Слова на літеру Х

• хабанера — Іспанський народний танець, що виник на Кубі і пізніше поширився в Іспанії
• хабар — Гроші або речі, що даються службовій особі як підкуп, плата за які-небудь злочинні, незаконні дії в інтересах того…
• хабарник — Той, хто бере хабарі.
• хабарництво — Одержання хабарів службовою особою.
• хабарниця — Жін. до хаба́рник.
• хабародавець — особа, яка дає/пропонує хабар
• хабоття — Старі речі домашнього вжитку; мотлох, дрантя.
• хававкання — Дія за знач. хава́вкати і звуки, утворювані цією дією.
• хавбек — У футболі й хокеї — півзахисник.
• хавка — Рот, глотка.
• хадж — ходіння на прощу до Мекки і Медіни, що вважається у мусульман подвигом благочестя.
• хаджі — Почесний титул мусульманина, що здійснив паломництво до Мекки.
• хазар — Представник стародавнього кочового народу, що створив Хазарський каганат.
• хазяйка — Жін. до хазя́їн 1-4.
• хазяйновитість — Властивість за знач. хазяйнови́тий 1.
• хазяйнування — Дія за знач. хазяйнува́ти.
• хазяйство — Виробнича, передусім сільськогосподарська, одиниця із засобами виробництва (землею, худобою і т. ін.); господарство (у…
• хазяйчик — Дрібний промисловець, землевласник, власник чого-небудь.
• хазяювання — Дія за знач. хазяюва́ти.
• хайвей — велика автомобільна дорога, шосе, автомагістраль.
• хакан — найвищий титул ватажків племен багатьох тюркомовних народів за раннього середньовіччя; каган.
• хакер — Комп'ютерний спеціаліст, який вміє зламувати інформаційні системи та програми.
• хакі — Сірувато-зелений з коричневим відтінком.
• хала — Плетена булка видовженої форми.
• халабуда — Убога оселя, хата.
• халазія — Прочухан.
• халамида — Те саме, що балахо́н
• халамидник — Босяк, голодранець.
• халат — Довгополий просторий верхній одяг (перев. без застібок) у деяких азіатських народів.
• халатність — Недбайливе, несумлінне ставлення до чого-небудь; недбалість.
• халва — Кондитерський виріб у вигляді густої маси, виготовленої з протертого (перев. соняшникового) насіння або потовчених…
• халепа — Яка-небудь несподівана, прикра подія; біда, нещастя, неприємність.
• халіф — Титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу, а також…
• халіфат — Система державного ладу з теократичною владою у феодальних мусульманських країнах.
• халіфство — Правлінця халіфа.
• халтура — Побічний легкий заробіток понад основний, звичайний.
• халтурник — Той, хто працює несумлінно, неакуратно, абияк.
• халтурниця — Жін. до халту́рник.
• халупа — Невелика убога житлова будівля; злиденна хата.
• халупина — Те саме, що халу́па.
• халупник — Безземельний селянин, бідняк, який мав тільки халупу.
• халупчина — Те саме, що халу́па.
• халцедон — Мінерал, різновидність кварцу.
• халькозин — мінерал класу сульфідів, свинцево-сірого кольору з металевим блиском. Мідна руда.
• халькопірит — Мінерал з класу сульфідів (сульфід міді та заліза), що має колір латуні; мідний колчедан.
• хальциди — Комахи ряду перетинчастокрилих, личинки яких паразитують на тілі комах і кліщів.
• халява — Верхня трубчаста частина чобота, що прикриває литку.
• халяндра — Старовинний циганський танець.
• хам — Зневажлива назва людини з нижчих соціальних верств, станів (у мові панівних класів).
• хамам — Традиційна турецька лазня з особливим температурним режимом.
• хамаркання — Дія за знач. хама́ркати.
• хамелеон — Різновид невеликої ящірки, яка має здатність змінювати своє забарвлення під впливом зовнішніх причин.
• хамелеонові — Родина ящірок, які живуть на кущах і деревах.
• хамеропс — Кущ або дерево родини пальмових.
• хамка — Жін. до хам.
• хамлюга — Збільш. до хам і ха́мка.
• хамон — Традиційний іспанський сиров'ялений свинячий окіст.
• хамса — Те саме, що камса́.
• хамсин — Сильний гарячий африканський вітер.
• хамство — Збірн. до хам 1.
• хамула — Поганий суп.
• хан — Титул монарха, феодального правителя в багатьох країнах Сходу в середні віки, а також особа, що мала цей титул.
• хандра — Похмурий настрій, нудьга, пригніченість.
• ханство — Титул і права хана.
• ханти — Народність угро-фінської мовної групи, що живе у нижній течії Обі в Ханти-Мансійському і Ямало-Ненецькому автономних…
• ханша — Жінка хана.
• хаос — У старогрецькій міфології — безмежний світовий простір, що являв собою суміш усіх стихій.
• хаотичність — Стан і властивість за знач. хаоти́чний.
• хапанина — Захоплення, привласнення чого-небудь; хабарництво.
• хапання — Дія за знач. хапа́ти¹.
• хапливість — Властивість за знач. хапли́вий; квапливість.
• хапуга — Людина, яка бере хабарі; хабарник.
• хапун — Людина, яка бере хабарі; хабарник.
• хапунка — Жін. до хапу́н.
• харакірі — Вид самогубства (розпорювання живота), прийнятий у японських самураїв.
• характер — Сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляються в поведінці й діяльності; вдача.
• характеризування — Дія за знач. характеризува́ти 1.
• характеристика — Опис, визначення істотних, характерних особливостей, ознак кого-, чого-небудь.
• характеристичність — Властивість за знач. характеристи́чний.
• характерник — Чаклун, чарівник (у 1 знач.).
• характерництво — Чаклунство.
• характерниця — Жін. до характе́рник.
• характерність — Властивість за знач. хара́ктерний.
• характерство — Чаклунство.
• характрон — електроннопроменева трубка, використовувана, , для виведення інформації з обчислювальних машин.
• харамаркання — Дія за знач. харама́ркати і звуки, утворювані цією дією.
• харза — Вид однієї з найбільших куниць.
• харизма — Виняткова особиста привабливість і здатність впливати на інших людей.
• харіус — Цінна прісноводна риба родини харіусових.
• харкання — Дія за знач. ха́ркати і звуки, утворювані цією дією.
• харкотина — Те саме, що харкоти́ння.
• харкотиння — Мокротиння, що виділяється при харканні.
• харпак — Бідняк, злидар.
• харпацтво — Збірн. до харпа́к.
• харпачка — Жін. до харпа́к.
• хартія — Стародавній рукопис, а також матеріал (папірус або пергамент), на якому він написаний.
• харциз — Розбійник, грабіжник.
• харцизник — Те саме, що харци́з.
• харцизство — Розбійництво, грабіжництво.
• харцизяка — Те саме, що харци́з.
• харцизяцтво — Збірн. до харци́з.
• харч — Те саме, що харчі́ 1.
• харчання — Дія за знач. харча́ти і звуки, утворювані цією дією.
• харчевня — Заїжджий двір, закусочна з дешевими й простими стравами.
• харчо — Кавказька страва — суп з баранини.
• харчовик — Працівник харчової промисловості.
• харчування — Дія за знач. харчува́ти і харчува́тися.
• хасид — Прибічник, послідовник хасидизму.
• хасидизм — Релігійно-містична течія в іудаїзмі.
• хаскі — Порода їздових собак із густою шерстю, родом із північних регіонів.
• хата — Сільський одноповерховий житловий будинок.
• хатина — Те саме, що ха́та 1, 2; невелика вбога або стара хата (у 1 знач.).
• хатчина — Те саме, що ха́тка.
• хауз — Невелика штучна водойма в Середній Азії.
• хауса — афразійський чадський народ у Західній Африці (Нігерія, Нігер, Камерун, Гана, Чад)
• хафіз — людина, що знає напам'ять Коран.
• хачапурі — Традиційна грузинська страва у вигляді коржа з сирною начинкою.
• хвала — Похвала, уславлення.
• хвалебність — Абстр. ім. до хвале́бний.
• хвалитель — Той, хто хвалить, вихваляє кого-, що-небудь.
• хвалителька — Жін. до хвали́тель.
• хвалій — Те саме, що хвали́тель.
• хвалійка — Жін. до хвалі́й.
• хваління — Дія за знач. хвали́ти і хвали́тися.
• хвальба — Вихваляння, похвала.
• хвалько — Хвалькувата людина; хвастун.
• хвальковитість — Властивість за знач. хвалькови́тий.
• хвалькуватість — Властивість за знач. хвалькува́тий.
• хвастання — Дія за знач. хва́стати і хва́статися.
• хвастовитість — Властивість за знач. хвастови́тий.
• хвастощі — Надмірне вихваляння себе, своїх вчинків і т. ін.
• хвастун — Хвастовита людина; хвалько.
• хвастуха — Жін. до хвасту́н.
• хват — Завзята людина; зух.
• хватання — Дія за знач. хвата́ти¹.
• хватка — Прийом, спосіб, яким хапають, беруть що-небудь.
• хвацтво — Молодецтво, спритність.
• хвацькість — Властивість за знач. хва́цький.
• хвилевід — Металева труба або діелектричний стержень з трубою, що служить для передачі радіохвиль на коротку відстань.
• хвилелом — Споруда (поздовжня дамба), що захищає морську гавань, берег і т. ін. від хвиль.
• хвилемір — Прилад для вимірювання довжини радіохвилі або частоти електромагнітних коливань.
• хвилеподібність — Абстр. ім. до хвилеподі́бний.
• хвилеріз — Загострена носова частина судна, яка розрізає хвилю під час його руху.
• хвилина — Одиниця виміру часу, що дорівнює ¹/₆₀ години, або 60 секундам.
• хвилинність — Короткочасність, скороминущість.
• хвилювання — Рух хвиль на поверхні води, коливання її.
• хвиля — Водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні.
• хвилястість — Якість за знач. хвиля́стий.
• хвинтик — Той, хто любить хвинтити; франт.
• хвицання — Дія за знач. хвица́ти і хвица́тися.
• хвіртка — Невеликі вхідні двері в тину або в воротах.
• хвіст — Придаток на задній частині тіла тварини, що являє собою продовження хребта від крижової кістки.
• хвоїна — Шпилька хвойного дерева.
• хвойник — Хвойний ліс.
• хворий — Який має яку-небудь хворобу, нездужає; нездоровий; протилежне здоровий.
• хворість — Те саме, що хворо́ба.
• хвороба — Порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього й зовнішнього…
• хворобливість — Властивість за знач. хворобли́вий.
• хворобостійкість — Властивість за знач. хворобостійки́й.
• хворостина — Довга тонка зрубана або зламана гілка; лозина.
• хворостиння — Те саме, що хво́ро́ст.
• хворостняк — Дрібний хворост, хмиз.
• хворостянка — Хата, землянка, зроблена з хворосту й обмазана глиною; мазанка.
• хвосняк — Водяна сосонка.
• хвостисько — Збільш. до хвіст 1-10.
• хвостище — Збільш. до хвіст 1-10.
• хвостовик — Загальна назва спеціальних кінців у деяких деталях машин, інструментах, що служать для закріплення або зчеплення їх з…
• хвостокол — Риба, біля хвоста якої є великий твердий гострий шип з отруйними залозами; морський кіт.
• хвостяка — Збільш, до хвіст 1, 3-8, 10.
• хвостяра — Збільш, до хвіст 1, 3-8, 10.
• хвощ — Вища багаторічна спорова трав’яниста рослина з зеленим, перев. гіллястим стеблом і лускуватим листям; використовується…
• хвоя — Голчасте або лускоподібне листя деяких рослин (сосни, ялини, модрини і т. ін.); шпильки, глиця.
• хедер — Робоча частина зернових комбайнів, що складається з різального апарата, мотовила й транспортера.
• хеджування — Фінансовий інструмент для захисту інвестицій і капіталу від можливих ризиків на біржі.
• хек — Морська хижа риба родини тріскових, що має промислове значення; мерлуза.
• хекання — Дія за знач. хе́кати і звуки, утворювані цією дією.
• хемілюмінесценція — Світіння тіл, що виникає при екзотермічних хімічних реакціях.
• хемітрон — різновид електроннопроменевої трубки, використовують, , для візуального подання інформації при взаємодії людини з…
• хемосинтез — Процес утворення деякими бактеріями органічних речовин з вуглекислого газу та інших неорганічних речовин за рахунок…
• хемосорбція — різновид сорбції, за якої частинки вбирача і вбираної речовини хімічно взаємодіють.
• хемотаксис — Вид реакції, за якої відбувається рух організмів (перев. одноклітинних) і переміщення вільних клітин під впливом…
• хемотерапія — метод лікування, те саме, що й хіміотерапія.
• хемотропізм — Зміна напряму росту органів рослин під впливом хімічних речовин.
• херес — Сорт міцного виноградного вина.
• херувим — У біблійній символіці — надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у християнському віросповіданні — ангел…
• хетчбек — Тип кузова легкового автомобіля з дверцятами на задній стінці.
• хешування — Комп'ютерний процес перетворення великого масиву даних на короткий унікальний код для безпеки.
• хиба — Недогляд, помилка і т. ін. в чому-небудь; недолік.
• хибкість — Властивість за знач. хибки́й.
• хибність — Абстр. ім. до хи́бний.
• хижа — Те саме, що комо́ра 1, 2.
• хижак — Хижа тварина, хижий звір.
• хижацтво — Інстинкт, поведінка, спосіб життя хижака (у 1 знач.).
• хижачка — Жін. до хижа́к.
• хижість — Властивість за знач. хи́жий.
• хизування — Дія за знач. хизува́тися.
• хилитання — Дія за знач. хилита́ти і хилита́тися.
• химера — У давньогрецькій міфології — страховище з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона, з пащі якого вивергається…
• химерник — Те саме, що витівни́к.
• химерниця — Жін. до химе́рник.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.