Слова на літеру М

• мускул — Те саме, що м’яз.
• мускулатура — М’язи організму.
• мускулистість — Властивість за знач. мускули́стий.
• мускулястість — Властивість за знач. мускули́стий.
• мускус — Дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження, що її використовують у медицині та парфюмерії.
• муслін — Легка, тонка й м’яка тканина.
• мусон — Вітер, що періодично змінює свій напрям: улітку дме з океану на материк, а взимку — з материка в океан.
• муст — Щойно вичавлений сік винограду або інших фруктів
• мустанг — Здичавілий кінь, що його завезли європейці в ХVІІ ст. до Північної Америки.
• мусульманин — Те саме, що магомета́нин.
• мусульманка — Жін. до мусульма́нин.
• мусульманство — Те саме, що магомета́нство.
• мутаген — Речовина або фактор, що спричиняє генетичні зміни в організмі.
• мутагенез — процес виникнення мутацій.
• мутант — Різновид організму, що виник унаслідок мутації.
• мутаротація — властивість розчинів оптично активних сполук з часом змінювати обертання площини поляризації.
• мутація — Раптова зміна спадкових ознак і властивостей організму.
• мутра — Те саме, що га́йка¹.
• мутуалізм — Співжиття організмів різних видів, що приносить їм взаємну користь; симбіоз.
• муфель — Вогнетривка камера, у яку вміщують вироби з кераміки, фарфору тощо для їх нагрівання або випалювання в муфельній печі…
• муфлон — Дикий баран, що живе на деяких островах Середземного моря, а також акліматизований у Криму.
• муфта — Рід жіночого туалету з хутра або тканини на ваті для зігрівання рук.
• муфтій — Мусульманський богослов-правозвавець у країнах Сходу, якому надано право розв'язувати спірні богословсько-юридичні…
• муха — Загальна назва дуже поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб.
• мухоїдка — Комаха ряду риючих ос, які годують свої личинки мухами.
• мухоловка — Пристосування для знищування мух.
• мухомор — Отруйний гриб на високій тонкій ніжці, з великою червоною шапкою, вкритою білими цятками.
• муцик — Те саме, що мопс.
• мученик — Той, хто переносить або переніс муки, випробування.
• мучеництво — Стан мученика; перенесення мук, доля мученика.
• мучениця — Жін. до му́ченик.
• мучення — Дія за знач. му́чити та стан за знач. му́читися.
• мучитель — Той, хто мучить когось.
• мучителька — Жін. до мучи́тель.
• мучниця — Сланка багаторічна вічнозелена чагарникова рослина; ведмеже вушко.
• мушва — Збірн. до му́ха.
• мушкет — Старовинна гнотова рушниця великого калібру.
• мушкетер — Вояк, озброєний мушкетом.
• мушля — Те саме, що черепа́шка.
• мушмула — Невелике південне дерево або кущ з їстівними грушоподібними плодами.
• муштабель — Довгий легкий кийок, що його використовує художник під час роботи як опору для руки.
• муштра — Військове навчання, що грунтується на механічній дисципліні й несвідомому заучуванні правил військового шикування.
• муштрувальник — Той, хто муштрує когось.
• муштрування — Дія за знач. муштрува́ти.
• мюзет — Французький народний музичний інструмент типу волинки.
• мюзикл — Музично-сценічний твір, перев. комедійного характеру, який використовує різноманітні жанри і виразні засоби сучасної…
• мюль — Те саме, що мюль-маши́на.
• мюон — нестабільна, позитивно або негативно заряджена частинка, маса якої більша за масу електрона приблизно в 207 раз.
• мюридизм — Реакційна релігійно-політична течія в мусульман, що розпалювала релігійну ворожнечу, нацьковувала мусульман на…
• мʼяз — Тканина живого організму, здатна скорочуватися, забезпечуючи функцію руху частин тіла; мускул.
• мʼязга — М’яка подрібнена плодоовочева маса, підготовлена для переробки.
• мʼязистість — Властивість за знач. м’язи́стий.
• мʼякість — Якість і властивість за знач. м’яки́й.
• мʼякосердя — Душевна доброта, чутливість.
• мʼякотілкові — родина жуків, що живляться головним чином комахами і кліщами
• мʼякуш — М’яка частина тіла тварини, людини.
• мʼякушка — М’яка частина хліба та хлібних виробів, що міститься під скоринкою.
• мʼякшання — Дія за знач. м’я́кшати.
• мʼялиця — Те саме, що м’я́лка
• мʼялка — Машина для первинної обробки льону, конопель; бительня, терниця.
• мʼяло — Те саме, що макогі́н.
• мʼяльник — Той, хто мне щось, займається розм’якшенням чогось.
• мʼяльниця — Жін. до м’я́льник.
• мʼясиво — М’ясо, м’ясна страва.
• мʼясистість — Властивість за знач. м’яси́стий.
• мʼясник — Той, хто торгує м’ясом або працює в різниці, на бойні.
• мʼясниці — Певний період після посту, коли за законом православної церкви дозволяється вживати м’ясну їжу, одружуватися тощо.
• мʼясо — Туша, частина туші забитих тварин, а також їжа, приготовлена з цих частин.
• мʼясозаготівля — Планова заготівля м’яса.
• мʼясоїд — Той, хто любить м’ясо або харчується ним (на відміну від вегетаріанця).
• мʼясокомбінат — Промислове підприємство, на якому забивають худобу та переробляють м’ясо.
• мʼясорадгосп — Радгосп, який вирощує худобу на м’ясо.
• мʼясорубка — Ручна машинка або спеціальна машина для розмелювання м’яса на фарш.
• мʼясоторгівля — закупівля та продаж м'яса і м'ясних продуктів
• мʼята — Багаторічна трав’яниста запашна рослина родини губоцвітих з довгасто-еліптичними листками та дрібними квітками…
• мʼяття — Дія за знач. м’я́ти 1 — 3.
• мʼяч — Суцільна або порожня всередині куля з пружного матеріалу, що відскакує, вдаряючись об тверду поверхню.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.