Слова на літеру К

Останнє оновлення:

3 327 слів з тлумаченнями за абеткою · сторінка 1 з 17. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.

кабак — кальвініст

  • кабак — Шинок.
  • кабала — У Київській Русі та Московській державі XIV-XVIII ст.— боргове зобов’язання (з XVI ст. у письмовій формі), що…
  • кабалета — невелика вокальна арія героїчного характеру
  • кабалістика — Релігійне пояснення світу в середні віки за допомогою символічного тлумачення єврейських «священних текстів», у яких…
  • кабальєро — Лицар у середньовічній Іспанії.
  • кабан — Самець свині (звичайно кастрований).
  • кабанисько — Збільш. до каба́н.
  • кабанище — Збільш. до каба́н.
  • кабанник — Той, хто торгує свинями
  • кабанча — Порося-кабанець.
  • кабанюга — Збільш. до каба́н.
  • кабанятина — М’ясо кабана.
  • кабарга — Гірська безрога парнокопитна тварина родини оленячих, самець якої на животі має мускусну залозу.
  • кабаре — У буржуазних країнах — невеликий ресторан з естрадою.
  • кабачок — Городня сланка рослина, кущова форма гарбуза з великими довгастими плодами.
  • кабель — Електричний, телефонний і т. ін. провід, уміщений у захисну оболонку.
  • кабельник — Робітник, який працює на кабельному заводі або прокладає кабель.
  • кабельтов — Традиційна морська міра довжини, що дорівнює 0,1 морської милі, тобто 185,2 м.
  • каберне — Сорт винограду з темно-синіми ароматними плодами.
  • кабестан — Лебідка з барабаном на вертикальному валу для піднімання вантажів, підтягування суден до причалів, витягання суднових…
  • кабиця — Відкрита літня кухня (піч) у дворі або в садку.
  • кабіна — Невеличке окреме закрите приміщення, будка або кімнатка спеціального призначення (для пілота, пасажирів, телефонних…
  • кабінет — Кімната в будинку чи квартирі для занять, ділових розмов тощо.
  • кабінетність — Властивість за знач. кабіне́тний 2.
  • каблограма — Телеграма, що передається підводним кабелем.
  • каблук — Те саме, що підбо́р.
  • каблучка — Що-небудь зроблене, зв’язане у вигляді кільця, петлі.
  • каботаж — Пасажирське й товарне судноплавство, що здійснюється вздовж узбережжя між портами того самого моря або різних морів…
  • каботажник — Моряк, що плаває на каботажному судні.
  • кабошон — опуклий, відшліфований з одного чи двох боків, але не огранений коштовний камінь.
  • кабріолет — Легкий однокінний двоколісний візок з одним сидінням і без козлів.
  • кабукі — один з видів японського класичного театру. Сформувався в 17 ст. У театрі К. чоловіки виконують жіночі ролі, вистави…
  • кава — Тропічне дерево, з насіння якого виготовляють ароматний тонізуючий напій; кавове дерево.
  • кавалер — Чоловік, який розважає жінку в товаристві, супроводить її під час прогулянки тощо.
  • кавалергард — У царській армії — солдат або офіцер спеціального полку гвардійської важкої кавалерії.
  • кавалерист — Той, хто служить у кавалерії; кіннотник.
  • кавалерія — Кінне військо; кіннота.
  • кавалок — Те саме, що шмато́к.
  • кавальєр — Насип уздовж рову, каналу або шляху.
  • кавалькада — Вершники, що їдуть групою.
  • кавасакі — тип далекосхідного риболовецького моторно-парусного судна.
  • каватина — Невелика оперна арія, переважно лірико-розповідного характеру.
  • кавер — Нове виконання раніше відомої музичної композиції іншим артистом.
  • каверза — Підступ, який хто-небудь чинить, щоб ускладнити, заплутати справу, зробити шкоду; інтрига.
  • каверзник — Той, хто робить каверзи.
  • каверзниця — Жін. до ка́верзник.
  • каверзність — Властивість за знач. ка́верзний.
  • каверна — Порожнина в живому органі, що виникає внаслідок руйнування його тканини в процесі хвороби.
  • кавернотомія — хірургічна операція розтинання кавернозної порожнини при захворюванні на туберкульоз легень.
  • кавітація — утворення порожнин всередині рідини, тобто порушення її суцільності під час руху відносно інших тіл.
  • кавник — Посудина, у якій варять або подають каву.
  • кавниця — Те саме, що кавни́чка.
  • кавничка — Посудина для зберігання кави (у 2 знач.).
  • кавун — Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами.
  • кавунище — Збільш. до каву́н.
  • кавунник — Той, хто торгує кавунами.
  • кавуняччя — Кавуни.
  • кавчання — Дія за знач. кавча́ти.
  • кавʼярник — Те саме, що ка́вник.
  • кавʼярня — Невеличкий ресторан, де подають відвідувачам каву, чай, закуски тощо; кафе.
  • каган — У стародавніх тюрків — найвищий титул ватажка племені; із середини VI ст.— титул голови держави в тюркських народів, а…
  • каганат — Держава в тюркських народів із середини VI ст., на чолі якої стояв каган.
  • каганець — Невеличкий світильник, що складається з гнота та посуду, у який наливається олія, лій чи гас.
  • кагат — Купа городини (картоплі, буряків і т. ін.), відповідно укладена й покрита соломою, землею тощо для тривалого зберігання.
  • кагла — Отвір у димоході (до стелі), який затуляють для збереження тепла тощо.
  • кагор — Сорт червоного десертного вина.
  • каданс — Гармонійний зворот, який завершує музичний твір або його частину.
  • кадастр — Опис чого-небудь, зведення відомостей про щось.
  • каденція — Вставка імпровізаційного характеру, що входить до складу музичного твору (перев. концерту) й виконується віртуозно без…
  • кадет — У дореволюційній Росії — вихованець кадетського корпусу.
  • кадилак — Американська марка престижних легкових автомобілів класу люкс.
  • кадило — Металевий посуд на довгих ланцюжках із прорізною накривкою для куріння ладаном під час відправи православного й…
  • кадильник — Той, хто кадить кадилом.
  • кадильниця — Те саме, що кади́ло 1.
  • каді — духовна особа в мусульман, яка здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату) і місцевого звичаєвого…
  • кадіб — Велика діжка.
  • кадіння — Дія за знач. кади́ти.
  • кадмій — Хімічний елемент, сріблясто-білий м’який метал, що входить до складу цинкових руд.
  • кадр — Окремий знімок на кіно— та фотоплівці.
  • кадриль — Танець із шести фігур, який виконують пари, що стоять одна проти одної.
  • кадровик — Кадровий працівник якого-небудь підприємства, установи, організації тощо.
  • кадук — Падуча хвороба.
  • кажан — Нічний ссавець із широкими крилами, утвореними перетинками між довгими пальцями ніг.
  • каз — Те саме, що сказ 1.
  • казальниця — Амвон.
  • казан — Металева переважно округлої форми посудина (звичайно з відкритою верхньою частиною) для варіння їжі, кип’ятіння води…
  • казанна — Приміщення, у якому встановлені парові казани.
  • казання — Повчальна промова в церкві; проповідь.
  • казаняр — Той, хто робить казани (у 1, З знач.) або лагодить їх.
  • казарка — Жучок родини довгоносиків; завдає шкоди плодам фруктових садів.
  • казарма — Спеціальна будівля для розміщення військової частини.
  • казеїн — Білкова клейка речовина, що утворюється під час зсідання (вурдження) молока; використовується в харчовій…
  • каземат — Оборонна споруда, збудована на поверхні землі або під землею для захисту від снарядів та авіабомб дрібного й…
  • казенка — Державна винна крамниця
  • казенщина — Бюрократичний, формальний підхід до чогось; формалізм.
  • казино — У капіталістичних країнах — гральний будинок або ресторан з естрадними розвагами.
  • казка — Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю…
  • казкар — Той, хто створює або розповідає казки (у 1 знач.).
  • казкарка — Жін. до казка́р.
  • казковість — Абстр. ім. до казко́вий 1.
  • казна — Державна скарбниця.
  • казначейство — державний фінансовий орган, що відає касовим виконанням державного бюджету.
  • казнокрад — Службовець, що обкрадає казну (у 1 знач.), привласнює державні кошти.
  • казнокрадство — Обкрадання казни (у 1 знач.), привласнювання державних коштів.
  • казуар — Тропічний дикий птах ряду страусових, що водиться в північній Австралії, на Новій Гвінеї та сусідніх островах.
  • казуїст — Юрист, який має великий досвід ведення складних, заплутаних судових справ.
  • казуїстика — Застосування загальних статей закону до різних юридичних випадків.
  • казус — Складна, заплутана судова справа.
  • каїн — Про братовбивця, зрадника, злочинця тощо.
  • каїніт — Мінерал, що містить хлористий натрій і сірчанокислий магній; застосовується в сільському господарстві як добриво.
  • кайдани — Залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в’язня.
  • кайданки — Наручники.
  • кайданник — Той, хто закований у кайдани; в’язень.
  • кайдання — Збірн. до кайда́ни.
  • кайзер — Назва імператора в т. зв. священній Римській імперії та в Німеччині періоду 1871-1918 рр.
  • кайзерівець — підданий німецького кайзера
  • кайлівник — майстер, що виготовляє кайла
  • кайло — Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев’яному держакові, який…
  • кайловище — Держак кайла.
  • каймак — Вершки з пряженого охолодженого молока; сир із таких вершків.
  • кайман — Один із видів крокодилів Центральної та Південної Америки, що має міцний панцир на спині й череві.
  • кайнозой — найновіша ера в геологічній історії Землі; розпочалася 67 млн.
  • кайра — Морський полярний птах із білим пір’ям на грудях.
  • кайф — задоволення, насолода від чого-небудь
  • кака — Дитяче слово, що означає бруд або щось погане.
  • какаду — Тропічний дикий птах родини папуг, що найчастіше має білий або рожевий колір, із чубком на голові.
  • какао — Тропічне вічнозелене дерево, з насіння якого виготовляють шоколад; шоколадне дерево.
  • какофонія — Немилозвучне сполучення звуків, що болісно вражає слух (у музиці, віршах).
  • кактус — Південна рослина, що має товсте стебло (без листя), покрите колючками або лускою.
  • кал — Рештки перетравленої їжі, що їх викидає кишечник назовні.
  • кала — рослина сімейства ароїдних з великими білими квітками, африканський білокрильник; квітка цієї рослини
  • калабаня — Ковбаня.
  • калабатина — Калюжа.
  • каламбур — Дотеп, в основі якого лежить використання різних значень якогось одного слова або кількох різних слів, схожих…
  • каламбурист — Той, хто під час розмови вживає каламбури.
  • каламін — мінерал класу силікатів, безбарвний або сіруватого, жовтого та інших кольорів. Руда цинку.
  • каламутник — Той, хто підбурює проти когось, чогось, спричиняє неспокій, незлагоду; баламут (у 1 знач.).
  • каламутниця — Жін. до каламу́тник.
  • каламутність — Властивість за знач. каламу́тний.
  • каламуття — Те саме, що каламу́ть.
  • каламуть — Каламутна рідина.
  • каламучення — Дія за знач. каламу́тити.
  • калан — Хижий ссавець родини куницевих; морська видра, камчатський бобер.
  • каландр — Машина для вигладжування та надання блиску поверхні тканини, паперу, гуми або нанесення малюнка, візерунка способом…
  • каландрувальник — Робітник, який обслуговує каландр.
  • каландрувальниця — Жін. до каландрува́льник.
  • каланхое — Південна трав’яниста рослина з м’ясистим листям, укритим по краю шипами; використовується в медицині.
  • каланча — Висока спостережна башта на будинку пожежної команди.
  • калаталка — Те саме, що кала́тало.
  • калатало — Дерев’яний прилад, яким стукає нічний вартовий або який прив’язують на шию тваринам.
  • калатальник — Вартовий із калаталом.
  • калатання — Дія за знач. калата́ти і калата́тися та звуки, утворювані цією дією.
  • калач — Білий хліб особливої форми, випечений із крученого й переплетеного тіста.
  • калачики — Багаторічна рослина родини мальвових із рожевими або червоними квітками.
  • калачник — Той, хто випікає калачі; продавець калачів.
  • калачниця — Жін. до кала́чник.
  • калган — Трав’яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб або кладуть у горілку, щоб зробити її…
  • калганівка — Горілка, настояна на калгані.
  • калейдоскоп — Оптичний прилад, іграшка у вигляді трубки, у середині якої розміщені дзеркальця під кутом 60°, а між ними шматочки…
  • календар — Довідкова таблиця або книжка з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей…
  • календи — У стародавніх римлян — перший день кожного місяця.
  • календула — Те саме, що нагі́дки́.
  • калим — У деяких тюркських народів — викуп, який наречений дає батькам нареченої за їх згоду на одруження з дочкою.
  • калина — Кущова рослина родини жимолостевих, що має білі квіти й червоні гіркі ягоди.
  • калинівка — Горілка, настояна на ягодах калини; калинова наливка.
  • калинка — село в Україні, Вінницькій області
  • калинник — Пиріг із ягодами калини.
  • калита — Торба для грошей.
  • калитка — Торбина для грошей; гаманець.
  • калібр — Діаметр каналу дула вогнепальної зброї.
  • каліброметр — інструмент для вимірювання діаметра дроту або товщини листового металу. Являє собою металеву пластинку з кількома…
  • калібромір — Те саме, що калі́бр 3.
  • калібрувальник — Майстер, що займається калібруванням.
  • калібрувальниця — Жін. до калібрува́льник.
  • калібрування — Дія за знач. калібрува́ти.
  • калівка — Спеціальний рубанок для витісування дощок, планок і т. ін. з фігурними краями.
  • каліграф — Той, хто гарно, рівно й чітко пише; краснописець.
  • каліграфія — Уміння, майстерність писати чітким, рівним, гарним почерком; краснопис, чистописання.
  • калій — Хімічний елемент, лужний метал сріблясто-білого кольору, який видобувають із вуглекалієвої солі (поташу).
  • каліка — Той, хто позбувся якої-небудь частини тіла або втратив здатність рухати нею.
  • каліф — Те саме, що халі́ф.
  • каліфат — Те саме, що халіфа́т.
  • каліфорній — штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, символ Cf, ат. н. 98; належить до актиноїдів.
  • каліцтво — Тілесне пошкодження, що призводить до втрати працездатності; покалічення.
  • каліч — Каліки.
  • калічення — Дія за знач. калі́чити.
  • калкан — Цінна промислова риба родини ромбових, що живе на дні морів Чорного, Азовського, Адріатичного.
  • каломель — Хлориста ртуть, білий або жовтуватий дрібнокристалічний порошок, що застосовується в електротехніці й медицині (як…
  • калоризатор — запальник, частина циліндра внутрішнього згоряння, в якій випаровується й запалюється паливо.
  • калоризація — те саме, що й алітування.
  • калориметр — Прилад, яким вимірюють кількість тепла в калоріях.
  • калориметрія — Розділ фізики, що вивчає теплоємність тіл і засоби її вимірювання.
  • калорифер — Прилад для нагрівання повітря в системах опалення, вентиляції та сушіння.
  • калорійність — Виражена в калоріях кількість енергії, яку виробляє організм під час споживання одного грама харчового продукту.
  • калорія — Одиниця вимірювання кількості тепла.
  • калуга — Велика прісноводна риба родини осетрових.
  • калуфер — вид багаторічних трав'янистих рослин роду піретрум родини складноцвітих. Росте переважно на Кавказі, в Малій і…
  • кальвіль — Зимовий сорт яблуні.
  • кальвінізм — Протестантське віровчення, засноване Кальвіном у XVI ст. у Швейцарії.
  • кальвініст — Прихильник кальвінізму.

Шукаєш конкретне слово?

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.