Слова на літеру Р

• розігрівання — Дія за знач. розігріва́ти.
• розігрування — Дія за знач. розі́грувати.
• розімкнення — Дія за знач. розімкну́ти.
• розімлілість — Стан за знач. розімлі́лий 2, 3.
• розіпрілість — Стан за знач. розіпрі́лий 2, 3.
• розірваність — Стан за знач. розі́рваний 2 — 5.
• розірвання — Дія за знач. розірва́ти.
• розʼїзд — Дія за знач. роз’їжджа́ти.
• розкадрування — Процес поділу майбутнього фільму на окремі намальовані кадри-сцени перед зніманням.
• розказування — Дія за знач. розка́зувати.
• розкарбовування — Дія за знач. розкарбо́вувати.
• розкарбування — Дія за знач. розкарбува́ти.
• розкаряка — Що-небудь незграбно вигнуте, розчепірене.
• розкачування — Дія за знач. розка́чувати¹.
• розкаяння — Почуття жалю з приводу якого-небудь свого помилкового, необачного вчинку.
• розквартирування — Дія за знач. розквартирува́ти і розквартирува́тися.
• розквас — Те саме, що заква́ска 1.
• розквась — Те саме, що бездорі́жжя 2.
• розквіт — Розпускання бутонів, поява квітів; цвітіння.
• розквітання — Дія за знач. розквіта́ти.
• розкид — Дія і стан за знач. розкида́ти¹ 1, 2, 4 і розкида́тися¹ 1, 2.
• розкиданість — Властивість за знач. розки́даний¹ 2 — 5.
• розкидання — Дія за знач. розки́дати¹.
• розкидач — Пристрій для внесення в грунт органічних і мінеральних добрив.
• розкисання — Дія за знач. розкиса́ти.
• розкислення — Дія за знач. розкисли́ти, розкисля́ти, розки́слювати.
• розкислювання — Дія за знач. розки́слювати.
• розкислювач — Хімічна речовина, признач. для розкислювання металу або грунту.
• розкіс — Розпірка, похило розташована до горизонтальних або вертикальних частин конструкції.
• розкішник — Той, хто живе в розкоші; сибарит.
• розкішниця — Жін. до розкі́шник.
• розкішність — Властивість за знач. розкі́шний.
• розклад — Дія за знач. розкла́сти, розклада́ти.
• розкладайка — Те саме, що розкладу́шка.
• розкладання — Дія за знач. розклада́ти 1 — 6 і розклада́тися 1 — 4.
• розкладачка — Те саме, що розкладу́шка.
• розкладення — Дія за знач. розкла́сти, розклада́ти 1 — 6 і розкла́стися, розклада́тися 1 — 4.
• розкладка — Місце, де лежать товари для продажу.
• розкладник — Те, що сприяє розкладанню чого-небудь на окремі частини, елементи.
• розкладність — Властивість чого-небудь розкладатися або бути розкладеним.
• розклеєність — Стан за знач. розкле́єний 2.
• розклепування — Дія за знач. розкле́пувати 1.
• розклеювання — Дія за знач. розкле́ювати 1, 2.
• розклеювач — Той, хто розклеює що-небудь ( у 1, 2 знач.).
• розклеювачка — Жін. до розкле́ювач.
• розклинення — Дія за знач. розклини́ти, розкли́нювати.
• розковування — Дія за знач. розко́вувати.
• розкол — У Росії середини XVII ст. — релігійний рух проти офіційної церкви, який закінчився утворенням ряду сект
• розколення — Дія за знач. розко́лювати.
• розколина — Вузька ущелина в горах; міжгір’я.
• розколихування — Дія за знач. розколи́хувати.
• розколотість — Стан за знач. розко́лотий 2.
• розкольник — Учасник розколу (у 1 знач.)
• розкольництво — Діяльність, поведінка розкольника.
• розкольниця — Жін. до розко́льник.
• розколювання — Дія за знач. розко́лювати 1.
• розкоп — Розкопане місце.
• розкопи — Те саме, що розко́пка 2.
• розкопка — Те саме, що розко́пування.
• розкопування — Дія за знач. розко́пувати.
• розкорковування — Дія за знач. розкорко́вувати.
• розкормлювання — Дія за знач. розко́рмлювати.
• розкорчовування — Дія за знач. розкорчо́вувати.
• розкорчування — Дія за знач. розкорчува́ти.
• розкосина — Косий розріз очей.
• розкосість — Властивість за знач. розко́сий 1.
• розкот — Розлога, широка, рівна поверхня.
• розкочування — Дія за знач. розко́чувати.
• розкошування — Дія за знач. розкошува́ти.
• розкрадання — Дія за знач. розкрада́ти.
• розкрадач — Той, хто розкрадає що-небудь.
• розкрадачка — Жін. до розкрада́ч.
• розкрадення — Дія за знач. розкрада́ти.
• розкраювання — Дія за знач. розкра́ювати.
• розкресленість — Властивість розкресленого.
• розкривання — Дія за знач. розкрива́ти і розкрива́тися.
• розкриленість — Властивість за знач. розкри́лений 4.
• розкрилля — Широко розгорнені крила: широкий розмах крил.
• розкриття — Дія за знач. розкри́ти і розкри́тися.
• розкришення — Дія за знач. розкриши́ти.
• розкрій — Дія за знач. розкро́їти, розкро́ювати.
• розкрійник — Робітник, який розкроює тканину, шкіру і т. ін.; фахівець з розкроювання.
• розкрійниця — Жін. до розкрі́йник.
• розкріпачення — Дія за знач. розкріпа́чити, розкріпа́чувати і розкрі́пачитися, розкріпа́чуватися.
• розкріпачування — Дія за знач. розкріпа́чувати, розкріпа́чуватися.
• розкріплення — Дія за знач. розкріпи́ти.
• розкроювання — Дія за знач. розкро́ювати 1.
• розкручення — Дія за знач. розкрути́ти, розкру́чувати.
• розкручування — Дія за знач. розкру́чувати.
• розкряжовування — Дія за знач. розкряжо́вувати.
• розкудланість — Стан за знач. розку́дланий 2, 3.
• розкумекування — Дія за знач. розкуме́кувати.
• розкупорювання — Дія за знач. розку́по́рювати.
• розкуркулення — Дія за знач. розкурку́лити.
• розкуркулювання — Дія за знач. розкурку́лювати.
• розкурювання — Дія за знач. розку́рювати.
• розкутість — Стан за знач. розку́тий 2.
• розкуття — Дія за знач. розку́ти.
• розлад — Відсутність згоди в стосунках між ким-небудь; нелад.
• розладдя — Те саме, що ро́злад 1, 2.
• розладженість — Стан за знач. розла́джений 2.
• розладжування — Дія за знач. розла́джувати.
• розладнаність — Стан за знач. розла́днаний 2 — 5.
• розладнання — Дія за знач. розладна́ти, розла́днувати.
• розлам — Дія за знач. розлама́ти, розла́мувати.
• розламаність — Стан за знач. розла́маний 2.
• розламання — Дія за знач. розлама́ти і розлама́тися.
• розламування — Дія за знач. розла́мувати і розла́муватися.
• розлив — Дія за знач. розли́ти, розлива́ти.
• розливальник — Робітник, який спеціалізувався на розливанні чого-небудь; фахівець з розливання.
• розливальниця — Жін. до розлива́льник.
• розливання — Дія за знач. розлива́ти.
• розлиття — Дія за знач. розли́ти, розлива́ти і розли́тися, розлива́тися.
• розлініювання — Дія за знач. розліні́ювати.
• розліплювання — Дія за знач. розлі́плювати.
• розліт — Дія за знач. розлеті́тися, розліта́тися¹.
• розлітайка — Верхній одяг у вигляді накидки, плаща з незастебнутими полами.
• розлітання — Дія за знач. розліта́тися¹.
• розлогість — Властивість за знач. розло́гий.
• розлом — Дія за знач. розломи́ти, розло́млювати і розломи́тися, розло́млюватися.
• розлука — Розставання, прощання з ким-, чим-небудь близьким, дорогим.
• розлучання — Дія за знач. розлуча́ти і розлуча́тися.
• розлучення — Те саме, що розлу́ка 1, 2.
• розлучник — Той, хто розлучає або розлучив кого-небудь із кимсь.
• розлучниця — Жін. до розлу́чник.
• розлущування — Дія за знач. розлу́щувати.
• розлютованість — Стан за знач. розлюто́ваний 2.
• розлюченість — Стан за знач. розлю́чений 2.
• розлючення — Дія і стан за знач. розлюти́ти і розлюти́тися.
• розлючування — Дія і стан за знач. розлю́чувати і розлю́чуватися.
• розмагніченість — Абстр. ім. до розмагні́чений 2, 3.
• розмагнічування — Дія за знач. розмагні́чувати і розмагні́чуватися.
• розмазня — Несмачна рідка страва (перев. каша).
• розмазування — Дія за знач. розма́зувати.
• розмаїтість — Абстр. ім. до розмаї́тий.
• розмаїття — Те саме, що розмаї́тість.
• розмай — Що-небудь буйно розквітле, зелене (ліс, гай і т. ін.).
• розмальовування — Дія за знач. розмальо́вувати 1.
• розмалювання — Дія за знач. розмалюва́ти.
• розмарин — Вічнозелена запашна кущова рослина родини губоцвітих, із листя і гілок якої добувають ефірну олію.
• розмаркованість — Наявність спеціальних позначок або етикеток на поверхні різних товарів.
• розмах — Дія за знач. розмахну́ти, розма́хувати і розмахну́тися, розма́хуватися.
• розмашистість — Властивість за знач. розма́шистий.
• розмежовування — Дія за знач. розмежо́вувати і розмежо́вуватися.
• розмежування — Дія за знач. розмежува́ти і розмежува́тися.
• розмелювання — Дія за знач. розме́лювати.
• розмелювач — Той, хто розмелює що небудь.
• розмерзання — Дія за знач. розмерза́тися, розме́рзнутися, розме́рзтися.
• розмив — Дія за знач. розми́ти, розмива́ти.
• розмивання — Дія за знач. розмива́ти.
• розмивач — Прилад, пристрій, признач. для розмивання чого-небудь.
• розмивина — Місце, розмите водою.
• розмикання — Дія за знач. розмика́ти і розмика́тися.
• розмикач — Прилад для розмикання електричного кола.
• розминка — Дія за знач. розім’я́ти, розмина́ти 2 і розім’я́тися, розмина́тися¹ 2.
• розмир — Розрив мирних відносин, порушення миру; війна.
• розмисел — Те саме, що ро́здум 1 — 3.
• розмитість — Стан за знач. розми́тий 2.
• розмиття — Дія за знач. розми́ти і розми́тися.
• розмичка — Дія за знач. розімкну́ти, розмика́ти і розімкну́тися, розмика́тися.
• розмін — Дія за знач. розміня́ти, розмі́нювати і розміня́тися, розмі́нюватися.
• розмінник — Апарат для розміну монет.
• розміновування — Дія за знач. розміно́вувати.
• розмінування — Дія за знач. розмінува́ти.
• розмінювання — Дія за знач. розмі́нювати і розмі́нюватися.
• розмір — Величина, обсяг чого-небудь в одному або в кількох вимірах.
• розміреність — Властивість за знач. розмі́рений.
• розмірковування — Дія за знач. розмірко́вувати.
• розміркування — Дія за знач. розміркува́ти.
• розмірність — Властивість за знач. розмі́рний 1.
• розмітка — Дія за знач. розмі́тити, розміча́ти.
• розмітник — Робітник, фахівець з розмічання.
• розмітниця — Жін. до розмі́тник.
• розмічання — Дія за знач. розміча́ти.
• розмічення — Дія за знач. розмі́тити, розміча́ти.
• розмічування — Дія за знач. розмі́чувати.
• розмішування — Дія за знач. розмі́шувати¹.
• розміщання — Дія за знач. розміща́ти.
• розміщення — Дія за знач. розмісти́ти, розміща́ти.
• розміщування — Дія за знач. розмі́щувати.
• розмноження — Дія за знач. розмно́жити, розмно́жувати і розмно́житися, розмно́жуватися.
• розмножування — Дія за знач. розмно́жувати і розмно́жуватися.
• розмова — Словесний обмін думками, відомостями і т. ін. між ким-небудь.
• розмовник — Посібник для вивчення іноземної мови, в якому подані зразки розмов на різноманітні теми.
• розмовниця — Жін. до розмо́вник
• розмовність — Властивість за знач. розмо́вний 1, 2.
• розмокання — Дія і стан за знач. розмока́ти.
• розмороження — Дія за знач. розморо́зити і розморо́зитися.
• розморожування — Дія за знач. розморо́жувати.
• розмотка — Дія за знач. розмота́ти, розмо́тувати.
• розмотування — Дія за знач. розмо́тувати.
• розмотувач — Той, хто розмотує що-небудь.
• розмочалювання — Дія за знач. розмоча́лювати і розмоча́люватися.
• розмочування — Дія за знач. розмо́чувати.
• розмуровування — Дія за знач. розмуро́вувати.
• розмʼякання — Дія і стан за знач. розм’яка́ти.
• розмʼякшення — Дія і стан за знач. розм’якши́ти і розм’якши́тися.
• розмʼякшування — Дія за знач. розм’я́кшувати і розм’я́кшуватися.
• рознарядка — Плановий розподіл кого-, чого-небудь
• рознесення — Дія за знач. рознести́, розно́сити.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.