Слова на літеру К
Останнє оновлення:
3 327 слів з тлумаченнями за абеткою · сторінка 17 з 17. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.
курець — кяриз
- курець — Той, хто курить ( див. кури́ти¹ 1), має звичку курити.
- курʼєр — Співробітник установи, який розносить ділові папери тощо; посильний.
- курзал — Приміщення на курорті для концертів, зборів, розваг і т. ін.
- кури — Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні.
- куриво — Те, що курять; курильний тютюн.
- курилка — Те саме, що кури́льня.
- курильниця — Посудина, в якій спалюють ароматичні речовини для обкурювання чого-небудь.
- курильня — Кімната для куріння (у 1 знач.).
- курище — Вогнище, розкладене для обкурювання чого-небудь.
- курівник — Людина, яка займається розведенням курей.
- курівництво — Розведення курей як галузь птахівництва.
- курій — Те саме, що куре́ць.
- куріння — Дія за знач. кури́ти¹ 1.
- курінь — Легка будівля, сторожка (на городах, баштанах і т. ін.).
- куріпка — Народна назва кількох видів птахів ряду курячих.
- куріпʼя — Пташа куріпки.
- курія — У стародавньому Римі — одиниця родової організації суспільства.
- курйоз — Дивний, недоладний або нісенітний випадок, подія.
- курйозність — Властивість за знач. курйо́зний.
- курка — Свійська птиця, яку розводять на м’ясо і для одержання яєць; самка півня.
- куркуленко — Син куркуля.
- куркулиха — Дружина куркуля.
- куркулівна — Дочка куркуля.
- куркуль — Багатий селянин-власник, на якого працюють наймити і незаможники.
- куркулька — Жін. до курку́ль.
- куркульня — Збірн. до курку́ль.
- куркульство — Клас куркулів; куркулі.
- куркуляка — Збільш. до курку́ль.
- куркума — Трав’яниста рослина родини імбирних, з коріння якої добувають жовту фарбу і пряну приправу для їжі.
- курликання — Дія за знач. курли́кати і звуки, утворювані цією дією.
- курник — Приміщення для курей.
- курок — Частина ударного механізму в ручній вогнепальній зброї.
- курокрад — Той, хто краде курей.
- куропатва — Куріпка (у 1 знач.).
- курорт — Місцевість з природними цілющими властивостями, пристосована для лікування, відпочинку.
- курортник — Людина, що лікується та відпочиває на курорті.
- курортниця — Жін. до куро́ртник.
- курортолог — Фахівець з курортології.
- курортологія — Наука, що вивчає цілющі властивості місцевостей та їх використання з метою лікування.
- куросліп — Калюжниця.
- курс — Напрям руху, шлях (судна, літака і т. ін.).
- курсант — Слухач курсів.
- курсантка — Жін. до курса́нт.
- курсив — Друкарський похилий шрифт з начертанням літер, подібним до рукописного.
- курсистка — У дореволюційній Росії — студентка, слухачка Вищих жіночих курсів.
- курсівка — Документ на право лікування і харчування в санаторії без надання житла.
- курсограф — Електронавігацінпий прилад для автоматичного запису на стрічці курсу корабля (літака) та його змін у часі.
- курсор — рухливий знак на екрані дисплея комп'ютера або іншого пристрою, що вказує місце роботи користувача
- курсування — Дія за знач. курсува́ти.
- куртаж — У капіталістичних країнах — комісійна винагорода, яку одержують біржові маклери та інші посередники за комерційні…
- куртизанка — Жінка легковажної поведінки та авантюрного способу життя, що обертається у вищому світі.
- куртина — Грядка для квітів та інших рослин; клумба.
- куртка — Короткий верхній одяг, що наглухо застібається.
- курування — Дія за знач. курува́ти.
- курултай — У деяких монгольських та тюркських народів — з’їзд, збори, концерт, а також свято, бенкет.
- курфюрст — У феодальній Германії — можновладний князь, що мав право брати участь у виборах імператора.
- курча — Пташа курки.
- курчатина — М’ясо курчати.
- курчатник — Приміщення для курчат.
- курчатниця — Робітниця, що вирощує і доглядає курчат.
- курява — Дрібні тверді частинки, що нависають у повітрі або осідають на поверхні чого-небудь.
- курятина — М’ясо курки
- курятко — Курчатко.
- курятник — Приміщення для курей.
- кус — Те саме, що шмато́к.
- кусання — Дія за знач. куса́ти.
- кусачки — Те саме, що гострогу́бці.
- кусень — Те саме, що кусок 1, 2.
- кусничок — Зменш.-пестл. до ку́сник.
- кусок — Частина, відділена, відбита і т. ін. від чого-небудь; шматок.
- кустар — Дрібний товаровиробник, який працює на ринок; ремісник.
- кустарництво — Кустарний промисел, заняття кустаря.
- кустарщина — Те саме, що куста́рництво.
- кустода — перше слово (інколи перший склад) тексту наступної сторінки, поставлене внизу попередньої сторінки або вміщене у…
- кут — Геометрична фігура, утворена двома лініями, що виходять із однієї точки
- кутикула — У рослин — тонка безструктурна плівка, що вкриває покривну тканину листків і стебел.
- кутник — Інструмент для вимірювання і розмічення кутів.
- куток — Місце, де сходяться внутрішні сторони предмета
- кутомір — Прилад для визначення кутових розмірів.
- кутюрʼє — спеціаліст (висококваліфікований і авторитетний), що розробляє авторські моделі одягу, визначає стиль у моді
- кутя — Обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща.
- куфайка — Те саме, що фуфа́йка.
- кухар — Те саме, що кухова́р.
- кухарка — Жін. до ку́хар.
- кухарство — Готування їжі; робота кухаря або кухарки.
- кухарчук — Хлопчик, який допомагає кухареві; хлопчик на кухні.
- кухмістер — Власник невеликого ресторану, кухмістерської.
- кухня — Спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою і т. ін. для готування їжі.
- куховар — Робітник, що готує їжу.
- куховарка — Жін. до кухова́р.
- куховарня — Кухня (у 1 знач.).
- куховарство — Те саме, що куха́рство.
- кухоль — Металева або череп’яна посудина з ручкою для пиття.
- куцак — Хтось або щось коротше за звичайне (про людину низького росту, короткий одяг і т. ін.).
- куцан — Низькоросла людина.
- куцина — Короткий верхній одяг.
- кучер — Те саме, що візни́к 1.
- кучерявець — Кучерявий чоловік, хлопець.
- кучерявість — Властивість за знач. кучеря́вий.
- кучерявлення — Дія за знач. кучеря́вити.
- кучма — Висока бараняча шапка.
- кучугура — Невелика полога гора; горб.
- кучугурище — Збільш. до кучугу́ра 1.
- куш — Певна сума грошей як винагорода за що-небудь.
- кушир — Багаторічна трав’яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива.
- кушка — Дерев’яний кухоль, у якому косарі тримають гострильний брусок.
- кушнір — Фахівець, що вичиняє хутро із шкури та шиє хутряні вироби.
- кушнірство — Ремесло кушніра.
- кушпела — Стовп, клуби пилу.
- куштування — Дія за знач. куштува́ти.
- кущ — Низькоросла дерев’яниста рослина, гілки якої ростуть майже від кореня.
- кущення — Дія за знач. кущи́тися.
- кущистість — Наявність кущів, здатність утворювати їх (про злакові та інші трав’янисті рослини).
- кущівка — назва кількох населених пунктів в Україні
- кущоріз — Машина для зрізування кущів і невеликих дерев на зарослих ділянках, призначених для сільськогосподарського використання.
- кшталт — Зовнішній вигляд чого-небудь.
- кювеляж — Проходка в шахті пливунів за допомогою кільцевих металевих ланок, скріплюваних у єдину трубу.
- кювеляція — Проходка в шахті пливунів за допомогою кільцевих металевих ланок, скріплюваних у єдину трубу.
- кювет — Водостічна канава вздовж шляху і залізничного полотна.
- кювета — Ванночка для обробки й промивання фотографічних та ін. пластинок та відбитків.
- кюрасо — Апельсиновий лікер.
- кюре — У Франції та Бельгії — парафіяльний католицький священик.
- кюрі — Одиниця виміру радіоактивності.
- кюрій — Створений штучно хімічний елемент із порядковим номером 96.
- кюрітерапія — лікування за допомогою природних або штучних радіоактивних речовин; різновидність променевої терапії.
- кʼянті — італійське червоне сухе вино рубінового кольору
- кяриз — Підземна споруда для збирання грунтових вод і виведення їх на поверхню землі.
Шукаєш конкретне слово?
Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.