Слова на літеру Р

• розніженість — Стан. за знач. розні́жений 2, 3.
• розніження — Стан за знач. розні́житися.
• розніжка — Стрибок з розведеними ногами (у спорті, хореографії).
• рознімання — Дія за знач. розніма́ти.
• рознос — Дія за знач. рознести́, розно́сити 1, 6, 7.
• розносник — Те саме, що розно́щик.
• розносниця — Жінка, яка займається доставкою газет або товарів покупцям додому.
• розношення — Дія за знач. рознести́, розно́сити 1, 2.
• розняття — Дія за знач. розня́ти і розня́тися.
• розор — Дія і стан за знач. розори́ти, розоря́ти і розори́тися, розоря́тися.
• розора — Переділ, борозна, зроблена плугом або лопатою між двома полями або грядками.
• розораність — Абстр. ім. до розо́раний.
• розорення — Дія і стан за знач. розори́ти і розори́тися.
• розорювання — Дія за знач. розо́рювати¹.
• розосередженість — Розміщення кого-, чого-небудь у різних місцях.
• розосередження — Дія за знач. розосере́дити і розосере́дитися.
• розосереджування — Дія за знач. розосере́джувати.
• розоцвіті — Порядок дводольних роздільнопелюсткових рослин, до якого належать дерева, кущі і трави (перев. багаторічні).
• розпад — Дія і стан за знач. розпа́стися, розпада́тися¹ 1, 2.
• розпадання — Дія за знач. розпада́тися¹.
• розпадина — Глибока тріщина між горами або на поверхні грунту; ущелина.
• розпадок — Те саме, що розпа́дина.
• розпайка — Дія за знач. розпая́ти, розпа́ювати і розпая́тися, розпа́юватися.
• розпаковування — Дія за знач. розпако́вувати.
• розпакування — Дія за знач. розпакува́ти.
• розпал — Дія за знач. розпали́ти, розпа́лювати.
• розпалення — Дія і стан за знач. розпали́ти.
• розпалубка — Розбирання опалубки бетонних і залізобетонних конструкцій чи споруд після того, як бетон набуде достатньої міцності.
• розпалублення — Дія за знач. розпа́лубити.
• розпалювання — Дія за знач. розпа́лювати.
• розпалювач — Той, хто розпалює що-небудь.
• розпарення — Дія за знач. розпа́рити.
• розпарювання — Дія за знач. розпа́рювати.
• розпаскудження — Дія і стан за знач. розпаску́дити і розпаску́дитися.
• розпач — Стан сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності; відчай.
• розпаювання — Дія за знач. розпа́ювати.
• розперезаність — Абстр. ім. до розпере́заний 3.
• розперізування — Дія за знач. розпері́зувати.
• розпечатання — Дія за знач. розпеча́тати.
• розпечатування — Дія за знач. розпеча́тувати.
• розпечення — Дія за знач. розпекти́.
• розпещеність — Стан за знач. розпе́щений 2.
• розпивання — Дія за знач. розпива́ти.
• розпил — Дія за знач. розпиля́ти², розпи́лювати².
• розпилення — Дія і стан за знач. розпили́ти, розпили́тися.
• розпилювання — Дія за знач. розпи́лювати¹.
• розпилювач — Прилад або пристрій для розсіювання якої-небудь рідини чи порошку.
• розпиляння — Дія за знач. розпиля́ти¹ і розпиля́тися¹.
• розпинання — Дія за знач. розпина́ти.
• розпирання — Дія за знач. розпира́ти.
• розпис — Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1-3.
• розписка — Дія за знач. розписа́ти, розпи́сувати 1-3.
• розписування — Дія за знач. розпи́сувати 1-3.
• розписувач — Той, хто розписує (у 1-3 знач.) що-небудь.
• розпит — Дія за знач. розпита́ти, розпи́тувати.
• розпиток — Те саме, що ро́зпит.
• розпитування — Дія за знач. розпи́тувати.
• розпитувач — Той, хто розпитує кого-небудь.
• розпізнавання — Дія за знач. розпізнава́ти.
• розпізнання — Дія за знач. розпізна́ти.
• розпікання — Дія за знач. розпіка́ти.
• розпір — Те саме, що ро́зпірка¹.
• розпірка — Розпорене місце в одязі.
• розплав — Однорідна рідка суміш розплавлених речовин.
• розплавлення — Дія за знач. розпла́вити.
• розплавлювання — Дія за знач. розпла́влювати.
• розплавляння — Дія за знач. розплавля́ти.
• розплановування — Дія за знач. розплано́вувати.
• розпланування — Дія за знач. розпланува́ти.
• розплата — Плата, винагорода за що-небудь.
• розпливчастість — Абстр. ім. до розпли́вчастий 2, 3.
• розпливчатість — Абстр. ім. до розпли́вчатий.
• розплід — Дія за знач. розплоди́ти і розплоди́тися.
• розплідник — Спеціалізоване племінне господарство для розмноження й вирощування тварин.
• розплітання — Дія за знач. розпліта́ти.
• розплодження — Дія за знач. розплоди́ти і розплоди́тися.
• розплоджування — Дія за знач. розпло́джувати і розпло́джуватися.
• розплющування — Дія за знач. розплю́щувати¹.
• розповідання — Дія за знач. розповіда́ти.
• розповідач — Те саме, що опові́да́ч.
• розповідачка — Жін. до розпові́да́ч.
• розповідність — Абстр. ім. до розповідни́й.
• розповідь — Усне, словесне повідомлення про кого-, що-небудь.
• розповсюдження — Дія і стан за знач. розповсю́дити і розповсю́дитися.
• розповсюджування — Дія за знач. розповсю́джувати.
• розповсюджувач — Той, хто розповсюджує що-небудь; поширювач.
• розповсюджувачка — Жін. до розповсю́джувач.
• розповсюдник — Те саме, що розповсю́джувач.
• розповсюдниця — Жін. до розповсю́дник.
• розподібнення — Те саме, що дисиміля́ція 2.
• розподіл — Дія за знач. розподіли́ти, розподіля́ти 1, 2.
• розподілення — Дія за знач. розподіли́ти, розподіля́ти 1, 2.
• розподільник — Пристрій, машина і т. ін. для розподілення чого-небудь (електричного струму, газу, води, добрива тощо).
• розподілювач — Особа, яка займається розподілом чого-небудь.
• розподіляння — Дія за знач. розподіля́ти 1, 2.
• розпорення — Дія за знач. розпоро́ти, розпо́рювати.
• розпорошеність — Абстр. ім. до розпоро́шений 2.
• розпорошення — Дія за знач. розпороши́ти, розпоро́шувати і розпороши́тися, розпоро́шуватися 1-3.
• розпорошування — Дія за знач. розпоро́шувати.
• розпорошувач — Пристрій для розпорошування рідини, порошку.
• розпорювання — Дія за знач. розпо́рювати.
• розпоряджання — Дія за знач. розпоряджа́ти, розпоряджа́тися.
• розпорядження — Дія за знач. розпоряди́тися, розпоряджа́тися 2, 3.
• розпорядливість — Властивість за знач. розпоря́дливий.
• розпорядник — Той, хто розпоряджається, керує ким-, чим-небудь і відповідає за нього.
• розпорядниця — Жін. до розпоря́дник.
• розпорядок — Заздалегідь встановлені порядок, послідовність у чому-небудь.
• розправа — Фізичне або моральне покарання за що-небудь.
• розправлення — Дія за знач. розпра́вити, розправля́ти¹.
• розправляння — Дія за знач. розправля́ти¹.
• розприскування — Дія за знач. розпри́скувати і розпри́скуватися.
• розприскувач — Прилад для розприскування якої-небудь рідини або нанесення її струменем на якусь поверхню.
• розпродавання — Дія за знач. розпродава́ти.
• розпродаж — Дія за знач. розпрода́ти, розпродава́ти.
• розпродування — Дія за знач. розпро́дувати.
• розпростання — Дія за знач. розпро́ста́ти.
• розпростування — Дія за знач. розпро́стувати і розпро́стуватися.
• розпрягання — Дія за знач. розпряга́ти.
• розпряження — Дія за знач. розпрягти́, розпряга́ти.
• розпрямлення — Дія за знач. розпря́ми́ти, розпрямля́ти.
• розпрямлювання — Дія за знач. розпря́млювати.
• розпрямляння — Дія за знач. розпрямля́ти.
• розпука — Безнадія, відчай.
• розпукування — Дія за знач. розпу́куватися.
• розпуск — Дія за знач. розпусти́ти, розпуска́ти 1, 8.
• розпускання — Дія за знач. розпуска́ти і розпуска́тися 1-9.
• розпусник — Той, хто зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя.
• розпусниця — Жін. до розпу́сник.
• розпусність — Абстр. ім. до розпу́сний 1.
• розпуста — Аморальний, розпусний (у 1 знач.) спосіб життя.
• розпутник — Той, хто веде розпутне життя; розпусник.
• розпутниця — Жін. до розпу́тник.
• розпутність — Властивість за знач. розпу́тний.
• розпутство — Те саме, що розпу́ста.
• розпуття — Перехрестя двох або кількох доріг; роздоріжжя.
• розпухання — Дія за знач. розпуха́ти.
• розпушеність — Властивість ґрунту бути м'яким, подрібненим і готовим до посіву насіння.
• розпушення — Дія за знач. розпуши́ти, розпу́шувати.
• розпушник — Сільськогосподарське знаряддя для розпушування грунту, знищення бур’янів у міжряддях і т. ін.
• розпушуваність — Властивість чого-небудь ставати пухким.
• розпушування — Дія за знач. розпу́шувати.
• розпушувач — Пристрій для розпушування чого-небудь.
• розпущеність — Розпуста, аморальна поведінка.
• розпущення — Дія за знач. розпусти́ти, розпуска́ти.
• розпʼяття — Хрест із зображенням розп’ятого на ньому Ісуса Христа і само зображення розп’ятого.
• розрада — Те, що приносить заспокоєння, полегшення в горі, печалі.
• розрадник — Той, хто втішає, розраджує.
• розрадниця — Жін. до розра́дник.
• розраховувач — Фахівець з технічних розрахунків.
• розраховувачка — Жін. до розрахо́вувач.
• розрахунок — Дія за знач. розрахува́ти, розрахо́вувати.
• розрив — Дія за знач. розірва́ти, розрива́ти¹ і розірва́тися, розрива́тися¹ 1-6.
• розривання — Дія за знач. розрива́ти¹.
• розривність — Абстр. ім. до розривни́й 2.
• розрисовування — Дія за знач. розрисо́вувати.
• розрисування — Дія за знач. розрисува́ти.
• розрівнювання — Дія за знач. розрі́внювати.
• розрівняння — Дія за знач. розрівня́ти.
• розрідженість — Властивість і стан розрідженого.
• розрідження — Дія і стан за знач. розріди́ти, розрі́джувати і розріди́тися, розрі́джуватися 1, 2.
• розріджування — Дія за знач. розрі́джувати.
• розріджувач — Спеціальна рідина для розрідження лаків та фарб.
• розріз — Дія за знач. розрі́зати, розрі́зувати 1, 3.
• розрізання — Дія за знач. розріза́ти 1, 3.
• розрізка — Дія за знач. розрі́зати, розрі́зувати 1, 3.
• розрізненість — Абстр. ім. до розрі́знений 2, 3.
• розрізнення — Дія за знач. розрізни́ти¹.
• розрізнювання — Дія за знач. розрі́знювати¹.
• розрізняння — Дія за знач. розрізня́ти¹.
• розрізування — Дія за знач. розрі́зувати 1, 3.
• розріст — Збільшення, розростання, розширення чого-небудь.
• розробка — Дія за знач. розроби́ти, розробля́ти.
• розробленість — Властивість і стан розробленого.
• розроблення — Дія за знач. розроби́ти, розробля́ти.
• розроблювання — Дія за знач. розро́блювати.
• розробляння — Дія за знач. розробля́ти.
• розродження — Дія за знач. розроди́тися, розро́джуватися.
• розростання — Дія за знач. розроста́тися.
• розрощення — Дія і результат за знач. розрости́ся, розроста́тися 1, 2.
• розруб — Дія за знач. розруба́ти, розру́бувати 1.
• розрубування — Дія за знач. розру́бувати 1.
• розрух — Велика, безладна метушня, біганина.
• розруха — Повний розлад, розвал, перев. у господарстві, економіці країни.
• розряд — Група осіб, ряд предметів або рід явищ, об’єднаних однією чи кількома спільними ознаками.
• розряджання — Дія за знач. розряджа́ти¹ і стан за знач. розряджа́тися¹ 1-3.
• розрядження — Дія за знач. розряди́ти¹, розряджа́ти і стан за знач. розряди́тися¹, розряджа́тися 1-3.
• розрядка — Дія за знач. розряди́ти¹, розряджа́ти і розряди́тися¹, розряджа́тися 1-3.
• розрядник — Спортсмен, який має певний розряд ( див. розряд¹ 2).
• розрядниця — Жін. до розря́дник¹.
• розсада — Молоді рослини, які спочатку вирощують у парниках, теплицях і т. ін., а потім пересаджують у відкритий грунт.
• розсадження — Дія за знач. розсади́ти, розса́джувати.
• розсаджування — Дія за знач. розса́джувати і розса́джуватися.
• розсадник — Спеціальний ящик із землею для вирощування розсади овочевих і кормових культур, а також декоративних рослин.
• розсадосаджалка — Машина для садіння розсади овочевих і кормових культур.
• розсвердлення — Дія за знач. розсвердли́ти.
• розсвердлювання — Дія за знач. розсве́рдлювати.
• розсвіт — Пора доби перед сходом сонця; світанок.
• розсвітання — Розсвіт.
• розсекречення — Дія за знач. розсекре́тити.
• розселенець — Особа, що підлягає розселенню.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.