Слова на літеру Г

• герундій — вид віддієслівного іменника в латинській і англійській мовах.
• герц — Одиниця виміру частоти коливань.
• герцог — У Західній Європі — титул вищого дворянства, а також особа, що має цей титул.
• герцогиня — Жінка або дочка герцога.
• герцогство — Феодальне володіння на чолі з герцогом.
• герць — Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм.
• гессенка — Те саме, що Ге́ссенська му́ха ( див. ге́ссенський).
• гестапівець — Співробітник гестапо.
• гестапо — Державна таємна поліція у фашистській Німеччині, яка здійснювала масовий кривавий терор проти антифашистів.
• гетера — У стародавній Греції — освічена незаміжня жінка, що вела вільний спосіб життя
• гетероауксин — Речовина, яка сприяє росту рослин.
• гетерогамія — Статевий процес, при якому гамети, що зливаються, різняться розмірами, формою й поведінкою.
• гетерогенез — Зміна способів розмноження у організмів протягом двох або більше поколінь; окремий випадок чергування поколінь.
• гетерогенність — Абстр. ім. до гетероге́нний.
• гетерогонія — Самозародження.
• гетеродин — малопотужний високочастотний генератор електричних коливань.
• гетеродоксія — незгідність із церковними прикрасами, протилежне - ортодоксія.
• гетерозигота — клітина або організм, які мають у спадковому наборі (генотипі) різні форми (алелі) того чи іншого гена. Зберігання Г.…
• гетерозиготність — властивий будь-якому організмові стан, при якому його гомологічні хромосоми мають різні форми (алелі) того чи іншого…
• гетерозис — Збільшення сили росту, життєвості й продуктивності гібридів порівняно з вихідними формами при схрещуванні тварин…
• гетероморфізм — процес утворення порід з однієї й тієї самої магми за неоднакових умов з різним мінералогічним, але однаковим хімічним…
• гетероморфоз — відновлення (регенерація) у тварин органа, що несхожий з видаленим.
• гетерономія — у філософській системі кантіанства термін для позначення етичних теорій, які формулюють свої принципи, виходячи з…
• гетеросексуалізм — Статевий потяг до особи іншої статі на протилежність гомосексуалізмі.
• гетероталізм — різностатевість у нижчих рослин, що виявляється у фізіологічному й генетичному розподілі статей без зовнішніх відмін.…
• гетерофазія — розлад мови, при якому одні слова або звуки вживаються замість інших; зумовлюється ураженням мовних центрів або їх…
• гетерофілія — наявність листків різної форми на одній рослині.
• гетерофразія — те саме, що й гетерофазія.
• гетит — мінерал класу окисів та гідроокисів, чорно-бурого, червоно-бурого, жовтого кольору. Залізна руда. На честь німецького…
• гетто — У середньовічній Європі та в деяких сучасних капіталістичних країнах — райони або квартали міста, відведені для…
• гетьман — В XVI ст. — виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі, з XVII ст. до 1764 р. — начальник козацького війська…
• гетьманат — Те саме, що гетьма́нщина 3.
• гетьманець — Житель гетьманщини (у 1 знач.).
• гетьманич — Син гетьмана.
• гетьманство — Влада гетьмана; гетьманування.
• гетьманування — Дія за знач. гетьманува́ти.
• гетьманша — Жінка гетьмана.
• гетьманщина — Напівофіційна назва території Лівобережної України, якою з 1667 по 1764 рік управляв гетьмав.
• гехкання — Дія за знач. ге́хкати і звуки, утворювані цією дією.
• гештальтпсихологія — напрям у психології, який первинними і визначальними елементами в психіці вважає суб'єктивні психічні структури…
• гибель — Кінець існування, смерть (передчасна, насильницька).
• гигикання — Дія за знач. гиги́кати.
• гидкість — Абстр. ім. до гидки́й.
• гидливість — Абстр. ім. до гидли́вий.
• гидота — Те, що викликає огиду.
• гидування — Дія за знач. гидува́ти.
• гидь — Те саме, що гид 1.
• гик — Те саме, що ги́кання.
• гикавка — Мимовільні вдихувальні рухи, що викликаються судорожним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх…
• гикання — Дія за знач. ги́кати.
• гила — Грижа.
• гилка — Давня народна гра в м’яч.
• гиркання — Дія за знач. ги́ркати.
• гирло — Місце, де річка впадає в океан, море, озеро або в іншу річку; кінець нижньої течії річки.
• гирьовик — Спортсмен, який підіймає важкі гирі.
• гиря — Металевий предмет певної ваги, який править за міру при зважуванні.
• гицель — Людина, що виловлює собак.
• гич — Гичка (у 1 знач.).
• гичка — Стебло та листя перев. коренеплодів та бульбоплодів; бадилля, ботвина.
• гичкопідіймач — Пристрій для підіймання гички під час збирання буряків.
• гичкоріз — Станок, за допомогою якого обрізують гичку з викопаних буряків і очищають їх від землі.
• гіаліт — мінерал класу силікатів, прозорий різновид опалу.
• гіатус — збіг двох чи кількох голосних звуків в одному слові або на межі слів.
• гіацинт — Декоративна цибулинна рослина з пахучими квітками.
• гібернація — гальмування життєдіяльності
• гібіскус — гібіск; рід рослин родини мальвових, одно- й багаторічні трав'янисті рослини, кущі, напівкущі, дерева.
• гібон — Мавпа середніх розмірів з дуже довгими руками, що належить до роду людиноподібних.
• гібрид — Тваринний або рослинний організм, виведений за допомогою гібридизації.
• гібридизація — Схрещування різних видів рослин і тварин з метою одержання якісно нових, кращих нащадків.
• гіг — швидкохідна шлюпка з низьким бортом.
• гігабайт — Одиниця вимірювання комп'ютерної пам'яті та цифрової інформації.
• гігант — Велика на зріст людина; велетень.
• гігантизм — Надмірний патологічний ріст людини, тварини або окремих частин їх організму, викликаний розладом діяльності залоз…
• гігантоманія — Хворобливе прагнення, потяг до величезного, грандіозного.
• гігантопітек — рід викопних людиноподібних мавп. За розмірами тіла перевищували людину. Жили в середині антропогену.
• гігієна — Галузь медицини, що розробляє й впроваджує методи запобігання захворюванням.
• гігієніст — Лікар-фахівець з гігієни.
• гігієнічність — Абстр. ім. до гігієні́чний.
• гігрограф — Прилад, що реєструє зміни відносної вологості повітря.
• гігрома — водяна пухлина.
• гігрометр — Прилад для вимірювання вологості повітря.
• гігрометрія — сукупність методів вимірювання вологості повітря.
• гігроскоп — Те саме, що гігро́метр.
• гігроскопічність — Властивість за знач. гігроскопі́чний.
• гігростат — прилад, в якому підтримується незмінна вологість.
• гігротермограф — самописний метеорологічний прилад, який суміщує гігрограф і термограф.
• гід — Провідник-професіонал, який супроводить туристів і знайомить їх з визначними пам’ятками місцевості.
• гідальго — Іспанський дворянин, здебільшого зубожілий.
• гідність — Сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості.
• гідра — У старогрецькій міфології — потвора з тілом змії і головами дракона.
• гідравліка — Наука про закони рівноваги і руху рідини; прикладна механіка рідини.
• гідраденіт — Гнійне запалення потових залоз, здебільшого під пахвами.
• гідразин — хімічна сполука; безбарвна, гігроскопічна рідина, що димить на повітрі. Отруйна.
• гідрант — Водорозбірний пристрій на водопровідній мережі для подачі води, здебільшого при гасінні пожеж.
• гідраргіліт — мінерал класу окисів та гідроокисів, білого, зеленуватого, бурого кольорів. Використовують для одержання алюмінію.
• гідрат — Хімічна сполука, що містить молекули води.
• гідратація — Приєднання води до різних речовин.
• гідрид — Хімічна сполука водню з іншими елементами.
• гідрія — посудина з трьома ручками для носіння води, поширена в Стародавній Греції.
• гідроавіація — Авіація, літаки якої можуть підніматися з води і спускатися на воду; водна авіація.
• гідроавтомат — автоматично діючий пристрій, де водяний напір використовується для стиснення або розрідження повітря, а таке повітря…
• гідроагрегат — Гідравлічна турбіна і електричний генератор, з’єднані спільним валом.
• гідроаеродром — аеродром для гідролітаків на водній ділянці й береговій смузі.
• гідроаеромеханіка — розділ механіки, пов'язаний з вивченням рівноваги й руху рідких і газоподібних середовищ, а також їхньої взаємодії між…
• гідроаероплан — Те саме, що гідроліта́к.
• гідроакустика — Розділ акустики, що вивчає поширення звуків у воді.
• гідроапаратура — гідравлічна апаратура.
• гідробіолог — Фахівець з гідробіології.
• гідробіологія — Розділ біології, що вивчає життя організмів у водному середовищі.
• гідробіонік — Фахівець з гідробіоніки.
• гідробіоніка — Розділ біоніки, який вивчає особливості тварин, що живуть у воді, з метою створення технічних пристроїв для роботи…
• гідровал — Вал гідротурбіни.
• гідровідбивання — Добування вугілля струменем води.
• гідровузол — Сукупність гідротехнічних споруд, розташованих в одному місці і признач. для вирішення одного або кількох…
• гідроген — латинська назва хімічного елемента водню, символ Н; застосовують у назвах сполук з воднем і процесів за його участю
• гідрогенез — сукупність геохімічних і мінералогічних перетворень, викликаних просочуванням по тріщинах з поверхні у земну кору…
• гідрогенератор — Генератор змінного струму, що приводиться в рух гідравлічною турбіною.
• гідрогенізація — Процес приєднання водню до простих і складних речовин.
• гідрогеологія — Наука про підземні води, їх походження, умови залягання, динаміку, властивості та закономірності поширення.
• гідрограф — Фахівець з гідрографії.
• гідрографія — Наука, що вивчає закономірності географічного поширення вод на земній поверхні, особливості їх режиму та…
• гідродинаміка — Розділ гідромеханіки, що вивчає рух рідини або газу, механічну взаємодію між рідиною та твердим тілом при їх…
• гідродомкрат — гідравлічний механізм для піднімання важких предметів, вертикалізації ракет-носіїв, переставляння їхніх башт…
• гідроекструзія — обробка (продавлювавння крізь формуючі пристрої) матеріалів тиском, створюваним за допомогою спеціальних компресорів…
• гідроелеватор — Водоструминний апарат для підняття і переміщення розрідженого грунту — пульпи.
• гідроелектростанція — Скорочення: гідроелектрична станція.
• гідроенергетика — Галузь енергетики, пов’язана з використанням енергії води для вироблення електроенергії на гідроелектричних станціях.
• гідроенергія — Енергія водних потоків.
• гідроізоляція — Захист різних споруд і окремих конструкцій від шкідливого впливу води.
• гідрокомбінезон — костюм, який захищає водолаза від переохолодження і травм.
• гідрокомпресор — гідравлічний компресор, який стискує гази тощо за допомогою рідини.
• гідрокортизон — один з гормонів кори надниркових залоз, гормональний лікарський препарат; протизапальний засіб.
• гідрокс — спосіб безполуменевого вибуху.
• гідроксил — одновалентна група ОН, входить до складу багатьох хімічних сполук, води, лугів, спиртів.
• гідроліз — Реакція обмінного розкладу між різними сполуками і водою.
• гідролізер — апарат для гідролізу, застосовуваний у крохмале-патоковому виробництві.
• гідролімфа — рідина, що циркулює в кишковосудинній системі деяких кишечнопорожнинних тварин; постачає клітинам поживні речовини та…
• гідролітак — Літак, що має пристосування для злітання з води, посадки на воду і плавання.
• гідролог — Фахівець з гідрології.
• гідрологія — Наука про водну оболонку земної кулі; вивчає кругообіг води у природі, властивості водних басейнів Землі.
• гідролокатор — Прилад для визначення місцезнаходження предметів у воді.
• гідролокація — Визначення за допомогою звукових хвиль місцезнаходження предметів у воді.
• гідромасаж — масаж під водою (, водяним душем з підвищеним атмосферним тиском) з лікувальною та профілактичною метою.
• гідромедуза — Рід плазунів родини зміїношийних черепах. Поширені в прісноводних водоймах Південної Америки.
• гідромеліоратор — Фахівець з гідромеліорації.
• гідромеліорація — Поліпшення земельних угідь шляхом штучного зрошення, осушення боліт і т. д.
• гідрометалургія — Галузь металургії, до якої належать так звані мокрі способи добування металів з руд, рудних концентратів або відходів…
• гідрометр — Прилад для визначення кількості та швидкості руху води у водному басейні.
• гідрометрія — Частина гідрології, що розробляє методику вивчення режиму водних басейнів, вимірювання та обліку усіх вод земної…
• гідрометслужба — Установа, в якій систематично ведеться спостереження за станом погоди, режимом рік, озер, морів і т. ін.
• гідромеханізатор — Особа, що працює в галузі гідромеханізації.
• гідромеханізація — Спосіб виконання земляних, гірничих та ін. робіт за допомогою енергії потоку води.
• гідромеханіка — Розділ механіки, в якому вивчаються закони руху та рівноваги рідин і газів, а також закони взаємодії рідин і газів з…
• гідромодуль — Показник витрати води на одиницю площі за певний проміжок часу.
• гідромонітор — Знаряддя для створення і спрямування компактної і потужної струмини води, що використовується на земляних і гірничих…
• гідромоніторник — Особа, що працює з гідромонітором.
• гідромуфта — гідравлічний механізм, що передає обертовий рух.
• гідронавт — Дослідник моря, який довгий час може перебувати в підводній споруді, ведучи свої спостереження.
• гідронефроз — захворювання нирок людини або тварин, яке характеризується прогресуючим розширенням ниркових чашечок та миски, що веде…
• гідронім — Власна назва будь-якого водного об'єкта, наприклад річки чи озера.
• гідроокис — Сполука окислу хімічних елементів з водою.
• гідропарк — Парк, у якому є штучні або природні водойми, що використовуються перев. для водного спорту та купання.
• гідропат — Фахівець з гідропатії.
• гідропатія — Лікування водою; гідротерапія.
• гідропідіймач — Механізм, що використовує тиск рідини для піднімання важких вантажів.
• гідроплан — Те саме, що гідроліта́к.
• гідропланування — те саме, шо й глісування.
• гідропоніка — Вирощування рослин без грунту безпосередньо на водному розчині поживних солей або на штучних замінниках грунту…
• гідропульт — Розпилювач рідини, який складається з бака, поршневого насоса та шланга.
• гідросепаратор — апарат для збагачення корисних копалин за допомогою струменя води.
• гідросистема — система гідравлічних механізмів якоїсь машини.
• гідроспоруда — Те саме, що Гідротехні́чна спору́да ( див. гідротехні́чний).
• гідростанція — Те саме, що гідроелектроста́нція.
• гідростат — Те саме, що батисфе́ра.
• гідростатика — Розділ гідромеханіки, в якому вивчаються рівновага рідин і газів під впливом прикладених до них сил, а також діяння…
• гідросфера — Сукупність усіх вод (океани, моря, підземні води, льодовики і т. ін.), що у вигляді перериваної оболонки огортають…
• гідротаксис — пересування вільнорухомих одноклітинних і колоніальних рослин та деяких тварин до більшої (позитивний гідротаксис) або…
• гідротерапія — Те саме, що водолікува́ння.
• гідротехнік — Фахівець з гідротехніки.
• гідротехніка — Наука про використання водних ресурсів для потреб народного господарства і про боротьбу з шкідливою дією води, а також…
• гідротипія — виготовлення фотографічних кольорових зображень з застосуванням водорозчинних барвників.
• гідроторакс — скупчення транссудату в плевральній порожнині, виникає при різних серцевих та ниркових захворюваннях.
• гідроторф — Торф, який добувається розмиванням торф’яних шарів струменем води.
• гідротрансформатор — механізм (лопатковий насос, напрямний апарат і гідротурбіна), що за допомогою рідини (води, масла) передає або…
• гідротропізм — вигинання ростучих органів рослин, особливо коренів, у напрямі від менш вологого середовища до більш вологого.
• гідротурбіна — Двигун з обертовим рухом, у якому використовується енергія потоку води.
• гідротурбобудування — Будівництво гідротурбін.
• гідрофізика — Розділ гідрології, в якому вивчаються фізичні властивості різних станів води Землі та умови переходу їх у природі з…
• гідрофілія — запилення рослин за допомогою води. Спостерігається у деяких рослин із зануреними у воду квітками (кушир, різуха…
• гідрофільність — Властивість дуже подрібнених (високодисперсних) частинок речовини приєднувати до себе молекули води.
• гідрофобія — водобоязнь, сказ; вірусне захворювання центральної нервової системи, що передається людині укусом скаженої тварини…
• гідрофобність — Властивість за знач. гідрофо́бний.
• гідрофон — Прилад для приймання звукових хвиль, що виникають або поширюються у воді.
• гідрохімія — Наука про хімічний склад природних вод, методи його аналізу, закономірності формування різних типів вод та еволюцію і…
• гідрохінон — органічна речовина, багатоатомний фенол; безбарвні кристали. Г. - сильний відновник.
• гідрохорія — поширення плодів, насіння та інших зачатків рослин водними течіями. Характерна здебільшого для болотяних і водяних…
• гідроцефалія — надмірне збільшення кількості спинномозкової рідина в порожнині черепа та шлуночках головного мозку в людини та тварин.
• гідроциклон — апарат для розділяння у водному середовищі зерен мінералів, що відрізняються масою.
• гідроциліндр — двигун, де статичний напір рідини надає веденій ланці (поршню, штоку)обмеженого зворотнопоступального або…
• гідрошахта — Шахта, в якій запроваджена гідромеханізація.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.