Слова на літеру Л

• лабазник — Власник лабазу, а також продавець у лабазі.
• лабардан — Просолена й пров’ялена тріска без кісток.
• лабелістика — колекціонування наклейок (етикеток), що їх наліплюють на валізи в готелях під час туристських подорожей.
• лабети — Дуже великі, міцні руки; лапи.
• лабіалізація — Заокруглення випнутих уперед губ (під час вимови деяких звуків)
• лабіалізованість — Властивість за знач. лабіалізо́ваний.
• лабільність — Абстр. ім. до лабі́льний.
• лабіринт — За давньогрецькою легендою — палац із величезною кількістю приміщень і заплутаних ходів, що його збудував Дедал на…
• лаборант — Науково-допоміжний працівник лабораторії, наукового закладу.
• лаборантка — Жін. до лабора́нт.
• лабораторія — Спеціальне приміщення, обладнане для проведення експериментів, дослідів, випробувань і т. ін.
• лабрадор — Мінерал із групи польових шпатів.
• лабрадорит — Гірська порода, у складі якої переважає лабрадор; використовується як будівельно-облицювальний матеріал.
• лабузиння — Бур’ян.
• лава — Дошка (або кілька дощечок) на стояках (іноді — прикріплена до стіни), на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь…
• лаванда — Вічнозелена південна чагарникова рослина родини губоцвітих, з якої добувають ефірну олію.
• лаваш — хліб, випечений з плескатого, тонко розкатаного тіста.
• лавина — Величезна маса снігу, льоду, що зсувається з гірських схилів; сніговий обвал.
• лавірування — Дія за знач. лавірува́ти.
• лавіс — Спосіб гравірування, при якому малюнок наносять на металеву пластину пензлем, змоченим у кислоті.
• лавка — Те саме, що ла́ва¹
• лавник — Член лави ( див. ла́ва² 4).
• лавр — Південне вічнозелене дерево або кущ, висушене листя якого вживають як приправу до страви.
• лавра — Великий православний чоловічий монастир, підпорядкований у своїй діяльності найвищій церковній владі.
• лавровишня — Південне вічнозелене дерево або кущ родини розоцвітих із пахучим листям і плодами, схожими на вишні.
• лавсан — Синтетичне поліефірне волокно, що своїми властивостями нагадує вовну.
• лаг — Навігаційний прилад для вимірювання швидкості руху судна або пройденого ним шляху.
• лагідність — Властивість за знач. ла́гідний.
• лаглінь — Плетений трос, який використовують для буксирування лагів (у 1 знач.).
• лагода — Те саме, що зла́года.
• лагодження — Дія за знач. ла́годити 1.
• лагодильник — Той, хто лагодить (у 1 знач.) що-небудь.
• лагодильниця — Жін. до ла́годильник.
• лагодіння — Дія за знач. ла́годити.
• лагуна — Неглибока морська затока, що утворилася внаслідок відокремлення частини моря піщаною косою.
• ладан — Ароматична смола, яку добувають із тропічного дерева босвелії; використовують звичайно для куріння під час виконання…
• ладанка — Маленький мішечок із ладаном або якимось зіллям, що його забобонні люди носили на грудях як талісман.
• ладівниця — Те саме, що патронта́ш.
• ладкання — Різновид весільного співу.
• ладнання — Дія за знач. ладна́ти.
• ладунок — Вантаж (у 1 знач.).
• лаж — Надбавка до номінальної вартості золотих грошей, що є наслідком знецінення банкнотів.
• лаз — Вузький отвір, через який можна пролізти, пройти куди-небудь; лазівка (у 1 знач.).
• лазар — Жебрак.
• лазарет — Лікарня (звичайно при якому-небудь закладі і т. ін.).
• лазаретник — Хворий, який лежить у лазареті (у 1 знач.).
• лазер — Прилад для генерування або підсилення і гострого напрямлення пучків монохроматичного світла.
• лазівка — Те саме, що лаз¹ 1.
• лазіння — Дія за знач. ла́зити 1, 2.
• лазник — Працівник громадської лазні, який обслуговує відвідувачів під час миття.
• лазниця — Працівниця громадської лазні, яка обслуговує відвідувачів під час миття.
• лазня — Спеціальне приміщення, де паряться і миються.
• лазуни — Назва ряду птахів, на ногах яких є пристосування для лазіння.
• лазур — Яскраво-синій колір; блакить.
• лазурит — Мінерал темно-синього кольору, з якого виготовляють різні прикраси, дрібні вироби.
• лайба — Великий човен з двома щоглами і косими вітрилами.
• лайдак — Вбога бездомна людина.
• лайка — Те саме, що ла́яння.-
• лайливець — Той, хто лається, має звичку лаятися.
• лайливиця — Жін. до лайли́вець.
• лайм — Зелений цитрусовий плід, схожий на лимон, але з кислішим смаком.
• лайнер — Велике океанське, морське пасажирське або вантажне судно.
• лайнсмен — у спортивних іграх (футболі, тенісі тощо) помічник судді, який сигналізує йому про положення м'яча та гравців. Інші…
• лак — Плівкотворний розчин смол або ефірів целюлози в спирті, скипидарі або маслі, яким покривають яку-небудь поверхню для…
• лакей — Слуга у панів або при ресторані, готелі (в поміщицькому та буржуазному побуті).
• лакейство — Служба, виконування обов’язків лакея (у 1 знач.).
• лакействування — Дія за знач. лаке́йствувати.
• лакейчук — Хлопець-лакей (у 1 знач.).
• лакиза — Те саме, що лаке́й.
• лакмус — Рослинна фарба, що в кислому середовищі набуває червоного кольору, а в лужному — синього; використовується як…
• лаколіт — Закам’яніла маса вивержених гірських порід, що застигла в земній корі у вигляді купола.
• лакомина — Те саме, що ла́сощі.
• лаконізм — Гранична стислість і чіткість (мови, зображення і т. ін.).
• лаконічність — Абстр. ім. до лаконі́чний.
• лакофарба — Скорочення: лакова фарба.
• лакриця — рід багаторічних трав'янистих рослин родини бобових. Поширені здебільшого в Середземномор'ї. Деякі види вирощують як…
• лактат — Хімічна сполука, що є сіллю молочної кислоти в організмі людини.
• лактатдегідрогеназа — фермент, що спричинює в організмі людини й тварин окислення молочної кислоти.
• лактація — Виділення молока у самок ссавців.
• лактобацилін — Грибок, яким окислюють молоко, надаючи йому лікувальних якостей, а також кисле молоко, виготовлене способом такої…
• лактоза — Цукор, який входить до складу молока ссавців; молочний цукор.
• лактометр — Прилад для визначення питомої ваги молока.
• лактоскоп — Прилад для визначення кількості жиру в молоці.
• лакувальник — Фахівець із лакування.
• лакувальниця — Жін. до лакува́льник.
• лакування — Дія за знач. лакува́ти.
• лакуна — Порожнина, заглиблення між тканинами організму або його органами.
• лакунарій — те саме, що й кесон.
• лакфіоль — Кімнатна або садова трав’яниста рослина з жовтими або червоно-жовтими запашними квітами.
• лама — Південноамериканська в’ючна тварина родини верблюдів.
• ламаїзм — Різновид буддизму, поширений у Тібеті та Монголії.
• ламаїст — Послідовник ламаїзму.
• ламанець — Відламаний шматок чого-небудь їстівного (звичайно хліба).
• ламання — Дія за знач. лама́ти.
• ламантин — Рід водяних ссавців ряду сиреноподібних.
• ламаркізм — Еволюційна теорія розвитку живої природи, створена французьким природознавцем Ламарком.
• ламберт — одиниця яскравості; 1 л. = 3,193103 ніт. Названа за прізвищем німецького фізика І. Ламберта.
• ламбрекен — Верхня частина драпіровки на вікні або дверях.
• ламентація — Скарга, нарікання.
• ламенто — Жалісна, сумна, скорботна арія, типова для італійської опери 17 ст.
• ламінарія — Різновид бурих водоростей, окремі види яких (морська капуста) вживаються як їжа.
• ламкість — Властивість за знач. ламки́й 1.
• лампа — Прилад для освітлення, що має різний вигляд і різну будову.
• лампада — Наповнена оливою невелика посудина з гнотом, яку заплюють перед іконами.
• лампас — Кольорова смужка з сукна, що нашивається по зовнішньому шву формених штанів.
• лампівник — Робітник, який виготовляє лампи.
• лампівниця — Жін. до лампівни́к.
• лампіон — Скляний або паперовий ліхтар для яскравого освітлення або ілюмінації.
• лампоноша — Те саме, що лампоно́с.
• лан — Безліса рівнина, рівний, широкий простір; поле.
• лангет — М’ясна страва, приготовлена з тонких шматочків вирізки.
• лангуст — Великий морський десятиногий рак без клешень.
• ландвер — У Німеччині та Австро-Угорщині — військовозобов’язаний другої черги або військова частина з цих військовозобов’язаних.
• ландграф — за середньовіччя титул вельможних князів у Німеччині.
• ланди — Неродючі прибережні піщані рівнини на південному заході Франції, на берегах Біскайської затоки.
• ландо — Карета з відкидним верхом на чотири місця.
• ландрас — Популярна порода великих свиней, виведена в Данії.
• ландрат — Орган управління в деяких кантонах Швейцарії.
• ландскнехт — У Західній Європі XV-XVII ст.— найманий солдат.
• ландтаг — Виборний орган самоврядування областей і земель у Німеччині та Австрії.
• ландшафт — Загальний вигляд місцевості; пейзаж.
• ландштурм — Народне ополчення, що виникло 1813 р. у Пруссії.
• ланець — Одягнена в лахміття людина; старець.
• ланка — Складова частина (кільце) ланцюга (у 1 знач.).
• ланкування — Дія за знач. ланкува́ти.
• ланок — Зменш.-пестл. до лан¹ 1; нивка.
• ланолін — Одержуваний під час промивання овечої вовни жир, що використовується в медицині та парфюмерії.
• лансада — а цирковому кінному спорті крутий високий стрибок верхового коня.
• лансьє — Бальний танець — різновид кадрилі.
• лантан — Рідкісноземельний хімічний елемент —метал білого кольору, що окислюється на повітрі, а при нагріванні горить.
• лантух — Великий мішок з грубої тканини.
• лануго — волосяний покрив у зародків ссавців.
• ланцет — Невеликий хірургічний ніж, гострий з обох боків.
• ланцетник — Невелика напівпрозора морська тварина з видовженим і сплющеним з боків тілом, схожим на ланцет.
• ланцюг — Ряд металевих кілець, послідовно з’єднаних одне з одним.
• ланч — Другий сніданок або легкий обід у середині дня.
• лань — Тварина родини оленів, струнка і дуже прудка.
• лапа — Стопа, нога тварини, птаха і т. ін.
• лапароскоп — медичний ендоскоп, який вводиться через прокол у черевній стінці з метою дослідження черевної порожнини
• лапаротомія — розтин черевної порожнини під час хірургічних операцій.
• лаписько — Збільш. до ла́па 1.
• лапище — Збільш. до ла́па 1, 2.
• лапідарність — Абстр. ім. до лапіда́рний.
• лапки — Значки (" " або ,, ’’) для виділення прямої мови, цитат, заголовків, а також слів, ужитих у непрямому, найчастіше…
• лапочка — Пестл. до ла́пка 1.
• лапсердак — Старовинний довгий верхній одяг польських і галицьких євреїв.
• ларга — Вид далекосхідних тюленів з плямистим забарвленням хутра.
• ларингіт — Запалення слизової оболонки гортані.
• ларинголог — Лікар, який лікує хвороби вуха, горла, нояа.
• ларингологія — Наука, яка вивчає анатомію, фізіологію та захворювання гортані.
• ларингоскоп — Прилад у вигляді дзеркала на довгому стрижні для дослідження гортані.
• ларингоскопія — Дослідження гортані, звичайно за допомогою ларингоскопа.
• ларинготомія — розтин гортані людини й тварин з метою видалення з гортані чужорідних тіл, поліпів, кист тощо.
• ларингофон — звукоприймач, який прикладають безпосередньо до гортані людини; різновид мікрофона.
• ларі — Офіційна національна грошова одиниця Грузії.
• ласиця — Те саме, що ла́ска².
• ласійка — Жін. до ласі́й.
• ласка — Доброзичливе, привітне ставлення до кого-небудь.
• ласкавець — Благодійник (у 1 знач.).
• ласкавість — Абстр. ім. до ласка́вий.
• ласогуб — Те саме, що ласолю́б.
• ласолюб — Людина, охоча до всього ласого.
• ласолюбство — Прагнення до всього ласого.
• ласочка — Зменш.-пестл. до ла́ска².
• ласощі — Солодкі кондитерські вироби і взагалі все смачне.
• лассальянство — Опортуністична течія в робітничому русі в Німеччині 60-х років XIX ст., названа за ім’ям її засновника Ф. Лассаля.
• ласт — Видозмінена, схожа на плавник кінцівка морських тварин (моржів, тюленів і т. ін.).
• ластик — Цупка бавовняна тканина з блискучою правою стороною.
• ластівка — Перелітний птах ряду горобцеподібних з вузькими гострими крилами, стрімкий у льоті.
• ластівʼя — Те саме, що ластовеня́ 1.
• ластка — Вставка під пахвами в чоловічих сорочках та верхньому жіночому одязі при особливому крої рукавів.
• ластовень — Загальна назва багаторічних медоносних трав (рідше півкущів), окремі види яких отруйні.
• ластовеня — Пташа ластівки.
• ластовиння — Руді пігментні цяточки на шкірі, які з’являються у деяких людей переважно навесні.
• ластоногі — Ряд ссавців, що мають кінцівки у вигляді ластів і живуть у морі.
• ласун — Той, хто любить ласощі.
• ласунка — Жін. до ласу́н.
• ласуха — Те саме, що ласу́нка.
• лат — У давній Латвії — грошова одиниця.
• лата — Те саме, що ла́тка 1.
• латання — Дія за знач. лата́ти¹.
• латаття — Водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками.
• латач — Те саме, що жа́бник.
• латекс — Водна емульсія каучуку, що міститься в каучуконосних рослинах.
• латенсифікація — процес підсилення прихованого фотографічного зображення до проявлення фотоматеріалу.
• латентність — Абстр. ім. до лате́нтний.
• латерит — Гірська порода червоного або бурого кольору, схожа на глину.
• латеритизація — Процес утворення латериту.
• лати — Металеве спорядження стародавнього воїна, яке захищало від холодної, а пізніше і від вогнепальної зброї.
• латина — Латинь.
• латиниця — Латинська абетка, латинське письмо.
• латинізація — Дія за знач. латинізува́ти.
• латинізм — Слово або зворот, запозичений з латинської мови.
• латиніст — Фахівець з латинської філології
• латинка — Те саме, що лати́ниця.
• латинство — Те саме, що католи́цтво.
• латинь — Латинська мова.
• латифундизм — Панування латифундій.
• латифундист — Власник латифундії.
• латифундія — У стародавньому Римі — великий приватний маєток, де використовувалась праця рабів.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.