Слова на літеру К
Останнє оновлення:
3 327 слів з тлумаченнями за абеткою · сторінка 1 з 17. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.
кабак — кальвініст
- кабак — Шинок.
- кабала — У Київській Русі та Московській державі XIV-XVIII ст.— боргове зобов’язання (з XVI ст. у письмовій формі), що…
- кабалета — невелика вокальна арія героїчного характеру
- кабалістика — Релігійне пояснення світу в середні віки за допомогою символічного тлумачення єврейських «священних текстів», у яких…
- кабальєро — Лицар у середньовічній Іспанії.
- кабан — Самець свині (звичайно кастрований).
- кабанисько — Збільш. до каба́н.
- кабанище — Збільш. до каба́н.
- кабанник — Той, хто торгує свинями
- кабанча — Порося-кабанець.
- кабанюга — Збільш. до каба́н.
- кабанятина — М’ясо кабана.
- кабарга — Гірська безрога парнокопитна тварина родини оленячих, самець якої на животі має мускусну залозу.
- кабаре — У буржуазних країнах — невеликий ресторан з естрадою.
- кабачок — Городня сланка рослина, кущова форма гарбуза з великими довгастими плодами.
- кабель — Електричний, телефонний і т. ін. провід, уміщений у захисну оболонку.
- кабельник — Робітник, який працює на кабельному заводі або прокладає кабель.
- кабельтов — Традиційна морська міра довжини, що дорівнює 0,1 морської милі, тобто 185,2 м.
- каберне — Сорт винограду з темно-синіми ароматними плодами.
- кабестан — Лебідка з барабаном на вертикальному валу для піднімання вантажів, підтягування суден до причалів, витягання суднових…
- кабиця — Відкрита літня кухня (піч) у дворі або в садку.
- кабіна — Невеличке окреме закрите приміщення, будка або кімнатка спеціального призначення (для пілота, пасажирів, телефонних…
- кабінет — Кімната в будинку чи квартирі для занять, ділових розмов тощо.
- кабінетність — Властивість за знач. кабіне́тний 2.
- каблограма — Телеграма, що передається підводним кабелем.
- каблук — Те саме, що підбо́р.
- каблучка — Що-небудь зроблене, зв’язане у вигляді кільця, петлі.
- каботаж — Пасажирське й товарне судноплавство, що здійснюється вздовж узбережжя між портами того самого моря або різних морів…
- каботажник — Моряк, що плаває на каботажному судні.
- кабошон — опуклий, відшліфований з одного чи двох боків, але не огранений коштовний камінь.
- кабріолет — Легкий однокінний двоколісний візок з одним сидінням і без козлів.
- кабукі — один з видів японського класичного театру. Сформувався в 17 ст. У театрі К. чоловіки виконують жіночі ролі, вистави…
- кава — Тропічне дерево, з насіння якого виготовляють ароматний тонізуючий напій; кавове дерево.
- кавалер — Чоловік, який розважає жінку в товаристві, супроводить її під час прогулянки тощо.
- кавалергард — У царській армії — солдат або офіцер спеціального полку гвардійської важкої кавалерії.
- кавалерист — Той, хто служить у кавалерії; кіннотник.
- кавалерія — Кінне військо; кіннота.
- кавалок — Те саме, що шмато́к.
- кавальєр — Насип уздовж рову, каналу або шляху.
- кавалькада — Вершники, що їдуть групою.
- кавасакі — тип далекосхідного риболовецького моторно-парусного судна.
- каватина — Невелика оперна арія, переважно лірико-розповідного характеру.
- кавер — Нове виконання раніше відомої музичної композиції іншим артистом.
- каверза — Підступ, який хто-небудь чинить, щоб ускладнити, заплутати справу, зробити шкоду; інтрига.
- каверзник — Той, хто робить каверзи.
- каверзниця — Жін. до ка́верзник.
- каверзність — Властивість за знач. ка́верзний.
- каверна — Порожнина в живому органі, що виникає внаслідок руйнування його тканини в процесі хвороби.
- кавернотомія — хірургічна операція розтинання кавернозної порожнини при захворюванні на туберкульоз легень.
- кавітація — утворення порожнин всередині рідини, тобто порушення її суцільності під час руху відносно інших тіл.
- кавник — Посудина, у якій варять або подають каву.
- кавниця — Те саме, що кавни́чка.
- кавничка — Посудина для зберігання кави (у 2 знач.).
- кавун — Баштанна сланка рослина з великими їстівними плодами.
- кавунище — Збільш. до каву́н.
- кавунник — Той, хто торгує кавунами.
- кавуняччя — Кавуни.
- кавчання — Дія за знач. кавча́ти.
- кавʼярник — Те саме, що ка́вник.
- кавʼярня — Невеличкий ресторан, де подають відвідувачам каву, чай, закуски тощо; кафе.
- каган — У стародавніх тюрків — найвищий титул ватажка племені; із середини VI ст.— титул голови держави в тюркських народів, а…
- каганат — Держава в тюркських народів із середини VI ст., на чолі якої стояв каган.
- каганець — Невеличкий світильник, що складається з гнота та посуду, у який наливається олія, лій чи гас.
- кагат — Купа городини (картоплі, буряків і т. ін.), відповідно укладена й покрита соломою, землею тощо для тривалого зберігання.
- кагла — Отвір у димоході (до стелі), який затуляють для збереження тепла тощо.
- кагор — Сорт червоного десертного вина.
- каданс — Гармонійний зворот, який завершує музичний твір або його частину.
- кадастр — Опис чого-небудь, зведення відомостей про щось.
- каденція — Вставка імпровізаційного характеру, що входить до складу музичного твору (перев. концерту) й виконується віртуозно без…
- кадет — У дореволюційній Росії — вихованець кадетського корпусу.
- кадилак — Американська марка престижних легкових автомобілів класу люкс.
- кадило — Металевий посуд на довгих ланцюжках із прорізною накривкою для куріння ладаном під час відправи православного й…
- кадильник — Той, хто кадить кадилом.
- кадильниця — Те саме, що кади́ло 1.
- каді — духовна особа в мусульман, яка здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату) і місцевого звичаєвого…
- кадіб — Велика діжка.
- кадіння — Дія за знач. кади́ти.
- кадмій — Хімічний елемент, сріблясто-білий м’який метал, що входить до складу цинкових руд.
- кадр — Окремий знімок на кіно— та фотоплівці.
- кадриль — Танець із шести фігур, який виконують пари, що стоять одна проти одної.
- кадровик — Кадровий працівник якого-небудь підприємства, установи, організації тощо.
- кадук — Падуча хвороба.
- кажан — Нічний ссавець із широкими крилами, утвореними перетинками між довгими пальцями ніг.
- каз — Те саме, що сказ 1.
- казальниця — Амвон.
- казан — Металева переважно округлої форми посудина (звичайно з відкритою верхньою частиною) для варіння їжі, кип’ятіння води…
- казанна — Приміщення, у якому встановлені парові казани.
- казання — Повчальна промова в церкві; проповідь.
- казаняр — Той, хто робить казани (у 1, З знач.) або лагодить їх.
- казарка — Жучок родини довгоносиків; завдає шкоди плодам фруктових садів.
- казарма — Спеціальна будівля для розміщення військової частини.
- казеїн — Білкова клейка речовина, що утворюється під час зсідання (вурдження) молока; використовується в харчовій…
- каземат — Оборонна споруда, збудована на поверхні землі або під землею для захисту від снарядів та авіабомб дрібного й…
- казенка — Державна винна крамниця
- казенщина — Бюрократичний, формальний підхід до чогось; формалізм.
- казино — У капіталістичних країнах — гральний будинок або ресторан з естрадними розвагами.
- казка — Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю…
- казкар — Той, хто створює або розповідає казки (у 1 знач.).
- казкарка — Жін. до казка́р.
- казковість — Абстр. ім. до казко́вий 1.
- казна — Державна скарбниця.
- казначейство — державний фінансовий орган, що відає касовим виконанням державного бюджету.
- казнокрад — Службовець, що обкрадає казну (у 1 знач.), привласнює державні кошти.
- казнокрадство — Обкрадання казни (у 1 знач.), привласнювання державних коштів.
- казуар — Тропічний дикий птах ряду страусових, що водиться в північній Австралії, на Новій Гвінеї та сусідніх островах.
- казуїст — Юрист, який має великий досвід ведення складних, заплутаних судових справ.
- казуїстика — Застосування загальних статей закону до різних юридичних випадків.
- казус — Складна, заплутана судова справа.
- каїн — Про братовбивця, зрадника, злочинця тощо.
- каїніт — Мінерал, що містить хлористий натрій і сірчанокислий магній; застосовується в сільському господарстві як добриво.
- кайдани — Залізні ланцюги з кільцями, що їх заклепують або замикають на руках чи ногах арештованого, в’язня.
- кайданки — Наручники.
- кайданник — Той, хто закований у кайдани; в’язень.
- кайдання — Збірн. до кайда́ни.
- кайзер — Назва імператора в т. зв. священній Римській імперії та в Німеччині періоду 1871-1918 рр.
- кайзерівець — підданий німецького кайзера
- кайлівник — майстер, що виготовляє кайла
- кайло — Вигнутий і загострений з одного або обох кінців металевий молоток на довгому дерев’яному держакові, який…
- кайловище — Держак кайла.
- каймак — Вершки з пряженого охолодженого молока; сир із таких вершків.
- кайман — Один із видів крокодилів Центральної та Південної Америки, що має міцний панцир на спині й череві.
- кайнозой — найновіша ера в геологічній історії Землі; розпочалася 67 млн.
- кайра — Морський полярний птах із білим пір’ям на грудях.
- кайф — задоволення, насолода від чого-небудь
- кака — Дитяче слово, що означає бруд або щось погане.
- какаду — Тропічний дикий птах родини папуг, що найчастіше має білий або рожевий колір, із чубком на голові.
- какао — Тропічне вічнозелене дерево, з насіння якого виготовляють шоколад; шоколадне дерево.
- какофонія — Немилозвучне сполучення звуків, що болісно вражає слух (у музиці, віршах).
- кактус — Південна рослина, що має товсте стебло (без листя), покрите колючками або лускою.
- кал — Рештки перетравленої їжі, що їх викидає кишечник назовні.
- кала — рослина сімейства ароїдних з великими білими квітками, африканський білокрильник; квітка цієї рослини
- калабаня — Ковбаня.
- калабатина — Калюжа.
- каламбур — Дотеп, в основі якого лежить використання різних значень якогось одного слова або кількох різних слів, схожих…
- каламбурист — Той, хто під час розмови вживає каламбури.
- каламін — мінерал класу силікатів, безбарвний або сіруватого, жовтого та інших кольорів. Руда цинку.
- каламутник — Той, хто підбурює проти когось, чогось, спричиняє неспокій, незлагоду; баламут (у 1 знач.).
- каламутниця — Жін. до каламу́тник.
- каламутність — Властивість за знач. каламу́тний.
- каламуття — Те саме, що каламу́ть.
- каламуть — Каламутна рідина.
- каламучення — Дія за знач. каламу́тити.
- калан — Хижий ссавець родини куницевих; морська видра, камчатський бобер.
- каландр — Машина для вигладжування та надання блиску поверхні тканини, паперу, гуми або нанесення малюнка, візерунка способом…
- каландрувальник — Робітник, який обслуговує каландр.
- каландрувальниця — Жін. до каландрува́льник.
- каланхое — Південна трав’яниста рослина з м’ясистим листям, укритим по краю шипами; використовується в медицині.
- каланча — Висока спостережна башта на будинку пожежної команди.
- калаталка — Те саме, що кала́тало.
- калатало — Дерев’яний прилад, яким стукає нічний вартовий або який прив’язують на шию тваринам.
- калатальник — Вартовий із калаталом.
- калатання — Дія за знач. калата́ти і калата́тися та звуки, утворювані цією дією.
- калач — Білий хліб особливої форми, випечений із крученого й переплетеного тіста.
- калачики — Багаторічна рослина родини мальвових із рожевими або червоними квітками.
- калачник — Той, хто випікає калачі; продавець калачів.
- калачниця — Жін. до кала́чник.
- калган — Трав’яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб або кладуть у горілку, щоб зробити її…
- калганівка — Горілка, настояна на калгані.
- калейдоскоп — Оптичний прилад, іграшка у вигляді трубки, у середині якої розміщені дзеркальця під кутом 60°, а між ними шматочки…
- календар — Довідкова таблиця або книжка з послідовним переліком усіх днів року за місяцями й поданням інших відомостей…
- календи — У стародавніх римлян — перший день кожного місяця.
- календула — Те саме, що нагі́дки́.
- калим — У деяких тюркських народів — викуп, який наречений дає батькам нареченої за їх згоду на одруження з дочкою.
- калина — Кущова рослина родини жимолостевих, що має білі квіти й червоні гіркі ягоди.
- калинівка — Горілка, настояна на ягодах калини; калинова наливка.
- калинка — село в Україні, Вінницькій області
- калинник — Пиріг із ягодами калини.
- калита — Торба для грошей.
- калитка — Торбина для грошей; гаманець.
- калібр — Діаметр каналу дула вогнепальної зброї.
- каліброметр — інструмент для вимірювання діаметра дроту або товщини листового металу. Являє собою металеву пластинку з кількома…
- калібромір — Те саме, що калі́бр 3.
- калібрувальник — Майстер, що займається калібруванням.
- калібрувальниця — Жін. до калібрува́льник.
- калібрування — Дія за знач. калібрува́ти.
- калівка — Спеціальний рубанок для витісування дощок, планок і т. ін. з фігурними краями.
- каліграф — Той, хто гарно, рівно й чітко пише; краснописець.
- каліграфія — Уміння, майстерність писати чітким, рівним, гарним почерком; краснопис, чистописання.
- калій — Хімічний елемент, лужний метал сріблясто-білого кольору, який видобувають із вуглекалієвої солі (поташу).
- каліка — Той, хто позбувся якої-небудь частини тіла або втратив здатність рухати нею.
- каліф — Те саме, що халі́ф.
- каліфат — Те саме, що халіфа́т.
- каліфорній — штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, символ Cf, ат. н. 98; належить до актиноїдів.
- каліцтво — Тілесне пошкодження, що призводить до втрати працездатності; покалічення.
- каліч — Каліки.
- калічення — Дія за знач. калі́чити.
- калкан — Цінна промислова риба родини ромбових, що живе на дні морів Чорного, Азовського, Адріатичного.
- каломель — Хлориста ртуть, білий або жовтуватий дрібнокристалічний порошок, що застосовується в електротехніці й медицині (як…
- калоризатор — запальник, частина циліндра внутрішнього згоряння, в якій випаровується й запалюється паливо.
- калоризація — те саме, що й алітування.
- калориметр — Прилад, яким вимірюють кількість тепла в калоріях.
- калориметрія — Розділ фізики, що вивчає теплоємність тіл і засоби її вимірювання.
- калорифер — Прилад для нагрівання повітря в системах опалення, вентиляції та сушіння.
- калорійність — Виражена в калоріях кількість енергії, яку виробляє організм під час споживання одного грама харчового продукту.
- калорія — Одиниця вимірювання кількості тепла.
- калуга — Велика прісноводна риба родини осетрових.
- калуфер — вид багаторічних трав'янистих рослин роду піретрум родини складноцвітих. Росте переважно на Кавказі, в Малій і…
- кальвіль — Зимовий сорт яблуні.
- кальвінізм — Протестантське віровчення, засноване Кальвіном у XVI ст. у Швейцарії.
- кальвініст — Прихильник кальвінізму.
Шукаєш конкретне слово?
Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.