Слова на літеру Р

Останнє оновлення:

2 296 слів з тлумаченнями за абеткою · сторінка 12 з 12. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.

рунь — рятунок

  • рунь — Те саме, що ру́на³.
  • рупія — В Індії та деяких інших країнах — назва грошової одиниці, а також срібна і золота монета відповідної вартості.
  • рупор — Труба у вигляді зрізаного конуса або піраміди для посилення звуку.
  • рура — Те саме, що труба́ 1.
  • рурка — Те саме, що тру́бка.
  • рус — Житель Київської Русі.
  • русак — Сірий заєць, у якого взимку і влітку колір шерсті не змінюється.
  • русалії — Весняний обряд у давніх слов’ян, пов’язаний з поминанням померлих.
  • русалка — За народними повір’ями — казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб’ячим…
  • русизм — Слово, зворот, запозичені з російської мови іншою мовою.
  • русин — Історична назва українців або представник окремої етнічної групи.
  • русист — Фахівець із русистики.
  • русистика — Сукупність наук, які вивчають російську мову та літературу; російська філологія.
  • русистка — Жін. до руси́ст.
  • русифікатор — Той, хто здійснює русифікацію.
  • русифікаторство — Діяльність русифікатора.
  • русифікація — У царській Росії — насильницьке запровадження російської мови, культури і т. ін. серед національних меншостей.
  • руслиця — Рід невеликих однорічних трав’янистих рослин із тонким, густо облиствленим стеблом, дрібними пазушними квітками і…
  • русло — Заглиблення в грунті, по якому тече річка, струмок і т. ін.
  • русофіл — Прихильник росіян і всього російського; протилежне русофоб.
  • русофілка — Жін. до русофі́л.
  • русофільство — Напрям, склад думок і дій русофіла.
  • русофоб — Противник, ненависник росіян і всього російського; протилежне русофіл.
  • русофобство — Напрям, склад думок і дій русофоба.
  • руст — Камінь з грубо обтесаною опуклою лицьовою поверхнею, який застосовується при муруванні або облицюванні будівель.
  • рустика — Рельєфне мурування або облицювання будівель рустом.
  • рустування — Дія за знач. рустува́ти.
  • русявість — Властивість за знач. руся́вий.
  • русявка — Жінка, дівчина з русявим волоссям.
  • русявчик — Чоловік, хлопець із русявим волоссям.
  • рута — Багаторічна напівкущова або трав’яниста рослина родини рутових, яка містить у собі ефірну олію; використовується в…
  • рутвиця — Багаторічна трав’яниста рослина родини жовтцевих з дрібними жовтими квітками, зібраними у волотисті суцвіття…
  • рутеній — Дуже крихкий тугоплавкий метал сріблясто-сірого кольору; застосовується для виготовлення твердих сплавів.
  • рутил — Мінерал бурого або червоного кольору класу окисів та гідроокисів.
  • рутин — Лікарський препарат, який застосовують при підвищеній проникності й ламкості капілярів; добувається з рути, листя…
  • рутина — Побоювання змін, відсутність почуття нового, слідування шаблону, віджилим правилам і звичкам.
  • рутинер — Той, хто побоюється змін, слідує шаблону, віджилим правилам і звичкам, у кого відсутнє почуття нового.
  • рутинерка — Жін. до рутине́р.
  • рутинерство — Поведінка рутинера; слідування рутині.
  • рутинність — Властивість за знач. рути́нний.
  • рутка — Невелика трав'яниста рослина з дрібними квітами.
  • рух — Спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього існуючого і виявляється в безпосередній єдності…
  • руханина — Безладний, похапливий рух (у 3 знач.).
  • рухання — Дія за знач. ру́хати 1-3 і ру́хатися 1-3.
  • рухливість — Властивість за знач. рухли́вий.
  • рухомість — Властивість за знач. рухо́мий 2, 4, 6.
  • рухомогруді — Група земноводних, до якої належить рід жаб.
  • ручай — Невеликий потік води; струмок.
  • ручисько — Збільш. до рука́ 1.
  • ручище — Збільш, до рука́ 1.
  • ручкання — Те саме. що рукостиска́ння.
  • рушання — Дія за знач. руша́ти і руша́тися.
  • рушення — Рух (у 5, 7 знач.).
  • рушій — Пристрій для надання руху певному транспортному засобу.
  • рушник — Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної, полотняної і т. ін.) для витирання обличчя, тіла, посуду тощо.
  • рушниця — Вогнепальна ручна зброя.
  • рушничник — Майстер, який виготовляв рушниці.
  • рюкзак — Заплічний мішок для речей.
  • рюма — Плаксива людина.
  • рюмса — Те саме, що рю́ма.
  • рюмсання — Дія за знач. рю́мсати.
  • рюш — Густо зібрана смужка тканини для оздоблення одягу.
  • рябець — Те саме, що шулі́ка.
  • рябизна — Абстр. ім. до ряби́й 1.
  • рябко — Каша з пшона й розтертого в дрібні кульки борошна.
  • рябкоподібні — Ряд птахів, поширений у пустелях і напівпустелях Африки, Азії та Піренейського півострова.
  • ряботина — Шрам від віспи або руда пігментна цяточка на шкірі людини.
  • ряботиння — Шрами від віспи або руді пігментні цяточки на шкірі людини.
  • ряботіння — Дія і стан за знач. ряботі́ти.
  • рябуха — Хтось рябий або щось рябе.
  • рябчик — Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням.
  • рявкіт — Те саме, що ря́вкання.
  • ряд — Сукупність однорідних предметів або живих істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним, витягнутих в одну…
  • рядження — Дія за знач. ряди́ти 1 і ряди́тися 1.
  • ряднина — Цупке домоткане полотно з конопляної або лляної пряжі.
  • рядно — Вид простирадла або покривала з ряднини (у 1 знач.).
  • рядовий — Який нічим не виділяється з-поміж інших, не має яких-небудь специфічних особливостей; простий, звичайний.
  • рядовик — Те саме, що рядови́й 3.
  • рядовина — Груба тканина з валу ( див. вал²), що йде на рядна, мішки і т. ін.
  • рядюга — Те саме, що рядни́на.
  • ряжа — Те саме, що ря́жка.
  • ряжанка — Топлене незбиране молоко, заквашене сметаною.
  • ряжка — Невелика дерев’яна або металева посудина з ручками у вигляді низького шаплика (перев. для миття в лазні).
  • ряпушка — Невелика промислова риба родини лососевих.
  • ряса — Верхній довгий одяг у талію з широкими рукавами у православного духовенства.
  • ряска — Те саме, що ря́са.
  • рясність — Абстр. ім. до рясни́й 1.
  • ряснота — Абстр. ім. до рясни́й 1, 3.
  • рясота — Те саме, що рясно́та́.
  • ряст — Багаторічна трав’яниста лікарська рослина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими або фіолетовими…
  • рястка — Багаторічна трав’яниста рослина родини лілійних з невеликими квітками, зібраними в зонтикоподібне суцвіття…
  • рятівник — Той, хто рятує або врятував кого-, що-небудь.
  • рятівниця — Жін. до рятівни́к 1.
  • рятувальник — Той, хто займається рятуванням кого-, чого-небудь.-
  • рятування — Дія за знач. рятува́ти.
  • рятунок — Дія за знач. рятува́ти і рятува́тися.

Шукаєш конкретне слово?

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.