Слова на літеру К

• картуш — Ліпна або графічна прикраса у вигляді облямованого завитками щита або сувою з загорнутими краями, на якій роблять…
• картяр — Завзятий, азартний гравець у карти (у 2 знач.).
• картярка — Жін. до картя́р.
• картярня — Приміщення для гри в карти (у 2 знач.).
• картярство — Азартна гра в карти (у 2 знач.).
• карусель — Споруда із сидіннями у вигляді коней, човнів і т. ін., що швидко обертається навколо вертикальної осі; встановлюється…
• карусельник — Робітник, що працює на карусельному верстаті.
• карцер — Приміщення (звичайно без світла) у в’язниці (до революції також у навчальному закладі) для тимчасового одиночного…
• карцинологія — розділ зоології, який вивчає ракоподібних.
• карцинома — рак, злоякісна пухлина, яка розвивається з епітеліальної (покривної) тканини у людини й тварин.
• карюк — Вид столярного клею.
• каса — Спеціальна скринька або сейф для зберігання грошей, цінних паперів; скарбниця.
• касандра — рід вічнозелених рослин родини вересових. Поширені в Північній Європі, Північній Азії і Північній Америці.
• касатор — особа, яка подає касаційну скаргу
• касація — Перегляд, скасування вищою інстанцією судової ухвали, вироку, що не набрали чинності закону.
• касета — Плоска або циліндрична непроникна для світла коробка (футляр), у яку вкладають перед зніманням фотопластинку або плівку.
• касида — в арабській поезії - вірш хвалебного або повчального характеру.
• касир — Той, хто завідує касою (у 2, 3 знач.), приймає та видає гроші, продає квитки тощо.
• касирка — Жін. до каси́р.
• каситерит — мінерал класу окисів і гідроокисів, темно-бурого, чорного жовтого кольорів. Руда олова.
• касія — рід тропічних та субтропічних рослин родини бобових. Листки й плоди застосовують у медицині як проносне; деякі види…
• каска — Металевий головний убір у вигляді шолома, що його носять військовослужбовці, пожежники, шахтарі та ін.
• каскад — Природний або штучний водоспад, що спадає уступами, або система таких водоспадів.
• каскадер — учасник змагань на автомобілях, мотоциклах, який вдається до всіляких складних, небезпечних трюків
• каско — Страхування корпусів суден з усіма механізмами й оснасткою.
• каста — В Індії та інших країнах Сходу — замкнена суспільна група, члени якої зв’язані походженням, заняттям та своїм правовим…
• кастет — Вид холодної зброї — металева пластина з отворами для пальців, яка затискується в кулак; наручник.
• кастинг — Відбір акторів чи моделей для участі в певному проєкті.
• кастовість — Станова або професійна замкненість, відокремленість.
• касторка — Те саме, що Рици́нова олі́я ( див. рици́новий).
• кастрат — Той, кому видалено статеві залози.
• кастрація — Видалення статевих залоз у тварин, людей, органів розмноження в рослин; кастрування.
• кастрування — Дія за знач. каструва́ти.
• каструля — Металевий посуд (переважно циліндричної форми) для варіння страви.
• касування — Дія за знач. касува́ти.
• кат — Той, хто здійснює смертні вироки або тілесне покарання, бере на тортури.
• катаболізм — одна з сторін внутрішньоклітинного метаболізму, що являє собою сукупність реакцій, які супроводяться розпадом…
• катавасія — Виконання церковних пісень двома хорами.
• катагенез — Напрям еволюційного процесу, що призводить до спрощення будови й функції організмів.
• катакана — японське письмо, що використовується для запису запозичених слів
• катаклаз — деформація й подрібнення мінералів всередині гірської породи, зумовлені тектонічними рухами.
• катаклізм — Руйнівний переворот; катастрофа.
• каталажка — Холодна, буцегарня.
• каталаза — Фермент, який розщеплює перекис водню, що утворюється в процесі біологічного окислення, на воду й молекулярний кисень.
• каталектика — розділ давньої поетики про кінцівки вірша, тобто склади слів, які йдуть після останнього наголосу віршованого рядка.
• каталепсія — Утрата тілом людини або окремими його частинами рухомості з характерним застиганням у певній позі, що буває при…
• каталіз — Збудження, прискорення або сповільнення хімічних реакцій під впливом каталізаторів.
• каталізатор — Речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, але сама при цьому не змінюється.
• каталка — Візок на колесах для перевезення хворих у лікарні.
• каталог — Список, перелік книжок, рукописів, картин і т. ін., складений у певному порядку, щоб полегшити їх розшук; реєстр.
• каталогізатор — людина, яка здійснює каталогізацію
• каталогізація — Дія за знач. каталогізува́ти.
• каталь — Робітник, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, тачкою.
• катальпа — Південне дерево родини бігнонієвих, що має велике листя серцеподібної форми, запашні квітки й круглі грубі стручки.
• катамаран — Судно з двома вузькими довгими корпусами, розміщеними на деякій відстані один від одного і з’єднаними між собою…
• катамнез — зведення всієї інформації про хворого; збирають її одноразово або багаторазово після закінчення попереднього…
• катаморфоз — напрям еволюційного процесу, пов'язаний із зміною умов середовища і спрощенням загальної будови організму. Окремим…
• катанка — Жіночий верхній суконний одяг.
• катання — Дія за знач. ката́ти 1, 3 і ката́тися.
• катапульта — Старовинний військовий пристрій для кидання важкого каміння, загострених колод під час облоги фортець.
• катапультування — Дія за знач. катапультува́ти.
• катар — Запалення слизової оболонки деяких органів.
• катаракт — вид гідравлічного або пневматичного амортизатора, застосовуваного в регуляторах.
• катарець — житель чи громадянин Катару
• катарсис — у давньогрецькій філософії сутність естетичного переживання. За Платоном, К. - звільнення душі від тіла, від…
• катастрофа — Раптове лихо, подія з тяжкими трагічними наслідками; знищення, загибель, руйнація.
• катастрофізм — метафізичне вчення, за яким розвиток земної кори й органічного світу відбувається нібито внаслідок періодичних…
• катастрофічність — Абстр. ім. до катастрофі́чний.
• кататермометр — спиртовий термометр для вимірювання охолодження, що спричинюється повітрям.
• кататермометрія — сумарна оцінка вологості та швидкості руху повітря за показаннями кататермометра.
• кататонія — нервово-психічний розлад, при якому хворий не їсть, часто застигає в якомусь положенні, іноді перебуває в стані…
• катафалк — Похоронна колісниця для труни.
• катафілаксія — знижена стійкість пошкоджених тканин людини й тварин до дії хвороботворних мікробів.
• катахреза — вид тропа, в якому слова і звороти вжиті у неприродному, часто перебільшеному значенні; різновид гіперболічної…
• категоричність — Властивість за знач. категори́чний.
• категорія — Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв’язки й відношення, які існують у реальній дійсності.
• катедра — Кафедра.
• катеноїд — поверхня, що утворюється внаслідок обертання ланцюгової лінії (плоскої кривої, що її набуває однорідна важка нитка…
• катер — Невелике легке судно (парове, моторне чи веслове) переважно для недалекого плавання.
• катеринка — Невеликий механічний орга́н без клавіш у вигляді коробки з лямкою, що надівається на плече.
• катет — У математиці — одна з двох сторін, що утворюють прямий кут у прямокутному трикутнику.
• катетер — Порожниста трубка, яку вводять у канали й порожнини тіла для їх промивання або видалення з них рідини.
• катетеризація — Дія за знач. катетеризува́ти.
• катетометр — прилад, яким вимірюють віддаль по вертикалі між двома точками, що можуть бути і не на одній вертикалі.
• катехит — Учитель закону божого (законовчитель), звичайно священик.
• катехізис — Релігійна книга, що містить короткий виклад догматів християнської віри в питаннях і відповідях.
• катівка — Жін. до кат 2.
• катівня — Місце тортур, катувань у в’язниці тощо.
• катівство — Заняття ката (у 1 знач.).
• катіон — Позитивно заряджений іон.
• катод — Негативно заряджений електрод; протилежне анод.
• католик — Людина, що сповідує католицизм і дотримується всіх обрядів католицької церкви.
• католицизм — Віровчення та віросповідання західної християнської церкви, яку очолює папа римський.
• католицтво — Те саме, що католици́зм.
• католичення — Дія за знач. католи́чити.
• католичка — Жін. до като́лик.
• каторга — Вид кримінального покарання, що полягає в позбавленні волі, поєднаному з найтяжчими примусовими роботами, а також…
• каторжанин — Те саме, що ка́торжник 1.
• каторжанка — Жін. до каторжа́нин.
• каторжник — Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі.
• каторжниця — Жін. до ка́торжник.
• катран — Рослина степів або напівпустель родини хрестоцвітих, що має велике листя й багато білих квіток.
• катрен — У віршуванні — 4-рядкова строфа, що має закінчену думку; чотиривірш.
• катування — Дія за знач. катува́ти.
• катюга — Збільш. до кат 1, 2.
• катюша — Жартівливо-пестлива назва гвардійського реактивного міномета, встановленого на автомашині.
• каузалгія — хворобливий стан людини, при якому спостерігається нестерпний біль в місцях поранення нервів, стоншення шкіри за ходом…
• каузальність — Абстр. ім. до кауза́льний; причинність.
• каупер — Апарат для нагрівання повітря, що подається в доменну піч; повітронагрівач.
• каурі — Черевоногий молюск родини ципрей, поширений у тропічних частинах Тихого та Індійського океанів; використовували як…
• каустик — Назва їдкого лугу.
• каустика — лінія, що огинає місце сходження променів після заломлення їх в лінзі або відбиття від дзеркала.
• каучук — Смолиста речовина, що видобувається з молочного соку каучуконосних рослин (натуральний каучук), нафти тощо…
• каучуківництво — Вирощування каучуконосних рослин.
• каучуконос — Каучуконосна рослина.
• кафе — Те саме, що кав’я́рня.
• кафедра — Поміст із похилою дошкою, укріпленою на підвищенні для лектора, викладача або промовця.
• кафетерій — Кав’ярня із самообслуговуванням.
• кафешантан — У капіталістичних країнах — кав’ярня з відкритою сценою для виступів переважно непристойного характеру.
• кафизма — (із грецьк. букв. – сидіння) засідання, відправа, богослужіння
• кахексія — Крайній ступінь загального виснаження організму, що супроводжується різким схудненням, недокрів’ям, знесиленням та…
• кахельник — Те саме, що кахля́р.
• кахельниця — Жін. до ка́хельник.
• кахикання — Дія за знач. кахи́кати та звуки, утворювані цією дією.
• кахкання — Дія за знач. ка́хкати та звуки, утворювані цією дією.
• кахляр — Робітник, майстер, який виробляє кахлі.
• кахлярка — Жін. до кахля́р.
• кахлярство — Виробництво кахлів.
• кацавейка — Вид жіночої юпки на ваті, хутрі або на підкладці.
• кача — Пташа качки.
• качалка — Кругла, гладко витесана палиця для розкочування білизни, тіста, вигладжування, вирівнювання одягу тощо.
• качальня — Пристосування для качання білизни.
• качан — Головка капусти.
• качанка — Сорт дині.
• качання — Дія за знач. кача́ти.
• качатина — М’ясо качки.
• качатник — Приміщення для качок.
• каченя — Те саме, що кача́.
• качка — Водоплавний свійський і дикий птах, цінний своїм м’ясом, яйцями й пір’ям; самка качура.
• качківництво — Розведення качок.
• качкодзьоб — Невелика австралійська тварина з яйцеродних ссавців, яка в передній частині голови має дзьоб, схожий на качиний, а на…
• качконіс — Те саме, що качкодзьо́б.
• качур — Самець качки; селезень.
• каша — Страва з крупів, пшона, рису тощо, зварена на воді або молоці.
• кашалот — Велика морська тварина-ссавець із ряду китів; цінний своїм жиром.
• кашель — Судорожні, напружені видихи з хрипінням і шумом.
• кашемір — Тонка м’яка вовняна або напіввовняна тканина, пофарбована перев. в темні кольори; терно.
• кашиця — Дерев’яна або кам’яна загата по берегах гірської річки для захисту берегів від розмивання.
• кашкет — Чоловічий головний убір із козирком.
• кашкетка — Те саме, що кашке́т.
• кашкетник — Той, хто робить кашкети.
• кашкетниця — Жін. до кашке́тник.
• кашлюк — Те саме, що ко́клюш.
• кашляння — Дія за знач. ка́шляти та звуки, утворювані цією дією.
• кашне — Хустка або шарф, що одягають на шию.
• кашник — Горщик, у якому варять кашу.
• кашовар — Кухар у військовій частині або робітничій артілі тощо.
• кашоварня — Приміщення, де варять страву; кухня.
• кашпо — декоративна ваза (керамічна або пластмасова) для квіткового горщика.
• каштан — Дерево з видовжено-ланцетними листками й спрямованими догори суцвіттями.
• каштелян — За середньовіччя в ряді країн Західної Європи, зокрема Польщі,— службова особа, яку призначав король або князь для…
• каштелянка — Жін. до каштеля́н 2.
• каюр — На Півночі — назва погонича оленів або собак, запряжених у нарти.
• каюта — Житлове приміщення на кораблі для екіпажу й пасажирів.
• каяння — Те саме, що каяття́.
• каяття — Почуття жалю з приводу зробленого вчинку.
• квадра — Фаза (місяця).
• квадрант — Четверта частина кола.
• квадрат — Рівнобічний прямокутник.
• квадратність — Абстр. ім. до квадра́тний 1.
• квадратриса — геометричне місце точок перетину прямої, що обертається навколо фіксованої точки, і прямої, яка рівномірно…
• квадратура — Розмір площі, обчислений у квадратних одиницях.
• квадривіум — чотири предмети – музика, арифметика, геометрія, астрономія, з яких складався підвищений курс освіти в середньовічній…
• квадрига — У стародавніх римлян — колісниця, запряжена чотирма кіньми.
• квадрильйон — Число, яке зображують одиницею з 15 нулями, а в деяких країнах (Англія, Німеччина) — з 24 нулями.
• квадруполь — чотириполюсник; система зарядження частинок, повний електричний момент якої дорівнює нулю.
• квазіоптика — галузь фізики, в якій вивчають поширення електромагнітних хвиль з довжиною хвилі, меншою за 1 - 2 мм, в умовах, коли…
• квак — Звуконаслідування голосу жаби або назва птаха родини чаплевих.
• квакання — Дія за знач. ква́кати та звуки, утворювані цією дією.
• квакер — Член однієї з християнських протестантських сект, поширеної в Англії та США.
• квакерка — Жін. до ква́кер.
• кваліметрія — Наука про методи кількісної оцінки якості продукції.
• кваліметролог — Фахівець з кваліметрії.
• кваліфікація — Дія за знач. кваліфікува́ти.
• кваліфікованість — Властивість за знач. кваліфіко́ваний 2.
• кванза — Офіційна національна грошова одиниця Анголи.
• квант — Найменша кількість певної енергії.
• квантифікація — Кількісне вираження якісних ознак.
• квантометр — прилад, що аналізує хімічний склад речовин (, металів, білкових речовин тощо) за їхнім випромінюванням.
• квантор — логічний оператор, який переводить одну висловлювальну форму в іншу.
• квантування — перетворення якоїсь величини з неперервною шкалою значень на величину з дискретною шкалою значень
• кваплення — Дія за знач. ква́пити 1 і ква́питися.
• квапливість — Властивість за знач. квапли́вий 1, 2; поспішливість, хапливість.
• кварк — Фундаментальна елементарна частинка, з якої складаються протони та нейтрони.
• кварта — Міра рідких і сипких тіл (звичайно трохи більша за літр).
• квартал — Четверта частина року (три місяці).
• квартердек — підвищення на верхній палубі в кормовій частині судна.
• квартерон — в Латинській Америці і США назва особи, один з предків якої в третьому поколінні (дід або баба) був негром.
• квартет — Музичний твір для чотирьох виконавців.
• квартира — Частина житлового будинку, що складається звичайно з однієї або кількох кімнат, кухні, передпокою тощо, з окремим…

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.