцип, за яким особі, що вчинила злочин, завдавали…
• талісман — Предмет, що, за марновірними уявленнями, має чудодійну силу й приносить його власникові щастя, удачу, оберігає від…
• талія — Найвужча частина тулуба; місце, де носять пояс.
• талмуд — Збірка релігійних, правових і побутових правил іудаїзму, що грунтується на тлумаченні книг Старого завіту.
• талмудизм — Некритичне та неухильне дотримування догм; схоластичні розумування, буквоїдство.
• талмудист — Знавець, тлумач талмуду.
• таловина — Частина землі, з якої зійшов сніг.
• таловиця — Те саме, що таловина 2.
• талон — Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь.
• талреп — Пристрій для натягування суднових снастей під час кріплення їх.
• таль — Підвісний механізм, яким підіймають вантажі на невелику висоту.
• тальвег — Найнижча частина долини, балки, річища; лінія, що з’єднує ці ділянки.
• тальк — Шаруватий м’який мінерал білого або блідо-зеленого кольору.
• тальма — Жіноча довга накидка без рукавів.
• тальянка — Однорядна російська гармонія.
• таляр — Старовинна срібна монета, що була в обігу в Німеччині, Чехії, Італії та ін., а також на Україні.
• тамагочі — Електронна японська іграшка у вигляді віртуального домашнього улюбленця.
• тамада — Господар, розпорядник товариської вечері, бенкету.
• тамарикс — Татаrіх L.). Південна кущова рослина з дрібними лускоподібними листочками й дрібними, зібраними в мітелку квітками…
• тамаринд — Татаrіпdus іпdіса L.). Тропічне вічнозелене дерево родини бобових, плоди якого використовують у медицині та…
• тамариск — Те саме, що тамари́кс.
• тамбур — Прибудова біля входу в приміщення; сіни.
• тамбурин — Музичний ударний інструмент; вид бубна.
• тамга — Тотемний родовий, а згодом сімейний знак власності у вигляді тавра, мітки, якими кочові народи (переважно кочівники…
• таміл — Представник народу, що проживає на півдні Індії та Шрі-Ланці.
• тамплієр — Член католицького духовно-лицарського ордену, заснованого 1118 р. в Єрусалимі для захисту т. зв. святих місць і…
• тампон — Шматочок стерильної марлі чи вати, що його вкладають у рану або якусь порожнину організму, щоб спинити кровотечу…
• тампонада — введення в рану або порожнину (суглоба, плеври тощо) тампонів для спинення кровотечі або для відсмоктування гнійного…
• тампонаж — Заповнювання цементом тріщин і порожнин у гірських породах, щоб запобігти просочуванню з них води в гірничі виробки…
• тампонація — Те саме, що тампонува́ння.
• тампонування — Дія за знач. тампонува́ти.
• тамтам — Ударний музичний інструмент — опуклий металевий диск, підвішений до рами або стояка; видає довго вібруючий звук…
• тамування — Дія за знач. тамува́ти.
• танатологія — розділ медицини, що вивчає процеси, які відбуваються в організмі в останні, передсмертні моменти й після смерті, а…
• танатос — Бог смерті в давньогрецькій міфології або інстинкт смерті у психології.
• танатофобія — психічний розлад, який полягає в тому, що людина патологічно боїться смерті.
• тангенс — Одна з тригонометричних функцій гострого кута, що дорівнює в прямокутному трикутникові відношенню катета, протилежного…
• тангенсоїда — Крива лінія, що графічно відображає зміни тангенса залежно від зміни кута.
• тангір — желатинова плівка з рельєфним крапковим або іншим малюнком, яку застосовують для одержання тонових ділянок у…
• танго — Повільний танець чотиричасткового такту з рядом складних па, що довільно чергуються між собою.
• тандем — Послідовне розташування однакових машин або їхніх частин в агрегаті на одній геометричній осі, лінії.
• тандита — Товкучка.
• танення — Дія за знач. та́нути 1-5.
• танець — Вид мистецтва, у якому художній образ створюється пластичними та ритмічними рухами людського тіла.
• танк — Бойова броньована всюдихідна машина на гусеницях, озброєна гарматою та кулеметами, встановленими на башті, що…
• танкер — Самохідне паливне судно для перевезення рідких вантажів без тари.
• танкетка — Невеличкий швидкохідний танк, оснащений кулеметами.
• танкіст — Той, хто служить у танкових військах.
• танкобудівник — Той, хто працює в галузі танкобудування.
• танкобудування — Галузь оборонної промисловості, що випускає танки та устаткування для них.
• танкодром — Спеціально обладнане місце для випробовування танків, самохідних артилерійських установок і т. ін., а також для…
• танок — Народна гра, учасники якої, узявшися за руки, ходять по колу, співаючи й танцюючи або тільки танцюючи; хоровод.
• тантал — Рідкісний дуже твердий блискучий метал сірого кольору, який легко піддається механічній обробці і є тривким проти дії…
• танталіт — мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного, бурувато-чорного кольору. Руда танталу.
• тантра — Езотерична традиція в індуїзмі та буддизмі, що спрямована на духовне просвітлення.
• тантьєма — одна з форм додаткової винагороди членів правлінь акціонерних товариств, страхових компаній, банків та інших…
• танцзал — Скорочення: танцювальний зал.
• танцівник — Те саме, що танцюри́ст.
• танцівниця — Жін. до танцівни́к.
• танцклас — Скорочення: танцювальний клас (школа, клас, де вчили танців).
• танцмайданчик — Скорочення: танцювальний майданчик.
• танцювальність — Абстр. ім. до танцюва́льний 2, 5.
• танцюра — Танцюрист, танцюристка.
• танцюрист — Той, хто бере участь у танці, у танцях.
• танцюристка — Жін. до танцюри́ст.
• тапа — тканина з лубу (внутрішньої частини деревної кори). Поширена у народів Індонезії, Океанії, Африки, Центральної та…
• тапер — Піаніст або баяніст, що грав за плату на танцювальних вечорах
• тапіока — Крохмальна речовина, що її добувають з коренів маніока.
• тапір — Великий непарнокопитний ссавець тропічних лісів Південної Америки та південно-східної Азії з невеликим хоботом.
• тапчан — Вид ліжка з дощок без спинок.
• тара — Те, в що упаковується товар для зберігання або транспортування; пакувальний матеріал.
• тарабарщина — Що-небудь сказане або написане іншою, невідомою чи незрозумілою комусь мовою.
• тарадайка — Легкий двоколісний візок.
• таран — Старовинне знаряддя у вигляді колоди з металевим наконечником для руйнування мурів, воріт і башт фортеці під час облоги.
• таранення — Дія за знач. тара́нити.
• таранник — Те саме, що тара́ня 1.
• тарантас — Чотириколісний візок на довгих розворах для далекої дороги.
• тарантела — Швидкий італійський народний танець.
• тарантул — Великий отруйний павук, що живе в землі.
• таранька — Те саме, що тара́ня.
• тараня — Невелика промислова риба родини коропових, поширена в опріснених ділянках Чорного та Азовського морів, яка іноді…
• тарарам — Те саме, що бу́ча.
• таратайка — Те саме, що тарада́йка.
• тарахкання — Дія за знач. тара́хкати та звуки, утворювані цією дією.
• тарахкотілка — Поганенький візок.
• тарахкотіння — Дія за знач. тарахкоті́ти та звуки, утворювані цією дією.
• тарахкотня — Те саме, що тарахкоті́ння.
• тарбаган — Гризун родини білячих ряду бабакових; поширений на Алтаї, у Забайкаллі, Монголії та Північному Китаї.
• тарган — Прямокрила комаха чорного чи бурого кольору з довгими вусиками, що живе в житлових приміщеннях і пошкоджує харчові…
• тариф — Офіційно встановлений розмір оплати, оподаткування чогось.
• тарифікатор — Той, хто визначає тариф.
• тарифікація — Визначення тарифу за тією чи іншою класифікацією об’єктів оподаткування або оплати.
• тарілка — Кругла посудина з широким плескатим дном і низькими вінцями, куди насипають або накладають страву.
• таріль — Велика тарілка, кругле блюдо.
• таркач — Білий кінь із чорними або рудими плямами.
• тарлатан — Легка, прозора бавовняна тканина, схожа на серпанок.
• таро — Колода карт, що використовується для ворожіння та езотеричних практик.
• тарпан — Дикий кінь.
• тартак — Лісопильний завод; лісопильня.
• тартання — Старий спосіб добуванання нафти зі свердловини великим відром (із клапаном), підвішеним на канаті.
• тартар — Те саме, що пе́кло 1.
• тартинка — Скибочка хліба, намазана маслом.
• тартюф — Святенник, ханжа, лицемір.
• тарування — Дія за знач. тарува́ти.
• тархан — У період феодальної Русі — представник монгольської світської та духовної знаті, а також володар вотчини, який був…
• тархун — Пряна трава або популярний газований напій зеленого кольору зі смаком цієї рослини.
• тасьма — Вузька плетена або ткана стрічка з бавовняних або шовкових ниток, що використовується для оздоблення одягу, обшиття…
• татакання — Дія за знач. тата́кати та звуки, утворювані цією дією.
• татамі — Японський солом'яний килимок або спеціальне покриття для занять бойовими мистецтвами.
• татарва — Татари (у 2 знач.).

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.