Слова на літеру О

• оаза — Те саме, що оа́зис.
• оазис — Родюче місце в пустелі або напівпустелі з буйною рослинністю і прісною водою.
• обапіл — Дошка з крайньої зовнішньої частини колоди, розпиляної вздовж.
• обаполок — Невеликий обапіл.
• обарвлення — Колір або відтінок кольору; забарвлення.
• обарінок — Бублик.
• обачливість — Абстр. ім. до оба́чливий.
• обачність — Абстр. ім. до оба́чний.
• оббивалка — Зерноочисна машина, яка відділяє від зернят лушпиння та інші важкі домішки.
• оббивальник — Робітник, який оббиває що-небудь (у 4 знач.).
• оббивальниця — Жін. до оббива́льник.
• оббивання — Дія за знач. оббива́ти.
• оббивач — Те саме, що оббива́льник.
• оббивачка — Жін. до оббива́ч.
• оббивка — Дія за знач. оббива́ти 4.
• оббирання — Дія за знач. оббира́ти.
• оббиття — Те саме, що обби́вка 2.
• оббризкування — Дія за знач. оббри́зкувати.
• оббризкувач — Пристрій для оббризкування (рослин і т. ін.).
• оббріхування — Дія за знач. оббрі́хувати.
• оббріхувач — Той, хто оббріхує кого-, що-небудь.
• обваження — Дія за знач. обва́жити.
• обважнілість — Абстр. ім. до обважні́лий 2, 3.
• обважніння — Дія за знач. обважні́ти.
• обважнювання — Дія за знач. обва́жнювати 2, 3.
• обважнювач — Речовина, яку використовують для обважнювання.
• обважування — Дія за знач. обва́жувати.
• обвал — Стрімке падіння великої частини грунту, гірської породи, снігу і т. ін. внаслідок зсуву, руйнування і т. ін.
• обвалення — Дія за знач. обвали́ти.
• обваловування — Дія за знач. обвало́вувати.
• обвалування — Дія за знач. обвалува́ти 1.
• обварювання — Дія за знач. обва́рювати.
• обведення — Дія за знач. обвести́ 1 — 3, 5.
• обвивання — Дія за знач. обвива́ти.
• обвинувач — Той, хто обвинувачує кого-, що-небудь у чомусь.
• обвинувачення — Дія за знач. обвинува́тити.
• обвинувачка — Жін. до обвинува́ч.
• обвинувачування — Дія за знач. обвинува́чувати.
• обвисання — Дія і стан за знач. обвиса́ти.
• обвислість — Стан за знач. обви́слий.
• обвівання — Дія за знач. обвіва́ти.
• обвід — Лінія, смуга і т. ін., яка окреслює або обрамлює що-небудь.
• обвідка — Те саме, що о́бві́д.
• обвіювання — Дія за знач. обві́ювати¹.
• обводження — Дія за знач. обво́дити.
• обводнення — Дія за знач. обводни́ти.
• обводнювання — Дія за знач. обво́днювати.
• обволікання — Дія за знач. обволіка́ти.
• обвуглювання — Дія за знач. обву́глювати і обву́глюватися.
• обвʼязка — Елемент конструкції або спорядження для скріплення чи страховки.
• обгинання — Дія за знач. обгина́ти.
• обгін — Дія за знач. обганя́ти¹.
• обговорення — Дія за знач. обговори́ти.
• обговорювання — Дія за знач. обгово́рювати.
• обгодовування — Дія за знач. обгодо́вувати.
• обгодування — Дія за знач. обгодува́ти.
• обгорнення — Дія за знач. обгорну́ти.
• обгородження — Дія за знач. обгороди́ти.
• обгороджування — Дія за знач. обгоро́джувати.
• обгортальниця — Та, що обгортає рослини.
• обгортання — Дія за знач. обгорта́ти.
• обгортка — Те, чим обгортають або обгорнуто що-небудь (папір, тканина і т. ін.).
• обгоряння — Дія за знач. обгоря́ти 1.
• обгризок — Те саме, що недо́гризок.
• обдарованість — Якість за знач. обдаро́ваний 2.
• обдаровання — Те саме, що обдаро́ваність.
• обдарування — Дія за знач. обдарува́ти.
• обдивляння — Дія за знач. обдивля́тися.
• обдимання — Дія і стан за знач. обдима́ти² і обдима́тися.
• обдирання — Дія за знач. обдира́ти.
• обдування — Дія за знач. обдува́ти.
• обдуманість — Абстр. ім. до обду́маний 2.
• обдумування — Дія за знач. обду́мувати.
• обдурювання — Дія за знач. обду́рювати.
• обезголовлення — Дія за знач. обезголо́вити.
• обезголовлювання — Дія за знач. обезголо́влювати.
• обеззброєння — Дія за знач. обеззбро́їти.
• обеззброювання — Дія за знач. обеззбро́ювати.
• обеліск — Архітектурна споруда, пам’ятник у вигляді чотиригранної колони з пірамідальною вершиною.
• обережність — Стан і властивість за знач. обере́жний.
• оберемок — Така кількість чого-небудь, звичайно однорідного, яку можна обхопити, взяти рукою (руками).
• оберіг — найдревніший предмет, якому приписують надприродну здатність відвертати від його власника хвороби, біду, приносити…
• оберігання — Дія за знач. оберіга́ти.
• обернення — Дія за знач. оберта́ти.
• оберт — Повне коло руху чого-небудь навколо власної осі.
• обертальність — Абстр. ім. до оберта́льний.
• обертаність — Здатність обертатися.
• обертання — Дія за знач. оберта́ти і оберта́тися.
• обертон — Додатковий, більш високий тон, що супроводжує основний і надає йому особливого відтінку, тембру; призвук.
• обʼєднання — ціле, що склалося на основі з'єднання, поєднання чого-небудь
• обʼєкт — Пізнавана дійсність, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї.
• обʼєктив — частина оптичного приладу (одна чи декілька лінз), обернена до предмета, який спостерігають або фотографують.
• обʼєктивізм — принцип тлумачення явищ суспільного життя, який обмежується констатуванням певних фактів, явищ і подій без аналізу…
• обʼєктивність — Існування об'єкта незалежно від свідомості; належність до об'єктивної реальності.
• обʼєм — величина чого-небудь, вимірювана в кубічних одиницях
• обжера — Людина, яка багато й пожадливо їсть.
• обжерливість — Властивість за знач. обже́рливий.
• обживання — Дія за знач. обжива́ти.
• обжин — Дія за знач. обжина́ти, обжа́ти.
• обжинки — Закінчення, останній день жнив і свято з цієї нагоди.
• обжирайло — Те саме, що обже́ра.
• обжирання — Дія за знач. обжира́тися.
• обиватель — Людина, позбавлена широких суспільних поглядів, що живе дрібними, міщанськими інтересами; міщанин.
• обивателька — Жін. до обива́тель 1, 2.
• обирання — Дія за знач. обира́ти.
• обичайка — О́бід сита, решета, бубна і т. ін.
• обіг — Використання, вжиток.
• обігравання — Дія за знач. обіграва́ти.
• обігрів — Штучне підвищення температури у приміщенні за допомогою спеціальних приладів.
• обігрівання — Дія за знач. обігрівати.
• обігрівач — Пристрій, прилад для обігрівання.
• обід — Зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною.
• обіддя — Збірн. до о́бід 1.
• обідня — Відправа в православній церкві, яку служать у першій половині дня, до обіду.
• обідочок — Зменш. до обідо́к, ободо́к.
• обідранець — Людина в подертому одязі, дранті.
• обідранка — Жін. до обі́дранець.
• обіжник — Те саме, що циркуля́р.
• обізнаність — Абстр. ім. до обі́знаний.
• обіймання — Дія за знач. обійма́ти.
• обійми — Рух або положення рук, при якому обіймають або готуються обійняти кого-небудь.
• обіймиця — Те саме, що обхва́т 2.
• обіймище — Те саме, що обхва́т 2.
• обійстя — Садиба, двір.
• обілення — Дія за знач. обіли́ти.
• обірванець — Людина, що ходить у поганому, подертому одязі; обшарпанець.
• обірваність — Абстр. ім. до обі́рваний З, 4.
• обірванка — Жін. до обі́рванець.
• обітниця — Обіцянка, обіт.
• обіцяльник — Той, хто дає багато обіцянок, але не виконує їх.
• обіцянка — Добровільно дане зобов’язання зробити що-небудь.
• обіцяння — Дія за знач. обіця́ти.
• обʼїзд — Шлях, яким можна оминути перешкоду чи закриту ділянку дороги.
• обкантовка — Те саме, що оканто́вка.
• обкантовування — Дія за знач. обканто́вувати.
• обкантування — Дія за знач. обкантува́ти.
• обкатка — Дія за знач. обка́тувати, обката́ти.
• обкатування — Дія за знач. обка́тувати.
• обкачування — Дія за знач. обка́чувати.
• обкидання — Дія за знач. обкида́ти¹.
• обкладання — Дія за знач. обкла́дати.
• обкладинка — Покриття книжки або зошита з паперу, клейонки і т. ін.
• обкладка — Дія за знач. обклада́ти.
• обклейка — Дія за знач. обкле́ювати.
• обклеювання — Дія за знач. обкле́ювати.
• обклеювач — Робітник, який обклеює що-небудь.
• обковування — Дія за знач. обко́вувати.
• обколювання — Дія за знач. обко́лювати.
• обком — Скорочення: обласний комітет.
• обкомівець — Працівник обкому.
• обкопування — Дія за знач. обко́пувати.
• обкочування — Дія за знач. обко́чувати і обко́чуватися.
• обкошування — Дія за знач. обко́шувати.
• обкрадання — Дія за знач. обкрада́ти.
• обкручування — Дія за знач. обкру́чувати 1.
• обкурювання — Дія за знач. обку́рювати.
• облава — Полювання, при якому оточується місце, де перебуває звір.
• облавник — Учасник облави.
• облагодження — Дія за знач. обла́годити.
• облагороджування — Дія за знач. облагоро́джувати.
• обладнання — Сукупність механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь; спорядження.
• обладнування — Дія за знач. обла́днувати.
• обладунок — Бойове спорядження воїна в давнину.
• обламання — Дія за знач. облама́ти.
• обламування — Дія за знач. обла́мувати¹ і обла́муватися¹.
• обласник — Працівник, діяч обласного масштабу
• обласництво — Прагнення до культурної і економічної відокремленості своєї області в межах однієї держави.
• область — Частина країни, державної території.
• облатка — Оболонка із желатину або крохмального тіста, якою покривають дозу порошкових ліків для внутрішнього вживання.
• облатування — Дія за знач. обла́тувати.
• облвиконком — Скорочення: обласний виконавчий комітет.
• облегшеність — Абстр. ім. до обле́гшений 2-4.
• облегшення — Дія за знач. обле́гшити.
• облегшування — Дія за знач. обле́гшувати.
• облесливість — Властивість за знач. обле́сливий.
• облесник — Той, хто улещує, облещує кого-небудь; особа, схильна до лестощів
• облесниця — Жін. до обле́сник.
• облесність — Властивість за знач. обле́сний.
• обливання — Дія за знач. облива́ти і облива́тися.
• облизень — Відмова при залицянні, сватанні або у якому-небудь проханні взагалі.
• облизування — Дія за знач. обли́зувати.
• облисіння — Дія і стан за знач. облисі́ти.
• облиствленість — Ступінь покриття листям.
• облицьовування — Дія за знач. облицьо́вувати.
• облицювальник — Робітник, який облицьовує що-небудь.
• облицювання — Дія за знач. облицюва́ти.
• обличковування — Дія за знач. обличко́вувати.
• обличкування — Дія за знач. обличкува́ти.
• обличчя — Передня частина голови людини.
• обліг — Протягом кількох років не оране, не оброблюване поле; переліг.
• облігація — Цінний папір, що дає його власникові прибуток у вигляді процентів або виграшу.
• обліго — Сума заборгованості по векселях.
• облік — Засвідчення, встановлення наявності, з’ясування кількості чого-небудь.
• обліковець — Особа, яка веде облік чого-небудь.
• обліпиха — Дика рослина родини маслинкових — дуже колючий кущ або невелике деревце з їстівними ягодами; щець.
• обліплювання — Дія за знач. облі́плювати.
• обліт — Дія за знач. обліта́ти¹1-3.
• облітання — Дія за знач. обліта́ти¹5.
• облітерація — Заростання просвіту порожнистого або трубчастого органа в людей і тварин, спричинюване розростанням сполучної тканини.
• облога — Оточення військами укріпленого пункту (міста, фортеці і т. ін.) з метою оволодіння ним.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.