Слова на літеру К

• кришка — Верхня частина предмета, якою затуляють у ньому отвір; покришка, накривка.
• кришталик — Шматочок кришталю (у 1 знач.).
• кришталина — Те саме, що кришта́лик 1, 2.
• кришталь — Дуже прозоре скло високого гатунку, якому властива гра барв і мелодійний дзенькіт.
• крівля — Покрівля.
• крій — Дія за знач. крої́ти.
• крілик — Те саме, що кріль.
• кріль — Невелика тварина — гризун родини заячих; розводиться на м’ясо та для хутра.
• крільчатник — Те саме, що кроля́тник.
• кріобіологія — Розділ біології, що вивчав дію на живі організми низьких і наднизьких температур.
• кріогенез — сукупність процесів перетворення верхнього шару земної кори та гідросфери при від'ємних температурах.
• кріогідрат — суміш кристалів льоду й кристалів солі (або солей), яка плавиться з утворенням розчину того самого складу, що й суміш…
• кріоелектроніка — галузь електроніки, пов'язана з дослідженням взаємодії електромагнітного поля з електронами в твердих тілах при дуже…
• кріоліт — Мінерал — сполука алюмінію та фтору; використовується в алюмінієвій промисловості.
• кріологія — наука про лід, вивчає сукупність процесів фізичних, хімічних і мінералогічних змін води на Землі, що відбуваються під…
• кріометр — пристрій для вимірювання температури тверднення чистого розчинника та розчину в ньому досліджуваної речовини.
• кріопатологія — хворобливі стани і процеси, які виникають в організмі під впливом низьких температур.
• кріопротектор — спеціальні препарати, що захищають рослини від раптового і різкого похолодання та інших стресових ситуацій
• кріоскопія — Метод визначення молекулярної ваги речовини шляхом встановлення різниці між температурою замерзання розчину й…
• кріостат — пристрій для підтримування низьких температур у замкненому середовищі.
• кріосфера — оболонка земної кулі, що характеризується наявністю льоду або можливістю його існування; суцільного простягання не…
• кріотерапія — лікування холодом.
• кріотехніка — галузь техніки, пов'язана зі створенням і використанням дуже низьких температур.
• кріотрон — надпровідний пристрій, застосовуваний у швидкодіючих обчислювальних пристроях.
• кріохірургія — метод знеболювання за допомогою заморожування частин тіла, що підлягають операції.
• кріп — Однорічна городня рослина родини зонтичних, що її використовують як ароматичну приправу для страв, а також для соління…
• кріпак — Особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин.
• кріпацтво — Система суспільних відносин у добу феодалізму, за якою поміщик мав право на особу, працю й майно підлеглих йому…
• кріпачка — Жін. до кріпа́к¹.
• кріпаччина — Те саме, що кріпа́цтво 1.
• кріпильник — Шахтар, що працює на кріпильних роботах.
• кріплення — Дія за знач. кріпи́ти 1-3, 5.
• кріпосник — Поміщик-реакціонер, що застосовував кріпосницькі методи експлуатації селянства.
• кріпосництво — Суспільний лад, основою якого було кріпацтво.
• крісло — Різновид широкого, переважно м’якого стільця, з бильцями та зручною спинкою; фотель.
• кріт — Невеликий комахоїдний ссавець, що живе під землею; цінний своїм хутром.
• кров — Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін…
• кровинка — Крапелька крові.
• кровиця — Те саме, що кров 1.
• кровність — Породистість, чистокровність.
• крововилив — Вилив крові з ушкодженої судини в тканини та порожнини організму.
• кровожер — Жорстока, люта, жадібна до вбивств людина; кровопивець, тиран.
• кровожерливість — Властивість за знач. кровоже́рливий.
• кровожерність — Властивість за знач. кровоже́рний.
• кровозамінник — Речовина, препарат, що замінює кров.
• кровозмішання — Статеві стосунки між близькими родичами, які призводять до виродження потомства.
• кровозмішник — Той, хто допустився кровозмішення.
• кровозмішниця — Жін. до кровозмі́шник.
• кроволиття — Те саме, що кровопроли́ття.
• кровообіг — Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини.
• кровопивець — Те саме, що кровоже́р; гнобитель, тиран.
• кровопій — Те саме, що кровоже́р.
• кровопролиття — Масове знищення людей; масові вбивства, різня.
• кровопускання — Випускання крові з організму для його лікування.
• кровосмок — Південноамериканський кажан, що висмоктує кров із теплокровних тварин.
• кровотворення — Процес утворення в організмі клітин крові.
• кровотеча — Витікання крові за межі кровоносних судин.
• кровоточивість — Хвороба, пов’язана з порушенням згортання крові; гемофілія.
• кровохаркання — Виділення крові з мокротинням під час кашлю (частіше при туберкульозі легень і горла).
• кровʼянистість — Якість за знач. кров’яни́стий.
• кровʼянка — Кров’яна ковбаса.
• кроєння — Дія за знач. кро́їти.
• крок — Рух ногою вперед, убік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь ( див. сту́пінь²).
• кроква — Два бруси, з’єднані в горішній частині під кутом і закріплені долішніми кінцями до стін будівлі, на яких тримається дах.
• кроквина — Один із брусів крокви.
• крокет — Гра, за правилами якої крізь розставлені в певному порядку на майданчику дротяні ворітця проганяють дерев’яними…
• крокіс — Багаторічна декоративна трав’яниста рослина з яскравими жовтогарячими квітками, зібраними в кошикоподібні суцвіття…
• крокодил — Великий земноводний плазун, тіло якого вкрите панциром із рогових щитків; живе в тропічних країнах.
• крокомір — Прилад у вигляді кишенькового годинника для орієнтовного вимірювання відстаней у кроках; педометр.
• крокування — Дія за знач. крокува́ти.
• крокус — Те саме, що крокі́с.
• кролематка — Кролиця, яку тримають для одержання приплоду.
• кроленя — Маля кроля.
• кролик — Те саме, що кріль.
• кролиця — Самиця кроля.
• кролівник — Той, хто займається розведенням кролів; працівник кролеферми.
• кролівництво — Розведення кролів як галузь тваринництва.
• кроліст — Спортсмен, що плаває кролем.
• кроль — Найшвидший спосіб плавання на грудях, під час якого плавець по черзі викидає над водою то одну то другу руку вперед за…
• кроля — Маля кроля.
• кролятина — Кроляче м’ясо.
• кролятник — Приміщення для кролів.
• кромлех — Споруда часів неоліту та бронзового віку з великих нетесаних каменів, укладених колом або півколом.
• крона — Верхня частина дерева, що являє собою сукупність його гілок.
• кронверк — Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів.
• кронглас — Спеціальне оптичне скло.
• кронпринц — Наступник престолу в Німеччині та Австро-Угорщині (до 1918 р.).
• кронпринцеса — Дружина кронпринца.
• кронциркуль — Циркуль із вигнутими ніжками для вимірювання зовнішніх або внутрішніх розмірів предметів.
• кроншнеп — Птах ряду куликоподібних з довгим, загнутим донизу дзьобом.
• кронштейн — Горизонтальна підпора для деталі, механізму, пристрою, прикріплена до вертикальної площини.
• кропива — Трав’яниста рослина, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками.
• кропивник — Те саме, що кропи́в’янка 1.
• кропивниця — Те саме, що кропи́в’янка 3.
• кропивові — Родина двосім’ядольних рослин, до яких належать різні види кропиви та деякі інші рослини.
• кропивʼяник — Зарості кропиви.
• кропивʼянка — Невелика співоча пташка ряду горобцеподібних; кропивник, волове око (очко)
• кропило — Зв’язаний докупи жмуток трави, кінського волосу тощо для кроплення свяченою водою під час деяких християнських обрядів.
• кропильниця — Посудина для свяченої води, у яку вмочають кропило.
• кропіння — Дія за знач. кропи́ти 1.
• кроплення — Дія за знач. кропи́ти 1.
• крос — Спортивний біг або перегони по пересіченій місцевості з подоланням природних перешкод.
• кросбридинг — метод розведення сільськогосподарських тварин, при якому схрещують тварин різних порід.
• кросворд — Гра-задача, яка полягає у вписуванні літер у перехресні рядки клітинок накресленої фігури так, щоб по горизонталі та…
• кросинг — Гірнича виробка, зроблена над основою для вентиляції; повітряний міст.
• кросинговер — обмін індентичними (однаковими) ділянками гомологічних хромосом. К. створює умови для нових комбінацій генів в…
• кросовер — Автомобіль, що поєднує риси легковика і позашляховика.
• кротовина — Купка землі, вигорнута кротом із нори на поверхню.
• кротовиння — Те саме, що кротови́на 1.
• кротовище — Те саме, що кротови́на 1.
• кротон — рід тропічних та субтропічних рослин родини молочайних. Дерева, кущі, іноді трави. Багато видів отруйні. З насіння…
• крохаль — Водоплавний птах родини качиних з довгим вузьким дзьобом, гострими зубцями на краях щелеп і чубом на потилиці, що живе…
• крохмалення — Дія за знач. крохма́лити.
• крохмалистість — Якість за знач. крохма́листий.
• крохмаль — Вуглевод, що утворюється в листках та стеблах рослин і відкладається зернятками в бульбах, насінні, коренях.
• крохмальня — Крохмальний завод.
• круасан — Традиційний французький кондитерський виріб у формі півмісяця.
• круг — Частина площини, обмежена колом ( див. ко́ло¹ 1).
• круглість — Якість за знач. кру́глий 1.
• круглоголовка — Ящірка родини агамових, що має круглу голову.
• круглогубці — Щипці з круглими кінцями (губками).
• круглороті — Клас рибоподібних хребетних тварин, у яких немає щелеп (міноги та ін.).
• круглота — Те саме, що кру́глість.
• круглявка — Про кругловиду дівчину, жінку.
• кругляк — Колода, стовбур зрубаного дерева.
• кругляччя — Збірн. до кругля́к 1-3.
• круговерть — Те саме, що коло́ворот¹.
• круговид — Те саме, що видноко́ло.
• круговина — Ділянка якоїсь поверхні, формою схожа на коло, круг (у 1 знач.).
• круговорот — Те саме, що коло́ворот¹.
• кругогляд — Те саме, що кругозі́р.
• кругозір — Обсяг, широта уявлень, знань, інтересів.
• кругойдучість — Абстр. ім. до кругойду́чий.
• кругообіг — Процес, що завершується поверненням до вихідного стану й первісної форми.
• кружало — Те саме, що круг¹ 2, 3.
• кружина — Навколишній простір; околиця.
• кружіння — Дія за знач. кружи́ти і кружи́тися.
• кружляння — Дія за знач. кружля́ти.
• кружність — Абстр. ім. до кружни́й.
• крузейро — грошова одиниця Бразілії, поділяється на 100 сентаво.
• круїз — Подорож по воді (перев. морська).
• крук — Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір’ям, що живе подалі від осель (переважно в лісі); ворон.
• крумкання — Дія за знач. кру́мкати та звуки, утворювані цією дією.
• крумциркуль — Те саме, що кронци́ркуль 1.
• круп — Те саме, що кри́жі 2.
• крупа — Те саме, що крупи́.
• крупʼє — Співвласник картярського будинку, а також банківник і розпорядник гри в ньому.
• крупина — Окреме зернятко крупів.
• крупка — Зменш.-пестл. до крупа́.
• круповійка — Машина для очищання крупів від лузги.
• круподерник — Те саме, що круп’я́р.
• круподерня — Невелике підприємство, на якому виготовляють крупи.
• крупорушка — Те саме, що круподе́рня.
• крупчатка — Те саме, що питлі́вка.
• крупʼяр — Той, хто займається виробництвом крупів.
• крутанина — Поспішний, безладний рух; метушня.
• крутар — Крутій (у 1, 2 знач.).
• крутарство — Крутійство.
• крутень — Скручений жмут соломи, яким розпалюють або підтримують вогонь у печі.
• крутивус — Франт, чепурун із хвацько закрученими вусами; прудивус.
• крутиголова — Той (та), хто крутить іншим голови, морочить інших.
• крутиголовка — Пташка родини дятлових.
• крутилка — Саморобна зимова карусель на льоду.
• крутильник — Робітник, який працює на скручуванні волокон, пряжі, дроту тощо.
• крутильниця — Жін. до крути́льник.
• крутихвіст — Те саме, що круті́й 1; хитрун.
• крутихвістка — Жін. до крути́хвіст.
• крутіж — Те саме, що вир 1.
• крутій — Хитра та спритна в своїх учинках людина; шахрай, ошуканець.
• крутійка — Жін. до круті́й 1, 2.
• крутійство — Нечесне поводження; шахрайство, ошуканство.
• крутіль — Пристрій для сукання мотузків.
• крутіння — Дія за знач. крути́ти 1-4, 7 і крути́тися 1-4, 6.
• крутість — Якість за знач. крути́й 1; крутизна (у 1 знач.).
• крутня — Те саме, що круті́йство 1.
• крутобережжя — Крутий берег; круча (у 1 знач.).
• крутоверть — Те саме, що вир 1.
• крутовина — Крутий схил; крутизна (у 1 знач.).
• крутосхил — Крутий, стрімкий схил гори, берега тощо.
• крутояр — Глибокий яр, балка з крутими схилами.
• крутько — Непосидюча, вертлява, занадто рухлива людина; вертун.
• круча — Високий стрімкий берег; урвище.
• кручення — Те саме, що круті́ння.
• крушина — Рослина (кущ або невеличке дерево) родини жостерових із темно-червоними ягідками; використовується в медицині як…
• крюкання — Дія за знач. крю́кати та звуки, утворювані цією дією.
• крючкодер — Крутій (у 2 знач.).
• крючкодерство — Крутійство (у 3 знач.).
• крюшон — Суміш білого вина з ромом, лікером, коньяком або свіжими фруктами.
• кряж — Пасмо невисоких гір, горбів; гірська гряда.
• кряк — Те саме, що кря́кання.
• крякання — Дія за знач. кря́кати та звуки, утворювані цією дією.
• крякіт — Те саме, що кря́кання.
• кряча — Те саме, що кача́.
• крячка — Те саме, що ка́чка¹.
• крячок — Водяний птах родини мартинів.
• ксантофіл — Жовтий рослинний пігмент.
• ксеногамія — запилення, при якому пилок з квітки однієї рослини переноситься на квітку іншої.
• ксеноліт — уламки гірської породи, що трапляються в магматичній породі і відрізняються від неї мінералогічним складом.
• ксенон — Хімічний елемент — інертний газ, що застосовується у вакуумних приладах, газосвітильних лампах.
• ксенотрансплантація — пересадка органів або частини тканини від одного представника якого-небудь біологічного виду представникові іншого виду.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.