Слова на літеру Р

• розселення — Дія за знач. розсели́ти і розсели́тися.
• розселювання — Дія за знач. розсе́лювати і розсе́люватися.
• розселяння — Дія за знач. розселя́ти і розселя́тися.
• розселянювання — Розпад класу селян при капіталізмі на сільський пролетаріат і сільську буржуазію.
• розсилання — Дія за знач. розсила́ти.
• розсилка — Дія за знач. розсила́ти і розісла́ти.
• розсип — Дія за знач. розси́пати, розсипа́ти 1 — 3 і розси́патися, розсипа́тися 1-4.
• розсипання — Дія за знач. розсипа́ти і розсипа́тися 1-5.
• розсипище — Крихкі уламкові відклади, які містять зерна або кристали коштовних металів (золота, платини і т. ін.).
• розсипка — Втрата у вазі сипких товарів.
• розсипчастість — Властивість за знач. розси́пчастий 1.
• розсисання — Дія за знач. розсиса́ти і стан за знач. розсиса́тися.
• розсихання — Дія і стан за знач. розсиха́тися.
• розсів — Те саме, що розсіва́ння.
• розсівальник — Робітник, який працює на розсіві (у 2 знач.).
• розсівальниця — Жін. до розсіва́льник.
• розсівання — Дія за знач. розсіва́ти.
• розсікання — Дія за знач. розсіка́ти і розсіка́тися 1.
• розсіл — Спеціально приготовлений солоний (перев. з прянощами) розчин для засолювання овочів, риби і т. ін.
• розсіченість — Властивість, зовнішня ознака чого-небудь розсіченого, поділеного на частини.
• розсічення — Дія за знач. розсі́кти, розсіка́ти.
• розсіювання — Дія за знач. розсі́ювати і розсі́юватися і стан за знач. розсі́юватися.
• розсіяність — Стан за знач. розсі́яний 4.
• розсіяння — Дія за знач. розсі́яти, розсі́ювати і розсі́ятися, розсі́юватися і стан за знач. розсі́ятися, розсі́юватися.
• розслабленість — Стан за знач. розсла́блений 2.
• розслаблення — Дія за знач. розсла́бити, розсла́блювати і розсла́битися, розсла́блюватися і стан за знач. розсла́битися…
• розслабляння — Дія за знач. розслабля́ти.
• розславлення — Дія за знач. розсла́вити.
• розславляння — Дія за знач. розславля́ти.
• розслід — Те саме, що розслі́дування.
• розслідування — Дія за знач. розслідувати.
• розсмоктування — Дія за знач. розсмо́ктувати і розсмо́ктуватися.
• розсовування — Дія за знач. розсо́вувати і розсо́вуватися.
• розсолення — Зменшення вмісту мінеральних солей у грунті.
• розсольник — Суп із солоними огірками і огірковим розсолом.
• розсортовування — Дія за знач. розсорто́вувати.
• розсортування — Дія за знач. розсортува́ти.
• розсоха — Розгалуження двох гілок, відростків на дереві, роздвоєння на кінці якого-небудь предмета.
• розспів — Протяжний наспів, мелодія.
• розставання — Дія за знач. розстава́тися.
• розставлення — Дія за знач. розста́вити, розставля́ти.
• розставляння — Дія за знач. розставля́ти.
• розстання — Те саме, що розстава́ння.
• розстань — Місце перехрещення, розгалуження доріг; роздоріжжя.
• розстелення — Дія за знач. розстели́ти і розстели́тися.
• розстеляння — Дія за знач. розстеля́ти і розстеля́тися.
• розстикування — Роз’єднання чого-небудь стикованого.
• розстилання — Дія за знач. розстила́ти і розстила́тися.
• розстрига — Служитель релігійного культу, позбавлений духовного сану, або чернець, монах, позбавлений монашества.
• розстріл — Дія за знач. розстрі́лювати, розстріля́ти 1 — 3.
• розстроєння — Дія і стан за знач. розстро́їти і розстро́їтися.
• розстрочення — Дія за знач. розстро́чити.
• розстрочка — Виплата або виконання чого-небудь частинами у визначені строки.
• розсування — Дія за знач. розсува́ти.
• розсуд — Рішення, висновок.
• розсудливість — Властивість за знач. розсу́дливий.
• розсудок — Те саме, що ро́зум 1, 2.
• розсукання — Дія за знач. розсука́ти.
• розсукування — Дія за знач. розсу́кувати.
• розсунення — Дія за знач. розсу́нути, розсо́вувати, розсува́ти.
• розтавання — Дія за знач. розтава́ти.
• розтаскування — Дія за знач. розта́скувати.
• розтасовування — Дія за знач. розтасо́вувати.
• розташовування — Дія за знач. розташо́вувати.
• розташування — Дія за знач. розташува́ти, розташо́вувати.
• розтелення — Роди у корів та інших травоїдних тварин.
• розтелепа — Нестримна, неуважна людина; роззява.
• розтин — Дія за знач. розтя́ти, розітну́ти, розтина́ти 1, 3.
• розтинання — Дія зазнач. розтина́ти.
• розтиральник — Той, хто займається розтиранням чого-небудь.
• розтиральниця — Жін. до розтира́льник.
• розтирання — Дія за знач. розтира́ти і розтира́тися.
• розтирач — Те саме, що розтира́льник.
• розтирачка — Жін. до розтира́ч 1.
• розтирка — Дія за знач. розте́рти, розтира́ти 1, 2.
• розтискування — Дія за знач. розти́скувати.
• розтік — Місце роздвоєння основного русла річки.
• розтлівання — Дія за знач. розтліва́ти¹ і розтліва́тися¹.
• розтлінність — Властивість за знач. розтлі́нний.
• розтління — Дія і стан за знач. розтли́ти, розтли́тися.
• розтока — Те саме, що ро́зтік.
• розтоплення — Дія за знач. розтопи́ти¹.
• розтоплювання — Дія за знач. розто́плювати¹.
• розторопність — Властивість за знач. розторо́пний.
• розторопша — Однорічна або дворічна колюча рослина родини складноцвітих, з червоними квітками, яку використовують у гомеопатії як…
• розточення — Дія за знач. розточи́ти¹, розто́чувати¹.
• розточування — Дія за знач. розто́чувати¹.
• розтравлення — Дія за знач. розтрави́ти, розтравля́ти.
• розтравлювання — Дія за знач. розтра́влювати.
• розтрата — Дія за знач. розтра́тити, розтра́чувати.
• розтратливість — Властивість за знач. розтра́тливий.
• розтратник — Той, хто зробив розтрату (у 2 знач.).
• розтратниця — Жін. до розтра́тник.
• розтрачання — Дія за знач. розтра́чувати, розтрача́ти.
• розтринькання — Дія за знач. розтри́нькати.
• розтринькування — Дія за знач. розтри́нькувати.
• розтринькувач — Той, хто розтринькує що-небудь.
• розтринькувачка — Жін. до розтри́нькувач.
• розтріскування — Дія за знач. розтрі́скуватися.
• розтрощення — Дія за знач. розтрощи́ти.
• розтрощування — Дія за знач. розтро́щувати.
• розтруб — Лійкоподібне розширення на кінці трубки; предмет такої форми.
• розтрушування — Дія за знач. розтру́шувати 1, 2, 5.
• розтушовування — Дія за знач. розтушо́вувати.
• розтушування — Дія за знач. розтушува́ти.
• розтяг — Дія за знач. розтягти́, розтягну́ти, розтяга́ти, розтя́гувати 1-4 і дія та стан за знач. розтягти́ся, розтягну́тися…
• розтягання — Дія за знач. розтяга́ти і розтяга́тися.
• розтягненість — Властивість розтягненого.
• розтягнення — Дія за знач. розтягти́, розтягну́ти, розтяга́ти, розтя́гувати і дія та стан за знач. розтягти́ся, розтягну́тися…
• розтягнутість — Властивість розтягнутого.
• розтягування — Дія за знач. розтя́гувати і розтя́гуватися.
• розтяжка — Навмисно повільне, протяжне вимовляння (звуків, слів).
• розтяжність — Властивість за знач. розтяжни́й.
• розтяпа — Неуважна людина.
• розтяпака — Те саме, що розтя́па.
• розум — Здатність людини мислити, відображати і пізнавати об’єктивну дійсність.
• розумака — Розумна людина.
• розуміння — Дія за знач. розумі́ти 1-6 і розумі́тися 1-3.
• розумник — Розумна, розсудлива, знаюча людина.
• розумниця — Розумна, розсудлива, знаюча людина.
• розумність — Властивість за знач. розу́мний.
• розумочок — Те саме, що ро́зум 1, 2.
• розумування — Дія за знач. розумува́ти.
• розучування — Дія за знач. розу́чувати.
• розфарбовування — Дія за знач. розфарбо́вувати.
• розфарбування — Дія за знач. розфарбува́ти.
• розфасовка — Дія за знач. розфасува́ти, розфасо́вувати.
• розфасовник — Те саме, що розфасо́вувач.
• розфасовниця — Жін. до розфасо́вник.
• розфасовування — Дія за знач. розфасо́вувати.
• розфасовувач — Робітник, який займається розфасовуванням.
• розфасовувачка — Жін. до розфасо́вувач.
• розфасування — Дія за знач. розфасува́ти.
• розфокусування — Втрата чіткості зображення в об'єктиві фотоапарата через неправильне налаштування різкості.
• розформовування — Дія за знач. розформо́вувати.
• розформування — Дія за знач. розформува́ти.
• розхвалювання — Дія за знач. розхва́лювати.
• розхил — Кут, що утворюється розсунутими кінцями чого-небудь (циркуля, ножиць і т. ін.).
• розхитаність — Стан. за знач. розхи́таний 2 — 4.
• розхитання — Дія за знач. розхита́ти.
• розхитування — Дія за знач. розхи́тувати.
• розхід — Дія за знач. розхо́дитися 1, 9, 10.
• розхідник — Багаторічна трав’яниста рослина із сланким стеблом і фіолетовими або голубувато-бузковими квітками; використовується в…
• розхлябаність — Стан за знач. розхля́баний 2, 3.
• розходження — Дія за знач. розхо́дитися 1 — 10.
• розхолодження — Дія за знач. розхолоди́ти і стан за знач. розхолоди́тися.
• розхрестя — Те саме, що перехре́стя 1.
• розхрист — На ро́зхристі — розстебнутий, розхристаний перев. на грудях (про одяг).
• розхристаність — Абстр. ім. до розхри́станий 3 — 6.
• розцвіт — Те саме, що ро́зквіт.
• розцвітання — Дія за знач. розцвіта́ти.
• розцвічення — Дія за знач. розцвіти́ти, розцві́чувати.
• розцвічування — Дія за знач. розцві́чувати.
• розцінка — Установлена вартість, ціна якого-небудь товару.
• розцінник — Особа, яка визначає розцінки ( див. розці́нка¹ 2).
• розцінниця — Жін. до розці́нник.
• розцінювання — Дія за знач. розці́нювати.
• розцінювач — Те саме, що розці́нник.
• розцінювачка — Жін. до розці́нювач.
• розчалення — Дія за знач. розча́лити, розча́лювати.
• розчалка — Механічна тяга у вигляді троса або стержня, що застосовується для утримування окремих частин споруди у певному…
• розчалювання — Дія за знач. розча́лювати.
• розчарованість — Стан за знач. розчаро́ваний 2.
• розчарування — Почуття невдоволення ким-, чим-небудь, зневіра в комусь, чомусь.
• розчахування — Дія за знач. розча́хувати 1 — 3.
• розчепіра — Людина з кривими, розкаряченими ногами.
• розчеплення — Дія за знач. розчепи́ти, розчі́плювати і розчепи́тися, розчі́плюватися.
• розчерк — Ламана лінія, риска, що замикається від швидкого, розмашистого руху пером, олівцем по паперу при письмі.
• розчин — Однорідна фізико-хімічна система, в якій одна речовина рівномірно розподілена в іншій.
• розчина — Закваска для тіста.
• розчинення — Дія за знач. розчини́ти, розчиня́ти¹.
• розчинник — Сполука або суміш, що розчиняє якусь іншу речовину.
• розчинність — Властивість за знач. розчи́нний.
• розчиномішалка — Машина для приготування розчинів перемішуванням їх складових частин.
• розчиняльник — Робітник, який приготовляє розчини ( див. роз́чин¹).
• розчиняння — Дія за знач. розчиня́ти¹.
• розчищання — Дія за знач. розчища́ти.
• розчищення — Дія за знач. розчи́стити, розчища́ти.
• розчіплювання — Дія за знач. розчі́плювати.
• розчісування — Дія за знач. розчі́сувати.
• розчленованість — Стан розчленованого.
• розчленовування — Дія за знач. розчлено́вувати.
• розчленування — Дія за знач. розчленува́ти, розчлено́вувати.
• розчуленість — Стан за знач. розчу́лений 2.
• розчулення — Почуття, стан приємної схвильованості, зворушеності.
• розчух — Розчухане місце (на тілі).
• розчухування — Дія за знач. розчу́хувати.
• розшаркування — Дія за знач. розша́ркуватися.
• розшаровування — Дія за знач. розшаро́вувати і розшаро́вуватися.
• розшарування — Дія за знач. розшарува́ти, розшаро́вувати і розшарува́тися, розшаро́вуватися.
• розшивання — Дія за знач. розшива́ти.
• розшивка — Дія за знач. розши́ти, розшива́ти.
• розшир — Те саме, що про́стір 3.
• розширення — Дія за знач. розши́рити, розши́рювати і розши́ритися, розши́рюватися.
• розширник — Пристрій, інструмент для розширення чого-небудь.
• розширюваність — Здатність розширюватися.
• розширювання — Дія за знач. розши́рювати і розши́рюватися.
• розширювач — Те саме, що розши́рник.
• розшиття — Те саме, що розши́вка.
• розшифровка — Дія за знач. розшифрува́ти, розшифро́вувати.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.