Слова на літеру К

Останнє оновлення:

3 327 слів з тлумаченнями за абеткою · сторінка 14 з 17. Відкрий слово, щоб побачити його значення, сусідів за абеткою й близькі за змістом слова.

красномовство — кришіння

  • красномовство — Те саме, що красномо́вність.
  • краснопис — Те саме, що калігра́фія.
  • краснописець — Те саме, що калігра́ф.
  • краснопір — Те саме, що червонопе́рка.
  • краснопірка — Те саме, що червонопі́рка.
  • красноталь — Те саме, що шелюга́; червоний верболіз.
  • краснуха — Інфекційна хвороба вірусного характеру (переважно в дітей), що супроводиться червонуватим висипом на шкірі; червона…
  • красоля — Однорічна декоративна рослина з розгалуженим стеблом і великими запашними квітками яскравого (переважно жовтогарячого)…
  • красування — Стан за знач. красува́тися 4.
  • красун — Красень (у 1 знач.).
  • красунь — Те саме, що кра́сень.
  • красуня — Уродлива дівчина, жінка; вродливиця.
  • кратер — Лійкуватий отвір на вершині вулканічної гори, через який під час виверження вулкана виливається лава, виходять гази…
  • кратність — Властивість числа ділитися на яке-небудь число без остачі.
  • крах — У буржуазних країнах — розорення, банкрутство (у 1 знач.).
  • крашанка — Пофарбоване куряче яйце, призначене для великодніх свят.
  • краянин — Мешканець певного краю (країни) стосовно іншого мешканця того ж краю (країни); співвітчизник, земляк.
  • краяння — Дія за знач. кра́яти.
  • креатив — Творчий підхід до створення чогось нового і нестандартного.
  • креатин — Азотиста органічна сполука, що міститься в різних тканинах хребетних тварин і людини.
  • креатура — Той, хто посідає значне місце завдяки протекції впливової особи і є слухняним виконавцем її волі; ставленик.
  • креаціонізм — антинаукове вчення про виникнення органічного й неорганічного світу внаслідок акту «божественного творіння», заперечує…
  • креветка — Їстівний десятиногий морський рачок із дуже розвиненим черевцем.
  • кревність — Те саме, що спорі́дненість.
  • креденс — Буфет для посуду.
  • кредит — Права сторона бухгалтерського рахунку, де записують усі витрачені цінності, а також борги й видатки, зазначені в цьому…
  • кредитив — Те саме, що акредити́в.
  • кредитівка — кредитове товариство
  • кредитка — Кредитний квиток.
  • кредитор — Той, хто надає кредит (у 1 знач.); позикодавець.
  • кредиторка — Жін. до кредито́р.
  • кредитоспроможність — Властивість за знач. кредитоспромо́жний.
  • кредитування — Дія за знач. кредитува́ти.
  • кредо — Основні погляди, переконання.
  • крез — Людина, що володіє величезними багатствами.
  • крейда — М’який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та ін. галузях промисловості.
  • крейсер — Великий швидкохідний військовий корабель з могутнім озброєнням.
  • крейсерство — Те саме, що Кре́йсерська слу́жба ( див. кре́йсерський).
  • крейсування — Дія за знач. крейсува́ти.
  • крейцер — У колишній Австро-Угорщині, Німеччині та деяких інших західноєвропейських країнах (до кінця XIX ст.)— дрібна розмінна…
  • крекер — сухе печиво, виготовлюване з пшеничного борошна і жиру, на дріжджах.
  • крекінг — Розщеплювання нафти й важких нафтопродуктів (мазуту та ін.) у спеціальних установках при високій температурі й тискові…
  • крекінгування — Дія за знач. крекінгува́ти.
  • крекіт — Кректання качок, жаб і т. ін.
  • кректання — Дія за знач. кректа́ти і звуки, утворювані цією дією.
  • кректун — Той, хто крекче.
  • кректуха — Жін. до кректу́н.
  • крем — Густа солодка маса зі збитих вершків, молока, масла, яєць, цукру з доданням різних спецій, кави, шоколаду, горіхів і…
  • кремальєра — Пристрій із зубчастого коліщатка та зубчастої рейки для плавного пересування різних частин апаратів, фотокамер і т.…
  • крематорій — Приміщення для кремації.
  • кремація — Спалювання тіла померлого в спеціальній печі.
  • кремез — Те саме, що кре́м’язень.
  • кремезність — Властивість за знач. креме́зний.
  • кремена — Багаторічна лікарська рослина родини кошикоцвітих із широкими листками, нижня частина яких укрита волосинками…
  • кременистість — Властивість за знач. кремени́стий 1.
  • кременівка — Рушниця, у якій набій запалювався від удару кресала об кремінь.
  • креміння — Збірн. до кре́мінь.
  • кремінь — Дуже твердий мінерал — кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню.
  • кремль — Внутрішня фортеця в містах стародавньої Русі.
  • кремнезем — Застаріла назва двоокису кремнію, що зустрічається в природі у вигляді кремнію, кварцу, аметисту тощо.
  • кремній — Хімічний елемент, що входить до складу гірських порід, піску та ін.; силіцій.
  • кремʼязень — Кремезний чоловік; велетень, здоровило.
  • кремʼях — Гладенький (переважно заокруглений) камінець, який використовують діти для гри.
  • крен — Нахил набік корабля, човна, літака.
  • кренгельс — кільце, звите з розпущеного на пасма тросу.
  • крендель — Виріб із тіста (звичайно здобного), формою схожий на вісімку.
  • крендельник — Пекар, що випікає кренделі, а також продавець кренделів.
  • крендельниця — Жін. до кре́ндельних.
  • кренометр — прилад для вимірювання кута крену судна.
  • креозот — Продукт перегонки деревини або кам’яного вугілля — масляниста рідина з різким запахом і антисептичними властивостями…
  • креолін — Мильний розчин крезолу; застосовується для боротьби зі шкідниками-комахами і як дезинфекційний засіб.
  • креп — Прозора шорстка тканина, звичайно чорного кольору.
  • крепдешин — Тонка густа шовкова тканина.
  • крепітація — Шум, який чути в місці переламу кістки, а також у грудній клітці при деяких легеневих захворюваннях.
  • кресало — Залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю.
  • кресання — Дія за знач. креса́ти 1-2.
  • креси — Окраїни давньої Польщі (звичайно про українські землі).
  • кресиво — Кресало.
  • кресленик — Те саме, що кре́слення 2.
  • креслення — Дія за знач кре́слити 1, 2.
  • креслюнок — Те саме, що кре́слення 2.
  • кресляр — Фахівець із креслення.
  • креслярка — Жін. до кресля́р.
  • креслярня — Приміщення, майстерня, де займаються кресленням, виготовленням креслюнків.
  • кретинізм — Хвороба, спричинена порушенням діяльності щитовидної залози; проявляється в різко вираженій фізичній і розумовій…
  • кретинка — Жін. до крети́н.
  • кретиноїд — Розумове нормальна людина з зовнішністю кретина (у 1 знач.).
  • кретон — Цупка бавовняна тканина з фарбованої пряжі або з набивним малюнком; використовується для оббивання меблів, стін і т. ін.
  • крех — Водоплавний птах родини качиних.
  • кречет — Великий хижий птах родини соколиних із чорно-сизим оперенням.
  • кречітка — птах родини сивкових ряду сивкоподібних
  • крешер — металевий стрижень, за деформацією якого визначають тиск газів під час вибуху.
  • кривавиця — Те саме, що кров 1.
  • кривавник — Те саме, що дереві́й.
  • кривда — Несправедливий учинок щодо кого-, чого-небудь, несправедливе ставлення до когось, чогось; несправедливість (у 2 знач.).
  • кривдження — Дія за знач. кри́вдити.
  • кривдник — Той, хто робить комусь кривду (у 1 знач.).
  • кривдниця — Жін. до кри́вдник.
  • кривина — Властивість за знач. криви́й 1, 4.
  • кривляка — Той, хто кривляється.
  • кривляння — Дія за знач. кривля́тися.
  • кривобокість — Властивість за знач. кривобо́кий.
  • криводушність — Властивість за знач. криводу́шний.
  • криволінійність — Якість за знач. криволіні́йний.
  • кривоніжка — Кривонога людина.
  • кривоніс — Кривоноса людина.
  • кривоприсяга — Фальшива, лицемірна присяга.
  • кривоприсяжник — Той, хто фальшиво присягав; лицемір, ошуканець.
  • кривотлумачення — Неправильне пояснення, міркування; перекручення.
  • кривошип — Частина шарнірного механізму для перетворення обертального руху в поступальний і навпаки.
  • кривошия — Людина з кривою шиєю.
  • кривулина — Те саме, що криву́ля 1.
  • кривуля — Непряма, покручена лінія; звивина, закрут.
  • крига — Те саме, що лід.
  • криголам — Потужне судно, що, ламаючи кригу, прокладає шлях іншим суднам у замерзлому морі, річці тощо.
  • кригоріз — Тригранний бик, що захищає, міст або греблю від ударів крижин під час льодоходу.
  • кригоруб — Робітник, що заготовляє або розбиває Кригу.
  • кригохід — Те саме, що льодохі́д.
  • криж — Хрест.
  • крижак — Крижень.
  • крижень — Велика дика качка.
  • криженя — Пташа крижня.
  • крижина — Крижана брила.
  • крижі — Нижня частина спини; поперек.
  • крижівниця — Трав’яниста рослина родини хрестоцвітих; хрестовниця.
  • крижмо — Біла тканина, у яку сповивають дитину хрещені батьки після обряду хрещення.
  • криз — Раптове погіршення стану хворого.
  • криза — Різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища.
  • криївка — Те саме, що за́хисток; схованка.
  • крик — Сильний різкий звук голосу; зойк.
  • крикет — Гра в м’яч, під час якої гравці, поділившись на дві групи, намагаються загнати м’яч палицями у ворота суперника.
  • крикливиця — Нервовохвора жінка, що страждає від крикливиць (у 2 знач.); істеричка.
  • крикливість — Властивість за знач. крикли́вий.
  • крикнява — Крик багатьох людей; шум, галас, гамір.
  • крикун — Той, хто часто кричить; горлань.
  • крикуха — Жін. до крику́н.
  • крилас — У церкві — підвищене місце для хору, читців із правого та лівого боку від середніх дверей вівтаря.
  • крилатість — Властивість за знач. крила́тий.
  • крилатка — Верхній чоловічий одяг XIX — початку XX ст., подібний до киреї, плаща з пелериною.
  • крило — Літальний орган птахів, комах та деяких ссавців (напр., кажанів).
  • крилоногі — Ряд морських черевоногих молюсків, характерною ознакою яких є пара плавців, так звані крила.
  • криль — Дрібні морські ракоподібні, якими живляться кити та інші тварини.
  • крильцята — Крильця.
  • крильчатка — Механізм (або деталь механізму), складовою частиною якого є крила (у 4, 7 знач.).
  • кримінал — Карний злочин.
  • криміналіст — Фахівець із криміналістики.
  • криміналістика — Юридична наука, що вивчає та розробляє методи розкриття карних злочинів.
  • криміналістка — Жін. до криміналі́ст.
  • криміналітет — сукупність кримінальних елементів; кримінальний світ
  • кримінальник — Карний злочинець.
  • кримінальність — Властивість за знач. криміна́льний 1.
  • кримінальщина — Те саме, що криміна́л 1.
  • кримінолог — Фахівець із кримінології.
  • кримінологія — Вчення про злочинність як соціальне явище.
  • кримка — Кримська сіль.
  • кримплен — Синтетична тканина з поліефірного волокна.
  • криниця — Глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі; колодязь.
  • криничовина — Джерело (у 1 знач.), сукупність джерел.
  • кринолін — Модна в другій половині XIX ст. широка спідниця на тонких обручах.
  • крипта — У перших християн — підземна галерея, де відбувалися богослужіння й ховали померлих.
  • криптогамія — Спосіб розмноження безквіткових, спорових рослин.
  • криптограма — Напис, зроблений криптографічним способом.
  • криптографія — Спосіб письма спеціальними умовними знаками — шифром; шифроване письмо, тайнопис.
  • криптодепресія — затоплена водою западина, дно якої нижче від рівня моря, а водна поверхня - вища за нього
  • криптомерія — Південне хвойне вічнозелене дерево, висота якого сягає 60 м.
  • криптон — Хімічний елемент, один з інертних газів, який у невеликій кількості є в повітрі.
  • криптонім — Шифрований підпис автора під своїм твором, щоб приховати справжнє ім’я.
  • крипторхізм — вада внутрішньоутробного розвитку людини і деяких тварин, при якій яєчка (одно або обидва) не потрапляють до мошонки.
  • криптофонія — телефонні розмова з використанням шифру.
  • криси — Відігнуті краї капелюха, бриля тощо.
  • кристал — Тверде тіло, що має природну форму багатогранника.
  • кристалізатор — Апарат для кристалізації хімічних сполук.
  • кристалізація — Перехід речовини з газоподібного, рідкого або твердого (аморфного) стану в кристалічний.
  • кристалічність — Властивість за знач. кристалі́чний.
  • кристалограф — Фахівець із кристалографії.
  • кристалографія — Наука про кристали, їх будову та властивості.
  • кристалоїд — Речовина, здатна кристалізуватися й у розчиненому стані легко просочуватися через тваринні й рослинні перетинки.
  • кристалооптика — наука про закони проходження світла крізь кристали.
  • кристалофізика — розділ молекулярної фізики, в якому вивчають фізичні властивості кристалів у зв'язку з їхньою будовою.
  • кристалохімія — наука про просторове розміщення структурних частинок (молекул, атомів, іонів) у кристалах та залежність…
  • критерій — Підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило.
  • критик — Той, хто аналізує, оцінює літературні, мистецькі та наукові твори.
  • критика — Розгляд і оцінка когось, чогось із метою виявлення та усунення вад, хиб.
  • критикан — Людина, схильна до дріб’язкової, уїдливої, упередженої критики.
  • критиканка — Жін. до критика́н.
  • критиканство — Дріб’язкова, уїдлива, упереджена критика.
  • критицизм — Критичне ставлення до чогось.
  • критичність — Властивість за знач. крити́чний¹ 2.
  • крихкість — Властивість за знач. крихки́й 1.
  • крихта — Дрібненька частинка, шматочок, грудочка чого-небудь (переважно хліба).
  • крихтина — Те саме, що кри́хта 1, 2.
  • криця — Те саме, що сталь.
  • кричання — Дія за знач. крича́ти 1, 2, 4.
  • кришеник — Відрізаний шматочок чого-небудь їстівного (перев. сала).
  • кришення — Дія за знач. криши́ти 1, 2 і криши́тися.
  • кришеня — Те саме, що кри́хітка 2.
  • кришиво — Подрібнена маса чого-небудь.
  • кришильник — Робітник, який що-небудь кришить (у 1, 2 знач.).
  • кришильниця — Жін. до криши́льник.
  • кришіння — Дія за знач. криши́ти 1, 2.

Шукаєш конкретне слово?

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.