Слова на літеру М

• міф — Стародавня народна оповідь про явища природи, історичні події тощо або фантастичні оповідання про богів, обожнених…
• міфічність — Властивість за знач. міфі́чний 2, 3.
• міфолог — Вчений, дослідник в галузі міфології (у 2 знач.).
• міфологізація — перетворення на міф
• міфологія — Сукупність міфів якого-небудь народу.
• міфотворець — Той, хто створює міфи.
• міфотворчість — Створення міфів.
• міх — Те саме, що мішок 1, 2.
• міхоноша — Той, хто водить сліпого і носить мішок для подаяння.
• міхур — Порожнистий орган у тілі тварини або людини, що наповнюється якою-небудь рідиною.
• міхурник — Кущова рослина родини бобових із плодами у вигляді здутих бобів.
• міцела — Колоїдна частинка, заряджена електрикою.
• міцелій — Те саме, що грибни́ця.
• міцність — Властивість за знач. міцни́й.
• міць — Те саме, що мі́цність.
• мічення — Дія за знач. мі́тити¹.
• мічман — Перший офіцерський чин морського флоту царської Росії та особа, яка мала цей чин.
• мічманка — Формений кашкет з козирком для молодшого і старшого командного складу флоту, а також цивільний кашкет подібного вигляду.
• мічурінець — Послідовники І. В. Мічуріна, видатного радянського вченого.
• мічурінка — Жін. до мічу́рінець.
• мішалка — Предмет, знаряддя, пристрій для розмішування чого-небудь.
• мішальник — Робітник, який розмішує що-небудь.
• мішальниця — Жін. до міша́льник.
• мішанина — Суміш, поєднання чого-небудь різнорідного.
• мішаниця — Те саме, що мішани́на 1.
• мішанка — Суміш злакових рослин з бобовими, яка вирощується на зелений корм або сіно.
• мішання — Дія за знач. міша́ти¹.
• мішень — Штучна або природна ціль при навчальній та тренувальній стрільбі.
• мішечник — Той, хто займається мішечництвом.
• мішечництво — Скуповування і незаконне перевезення мішками продуктів з метою спекуляції під час продовольчих труднощів.
• мішечниця — Жін. до міше́чник.
• мішковина — Груба, міцна тканина для мішків та упаковки чого-небудь.
• мішкотара — Мішки для зберігання або транспортування чого-небудь.
• мішкуватість — Властивість за знач. мішкува́тий.
• мішок — Зшите з шматка грубої тканини вмістище для зберігання і перевезення сипких тіл і різних речей, а також великий…
• мішура — Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини, галунів і т. ін.
• міщанин — У дореволюційній Росії — особа, що належала до міщанства.
• міщанка — Жін. до міщани́н.
• міщанство — У дореволюційній Росії — соціальна група людей, що складалась з дрібних торгівців, ремісників, нижчих службовців і т.…
• мла — Неосвітлений простір; темрява.
• мливо — Перемелювання зерна на борошно; помел.
• млин — Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії.
• млинар — Мельник.
• млинарка — Жін. до млина́р.
• млинарство — Перемелювання, переробка зерна на борошно в млинах.
• млинець — Тонкий коржик з рідкого тіста, спечений на сковороді.
• млинище — Збільш, до млин.
• млинівка — Канал, яким іде вода з річки до млина.
• млистість — Абстр. ім. до мли́стий.
• мління — Дія за знач. мліти.
• млість — Почуття розслабленості, знемоги.
• млосність — Абстр. ім. до мло́сний 1.
• млявість — Властивість за знач. мля́вий.
• мнемоніка — Сукупність правил і прийомів, які полегшують запам’ятовування великої кількості фактів, відомостей.
• мнемотехніка — система особливих способів, що полегшують запам'ятовування й збільшують обсяг пам'яті; мнемоніка.
• мнишки — Варені коржики із сиру з борошном.
• многочлен — Алгебричний вираз, який становить суму кількох одночленів.
• множення — Математична дія повторення даного числа як доданка стільки разів, скільки одиниць в іншому даному числі.
• множина — Форма числа, співвідносна з одниною, яка вживається тоді, коли мова йде про два предмети або більше.
• множинність — Абстр. ім. до множи́нний.
• множник — Число, на яке множиться інше число.
• мобілізація — Призов військовозобов’язаних на службу в діючу армію у зв’язку із запровадженням воєнного стану.
• мобілізм — наукова гіпотеза, що передбачає великі (до декількох тис. км) горизонтальні переміщення великих брил земної кори (і…
• мобілка — Розмівна назва мобільного телефону.
• мобіль — Легка декоративна конструкція, що підвішується і рухається від вітру.
• мобільність — Абстр. ім. до мобі́льний.
• мова — Здатність людини говорити, висловлювати свої думки.
• моветон — поганий тон, невихованість.
• мовець — Той, хто користується мовою.
• мовлення — Спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність.
• мовлянин — Те саме, що мо́вець.
• мовник — Те саме, що мовозна́вець.
• мовознавець — Фахівець з мовознавства.
• мовознавство — Наука про мову, її суспільні функції, загальні особливості, конкретні прояви її структури.
• мовотворення — Творення нових слів і виразів.
• мовотворець — Той, хто творить нові слова і вирази.
• мовотворчість — Абстр. ім. до мовотворчий.
• мовчазливість — Абстр. ім. до мовчазли́вий.
• мовчазність — Абстр. ім. до мовчазни́й 1.
• мовчальник — Те саме, що мовчу́н.
• мовчання — Дія за знач. мовча́ти.
• мовчок — Те саме, що мовча́ння 1.
• мовчун — Той, хто звичайно мовчить, не любить багато говорити.
• мовчунка — Жін. до мовчу́н.
• могар — Однорічна кормова рослина родини злакових.
• могила — Яма для поховання померлого.
• могильник — Той, хто копає могили (у 1 знач.).
• могиляк — Те саме, що моги́льник 4.
• могорич — Частування з приводу успішного завершення якої-небудь справи.
• могутність — Абстр. ім. до могу́тній.
• могуття — Те саме, що могу́тність.
• мода — Недовготривале панування в суспільстві певних смаків, що виявляються у зовнішніх формах побуту, особливо в одязі.
• модальність — Граматична категорія, яка означає відношення змісту мовлення до дійсності і виражається за допомогою форм способу…
• моделізм — конструювання і виготовлення авіаційних, автомобільних та інших моделей з технічною або спортивною метою.
• моделіст — Той, хто займається створенням моделей чого-небудь.
• моделістка — Жін. до моделіст.
• модель — Зразок якого-небудь нового виробу, взірцевий примірник чогось.
• модельєр — Спеціаліст, що виготовляє зразки якого-небудь нового виробу.
• модельник — Той, хто займається виготовленням моделей (у 5 знач.)
• модельниця — Жін до моде́льник.
• моделювання — Дія за знач. моделюва́ти.
• модем — Пристрій для підключення комп'ютера до мережі Інтернет або телефонної лінії.
• модератор — Пристрій у музичних клавішних інструментах для регулювання сили звуку.
• модерн — Декадентський напрямок у буржуазному мистецтві і літературі кінця XIX — початку XX ст., модернізм (у 1 знач.)
• модернізатор — Той, хто модернізує що-небудь.
• модернізація — Дія за знач модернізува́ти.
• модернізм — Занепадницька течія у буржуазному мистецтві й літературі.
• модерніст — Послідовник, представник модернізму.
• модерністка — Жін. до модерні́ст.
• модильйон — різновид консолі (звичайно у вигляді літери «S»), яка підтримує виносну частину карниза.
• модистка — Майстриня, що шиє плаття, білизну і жіночі капелюхи.
• модифікатор — Пристрій, який змінює роботу, дію машини.
• модифікація — Видозміна предмета або явища, що характеризується появою у нього нових ознак, властивостей при збереженні сутності.
• модифікування — Дія за знач. модифікува́ти.
• модник — Той, хто стежить за модою (у 1 знач.), намагається в усьому додержуватися її; франт.
• модниця — Жін. до мо́дник.
• модничання — Дія за знач. мо́дничати.
• модність — Абстр. ім. до мо́дний 1,4.
• модрина — Рослина родини соснових з м’якою хвоєю, що на зиму опадає.
• модуль — Назва деяких коефіцієнтів, мірил яких-небудь величин.
• модулювання — Дія за знач. модулюва́ти.
• модулятор — Пристрій, що здійснює модуляцію (у 2 знач.); застосовується у радіопередавачах і кінознімальних апаратах.
• модуляція — Перехід з однієї тональності в іншу; зміна ладу.
• модус — Видозміна умовиводу тієї чи іншої фігури силогізму залежно від зміни якісної і кількісної характеристик посилок.
• можливість — Здійсненність, допустимість чого-небудь (звичайно за певних умов).
• можновладець — Особа, яка належить до верхівки панівних класів; вельможа.
• можновладність — Абстр. ім. до можновла́дний.
• мозаїка — Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до однього і закріплених на цементі або…
• мозаїст — Фахівець з мозаїки (у 2 знач.); той, хто створює мозаїку (у 1 знач.).
• мозаїчність — Абстр. ім. до мозаї́чний 2.
• мозок — Центральний відділ нервової системи людини і тварини — речовина, що заповнює череп і канал хребта.
• мозолистість — Абстр. ім. до мозоли́стий.
• мозолястість — Абстр. ім. до мозоля́стий.
• мозочок — Відділ головного мозку хребетних тварин і людини, що розташовується у задній частині черепної коробки і бере участь у…
• мойва — Маленька морська рибка родини оселедцевих з подовженим, стиснутим з боків тілом.
• мойра — У старогрецькій міфології — богиня долі.
• моква — Мокротеча.
• мокко — Цінний сорт кави з дрібними зернами; кава цього сорту.
• мокрець — Запалення шкіри вінчика і путової ділянки кінцівок у коней і великої рогатої худоби.
• мокреча — Те саме, що мокрі́нь.
• мокриця — Дрібна ракоподібна тварина, яка живе в темних вологих місцях.
• мокрінь — Вогкість, дощова погода.
• мокрість — Абстр. ім. до мо́крий 2.
• мокрота — Те саме, що мокроти́ння.
• мокротеча — Мокра погода з дощем, снігом.
• мокротиння — Слизисте або гнійне виділення з дихальних шляхів і легенів.
• мокряк — Мокре, болотисте місце.
• мокряччя — Що-небудь мокре, вологе.
• мокша — Одна з двох етнічних груп, на які ділиться мордовський народ.
• мол — Захисна споруда в порту у вигляді стіни або дамби, що виступають у море.
• молдаванеска — Молдавський народний парний танець.
• молебень — Коротке богослужіння за щасливе закінчення справи, за здоров’я, благополуччя кого-небудь.
• молебство — Те саме, що моле́бень.
• молекула — Найменша частинка речовини, здатна існувати самостійно, з усіма основними її хімічними властивостями.
• молескін — Дебела бавовняна тканина, іноді з начосом, звичайно темного кольору.
• молитва — Дія за знач. моли́тися 1; моління.
• молитвеник — Те саме, що молито́вник.
• молитвослов — Молитвеник (у 1 знач.).
• молитовник — Збірник молитов.
• молібден — Широко застосовуваний у техніці твердий метал із сріблисто-білим блиском на зломі.
• молібденіт — Мінерал із класу сульфідів — основний мінерал молібденових руд; молібденовий блиск.
• молільник — Той, хто молиться.
• молільниця — Жін. до молільник.
• моління — Дія за знач. моли́тися 1.
• молодан — Молода неодружена людина; парубок.
• молодецтво — Нестримна сміливість, хоробрість, завзяття.
• молодець — Молода неодружена людина; парубок.
• молодик — Народна назва однієї з фаз Місяця, коли його освітлена частина має вигляд вузького серпа.
• молодило — Багаторічна трав’яниста рослина родини товстолистих.
• молодиця — Молода заміжня жінка.
• молодіж — Молодь.
• молодість — Період життя від отроцтва до зрілого віку; чиї-небудь молоді роки; протилежне ста́рість.
• молодка — Те саме, що молоди́ця.
• молоднеча — Молодь.
• молодник — Молодий ліс, сад і т. ін.
• молодняк — Молоді тварини.
• молодощі — Те саме, що мо́лодість 1.
• молодуха — Молодиця.
• молодцюватість — Абстр. ім. до молодцюва́тий.
• молодчага — Те саме, що молоде́ць 2, 3.
• молодчина — Те саме, що молоде́ць 2.
• молодь — Молоде, підростаюче покоління; юнацтво.
• молодята — Наречений і наречена.
• моложавість — Абстр. ім. до моложа́вий.
• молозиво — Густе молоко, яке виділяється молочними залозами самиць ссавців перед пологами і в перші дні після пологів.
• молокан — Трав’янистий з невеликими квітками бур’ян, який містить у собі отруйну рідину білого кольору.
• молоко — Біла рідина, що виділяється молочними залозами жінок і самиць ссавців після пологів для годування дітей, малят.
• молоковіддача — Віддача молока самкою.
• молоковоз — Машина або віз, обладнані для перевезення молока.
• молокомір — Прилад для вимірювання кількості надоєного молока.
• молокосос — Дуже молода, недосвідчена людина.
• молот — Великого розміру молоток для подрібнення каменю, для кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін.
• молотарка — Машина для обмолочування сільськогосподарських культур.
• молотіння — Дія за знач. молоти́ти 1.
• молотник — Той, хто молотить.
• молотниця — Жін. до моло́тник.
• молотобоєць — Помічник коваля, який працює великим молотом; робітник ковальського цеху.
• молотовище — Ручка молота, молотка.
• молоток — Ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев’яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак.
• молоття — Дія за знач. моло́ти.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.