Слова на літеру Ф

• фа — Четвертий звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук.
• фабзавком — Скорочення: фабрично-заводський комітет.
• фабіанець — Прихильник, послідовник фабіанства.
• фабіанство — Реформістський буржуазний рух кінця XIX ст. в Англії, що заперечував класову боротьбу та проповідував мирні, поступові…
• фабком — Скорочення: фабричний комітет.
• фабльо — Невелике гумористичне або сатиричне оповідання з життя селян, духівництва тощо, а також відповідний жанр, що виник і…
• фабра — Речовина, що застосовується в косметиці для фарбування в чорний колір бороди та вусів, а також щоб надати вусам певної…
• фабрика — Промислове підприємство, що обробляє сировину машинним способом і якому властивий розподіл праці за операціями.
• фабрикант — Капіталіст — власник фабрики (у 1 знач.).
• фабрикантка — Жін. до фабрика́нт.
• фабрикат — Готовий фабричний виріб, завершений продукт виробництва, придатний для споживання без додаткової обробки.
• фабрикатор — Той, хто займається виробництвом фабрикатів, бере активну участь у цьому процесі.
• фабрикація — Те саме, що фабрикува́ння.
• фабрикування — Дія за знач. фабрикува́ти.
• фабула — Хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі; канва, схема розвитку життєвих подій, подана в…
• фабульність — Властивість за знач. фа́бульний; наявність розгорнутої фабули.
• фавероль — Французька порода курей, що відзначаються м’ясністю.
• фавн — У староримській міфології — бог полів і лісів, покровитель отар і пастухів.
• фавор — Прихильність до кого-небудь, підтримка, заступництво якоїсь впливової, знатної особи.
• фаворит — Той, кому протегує знатна, впливова особа; улюбленець такої особи.
• фаворитизм — Становище, при якому все зумовлюється впливом, роллю фаворитів (у 1 знач.)
• фаворитка — Жін. до фавори́т.
• фаворитство — Перебування у фаворитах.
• фаг — Те саме, що бактеріофа́г.
• фагот — Дерев’яний духовий музичний інструмент низького тембру з конічним каналом і подвійною тростиною.
• фаготерапія — Лікування та профілактика за допомогою бактеріофагів.
• фаготист — Музикант, що грає на фаготі.
• фагоцит — Клітина тваринного або людського організму, здатна активно захоплювати та перетравлювати чужорідні частинки, у тому…
• фагоцитоз — Захисне пристосування організмів, що виражається в захоплюванні й перетравлюванні фагоцитами чужорідних частинок, у…
• фаетон — Легкий чотириколісний екіпаж з відкидним верхом.
• фаєрвол — Програмний або апаратний бар'єр для захисту комп'ютерної мережі від хакерів.
• фаза — Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо.
• фазан — Великий промисловий птах ряду курячих із яскравим оперенням.
• фазанарій — Розплідник фазанів.
• фазаненя — Пташа фазана.
• фазанина — М’ясо фазана.
• фазаниха — Те саме, що фаза́нка.
• фазанка — Самиця фазана.
• фазанча — Те саме, що фазаненя́.
• фазенда — Велика сільськогосподарська садиба в Бразилії, або жартівлива назва дачі.
• фазис — Певний момент у розвиткові якого-небудь явища.
• фазокомпенсатор — пристрій (машина змінного струму), що здійснює фазокомпенсацію.
• фазокомпенсація — усунення зсуву фаз між струмом і напругою в колі змінного електричного струму, що зумовлює збільшення потужності…
• фазометр — Прилад для вимірювання коефіцієнта потужності в установках змінного струму або зсуву фаз, тобто різниці між фазами…
• фазорегулятор — Пристрій для регулювання зсуву фаз між двома напругами чи струмами або напругою та струмом.
• фазотрон — Прискорювач руху заряджених елементарних частинок (протонів, дейтронів, альфа-частинок), що застосовується при…
• файда — Батіг, канчук, пуга.
• файдешин — Високоякісна тонка шовкова тканина, один із різновидів фаю.
• файл — сукупність взаємопов'язаних блоків інформації, яку комп'ютер розпізнає як одне ціле; уявна річ, яка зберігається в…
• факел — Те саме, що смолоски́п.
• факельник — Людина в спеціальному траурному одязі, що несе факел у похоронній процесії.
• факір — Мусульманський або індуїстський мандрівний чернець, що дав обітницю жити з жебрацтва; дервіш.
• факірство — Спосіб життя факіра (у 1 знач.)
• факоліт — Лінзоподібне магматичне тіло, що міститься у верствах осадових порід.
• факс — Пристрій для передачі документів на відстань телефонними лініями.
• факсиміле — Точне відтворення будь-якого графічного оригіналу (кресленика, рукопису, малюнка, документа, підпису тощо)…
• факт — Дійсна, не вигадана подія, дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді.
• фактаж — Сукупність фактів (у 1 знач.).
• фактизм — Захоплення чистими фактами, без їх аналізу, узагальнення.
• фактис — Продукт з олії, обробленої хлористою сіркою; додається до каучуку для пом’якшення гумових виробів.
• фактичність — Вірогідність, відповідність дійсності; насиченість фактами.
• фактограф — Той, хто описує факти без аналізу їх, без узагальнення та художнього осмислення.
• фактографізм — Манера опису фактів без аналізу їх, без узагальнення та художнього осмислення.
• фактографічність — Абстр. ім. до фактографі́чний.
• фактографія — Опис фактів без аналізу, узагальнення, без їх художнього осмислення.
• фактор — Умова, рушійна сила будь-якого процесу, явища; чинник.
• факторинг — форма фінансування зобов'язань набувачами.
• факторіал — Добуток натуральних чисел від одиниці до якого-небудь заданого натурального числа.
• факторія — Торговельна контора й поселення іноземних купців на території слаборозвинутих країн і напівколоніальних країн.
• факторка — Жін. до фа́ктор 3.
• факторство — Посередництво в укладанні торговельних і біржових угод; маклерство.
• фактура — Особливості побудови та оздоблення поверхні якого-небудь предмета.
• фактурність — Властивість за знач. факту́рний 1, 2.
• факультатив — Понадпрограмний, необов’язковий навчальний курс, необов’язкове для відвідування заняття.
• факультативність — Абстр. ім. до факультати́вний.
• факультет — Підрозділ (частина, відділ) вищого навчального закладу, де викладається певний цикл споріднених наукових дисциплін і…
• фал — Трос, мотузка для підняття вітрил, сигнальних прапорів і т. ін.
• фаланга — У Стародавній Греції та Македонії — шикування до бою щільно зімкнених шерег важкоозброєної піхоти; також військове…
• фалангіст — Вояк фаланги (у 1 знач.).
• фаланстер — Палац для фаланги (у 3 знач.).
• фалда — Трубкоподібна складка на одязі, портьєрах і т. ін.
• фалерист — Колекціонер значків.
• фалеристика — Колекціонування значків.
• фалінь — Трос на носі або на кормі шлюпки, канат, яким прив’язують шлюпку до пристані або до борту судна.
• фалос — Чоловічий статевий орган, а також його зображення, обожнюване деякими народами як символ розмноження, продуктивної…
• фалреп — Захисний трос, що замінює поручні на трапах суден.
• фальконет — Старовинна дрібнокаліберна гармата.
• фальсифікат — Підроблена річ, яку видають за справжню; підробка.
• фальсифікатор — Той, хто займається фальсифікацією.
• фальсифікаторство — Те саме, що фальсифіка́ція 1, 2.
• фальсифікація — Підроблення чого-небудь.
• фальсифікованість — Підробленість, фальшивість чого-небудь.
• фальсифікування — Дія за знач. фальсифікува́ти.
• фальстарт — Передчасно взятий старт ким-небудь із учасників змагання.
• фальц — Шов на місці з’єднання тонких металевих листів, який утворюється при загинанні та обтисканні їхніх крапок.
• фальцапарат — апарат для фальцювання, що є частиною ротаційної друкарської машини.
• фальцгебель — Вид рубанка для вистругування фальца (у 2 знач.).
• фальцет — Один з високих регістрів співацького голосу, переважно чоловічого, що вимагає особливого виконавського прийому
• фальцювальник — Робітник, що займається фальцюванням.
• фальцювальниця — Жін. до фальцюва́льник.
• фальцювання — Дія за знач. фальцюва́ти.
• фальш — Підробка, обман, шахрайство.
• фальшборт — Бортова огорожа палуби на судні, а також легка обшивка борту вище верхньої палуби.
• фальшивість — Властивість за знач. фальши́вий.
• фальшивка — Фальшивий, підроблений документ, а також підробка чого-небудь.
• фальшивомонетник — Той, хто виготовляє фальшиві гроші.
• фальшкіль — Додатковий кіль, прикріплений до головного кіля для захисту останнього під час посадки судна на мілину, на каміння, а…
• фальшованість — Якість за знач. фальшо́ваний.
• фальшування — Дія за знач. фальшува́ти.
• фамілія — Те саме, що прі́звище 1.
• фамільярність — Властивість за знач. фамілья́рний.
• фамулус — У середні віки - слуга або зброєносець.
• фанаберія — Недоречна гордість; пиха, чванливість.
• фанаберка — Жін. до фанабе́р.
• фанаберство — Поведінка фанабера; чванливість, пиха.
• фанаріот — Представник грецького духівництва.
• фанаріотка — Жін. до фанаріо́т.
• фанат — Палкий прихильник певної особи, команди або явища.
• фанатизм — Сліпа, пристрасна відданість своїй вірі й нетерпимість до інших вірувань, до іновірців.
• фанатик — Надзвичайно релігійна людина, що нетерпимо ставиться до інших вірувань, іновірців.
• фанатичка — Жін. до фана́тик.
• фанатичність — Властивість за знач. фанати́чний 2.
• фанг — Трикотажний матеріал, виворіт і лицьовий бік якого однакові; використовується для пошиття теплих спортивних виробів.
• фангсбот — судно для звіробійного промислу та для допоміжних потреб.
• фанданго — Іспанський народний танець, який виконується під акомпанемент гітари й кастаньєт.
• фанера — Деревинний матеріал у вигляді тонких пластин, якими обклеюють столярні вироби для їх оздоблення.
• фанерка — Невеликий шматок фанери.
• фанерник — Робітник, що виготовляє фанеру.
• фанерувальник — Робітник, що займається фанеруванням (у 1 знач.).
• фанерувальниця — Жін. до фанерува́льник.
• фанерування — Дія за знач. фанерува́ти.
• фанза — Китайське або корейське глинобитне чи вальковане житло сільського типу.
• фант — Гра, учасники якої виконують як штраф які-небудь, звичайно жартівливі, завдання, визначені жеребкуванням.
• фантазер — Той, хто любить фантазувати (у 1, 2 знач.).
• фантазерка — Жін. до фантазе́р.
• фантазерство — Захопленість фантазіями; фантазування.
• фантазійність — Абстр. ім. до фантазі́йний.
• фантазія — Творча уява.
• фантазування — Дія за знач. фантазува́ти.
• фантасмагорія — Світлова картина, химерно-фантастичне зображення, одержуване за допомогою оптичних приладів.
• фантаст — Людина з дуже розвиненою фантазією (у 1 знач.).
• фантастика — Поняття, образи, створені уявою, тобто такі, що не відповідають дійсності; вигадка.
• фантастичність — Властивість за знач. фантасти́чний.
• фантастка — Жін. до фанта́ст.
• фантом — Привид, примара, ілюзія.
• фантош — те саме, що й маріонетка.
• фанфара — Духовий музичний інструмент, вид видовженої труби без вентилів, яку використовують для сигналів або для виконання…
• фанфарист — Трубач, що виконує фанфару (у 2 знач.).
• фанфарон — Пихатий, гоноровитий, зарозумілий базіка; хвалько.
• фанфаронада — Учинок, поведінка фанфарона; хвалькувато-зарозуміле висловлення: хвастощі.
• фанфаронство — Поведінка фанфарона; хвастощі, похваляння.
• фара — Електричний ліхтар із рефлектором на передній частині автомобіля, трактора, локомотива тощо для освітлення дороги.
• фарада — У міжнародній системі одиниць — одиниця виміру електричної ємності, позначувана літерою F.
• фарадей — Видатний англійський фізик-експериментатор Майкл Фарадей або одиниця вимірювання.
• фарадизація — Метод лікувального та діагностичного застосування змінного струму низької частоти.
• фарандола — Французький (провансальський) старовинний народний хороводний танок у швидкому темпі.
• фараон — Титул царя в Стародавньому Єгипті.
• фарба — Речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин.
• фарбар — Те саме, що фарбува́льник.
• фарбарка — Жін. до фарба́р.
• фарбарня — Те саме, що фарбува́льня.
• фарбник — Речовина, що використовується для надання кольору різним матеріалам.
• фарбовар — Робітник текстильного виробництва, що займається виготовленням фарб для фарбування тканин.
• фарбоварня — У текстильному виробництві — приміщення для виготовлення фарб.
• фарботерка — Машина, дошка або чашка для розтирання фарб.
• фарботерник — Робітник, який розтирає фарби
• фарбувальник — Робітник, що займається фарбуванням; фахівець із фарбування.
• фарбувальня — Майстерня або цех, де фарбують тканини.
• фарбування — Дія за знач. фарбува́ти й фарбува́тися.
• фарватер — Найзручніший і найбезпечніший водний шлях для плавання суден, позначений сигнальними знаками.
• фаренгейт — Термометр із шкалою, на якій точка танення льоду позначена 32-м градусом, а точка кипіння води — 212-м градусом…
• фарингіт — Хронічне або гостре запалення слизової оболонки глотки в людини та д’яких тварин.
• фарингоскопія — Огляд глотки та зіву за допомогою спеціального дзеркала.
• фаринотом — прилад для поперечного розрізування зерен пшениці або ячменю з метою визначення їх скловидності, яка є важливою…
• фарисей — У Стародавній Іудеї — послідовник релігійно-політичної течії, що виражала інтереси заможних іудеїв і відзначалася…
• фарисейка — Жін. до фарисе́й 2.
• фарисейство — Учення фарисеїв.
• фармакогнозія — Наука, що вивчає речовини рослинного й тваринного походження, які мають лікувальні властивості.
• фармаколог — Фахівець із фармакології.
• фармакологія — Наука, що вивчає дію ліків на організм і встановлює методи та принципи їх застосування.
• фармакопея — Збірник загальнодержавних стандартів і положень, якими керуються фармацевти при виготовленні, перевірці, зберіганні…
• фармакотерапія — Лікування лікарськими препаратами, а також вивчення лікувального впливу ліків у клініці.
• фармакохімія — Вчення про хімічну будову та хімічні властивості лікарських речовин; фармацевтична хімія.
• фармацевт — Аптечний працівник із фармаційною освітою, який виготовляє ліки.
• фармацевтика — Те саме, що фармаці́я.
• фармація — Наука, що вивчає питання добування, обробки, виготовлення, стандартизації, зберігання та відпускання лікарських засобів.
• фарс — У країнах Західної Європи XIV— XVI ст. — комедія легкого, жартівливого змісту з зовнішніми комічними ефектами; вистава…
• фартинг — Найдрібніша англійська бронзова монета, що дорівнює ¼ пенса.
• фартух — Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб…
• фартушина — Те саме, що фарту́х 1, 2.
• фарфор — Мінеральна маса з суміші каоліну, пластичної глини, кварцу й польового шпату (перев.
• фарш — Подрібнене м’ясо, з якого виготовляють котлети, ковбаси, паштети тощо.
• фарширування — Дія за знач. фарширува́ти.
• фас — Вигляд обличчя, предмета тощо спереду.
• фасад — Зовнішній, лицьовий бік будівлі, що звичайно виходить на вулицю.
• фасет — Те саме, що фасе́тка.
• фасетка — Зрізана навскіс бічна грань чого-небудь.
• фаска — Навскісна частина ребра чи крайки на металевих, дерев’яних і т. ін. виробах.
• фасоля — Квасоля.
• фасон — Крій, модель, зразок, за якими шиють (або пошито) одяг, взуття, головні убори тощо.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.