Слова на літеру В

• вигоряння — Стан за знач. вигоря́ти.
• вигострення — Дія за знач. ви́гострити.
• виготовлення — Дія за знач. ви́готовити.
• виготовлювач — Той, хто що-небудь виготовляє, виробляє.
• виготовляння — Дія за знач. виготовля́ти.
• виготування — Дія за знач. ви́готувати.
• вигоювання — Дія за знач. виго́ювати.
• вигравання — Дія за знач. виграва́ти 4-8.
• виграш — Здобуття, одержання чого-небудь в процесі гри або розігрування чогось.
• виграшка — Те, що розважає, допомагає приємно проводити час; розвага.
• вигризання — Дія за знач. вигриза́ти.
• вигризок — Обгризений шматок.
• вигрібання — Дія за знач. вигріба́ти.
• вигрів — Дія за знач. ви́гріти 1, 2.
• вигублення — Дія за знач. ви́губити.
• вигублювання — Дія за знач. вигу́блювати.
• вигук — Голосно викрикнуте, вигукнуте слово, фраза або звук, який передає певне почуття.
• вигукування — Дія за знач. вигу́кувати.
• вигул — Обнесене огорожею місце під відкритим небом, призначене для перебування худоби, птиці.
• вид — Те саме, що обли́ччя.
• видавання — Дія за знач. видава́ти 1, 4-6.
• видавець — Особа або установа, що видає, випускає у світ друковані твори.
• видавлювання — Дія за знач. вида́влювати 1, 4.
• видавництво — Установа, що видає різні види друкованих творів.
• видавниця — Жін. до видаве́ць.
• видалення — Дія за знач. ви́далити.
• видаляння — Дія за знач. видаля́ти.
• видання — Дія за знач. ви́дати 5.
• видатність — Абстр. ім. до видатни́й.
• видаток — Витрата, видання коштів, матеріалів і т. ін. для чого-небудь, викликана чимсь або необхідна для здійснення тієї чи…
• видача — Дія за знач. видава́ти, ви́дати (в 1 знач.).
• виделка — Знаряддя для їди, що має форму ручки з кількома зубцями.
• видельце — Те саме, що виде́лка.
• видержка — Уміння володіти собою в будь-яких обставинах; витримка.
• видержування — Дія за знач. виде́ржувати 7.
• видзвін — Дзенькіт, дзвін, що звучить раз у раз.
• видзвонювання — Дія за знач. видзво́нювати і звуки, утворювані цією дією.
• видиво — Те, що видно, що сприймається зором.
• видимання — Дія за знач. видима́ти.
• видимість — Можливість бачити на далеку відстань.
• видирання — Дія за знач. видира́ти.
• видих — Одноразове виштовхування з легенів повітря, набраного під час вдиху.
• видихання — Дія за знач. видиха́ти.
• виділ — Виділення майна або частини майна на користь тієї чи іншої особи.
• виділення — Дія за знач. ви́ділити і виділя́ти.
• виділяння — Дія за знач. виділя́ти і виділя́тися.
• видіння — Образ, що постає в свідомості, в уяві, а також у сні.
• видма — Піщане місце, з якого у вітряну погоду зноситься пісок.
• виднокіл — Те саме, що видноко́ло.
• видноколо — Обрій, горизонт.
• виднокрай — Обрій, горизонт.
• виднокруг — Те саме, що видноко́ло.
• виднота — Світло, освітлення.
• видобування — Дія за знач. видобува́ти 1, 2.
• видобувач — Те саме, що добува́ч.
• видобуток — Процес добування корисних копалин з надр землі.
• видовбина — Заглибина, видовбана в чому-небудь.
• видовбування — Дія за знач. видо́вбувати 1, 2.
• видовбувач — Інструмент, яким видовбують.
• видовження — Дія за знач. ви́довжити і ви́довжитися.
• видовисько — Те саме, що видо́вище 1.
• видовище — Те, що відкрите для споглядання і привертає увагу.
• видозміна — Змінювання певних ознак, властивостей у чому-небудь.
• видозмінення — Дія за знач. видозміни́ти і стан за знач. видозміни́тися.
• видозмінність — Абстр. ім. до видозмі́нний.
• видозмінювання — Дія за знач. видозмі́нювати.
• видолинок — Невелика і неглибока улоговина; улоговинка.
• видоутворення — Утворення біологічних видів.
• видошукач — Оптичний пристрій фото— і кіноапаратів для наведення їх на об’єкт та спостереження за ним під час знімання.
• видоювання — Дія за знач. видо́ювати.
• видра — Хижий ссавець, з цінним хутром темно-бурого кольору.
• видреня — Маля видри.
• видряпування — Дія за знач. видря́пувати.
• видувальник — Робітник, який виготовляє скляні вироби способом дуття.
• видувальниця — Жін. до видува́льник.
• видування — Дія за знач. видува́ти 1, 3.
• видужання — Стан за знач. ви́дужати.
• видужність — Абстр. ім. до виду́жний.
• видужування — Стан за знач. виду́жувати.
• видумка — Здібність, здатність видумувати, придумувати; винахідливість.
• видумування — Дія за знач. виду́мувати.
• видушування — Дія за знач. виду́шувати.
• вижарювання — Дія за знач. вижа́рювати.
• вижга — Золото або срібло, яке добувається за допомогою випалювання.
• виживання — Стан і дія за знач. вижива́ти 1, 3.
• виживичування — Дія за знач. виживи́чувати.
• виживлення — Дія за знач. виживля́ти і виживля́тися.
• вижидання — Дія за знач. вижида́ти.
• вижим — Дія за знач. вижима́ти 2 і вижима́тися 2.
• вижимання — Дія за знач. вижима́ти 1.
• вижимки — Те, з чого видавлено сік.
• визбирування — Дія за знач. визби́рувати.
• визвіл — Те саме, що ви́зволення.
• визволення — Дія за знач. ви́зволити.
• визволитель — Той, хто (що) визволив, визволяє кого-, що-небудь.
• визволителька — Жін. до визволи́тель.
• визвольник — Те саме, що визволи́тель.
• визвольниця — Жін. до визво́льник.
• визволяння — Дія за знач. визволя́ти.
• визига — Спинна струна осетрових риб, що вживається як їжа.
• визирання — Дія за знач. визира́ти.
• визиск — Привласнення результатів додаткової і частини необхідної праці трудящих приватними власниками засобів виробництва…
• визискування — Дія за знач. визи́скувати; експлуатація.
• визискувач — Той, хто визискує; експлуататор.
• визискувачка — Жін. до визи́скувач.
• визнавання — Дія за знач. визнава́ти.
• визначання — Дія за знач. визнача́ти 1-4.
• визначеність — Чіткість, виразність чого-небудь.
• визначення — Дія за знач. ви́значити 1-4.
• визначник — Те, що обумовлює, визначає що-небудь.
• визначність — Абстр. ім. до визначни́й 1; сукупність позитивних рис кого-, чого-небудь, яка заслуговує на увагу.
• визолочування — Дія за значенням визоло́чувати.
• визолювання — Дія за знач. визо́лювати.
• визрівання — Стан за знач. визріва́ти.
• визубень — Пошкодження, виїмка на лезі гострого знаряддя; щербина.
• виїждження — Дія за знач. ви́їздити.
• виїжджування — Дія за знач. виї́жджувати.
• виїзд — Дія за знач. виїжджа́ти 1 і виїзди́ти.
• виїмка — Невелика заглибина, западина у чому-небудь.
• виймання — Дія за знач. вийма́ти.
• вика — Кормова бобова рослина, плоди якої мають форму довгих стручків.
• викажчик — Те саме, що вика́зувач.
• викажчиця — Жін. до вика́жчик.
• виказ — Дія за знач. ви́казати 3.
• виказання — Дія за знач. ви́казати 1, 3.
• виказування — Дія за знач. вика́зувати 1, 3.
• виказувач — Той, хто виказує, доносить на кого-небудь.
• виказувачка — Жін. до вика́зувач.
• викання — Дія за знач. ви́кати.
• виканючування — Дія за знач. виканю́чувати.
• викатник — Робітник, який займається відкочуванням (у 2 знач.).
• викатниця — Жін. до вика́тник.
• викачання — Дія за знач. ви́качати.
• викачування — Дія за знач. вика́чувати.
• викашлювання — Дія за знач. вика́шлювати.
• викид — Дія за знач. ви́кинути 7.
• викидайло — Про служника в шинку, будинку розпусти, який виводив, виштовхував п’яних.
• викидання — Дія за знач. викида́ти.
• викидач — Пристосування у затворі вогнепальної зброї, яке автоматично викидає патронну гільзу після пострілу.
• викидень — Передчасне припинення вагітності; аборт.
• википання — Дія за знач. википа́ти.
• викисання — Дія за знач. викиса́ти.
• викінченість — Абстр. ім. до ви́кінчений 2.
• викінчення — Дія за знач. ви́кінчити.
• виклад — Письмова чи усна розповідь, опис, передача яких-небудь фактів, матеріалів і т. ін.
• викладання — Дія за знач. виклада́ти 1, 2, 4.
• викладач — Той, хто читає лекції, веде уроки в учбових закладах.
• викладачка — Жін. до виклада́ч.
• викладення — Дія за знач. ви́класти 1-3.
• викладка — Дія за знач. ви́класти 1, 2.
• виклепування — Дія за знач. викле́пувати.
• виклеювання — Дія за знач. викле́ювати.
• виклик — Прохання або вимога з’явитися куди-небудь.
• викликання — Дія за знач. виклика́ти.
• викликування — Дія за знач. викли́кувати.
• виклопотання — Дія за знач. ви́клопотати.
• виключання — Дія за знач. виключа́ти.
• виключення — Дія за знач. ви́ключити 1, 3 і ви́ключитися 1.
• виключність — Властивість за знач. ви́ключний 1.
• виковування — Дія за знач. вико́вувати.
• виколошування — Стан за знач. виколо́шуватися.
• виколупування — Дія за знач. виколу́пувати.
• виколювання — Дія за знач. вико́лювати 1, 2.
• виконавець — Той, хто виконує яке-небудь завдання, здійснює що-небудь.
• виконавиця — Жін. до викона́вець 2.
• виконавство — Творче виконання чого-небудь (музичного, літературного та іншого твору, певної ролі у театральній виставі, кінофільмі…
• виконання — Дія за знач. ви́конати, вико́нувати.
• виконком — Скорочення: виконавчий комітет.
• виконроб — Скорочення: виконавець робіт.
• виконування — Дія за знач. вико́нувати.
• виконувач — Те саме, що викона́вець.
• виконувачка — Жін. до вико́нувач.
• викопування — Дія за знач. вико́пувати.
• викопчування — Дія за знач. вико́пчувати.
• викоренення — Дія за знач. ви́коренити.
• використання — Дія за знач. ви́користати.
• використовування — Дія за знач. використо́вувати.
• викорінювання — Дія за знач. викорі́нювати.
• викорчовування — Дія за знач. викорчо́вувати.
• викорчування — Дія за знач. ви́корчувати.
• викот — Виріз на одязі для шиї.
• викохування — Дія за знач. вико́хувати.
• викочування — Дія за знач. вико́чувати.
• викошування — Дія за знач. вико́шувати.
• викрадання — Дія за знач. викрада́ти.
• викрадач — Той, хто викрадає (викрав) кого-, що-небудь.
• викрадачка — Жін. до викрада́ч.
• викрадення — Дія за знач. ви́красти.
• викрашення — Дія за знач. ви́красити.
• викрашування — Дія за знач. викра́шувати.
• викреслювання — Дія за знач. викре́слювати.
• викривальник — Той, хто викриває кого-, що-небудь ( див. викрива́ти 1, 2).
• викривальниця — Жін. до викрива́льник.
• викривання — Дія за знач. викрива́ти.
• викривач — Той, хто викриває кого-, що-небудь ( див. викрива́ти 1, 2).
• викривачка — Жін. до викрива́ч.
• викривленість — Стан за знач. ви́кривлений.
• викривлення — Дія за знач. ви́кривити і стан за знач. ви́кривитися.
• викривляння — Дія за знач. викривля́ти.
• викрик — Щось дуже голосно вимовлене, вигукнуте або уривчастий крик.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.