Слова на літеру Г

• грязь — Розм’якла від води земля, грунт.
• грязюка — Велика грязь (у 1 знач.).
• грякання — Дія за знач. гря́кати і звуки, утворювані цією дією.
• грястиця — Багаторічний кормовий злак.
• гуава — Тропічне дерево та його солодкі їстівні плоди.
• гуанако — Ссавець родини верблюдових, який має довгу шию, великі вуха та стрункі ноги; живе переважно в Південній Америці.
• гуанін — Одна з основ, що містяться у структурі ДНК та РНК.
• гуано — Природний продукт розкладу пташиного посліду в умовах сухого клімату, що використовується як добриво.
• гуарані — грошова одиниця Парагваю, поділяється на 100 сентимо. Від назви індіанського племені, що становить більшість населення…
• гуаш — Фарба, розтерта на воді з клеєм і домішкою білила, що дає непрозорий шар.
• губа — Кожна з двох шкірно-м’язових рухомих складок, що утворюють краї рота у людей і тварин.
• губань — Людина з великими губами ( див. губа́¹ 1).
• губернатор — У дореволюційній Росії — начальник губернії, що призначався царем.
• губернаторство — Те саме, що губе́рнія.
• губернія — У Росії з початку XVIII ст. і в СРСР до районування 1929 р. — основна адміністративно-територіальна одиниця.
• губище — Збільш. до губа́¹ 1.
• губка — Зменш.-пестл. до губа́¹
• губком — Скорочення: губернський комітет.
• губоцвіті — Назва родини дводольних зрослопелюсткових здебільшого трав’янистих рослин.
• губрій — Те саме, що губа́нь.
• губчатість — Властивість за знач. гу́бчатий.
• гувернантка — Вихователька і домашня вчителька дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземка.
• гувернер — Вихователь і домашній учитель дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземець.
• гугіт — Дія за знач. гуготі́ти і звуки, утворювані цією дією.
• гугніння — Дія за знач. гугни́ти, гугні́ти і звуки, утворювані цією дією.
• гугнявість — Абстр. ім. до гугня́вий.
• гуготіння — Дія за знач. гуготі́ти і звуки, утворювані цією дією.
• гудина — Стебла, гілки виткої, повзучої або сланкої рослини (перев. про родину гарбузових).
• гудиння — Те саме, що гу́дина.
• гудіння — Дія за знач. гуді́ти 1, 2 і звуки, утворювані цією дією.
• гудок — Механічний свисток для подавання сигналів.
• гудрон — Чорна, густа, смолиста речовина, яку одержують після перегонки нафти; використовується як мастило в шляховому…
• гудронатор — машина для рівномірного розливання під тиском нагрітих органічних в’яжучих матеріалів на основі гудрону (бітумів…
• гуж — Ремінь, яким прикріплюють голоблі до хомута.
• гузир — Нижня товста частина снопа.
• гузка — Хвостова частина тулуба птаха; зад.
• гук — Сукупність багатьох звуків різної частоти й сили.
• гукання — Дія за знач. гука́ти 1 і звуки, утворювані цією дією.
• гул — Віддалений або тривалий шум, що часто утворюється внаслідок злиття багатьох одноманітних або різнорідних звуків.
• гульба — Веселе, галасливе гуляння, що супроводиться випивкою.
• гульбище — Веселе проведення часу, що супроводиться розвагами та випивкою.
• гульвіса — Той, хто любить гуляти (у 2-4 знач.), проводити час, влаштовуючи легковажні витівки, вигадки і т. ін.
• гульден — Грошова одиниця Нідерландів.
• гультяй — Той, хто любить гуляти (у 2, 3 знач.), не хоче працювати; гульвіса, нероба, ледар.
• гультяйка — Жін. до гультя́й.
• гультяйство — Незайнятість ніякими справами; неробство, ледарство.
• гуляка — Той (та), що любить гуляти (у 2, З знач.).
• гулянка — Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу.
• гуляння — Дія за знач. гуля́ти.
• гуляш — Їжа з кусочків м’яса, тушкованих з приправою.
• гума — Еластична речовина, що не пропускає води, повітря і виготовляється шляхом вулканізації каучуку.
• гумай — Багаторічний кореневищний бур’ян родини злакових.
• гуманізм — Прогресивний рух епохи Відродження, скерований проти релігії і церкви за утвердження моральних прав людини на земне…
• гуманіст — Людина, пройнята ідеями гуманізму.
• гуманітарка — гуманітарна допомога
• гуманність — Властивість за знач. гума́нний.
• гумбрин — Добриво, яке одержують з відходів нафтоочисної промисловості.
• гуменний — Прикажчик, що організовував роботу на току поміщика.
• гуміарабік — Прозора, аморфна, швидко тужавіюча смола, яку виділяють деякі види акацій; використовується в текстильній…
• гумігут — Молочний сік деяких рослин, що використовується в техніці і медицині.
• гумілак — Природна смола темно-бурого або світло-бурого кольору, що утворюється на молодих гілках деяких тропічних рослин після…
• гуміфікація — Процес біохімічного розкладу рослинних тканин, що відбувається у вологому середовищі при недостатньому доступі кисню.
• гумка — Шматочок гуми, признач. для стирання написаного.
• гумор — Доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття недоліків; уміння подати, зобразити щось у…
• гумореска — Невеликий художній твір, пройнятий гумором.
• гуморина — Щорічний фестиваль гумору та сатири, який традиційно проходить в Одесі.
• гуморист — Автор або виконавець гумористичних творів.
• гумористика — Сукупність гумористичних художніх творів.
• гумористка — Жін. до гумори́ст.
• гумофос — Один з видів гумінових добрив у твердому вигляді.
• гумування — Дія за знач. гумува́ти.
• гумус — Складова частина грунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток внаслідок життєдіяльності грунтових…
• гунтер — верховий кінь; розводять в Англії та Ірландії для спортивного полювання й перегонів з перешкодами (стипль-чез).
• гупання — Дія за знач. гу́пати і звуки, утворювані цією дією.
• гупотіння — Дія за знач. гупоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• гупотнява — Те саме, що гупоті́ння.
• гуральня — Спиртово-горілчаний завод.
• гурд — грошова одиниця Гаїті, поділяється на 100 сентимо.
• гурія — У мусульманській міфології — надзвичайно вродлива, вічно юна діва, що живе в раю і розважає праведників.
• гуркання — Дія за знач. гу́ркати і звуки, утворювані цією дією.
• гуркіт — Звуки від ударів, падіння, розрядів і т. ін., перев. протяжні, розкотисті.
• гуркотання — Дія за знач. гуркота́ти, гуркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• гуркотнеча — Дуже сильний, тривалий гуркіт.
• гуркотня — Сильний гуркіт.
• гуркотнява — Те саме, що гуркотня́.
• гурман — Той, хто любить, цінує вишукані страви.
• гурманка — Жін. до гурма́н.
• гурманство — Пристрасть до вишуканих страв.
• гурт — Зібрання, скупчення людей на протилежність одній людині.
• гуртівник — Погонич худоби.
• гуртківець — Член гуртка (у 2 знач.).
• гуртківщина — Відстоювання обмежених інтересів гуртка (у 2 знач.); роздрібненість, відсутність єдності в діяльності якого-небудь…
• гуртовик — Торговець, який купує товари великими партіями для постачання в роздрібні магазини.
• гуртожиток — Приміщення для спільного проживання осіб, перев. тих, що працюють на одному підприємстві або вчаться в одному…
• гуртоправ — Робітник при гурті худоби.
• гуртування — Дія за знач. гуртува́ти і гуртува́тися 2.
• гуру — Духовний наставник у східних релігіях або видатний експерт.
• гурчання — Дія за знач. гурча́ти і звуки, утворювані цією дією.
• гусак — Самець гуски.
• гусар — У царській і деяких іноземних арміях — військовий з частин легкої кінноти, що носив форму на угорський зразок.
• гусарин — Те саме, що гуса́р.
• гусарка — Жінка гусара.
• гусениця — Видовжена личинка метелика з кількома парами ніг і гризучим ротовим апаратом.
• гусеня — Пташа гуски.
• гуси — Великі водоплавні свійські й дикі птахи з довгою шиєю.
• гусівник — Той, хто розводить і доглядає гусей.
• гусівництво — Галузь сільського господарства, що займається розведенням гусей для одержання м’яса і пір’я.
• гусій — Пастух гусей.
• гусінь — Те саме, що гу́сениця 1.
• гуска — Великий водоплавний свійський і дикий птах з довгою шиєю; самка гусака.
• гусла — Те саме, що гу́слі.
• гуслі — Старовинний народний багатострунний щипковий музичний інструмент.
• гуслянка — Кисляк з пареного молока.
• гусляр — Музикант, який грає на гуслях, або співець, що акомпонує собі на гуслях.
• густера — Невелика прісноводна риба родини коропових.
• густина — Те саме, що густота́.
• густість — Абстр. ім. до густи́й 1, 2.
• густота — Властивість і стан за знач. густи́й 1-3.
• гуся — Пташа гуски.
• гусятина — Гусяче м’ясо.
• гусятко — Зменш.-пестл. до гуся́.
• гусятник — Приміщення, пташник для гусей.
• гусятниця — Жінка, що розводить і доглядає гусей.
• гута — Склоплавильний завод.
• гуталін — Мазь для чищення взуття.
• гутаперча — Пластична органічна технічна речовина, яку добувають із затверділого соку деяких рослин (бруслини, евкомії)…
• гутація — виділення листками рослин зайвих крапель води через спеціальні утворення - гідатоди.
• гутірка — Розмова.
• гутник — Майстер, який виготовляв скляні вироби.
• гутництво — Виготовлення виробів із скла; заняття гутника.
• гучність — Абстр. ім. до гучни́й 1.
• гучномовець — Пристрій для відтворення й підсилення звуку радіопередач.
• гучок — Учасник облави, який виганяє звіра або птаха на мисливців; нагонич.
• гуща — Густий відстій, осад на дні посудини, що виділяється з рідини.
• гущавина — Місце, де дерева або кущі ростуть дуже густо.
• гущавінь — Те саме, що гуща́вина 1.
• гущак — Те саме, що гу́ща 2.
• гущина — Те саме, що гуща́вина 1.
• гюйс — морський прапор, який піднімають на носу військових якорі; прапор приморських фортець.
• гюрза — Велика і дуже отруйна змія з родини гадюкових.
• гяур — У магометан — назва іновірця.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.