Слова на літеру М

• мікрофотометр — прилад для вимірювання оптичної густини почорнінь на дуже малих ділянках світлочутливої плівки.
• мікрофотоустановка — Прилад для одержання збільшених фотографічних зображень мікроскопічних об’єктів.
• мікрохімік — Фахівець з мікрохімії.
• мікрохімія — Розділ аналітичної хімії, що вивчає мікроскопічно малі предмети.
• мікрохірургія — Хірургія мікроскопічно малих частин організму.
• мікроцефал — Людина з ненормально малою, недорозвиненою головою; протилежне макроцефал.
• мікроцефалія — Ненормально малий розмір черепа, хворобливо недорозвинена голова; протилежне макроцефалія.
• мікроцид — Лікувальний протимікробний препарат, який одержують із одного з видів плісеневого грибка.
• мікрочастинка — Надзвичайно мала частина речовини, яку можна побачити лише під мікроскопом.
• мікрургія — проведення під мікроскопом операцій над дуже дрібними об’єктами – найпростішими, клітинами тощо.
• міксбордер — багаторядна (іноді гніздова) посадка квітково-декоративних рослин, добір яких повинен забезпечувати безперервне…
• мікседема — Захворювання людини, що виникає внаслідок порушення діяльності щитовидної залози.
• міксер — Циліндрична або бочкоподібна сталева посудина, в якій приймають рідкий чавун, виплавлений у доменній печі і…
• міксоміцети — відділ нижчих безхлорофільних рослин. Розвиваються на рештках рослин.
• мікст — Змішаний регістр співочого голосу, перехідний між грудним і головним регістрами.
• мікстура — Рідинна суміш кількох лікувальних речовин.
• мікшер — Електронний пульт для змішування і редагування кількох звукових сигналів.
• мілдью — Грибкове захворювання рослин, особливо небезпечне для винограду.
• міледі — Назва заміжньої жінки в аристократичних колах Англії; чемне звертання до неї; пані
• міленіум — Період часу тривалістю в одну тисячу років.
• мілизна — Те саме, що мілина́.
• мілина — Мілка частина водойми (моря, озера, річки), небезпечна для судноплавства.
• міліампер — Одиниця виміру напруги електричного струму, що дорівнює тисячній частині ампера.
• міліамперметр — прилад для вимірювання сили електричного струму в міліамперах.
• міліарій — Міра довжини в Стародавньому Римі, що дорівнювала 1,4835 км.
• мілібар — одиниця тиску, тисячна частка бара.
• мілівольт — Одиниця виміру напруги електричного струму, що дорівнює тисячній частині вольта.
• мілівольтметр — Чутливий вольтметр для вимірювання напруги електричного струму в тисячних долях вольта.
• міліграм — Одиниця маси, що дорівнює одній тисячній частці грама.
• міліметр — Одна тисячна доля метра.
• міліметрівка — Міліметровий папір.
• мілітаризація — Перенесення форм і методів воєнної організації в галузь цивільних відносин; воєнізація промисловості.
• мілітаризм — Реакційна політика озброєння і підготовки до війни, яку ведуть імперіалістичні держави; політичне панування воєнщини у…
• мілітарист — Той, хто здійснює політику мілітаризму; прибічник мілітаризму.
• міліціонер — Працівник міліції (у 1 знач.), який стежить за громадським порядком.
• міліціонерка — Жін. до міліціоне́р.
• міліція — Державний адміністративний орган у СРСР, що здійснює охорону громадського порядку в країні.
• мілкість — Абстр. ім. до мілки́й.
• мілководдя — Низький рівень води (в річці, озері тощо) та період з таким рівнем води.
• мілководність — Властивість за знач. мілково́дний.
• мілкота — Маленькі, дрібні істоти або предмети.
• мілкотемність — Абстр. ім. до мілкоте́мний.
• мілорд — Назва аристократа, лорда в Англії; чемне звертання до нього.
• міль — Невеликий метелик, гусінь якого є шкідником вовняних виробів, зерна злакових і т. ін.
• мільдью — Хвороба виноградної лози, яка уражає листки, молоді стебла, квітки та іноді плоди винограду.
• мільйонерка — Багата жінка, яка має статки понад один мільйон грошових одиниць.
• мілька — Маленька риба, яка щойно розвинулась з ікри.
• мільярдер — Власник багатства, яке оцінюється в мільярд або мільярди яких-небудь грошових одиниць.
• мільярдерка — Жін. до мільярде́р.
• мім — У стародавній Греції та Римі — невелика імпровізована вистава, яка виконувалася мандрівними артистами.
• міманса — одна з систем давньоіндійської філософії, що містить окремі елементи матеріалізму й раціоналізму.
• мімеограф — Апарат для одержання відбитків тексту, виготовленого у вигляді трафарету на провоскованому папері.
• міметизм — Вид мімікрії, який полягає у подібності тварин одного виду (звичайно незахищених) до тварин іншого виду, що мають…
• міміка — Рухи м’язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини; один з важливих елементів акторського мистецтва.
• мімікрія — Подібність одних тваринних чи рослинних організмів до інших або до предметів навколишнього середовища; здатність…
• міміст — Актор, який має багату міміку.
• мімодрама — те саме, що й пантоміма.
• мімоза — Рослина (дерево, кущ і т. ін.), деякі види якої мають властивість згортати листя, коли до неї торкаються.
• міна — Вираз обличчя.
• мінарет — Висока башта при мечеті, з якої муедзин скликав мусульман на молитву.
• міндобриво — Скорочення: мінеральне добриво.
• мінезингер — Німецький поет-співець, автор і виконавець творів лицарської лірики XII — XV ст.
• мінер — Військовослужбовець інженерних військ, який спеціалізується на встановлюванні мін та на розмінуванні місцевості…
• мінерал — Природна неорганічна речовина, що входить до складу земної кори і є складовою частиною гірських порід і руд.
• мінералізатор — Речовина, що сприяє кристалізації мінералів з розчину або з розплаву.
• мінералізація — Перетворення органічних речовин у мінерали й мінеральні сполуки.
• мінералог — Фахівець з мінералогії.
• мінералогія — Наука про мінерали.
• мінея — Церковна книга з текстами церковних відправ на кожний день місяця.
• міні — скорочене від мінімальний.
• мініатюра — Невеличкий кольоровий малюнок у старовинному рукописі або книзі.
• мініатюризація — зменшення розмірів, ваги (приладів, пристроїв, виробів тощо).
• мініатюрист — Той, хто створює мініатюри.
• мініатюристка — Жін. до мініатюри́ст.
• мініатюрність — Абстр. ім. до мініатю́рний 2; малі розміри кого-, чого-небудь.
• мінівен — Легковий автомобіль з просторим кузовом для перевезення великої родини.
• мінімакс — значення функції двох змінних (х, у), якого вона досягає, коли взяти спочатку максимум по у, а потім мінімум по х.
• мінімалізм — Граничне зниження вимог, доведення вимог до мінімуму.
• мінімаліст — Прихильник мінімалізму.
• мінімалістка — Жін. до мінімалі́ст.
• мініметр — Важільний стрілочний прилад для контролю зовнішніх розмірів точних деталей.
• мінімізація — доведення чого-небудь до найменшого розміру.
• мінімум — Найменша кількість чого-небудь.
• міністерство — Центральна урядова установа, яка відає окремою галуззю господарства або державного управління.
• міністр — Вища урядова особа, яка очолює міністерство; член уряду, який керує міністерством.
• мінливість — Властивість за знач. мінли́вий.
• мінога — Рибоподібна безщелепна хребетна тварина з тілом без луски.
• міномет — Один з видів гармати для ведення навісного вогню мінами.
• мінометник — Військовослужбовець мінометних частин і підрозділів.
• міноносець — Невеликий бойовий корабель з торпедним озброєнням.
• мінор — Музичний лад, звуки якого утворюють малий тризвук із забарвленням суму, журби.
• мінорат — Порядок спадкування, коли майно передається молодшому за віком у роді або сім'ї.
• мінорка — Іспанська порода яйценосних курей; курка цієї породи.
• мінотавр — у давньогрецькій міфології чудовисько тілом людини й головою бика, якого Мінос годував живими людьми. Убитий Тезеєм.
• міношукач — Прилад для виявлення закладених мін.
• мінрота — Скорочення: мінометна рота.
• мінування — Дія за знач. мінува́ти.
• мінус — Математичний знак для позначення дії віднімання та від’ємних чисел, зображений горизонтальною рискою (-).
• мінута — Одиниця вимірювання плоских кутів, яка дорівнює ¹/₆₀ градуса і позначається скісною рискою (’) зверху цифри справа.
• міньба — Те саме, що о́бмін 1.
• міньйон — Дрібний друкарський шрифт.
• мінʼюст — Міністерство юстиції, державний орган управління у сфері права.
• міняйло — Той, хто займається розміном грошей.
• міняння — Дія за знач. міня́ти.
• міоген — група розчинних білків м'язів. Відіграє значну роль у вуглеводному обміні організму.
• міоглобін — складний білок м'язів людини й більшості тварин. За складом і властивостями близький до гемоглобіну крові.
• міограф — Прилад для графічного зображення м’язових скорочень.
• міозин — найважливіший білок м'язів. Виконує функції скоротливого білка й ферменту, який каталізує розщеплення…
• міозит — Медичний термін, що означає запалення скелетних м'язів.
• міокард — Середній шар стінки серця; серцевий м’яз.
• міокардит — Запалення серцевого м’яза (міокарда).
• міокардій — Те саме, що міока́рд.
• міолог — Фахівець з міології.
• міологія — Розділ анатомії, що вивчає скелетні м’язи.
• міома — Доброякісна пухлина, що розвивається з м’язової тканини (переважно матки).
• міопатія — захворювання, яке характеризується первинною прогресуючою дистрофією скелетних м'язів.
• міопія — розлад зору, при якому людина добре бачить близькі предмети й невиразно, розпливчасто віддалені.
• міоцен — Четвертий підвідділ третинного геологічного періоду, в який формувалися обриси сучасних материків, океанів та основні…
• міра — Одиниця виміру чого-небудь.
• мірабель — Сорт сливи з дрібними ароматними плодами жовтого кольору.
• мірабіліт — Те саме, що Гла́уберова сіль.
• міраж — Оптичне явище в атмосфері, при якому на горизонті з’являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба.
• міракль — Середньовічний драматичний твір релігійного змісту.
• мірза — У деяких народів Сходу — титул члена царської династії, а також особа, яка носить цей титул.
• мірило — Те, чим міряють, вимірюють що-небудь.
• мірка — Сукупність даних, що визначають розміри кого-, чого-небудь.
• міркування — Дія за знач. міркува́ти.
• мірник — Той, хто міряє землю; землемір.
• мірниця — Те саме, що мі́рка 2.
• мірність — Властивість за знач. мі́рний 1, 3, 4.
• мірошник — Власник млина; той, хто працює в млині; мельник.
• мірошниківна — Дочка мірошника.
• мірошництво — Заняття мірошника.
• мірошниченко — Син мірошника.
• мірошничка — Дружина мірошника.
• мірчук — Міра зерна, яку беруть за помел.
• міряльник — Той, хто вимірює що-небудь.
• міряльниця — Жін. до мі́ряльник.
• міряння — Дія за знач. мі́ряти.
• міс — Ввічлива назва дівчини в англійців і американців, що вживається звичайно перед прізвищем або ім’ям.
• місиво — Напіврідка суміш чого-небудь.
• місилка — Машина, пристрій для змішування, перемішування чого-небудь.
• місильник — Той, хто змішує, перемішує що-небудь; хто працює на місильній машині.
• місильниця — Жін. до міси́льник.
• місіння — Дія за знач. міси́ти.
• місіонер — Проповідник, якого посилає церква для релігійної пропаганди серед іновірних і навернення їх до своєї віри.
• місіонерка — Жін. до місіоне́р.
• місіонерство — Діяльність місіонера.
• місіс — Ввічлива назва заміжньої жінки в англійців і американців, що вживається звичайно перед прізвищем або ім’ям.
• місія — Важливе завдання, доручення тощо.
• місництво — У давній Русі — порядок заміщення державних посад боярами в залежності від знатності роду, його походження й…
• містер — Ввічлива назва мужчини в англійців і американців, що вживається звичайно перед прізвищем або ім’ям.
• містерія — У країнах античного світу та стародавнього Сходу — система культових відправ на честь деяких богів, до яких…
• містик — Той, хто схильний до містики, хто вірить у надприродне, в чудо.
• містика — Релігійно-ідеалістичні погляди, що визнають існування надприродних сил і можливість спілкування з ними людини.
• містина — Те саме, що мі́сце 1, 2.
• містифікатор — Той, хто здійснює містифікацію.
• містифікація — Витівка, вигадка з метою ввести кого-небудь в оману жартома або із злісним наміром.
• містицизм — Релігійно-ідеалістичний світогляд, заснований на містиці; схильність до містики.
• містичність — Абстр. ім. до місти́чний.
• місткість — Властивість за знач. містки́й.
• місто — Великий населений пункт; адміністративний, промисловий, торговий і культурний центр.
• містобудівництво — Теорія і практика планування і забудови міст.
• містобудування — Те саме, що містобудівни́цтво.
• містраль — Холодний та сухий північний або північно-західний вітер, який найчастіше віє на середземноморському узбережжі Франції.
• містянин — Житель міста.
• місце — Простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь.
• місцевість — Яке-небудь місце, простір земної поверхні.
• місцевком — Скорочення: місцевий комітет.
• місцезростання — Місце, де хто-, що-небудь росте.
• місцеперебування — Місце, в якому хто-, що-небудь перебуває.
• місцеположення — Положення чого-небудь на певному місці.
• місцина — Те саме, що мі́сце 1, 2.
• міськвиконком — Скорочення: міський виконавчий комітет.
• міськком — Скорочення: міський комітет.
• міськпартком — Скорочення: міський партійний комітет; міськком.
• міськрада — Скорочення: міська рада.
• місюрка — Кільчаста сітка шолома.
• місяцехід — Самохідний апарат для дослідження поверхні Місяця.
• місяць — Найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відображеним сонячним світлом.
• місяченько — Пестл. до мі́сяць 1.
• місячина — Натуральна плата продуктами і одягом за місяць, що видавалась поміщиком кріпакові, який не мав власної землі й…
• місячник — Проміжок часу в 30 днів, признач. для якої-небудь роботи або проведення громадської кампанії.
• мітелка — Волоток очерету, проса і т. ін.
• мітелочка — Зменш.-пестл. до міте́лка.
• мітель — Друкарський шрифт середнього розміру.
• мітельшпіль — Центральна стадія шахової партії, коли основні сили обох сторін вступили в гру і починається безпосередня боротьба.
• мітенка — Жіноча рукавичка без пальців; піврукавичка.
• мітинг — Масові збори з приводу обговорення якихось злободенних питань, переважно політичних.
• мітингування — Дія за знач. мітингува́ти.
• мітка — Знак, зроблений на кому-, чому-небудь.
• міткаль — Тонка бавовняна тканина полотняного переплетення.
• мітла — Великий віник, часто прикріплений до довгої палиці.
• мітлиця — Кормова трав’яниста рослина родини злакових із складним колосом.
• мітлище — Держално у мітли.
• мітляр — Той, хто робить і продає мітли (у 1 знач.).
• мітоз — Найпоширеніший спосіб розмноження тваринних і рослинних клітин.
• мітраїзм — релігійний культ бога Мітри, поширений в Малій Азії, а з 1 ст. до н. е. - в Римській імперії.
• мітральєза — Скорострільна багатоствольна гармата, що стріляє картеччю.
• мітчик — Той, хто ставить відмітні знаки, мітки на кому-, чому-небудь.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.