Слова на літеру Г

• гелертер — Учений з широкими, але відірваними від практичної діяльності та передової науки знаннями; схоласт.
• гелій — Одноатомний інертний газ, без кольору і запаху.
• гелікоїд — поверхня, описана прямою, що обертається навколо нерухомої осі з незмінною кутовою швидкістю й одночасно перемішується…
• гелікон — Музичний духовий інструмент у вигляді широкої мідної (часто нікельованої) труби, укладеної колом.
• гелікоптер — Те саме, що вертолі́т.
• геліобіологія — розділ біофізики, що вивчає вплив змін активності Сонця на земні організми.
• геліогеофізика — наука, що вивчає вплив процесів на Сонці на геофізичні явища.
• геліогравюра — Спосіб відтворення малюнка з допомогою фотографічного і хімічного процесів
• геліограф — Прилад для фотографування Сонця.
• геліоенергетика — галузь енергетики, що вивчає і застосовує методи експлуатації енергії сонячного проміння для промислових і побутових…
• геліоконцентратор — одно або кілька дзеркал (лінз), які фокусують проміння Сонця.
• геліометр — Оптичний прилад для вимірювання малих кутів між світилами, а також видимих діаметрів небесних світил.
• геліоскоп — Окуляр в астрономічній трубі, через який оглядають, поверхню Сонця.
• геліостанція — електрична силова станція, що працює від енергії сонячного проміння.
• геліостат — Оптичний прилад для відбиття сонячних променів.
• геліотерапевт — Терапевт, який лікує сонячним опромінюванням.
• геліотерапія — Лікування сонячним опромінюванням.
• геліотехніка — Промислове використання сонячної енергії.
• геліотроп — Трав’яниста декоративна рослина з запашними ліловими квітами.
• геліотропізм — Властивість рослин повертатися до променів сонця або відвертатися від них.
• геліоустановка — Установка для перетворення енергії сонячного проміння на інші види енергії.
• геліофізика — розділ астрофізики, що вивчає явища, які відбуваються на поверхні Сонця.
• геліоцентризм — Те саме, що Геліоцентри́чна систе́ма сві́ту ( див. геліоцентри́чний).
• гель — драглиста речовина, що володіє деякими механічними властивостями твердих тіл
• гельвін — мінерал класу силікатів, жовтого, червоно-бурого кольору. Руда берилію.
• гельмінт — Паразитичний черв’як, що живе в організмі людини, тварини або рослини.
• гельмінтоз — Хвороба людей, тварин та рослин, викликана гельмінтами.
• гельмінтологія — Наука про паразитичні черви та хвороби, що ними викликаються.
• гема — Невеликий різьблений камінь з опуклим або врізаним углиб зображенням, відомий з давнини як печатка або прикраса.
• гемаглютинація — процес склеювання та наступного осаджування еритроцитів крові, що спричинюється гемаглютинінами, бактеріями, вірусами…
• гемангіома — доброякісна пухлина, що розвивається з кровоносних судин.
• гемартроз — крововилив у порожнину суглоба, який виникає при травмі або деяких захворюваннях (гемофілія, цинга).
• гематин — залізовмісний пігмент, продукт розпаду гемоглобіну.
• гематит — Безводна сполука заліза — основний мінерал залізних руд; червоний залізняк, залізний блиск, залізна слюдка, кривавик.
• гематоген — Лікувальний препарат із крові, в складі якого є залізо.
• гематоксилін — синій та синьо-чорний барвник, що застосовується у мікроскопічній техніці для фарбування рослинних і тваринних клітин.
• гематолог — Фахівець з гематології.
• гематологія — Наука про кров і кровотворні органи, яка вивчає їхню будову, функції та захворювання.
• гематома — скупчення крові, обмежене навколишніми тканинами або стінками природної порожнини тіла. Виникає внаслідок крововиливу…
• гематопорфірин — пігмент пурпурного кольору. В незначних кількостях міститься в сечі здорової людини; у великих кількостях виділяється…
• гематопсія — крововилив в око або в його межах, спостерігається при травмах тощо.
• гематурія — Хворобливе виділення крові з сечею.
• гембель — Те саме, що руба́нок.
• гемблювання — Дія за знач. гемблюва́ти.
• гемелологія — галузь біології і медицини, що вивчає походження близнюків.
• гемералопія — розлад зору, що характеризується зниженням світлової чутливості (різко погіршується зір в умовах зниження освітлення…
• геміанестезія — втрата чутливості на одній половині тіла, що виникає внаслідок порушення провідності чутливих нервів від периферії до…
• геміанопсія — випадіння половини поля зору в кожному оці, спостерігається при органічних захворюваннях нервової системи (опух…
• геміатрофія — атрофія однієї половини органа або тіла внаслідок деяких захворювань
• геміопія — половинний зір; збереження в кожному оці половини зорового поля.
• геміпарез — односторонній неповний параліч м'язів, виникає при ураженнях головного мозку.
• геміплегія — повна втрата довільних рухів (параліч) однієї половини тіла людини або тварини. Виникає при уражейні головного мозку…
• гемісфера — Небесна чи земна півкуля.
• гемоглобін — Складова частина червоних кров’яних тілець, яка забарвлює кров та бере участь у постачанні тканин організму киснем.
• гемоглобінурія — поява гемоглобіну в сечі внаслідок внутрішньосудинного гемолізу.
• гемограма — схематичний запис кількісного та якісного дослідження крові.
• гемодинамометр — апарат для визначення кров'яного тиску.
• гемодіаліз — метод позаниркового очищення крові при деяких захворюваннях нирок.
• гемоліз — процес руйнування еритроцитів крові людини й тварин; гемоглобін при цьому надходить у плазму крові й розчиняється.
• гемометр — прилад для визначення кількості гемоглобіну крові.
• гемон — Те саме, що де́мон
• геморагія — надмірна кровотеча, крововилив, витікання крові з судин людини й тварин внаслідок порушення цілості їхніх стінок.
• геморой — Вузлоподібне розширення вен прямої кишки, яке іноді кровоточить.
• гемостаз — Припинення руху крові в судинах.
• гемотерапія — метод лікування введенням хворому крові (власної або донорської), а також препаратів, виготовлених з крові.
• гемоторакс — скупчення крові в порожнині плеври, виникає внаслідок внутрішньої кровотечі при травмах легень або при деяких…
• гемотрансфузіологія — розділ гематології, який вивчає переливання крові та її складових частин.
• гемофілія — Спадкове захворювання людини і тварин, яке характеризується значними й тривалими кровотечами внаслідок порушення…
• ген — Указує на віддалення місця, часу, напряму проходження дії; он там, далеко.
• генделик — Розмівна назва невеликого і дешевого закладу для розпивання алкоголю.
• гендель — Торгівля, комерція з метою наживи.
• гендер — Соціальна стать людини, що визначає її поведінку в суспільстві.
• гендлювання — Дія за знач. гендлюва́ти.
• гендляр — Той, хто гендлює; баришник, спекулянт.
• гендлярство — Заняття гендляра; баришування, спекуляція.
• генеалогія — Історія роду; родовід.
• генеза — генезис; походження, зародження, виникнення; процес утворення.
• генезис — Походження, виникнення, становлення.
• генеономія — розділ соціології, що вивчає походження та розвиток форм шлюбу й сім'ї.
• генерал — Військове звання або чин вищого командного складу армії, а також особа з цим званням.
• генералізація — Узагальнення, логічний перехід від окремого до загального, підпорядкування окремих явищ загальному принципові.
• генералісимус — Найвище військове звання, яке присвоюється полководцям за особливі воєнні заслуги, а також особа, якій присвоєно це…
• генералітет — Вищий командний склад армії; генерали.
• генеральша — Жінка генерала.
• генератор — Машина для перетворення механічної енергії в електричну.
• генерація — Сукупність людей одного роду, рослин і тварин одного виду і роду та мінералів одного походження; покоління.
• генерування — Дія за знач. генерува́ти.
• генетик — Фахівець з генетики.
• генетика — Наука про спадковість і мінливість організмів.
• геніальність — Найвищий ступінь обдарованості людини, виразом якої є творчість, що має для життя суспільства історичне значення.
• геній — Те саме, що геніа́льність 1.
• геніталії — статеві органи тварин.
• генітив — родовий відмінок.
• геногеографія — напрям досліджень у суміжній з генетикою і біогеографією галузі.
• генокопія — виникнення в організмі подібних фенотипових ознак під впливом генів, розташованих у різних ділянках хромосом.
• геном — рід, походження
• генотип — Сукупність усіх матеріальних структур клітини, що виконують функцію спадковості.
• генофонд — сукупність усіх генів однієї популяції організмів.
• геноцид — Винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами.
• генплан — Скорочення: генеральний план.
• генрі — одиниця індуктивності в МКСА системі одиниць.
• генсек — Генеральний секретар, керівник центрального органу певної організації чи партії.
• генштаб — Скорочення: генеральний штаб.
• генштабіст — Скорочення: працівник генерального штабу.
• геоакустика — вчення про звукові, інфразвукові й ультразвукові явища в земній корі.
• геоантикліналь — підняття земної кори в межах геосинклінальної області, що виступає в рельєфі переважно як складчаста гірська споруда.
• геоботанік — Фахівець з геоботаніки.
• геоботаніка — Частина ботаніки, що вивчає поширення та розподіл рослин на Землі в залежності від географічних умов.
• геогігієна — Наука, що вивчає зміни в живій і неживій природі як наслідок діяльності людини на Землі.
• геогнозія — назва геології, поширена наприкінці 18 - в 1-й половині 19 ст.
• географ — Фахівець з географії.
• географія — Ряд зв’язаних між собою наук, що вивчають поверхню землі, природні умови, населення, економічні ресурси.
• геодезист — Фахівець з геодезії.
• геодезистка — Жіночий рід до геодезист.
• геодезія — Наука про методи визначення форми і розмірів Землі або окремих її частин, зображення земної поверхні на планах і…
• геодиметр — прилад для вимірювання віддалі, оснований на вимірюванні часу проходження світлового імпульсу від приладу до об'єкта.
• геоенергетика — галузь енергетики, пов'язана з використанням глибинного тепла земної кори.
• геоїд — фігура, яку утворила б поверхня Світового океану і сполучених з ним морів за певного середнього рівня води, вільної…
• геокарпія — спосіб поширення плодів, коли зав'язь після запліднення заглиблюється в грунт, де й розвивається плід.
• геокріологія — наука про мерзлі гірські породи; вивчає їхнє походження, історію розвитку, умови існування, будову, процеси і явища…
• геолог — Фахівець з геології.
• геологія — Наука про Землю, її речовинний склад, будову та розвиток.
• геологорозвідка — Те саме, що геологорозві́дування.
• геологорозвідник — Той, хто займається геологорозвідуванням.
• геологорозвідування — Дослідження надр Землі з метою виявлення корисних копалин.
• геомагнетизм — Властивість земної кулі, що зумовлює наявність навколо неї магнітного поля; земний магнетизм.
• геомерида — те саме, що й біосфера.
• геометр — Фахівець з геометрії.
• геометрія — Математична наука, яка вивчає просторові (і схожі за структурою з просторовими) відношення і форми реального світу.
• геомеханіка — наука про механічний стан земної кори й процеси, що відбуваються в ній внаслідок дії природних фізичних факторів…
• геоморфолог — Фахівець з геоморфології.
• геоморфологія — Наука про рельєф земної поверхні, його походження, розвиток та господарське використання
• геопотенціал — потенціал сили тяжіння.
• георгіки — Античні вірші, які вихваляють сільске життя.
• геосинкліналь — витягнуті ділянки земної кори, що характеризуються тривалими й інтенсивними підняттями та опусканнями, процесами…
• геостратегія — мета держави на міжнародній арені.
• геотектоніка — Наука, що вивчає процеси, які зумовлюють розвиток структури Землі.
• геотерміка — Наука, вчення про внутрішню температуру Землі.
• геотерміст — Фахівець з геотермії.
• геотермія — Те саме, що геотерміка.
• геотехнологія — хімічні, фізико-хімічні, біохімічні й мікробіологічні методи безшахтного (переважно за допомогою бурових свердловин)…
• геотропізм — Властивість рослин під впливом земного тяжіння набирати певного положення по відношенню до центра Землі.
• геофізик — Фахівець з геофізики.
• геофізика — Комплекс наук про фізичні властивості Землі і про фізичні процеси, які в ній відбуваються.
• геофон — Прилад для реєстрації звукових хвиль, що поширюються у верхніх шарах земної кори.
• геохімік — Фахівець з геохімії.
• геохімія — Наука про хімічний склад, закони поширення, поєднання та руху атомів хімічних елементів у земній корі.
• геохора — географічний ландшафт.
• геохронологія — Учення про хронологічну послідовність формування і вік гірських порід земної кори.
• геоцентризм — Те саме, що Геоцентри́чна систе́ма сві́ту ( див. геоцентри́чний).
• гепання — Дія за знач. ге́пати і звуки, утворювані цією дією.
• гепард — Хижак родини котячих, що має коротке жовтувате або рудувате з чорними плямами хутро; поширений у пустелях Африки та…
• гепарин — Речовина, яка перешкоджає зсіданню крові; міститься в тканинах внутрішніх органів та м’язів тварин
• гепатит — Загальна назва запальних захворювань печінки.
• гепатоптоз — надмірна рухливість печінки, що зумовлює зміщення її донизу при вертикальному положенні хворого.
• гептагон — семикутник.
• гептаедр — тіло, обмежене сімома многокутниками.
• гептаметр — віршовий розмір, семистопний вірш.
• гептан — органічна сполука, безбарвна рухлива рідина з слабким запахом.
• гептахлор — комплексний отрутохімікат контакто-кишкової, газоотруйної і системної дії. Використовують для передпосівної обробки…
• гептахорд — Семиструнна ліра.
• гептод — електронна лампа з сімома електродами (анодом, катодом і п'ятьма сітками).
• геральдика — Допоміжна історична дисципліна, що вивчає герби та їх історію.
• герань — Трав’яниста рослина родини геранієвих з яскравими поодинокими або зібраними в двоквіткові пазушні зонтики квітками.
• герб — Відмітний символічний знак держави, міста, дворянського роду або окремої особи тощо, зображений на прапорах, монетах…
• гербаризація — Дія за знач. гербаризува́ти.
• гербарій — Колекція засушених рослин.
• гербера — Декоративна рослина з яскравими великими квітами, схожими на ромашки.
• гербовник — книга, збірка гербів з тлумаченням кожного герба (його назви, символіки, історії походження, приналежності до тих чи…
• гергепа — Велика незграбна людина.
• герилья — партизанська війна в Іспанії і країнах Латинської Америки.
• геріатр — Фахівець з геріатрії.
• геріатрія — Галузь клінічної медицини, завданням якої є з’ясування можливостей нормалізації обмінних і фізіологічних процесів у…
• геркулес — Людина величезної фізичної сили і атлетичної будови тіла; силач.
• герма — Декоративний чотиригранний стовп, який завершується скульптурною головою або бюстом.
• германізація — Дія за знач. германізува́ти.
• германізм — Слово або зворот, запозичені з німецької мови.
• германій — Ламкий сріблясто-сірий метал, що використовується як напівпровідник у різних приладах.
• германіст — Фахівець з германістики.
• германістика — Сукупність наук, які вивчають мови, літературу та культуру германських народів.
• гермафродит — Організм (рослина, тварина або людина), що має ознаки обох статей.
• гермафродитизм — Наявність в одному організмі ознак обох статей; двостатевість.
• герменевтика — теорія тлумачення рукописних і друкованих текстів, насамперед давніх. Тепер ширше вживають поняття інтерпретація.
• герметизація — Дія за знач. герметизува́ти.
• герметичність — Властивість за знач. гермети́чний.
• героїзація — Дія за знач. героїзува́ти.
• героїзм — Найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадського обов’язку.
• героїка — Героїчний зміст, героїчний бік яких-небудь подій або чиєїсь діяльності.
• героїн — Болезаспокійлива отруйна наркотична речовина (похідна морфіну), яка пригнічує центральну нервову систему.
• героїня — Жін. до геро́й.
• герой — Видатна своїми здібностями і діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в труді.
• геройство — Виявлення героїзму; хоробрість, мужність.
• герольд — Глашатай, оповісник при дворах феодальних правителів, а пізніше при дворах європейських монархів.
• геронтолог — Фахівець з геронтології.
• геронтологія — Наука, що вивчає причини і закономірності процесу старіння людини з метою запобігання передчасній старості.
• геронтоморфоз — еволюція шляхом змін, що виникають на пізніх стадіях розвитку організму. Поняття «геронтоморфоз» близьке до анаболії.
• герпес — група інфекційних вірусних захворювань, які характеризуються висипом згрупованих дрібних пухирців на шкірі, слизових…
• герпетолог — Фахівець з герпетології.
• герпетологія — Наука, що вивчає плазунів і земноводних.
• герундив — дієприкметник майбутнього часу пасивного стану в латинській мові.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.