Слова на літеру У

• убивання — Дія за знач. убива́ти¹.
• убивство — Дія за знач. убива́ти, уби́ти¹.
• убивця — Той, хто вбив кого-небудь.
• убійчість — якість за значенням убійчий
• убільшення — і убільшитися
• убіхінон — похідна бензохінону; в живих клітинах бере участь в окиснювально-відновних реакціях тканинного дихання
• убозтво — матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; бідність
• убоїсько — те саме, що убоїще
• убоїще — про неслухняну, уперту, задирливу, а також ледачу, недбалу людину
• уболівальник — Той, хто непокоїться, турбується про кого-, що-небудь, співчуває комусь.
• уболівальниця — (вболівальник)
• убористість — Якість за знач. убо́ристий.
• убраннячко — Зменш.-пестл. до убра́ння.
• убрус — Старовинний жіночий головний убір.
• убування — Дія за знач. убува́ти¹.
• увага — Зосередження думки або зору, слуху на будь-якому об’єкті; спрямованість думки на кого-, що-небудь.
• уважливість — Те саме, що ува́жність.
• уважність — Вияв уваги (у 1 знач.).
• увал — Видовжена височина з пологими схилами; косогір.
• увальність — властивість за значенням увальний
• уваніт — мінерал у вигляді буро-жовтих дрібнозернистих мас, знайдений у США
• уварення — й уваритися
• уваровіт — кальцієво-хромистий гранат смарагдово-зеленого кольору; напівдорогоцінний камінь
• уварювання — Дія за знач. ува́рювати й ува́рюватися.
• уведення — Включення або запровадження чогось нового у певну систему чи процес.
• увеїт — Запалення судинної оболонки ока.
• увера — уперта, затята людина
• увертюра — Оркестрова п’єса, що є вступом до опери, балету, драми, кінофільму тощо.
• увивач — той, хто увивається навколо чогось, когось
• увиразнення — Дія за знач. увира́знити.
• увіковічення — Дія за знач. увікові́чити.
• увіковічування — Дія за знач. увікові́чувати.
• увільнення — Дія за знач. увільни́ти.
• увінчання — Дія за знач. увінча́ти.
• увічливість — властивість за значенням увічливий
• увічнення — Дія за знач. уві́чнити.
• уводини — уведення в церкву породіллі після шести тижнів
• увологія — наука про будову грона і ягід винограду
• увуліт — те саме, що стафіліт
• угав — Без уга́ву — не перестаючи, без перерви.
• угадник — Той, хто вміє вгадувати що-небудь.
• угадниця — Жін. до уга́дник.
• угадування — Дія за знач. уга́дувати.
• угадчик — Те саме, що уга́дник.
• угадчиця — Жін. до уга́дчик.
• угадько — Те саме, що уга́дник або уга́дниця.
• угара — Відчайдушна людина, яка нічого не боїться, яку не спинить ніяка небезпека.
• угіддя — Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання.
• угноєність — Насиченість грунту гноєм як добривом.
• угноювач — Те, чим угноюють грунт.
• угодованість — Стан і якість за знач. угодо́ваний.
• угодовець — Той, хто провадить політику угодовства з класовим ворогом.
• угодовство — Змова, зговір з класовим ворогом, примиренське ставлення до ворожого табору.
• угодовування — Дія за знач. угодо́вувати.
• угортання — Дія за знач. угорта́ти.
• угощання — Дія за знач. угоща́ти.
• угрин — українське прізвище
• угруповання — Група осіб, об’єднаних на основі спільності поглядів, діяльності, творчих інтересів тощо.
• угукання — Дія за знач. угу́кати 2 і звуки, утворювані цією дією.
• удав — Велика хижа неотруйна змія, яка живе переважно в тропічних країнах.
• удавальник — Той, хто удає що-небудь.
• удавальниця — Жін. до удава́льник.
• удаваність — Якість за знач. уда́ваний.
• удавання — Дія за знач. удава́ти 1-3.
• ударник — Частина затвора вогнепальної зброї, признач. для розбивання капсуля патрона під час пострілу.
• ударництво — Одна з форм масового соціалістичного змагання трудящих СРСР за підвищення продуктивності праці і високі темпи розвитку…
• ударниця — Жін. до уда́рник².
• ударність — Абстр. ім. до уда́рний¹.
• удатність — Властивість за знач. уда́тний.
• удача — Позитивний, бажаний результат чого-небудь, щасливий збіг обставин для когось; успіх.
• удачливість — Властивість за знач. уда́чливий.
• удержавлення — Дія за знач. удержа́вити.
• удержання — Дія за знач. уде́ржати¹ і уде́ржувати.
• удержування — Дія за знач. уде́ржувати і уде́ржуватися.
• удівець — Чоловік, у якого померла дружина і який не одружився вдруге.
• удій — Кількість молока, надоєного за один раз або за певний відрізок часу.
• удійність — Здатність худоби давати певний удій; молочність.
• уділ — Участь.
• удобреність — Насиченість грунту, водоймища добривом, добривами.
• удобрення — Дія за знач. удо́брити.
• удобрювання — Дія за знач. удо́брювати.
• удова — Жінка, у якої помер чоловік і яка не вийшла заміж удруге.
• удовенко — українське прізвище
• удовиченко — українське прізвище
• удоволеність — Абстр. ім. до удово́лений 2.
• удосконаленість — Абстр. ім. до удоскона́лений 2.
• удосконалювання — Дія за знач. удоскона́лювати і удоскона́люватися.
• удосконалювач — Той, хто вдосконалює що-небудь.
• удосконалювачка — Жін. до удоскона́лювач.
• удушення — Процес припинення дихання внаслідок нестачі повітря або здавлювання шиї.
• удушшя — Астма.
• уживаність — Здатність уживатися, бути вживаним.
• уживання — Дія за знач. ужива́ти і ужива́тися.
• ужинок — Загальна кількість зжатого на ниві хліба.
• ужиття — Дія за знач. ужи́ти¹.
• узагальненість — Абстр. ім. до узага́льнений 2.
• узагальнення — Дія за знач. узага́льнити.
• узаконення — Дія за знач. узако́нити.
• узаконювання — Дія за знач. узако́нювати.
• узбережжя — Берег; смуга землі, місцевість уздовж берега моря, озера, великої річки.
• узбіччя — Бокова частина дороги, шосе і т. ін.; місце, простір вздовж дороги, шосе і т. ін.
• узбочина — Те саме, що узбі́ччя.
• узвар — Солодка рідка страва із сушених фруктів і ягід, зварених у воді; компот.
• узвишшя — Гора, височина, будь-яке підвищення на місцевості.
• узвіз — Крутий підйом; вулиця, дорога, що мають підйом.
• узгірʼя — Місцевість із невеликими горами або пагорбами.
• узгодженість — Абстр. ім. до узго́джений 2.
• узгодження — Дія за знач. узго́дити і узго́дитися.
• узлісок — Те саме, що узлі́сся.
• узлісся — Смуга на краю лісу.
• узор — Малюнок, що становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. (звичайно на вишивці, мереживі…
• узування — Те саме, що взува́ння.
• узурпатор — Особа, яка незаконно захопила владу в країні або привласнила чужі права на що-небудь.
• узурпаторство — Дія, поведінка узурпатора; узурпація.
• узурпація — Незаконне захоплення влади в країні або привласнення чужих прав на що-небудь, чиїхсь досягнень і т. ін.
• узус — Те, що стало загальноприйнятим, звичайним; звичай, правило.
• узуфрукт — один з особистих сервітутів, що полягає в праві особи користуватися чужою власністю і одержувати від неї прибутки.
• узяток — Здобич, яку беруть бджоли з квіток медоносних рослин.
• узяття — Дія за знач. узя́ти 3, 10.
• укажчик — Особа, яка вказує іншим, що і як робити, яким чином діяти.
• указ — Постанова, розпорядження найвищого органу влади або глави держави, що має силу закону.
• указка — Довга паличка, якою що-небудь показують, указують.
• указник — Те саме, що ука́жчик.
• укачування — Дія за знач. ука́чувати.
• укіс — Дія за знач. укоси́ти.
• уклад — Порядок, який був установлений або склався (у житті, побуті, родині, установі і т. ін.).
• укладальник — Той, хто укладає що-небудь; фахівець з укладання чого-небудь.
• укладальниця — Жін. до уклада́льник.
• укладання — Дія за знач. уклада́ти¹ 1, 2, 5-7.
• укладач — Той, хто що-небудь укладає, упорядковує.
• укладачка — Жін. до уклада́ч.
• укладення — Дія за знач. укла́сти¹.
• уклін — Нахиляння голови або верхньої частини тулуба на знак вітання, пошани і т. ін.
• уклінність — Шанобливість
• уклон — Частина залізничної колії, яка лежить під кутом до горизонту і залежно від напрямку руху поїзда називається спуском…
• укол — Втикання чого-небудь гострого, що подразнює, завдає болю або ранить.
• укомплектовування — Дія за знач. укомплекто́вувати і укомплекто́вуватися.
• укомплектування — Дія за знач. укомплектува́ти і укомплектува́тися.
• укорочення — Дія за знач. укороти́ти і укороти́тися.
• укорочування — Дія за знач. укоро́чувати і укоро́чуватися.
• укоханець — Той, кого надзвичайно кохають, люблять; улюбленець.
• укоханка — Жін. до уко́ханець.
• укочування — Дія за знач. уко́чувати¹ і уко́чуватися¹.
• украдливість — Властивість за знач. укра́дливий.
• українізація — Впровадження української культури, мови, звичаїв.
• українізм — Слово або мовний зворот, запозичені з української мови.
• україніка — Сукупність чого-небудь, що стосується історії, економіки, культури і т. ін. України.
• україніст — Фахівець з україністики.
• україністика — Сукупність наук, які вивчають мову, літературу та культуру українського народу.
• україністка — Жін. до україні́ст.
• україножер — особа, що ворожо-упереджено ставиться до України, українців тощо
• українофіл — Прихильник українців і всього українського; протилежне українофоб.
• українофілка — Жін. до українофі́л.
• українофільство — Напрям, склад думок і дій українофіла.
• українофоб — Противник, ненависник українців і всього українського; протилежне українофіл.
• українофобство — Напрям, склад думок і дій українофоба.
• укривало — Легке покривало (шовкове, мереживне і т. ін.), яким накривають постіль удень.
• укривальце — Зменш.-пестл. до укрива́ло.
• укривання — Дія за знач. укрива́ти і укрива́тися.
• укріп — Те саме, що кріп.
• укріплення — Дія за знач. укріпи́ти.
• укріплювання — Дія за знач. укрі́плювати.
• укрупненість — Якість за знач. укру́пнений 2.
• укрупнення — Дія за знач. укрупни́ти і стан за знач. укрупни́тися.
• укрупнювання — Дія за знач. укрупни́ти і стан за знач. укрупни́тися.
• укус — Дія за знач. укуси́ти 1, 2.
• укутування — Дія за знач. уку́тувати.
• улагодження — Дія за знач. ула́годити.
• уламок — Відбитий, відламаний шматок чого-небудь або частина чогось розбитого, поламаного, зруйнованого.
• улан — У царській і деяких іноземних арміях — солдат або офіцер легкої кінноти.
• улар — Птах родини фазанових; гірська індичка.
• улаштовування — Дія за знач. улашто́вувати 1-5 і улашто́вуватися.
• улаштування — Дія за знач. улаштува́ти і улаштува́тися.
• улесливість — Властивість за знач. уле́сливий 1.
• улещання — Дія за знач. улеща́ти.
• улов — Кількість риби чи інших тварин, здобутих на полюванні.
• уловистість — Властивість за знач. уло́вистий.
• уловлювання — Дія за знач. уло́влювати.
• уловлювач — Апарат, прилад для вловлювання чого-небудь.
• улоговина — Велике заглиблення в рельєфі місцевості, западина з пологими схилами.
• улоговинка — Зменш. до уло́го́вина.
• улус — Стійбище кочовиків або селище тюрко-монгольських народів у Центральній і Середній Азії та Сибіру.
• ультимативність — Абстр. ім. до ультимати́вний.
• ультиматизм — Лівоопортуністична течія, різновид одзовізму, яка утворилася в РСДРП у період столипінської реакції.
• ультиматист — Прибічник, послідовник ультиматизму.
• ультиматум — У міжнародних відносинах або при воєнних діях — категорична вимога, невиконання якої загрожує розривом дипломатичних…
• ультра — Про людину, групу людей, які дотримуються крайніх політичних поглядів (перев. реакційних); про партію крайнього…
• ультраакустика — розділ акустики, що вивчає ультразвукові коливання.
• ультразвук — Звук, який створюється коливаннями дуже високої частоти і не сприймається вухом людини.
• ультраімперіалізм — теорія, що пропагувала можливість переростання імперіалізму у нову фазу - «ультраімперіалізм» шляхом об'єднання…
• ультрамарин — Мінеральна яскраво-синя фарба.
• ультраметаморфізм — процес перетворення гірських порід з такою інтенсивністю, за якої вони переходять у розплавлений стан.
• ультрамікроскоп — Оптичний прилад для виявлення наявності, концентрації та руху найдрібніших часточок, яких не можна побачити за…
• ультрамікроскопія — метод виявлення частинок, менших за довжину хвилі світла, розміри яких лежать за межами роздільної здатності мікроскопа.
• ультрамікротом — прилад, за допомогою якого одержують надтонкі зрізи для цитологічних досліджень.
• ультрамодернізм — Модернізм у його крайніх проявах.
• ультрамонтанство — Релігійно-політичний напрям у католицизмі, прихильники якого відстоюють ідею необмеженої верховної влади папи…
• ультраструктура — найдрібніші електронно-мікроскопічні структурні елементи клітини (хромосоми тощо).
• ультрасучасність — Відповідність вимогам, смакам найостаннішого часу.
• ультрафільтр — пристрій для відокремлення рідини від колоїдних частинок проціджуванням крізь малопроникні перегородки.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.