Слова на літеру Д

• диплоїд — організм, клітини тіла якого мають два повні набори гомологічних хромосом.
• диплокок — Рід кулястих, розташованих парами бактерій.
• диплом — Документ про вищу або середню спеціальну освіту, а також про присудження якого-небудь звання, надання вченого ступеня…
• дипломант — Студент або учень середнього спеціального навчального закладу, який працює над дипломним проектом, дипломною роботою.
• дипломантка — Жін. до диплома́нт.
• дипломат — Службова особа, яка має урядові повноваження для зносин з іноземними державами.
• дипломатика — Один із розділів джерелознавства, що вивчає походження, структуру і зміст актових джерел з метою встановлення їхньої…
• дипломатичність — Властивість за знач. дипломати́чний 2.
• дипломатія — Діяльність уряду та спеціальних органів зовнішніх зносин щодо здійснення зовнішньої міжнародної політики держави.
• дипломатка — Жін. до диплома́т 2.
• дипломник — Те саме, що диплома́нт 1.
• дипломниця — Жін. до дипло́мник.
• диполь — Два однакові за величиною і протилежні за знаком заряди, розташовані на деякій відстані один від одного.
• дипсоманія — нездоланний потяг до алкоголю, періодичний алкогольний запій.
• диптих — Двостулковий складень з живописним або рельєфним зображенням на стулках.
• директива — Керівна настанова вищої інстанції підлеглій.
• директор — Керівник підприємства, установи або навчального закладу.
• директорат — Колегія директорів якого-небудь великого підприємства, відомства, очолювана головним директором
• директорія — Назва деяких урядів, наприклад у Франції в епоху буржуазної революції (1795-1799 рр.), контрреволюційного уряду на…
• директорка — Жін. до дире́ктор 1.
• директорство — Посада, діяльність директора ( див. дире́ктор¹).
• директорування — Дія за знач. директорува́ти.
• директриса — Пряма лінія, властивість якої полягає в тому, що відношення віддалі між будь-якою точкою кривої і її фокусом до…
• дирекціон — Додатковий нотний стан й оркестровій партії першої скрипки, фортепіано, акордеона, на якому виписаний основний…
• дирекція — Керівний орган, очолюваний директором на підприємстві, в установі, закладі.
• диригент — Керівник колективу виконавців у оркестрі, хорі, оперному або балетному спектаклі.
• диригування — Дія за знач. диригува́ти.
• дирижабль — Повітроплавний апарат з корпусом, наповненим газом, легшим від повітря, який має двигун з повітряним гвинтом…
• диркання — Дія за значенням диркати і звуки, утворювані цією дією.
• дирхам — Древня арабська срібна монета, яку карбували з 695 р.
• дирхем — Старовинна арабська срібна монета, карбували її з 695 р.
• дирчання — Дія за значенням дирчати і звуки, утворювані цією дією.
• дисбактеріоз — якісна зміна бактеріальної мікрофлори організму, головним чином, кишечника.
• дисбаланс — Неврівноваженість деталі, що виникає в результаті несиметричного розташування маси відносно осі її обертання.
• дисгармонійність — Абстр. ім. до дисгармоні́йний.
• дисгармонія — Порушення гармонії, відсутність співзвучності; немилозвучність.
• дисемінація — поширення мікробів або пухлинних клітин з первинного вогнища по організму людини й тварин; відбувається по кровоносних…
• дисертант — Той, хто готує дисертацію.
• дисертація — Наукова робота, яку захищають на вченій раді наукової установи для одержання вченого ступеня.
• дисидент — Віровідступник.
• дисидентство — виступ проти чинного ладу, чи загальноприйнятих норм певної країни, протистояння офіційній ідеології і політиці
• дисиміляція — Процес руйнування органічних речовин, що входять до складу живих тіл.
• дисимуляція — приховування захворювання чи окремих його ознак.
• дисипація — Розсіювання атмосфери планет внаслідок переходу молекул газів з атмосфери планети до космічного простору.
• диск — Предмет, який має вигляд плоского круга.
• дискант — Високий дитячий голос (хлопчиків).
• дискваліфікація — Позбавлення кваліфікації на підставі визнання кого-небудь нездатним або негідним займатися якоюсь спеціальністю
• дискета — Застарілий магнітний носій для зберігання та перенесення комп'ютерних даних.
• диско — Жанр танцювальної попмузики з характерним ритмічним звучанням.
• дискобол — Метальник диска.
• дисковод — Пристрій у комп'ютері для читання та запису інформації на диски.
• дискографія — складання простих та розширених каталогів грамофонних пластинок, їхніх покажчиків.
• дискомфорт — Незручність, відсутність належних умов, потрібних для нормальної життєдіяльності людини, виконання певної роботи і т.…
• дисконт — Кредитна операція купівлі банком векселів та інших боргових зобов язань до закінчення їх строку.
• дисконтер — Банкова установа, працівник банку чи приватна особа, яка робить розрахунки по векселю або іншому борговому…
• дисконтування — Дія за знач. дисконтува́ти.
• дискос — церковне блюдце у православних церквах для різних потреб.
• дискотека — Зібрання або сховище грампластинок.
• дискредитація — Підрив довір’я до кого-, чого-небудь; применшення авторитету, значення когось, чогось.
• дискредитування — Дія за знач. дискредитува́ти.
• дискретизація — перетворення неперервної величини на дискретну; здійснюють при обчислюваннях, вимірюванні, обробці інформації.
• дискретність — Абстр. ім. до дискретний.
• дискримінант — вираз, складений з коефіцієнтів алгебричного рівняння, який дорівнює 0 тоді й тільки тоді, коли серед коренів цього…
• дискримінація — Обмеження або позбавлення прав певних категорій громадян за расовою або національною належністю, політичними і…
• дискування — Дія за знач. дискува́ти.
• дискурс — розмова, словесна розправа.
• дискусія — Широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання.
• дискутант — учасник дискусії
• дислалія — розлад мови, що виявляється у порушенні вимови звуків.
• дислокація — Розташування, розміщення збройних сил на певній території.
• дислокування — Дія за знач. дислокува́ти і дислокува́тися.
• дисменорея — розлади менструацій.
• дисонанс — Негармонійне поєднання звуків, порушення співзвучності; протилежне консонанс.
• дисоціація — Розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або іони.
• диспансер — Спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, який здійснює диспансеризацію.
• диспансеризація — Метод медичного обслуговування, який полягає в поєднанні запобіжних і лікувальних заходів.
• диспепсія — Розлад травлення в кишечнику, що супроводиться посиленими процесами бродіння і гниття.
• диспергування — Подрібнення механічним способом твердих або рідких тіл на дрібні частини.
• дисперсія — Подрібнення або розсіяння чого-небудь.
• дисперсність — Якість за знач. диспе́рсний.
• диспетчер — Той, хто регулює рух транспорту або хід роботи на підприємстві з одного центрального пункту.
• диспетчеризація — Централізація контролю і управління виробничими та ін. процесами шляхом застосування технічних засобів зв’язку…
• дисплей — пристрій для виведення інформації, який забезпечує візуальне представлення даних у зручній для сприйняття людиною формі.
• диспозиція — Застаріла назва плану розташування сухопутних військ або флоту для бою або на місці стоянки.
• диспонент — Фізична чи юридична особа, що володіє вільними коштами на рахунках комісіонерів чи кореспондентів банку.
• диспрозій — хімічний елемент, символ Dy, ат.н. 66; рідкісноземельний метал, належить до лантаноїдів.
• диспропорційність — Властивість за знач. диспропорці́йний.
• диспропорція — Невідповідність між складовими частинами цілого, відсутність пропорційності; непропорційність.
• диспут — Публічний спір на наукову, літературну і т. ін. тему.
• диспутант — Учасник диспуту.
• дистанція — Відстань, проміжок між чим-небудь (у просторі, часі та ін.).
• дистилювання — Дія за знач. дистилюва́ти.
• дистилят — продукт дистиляції; те саме, що й дестилят.
• дистилятор — Апарат для дистиляції.
• дистиляція — Те саме, що дистилюва́ння.
• дистимія — пригнічений, сумний настрій.
• дистих — Проста дворядкова строфа
• дистонія — Медичний розлад, що супроводжується порушенням тонусу м'язів або судин.
• дистрес — патологічний вид синдрому стресу, який негативно впливає на організм — психічну діяльність, порушення поведінки аж до…
• дистрибуція — Сукупність контекстів, у яких може зустрічатись певна мовна одиниця і які протиставляються всім контекстам, де вона…
• дистрибʼютор — різновид агента, що здійснює збут товарів (переважно чужоземного виробництва) у межах свого регіону.
• дистрикт — у деякях державах (, у США, Великобританії) назва нижчої адміністративної одиниці судового або виборчого округу.
• дистрофік — Хворий на дистрофію.
• дистрофія — Розлад, порушення живлення тканин і органів.
• дисфорія — Хворобливо-пригнічений настрій, що супроводжується дратівливістю та агресією.
• дисфункція — порушення, розлад функцій органа або організму.
• дисципліна — Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов’язковим для всіх членів даного колективу.
• дисциплінованість — Властивість і якість за знач. дисципліно́ваний; звичка, уміння дотримуватися дисципліни.
• дитбудинок — Скорочення: дитячий будинок.
• дитина — Маленька дівчинка або маленький хлопчик.
• дитинець — Центральна укріплена частина староруського міста, огороджена стінами; кремль, за́мок.
• дитинність — Абстр.ім. до дити́нний.
• дитинство — Дитячий вік, дитячі роки.
• дитиня — Те саме, що дитя́.
• дитмайданчик — Скорочення: дитячий майданчик.
• дитмістечко — Скорочення: дитяче містечко.
• дитсадок — Скорочення: дитячий садок.
• дитсанаторій — Скорочення: дитячий санаторій.
• дитячість — Властивість за знач. дитя́чий 2.
• дифамація — оголошення (як правило, в пресі) дійсних або вигаданих відомостей, що ганьблять честь і гідність громадянина або…
• диферент — Кут поздовжнього нахилу судна, який викликає різницю осадки носа й корми.
• диферентометр — прилад для визначення диференту корабля.
• диференціал — Довільний приріст незалежної змінної величини.
• диференціація — Поділ, розчленування чого-небудь на окремі різнорідні елементи.
• диференційованість — Стан і якість за знач. диференційо́ваний 2.
• диференціювання — Дія за знач. диференціюва́ти і стан за знач. диференціюва́тися; диференціація.
• дифірамб — У стародавній Греції — урочиста хорова пісня на честь бога Діоніса
• дифосген — Органічна масляниста безбарвна отруйна речовина з різким задушливим запахом, подібним до запаху прілого сіна.
• дифракція — Огинання хвилями (звуковими, світловими і т. ін.) зустрічних перешкод.
• дифтерит — Те саме, що дифтері́я.
• дифтерія — Гостра інфекційна, перев. дитяча хвороба, яка виявляється в ураженні верхніх дихальних шляхів і отруює весь організм.
• дифтонг — Сполучення двох голосних звуків, що вимовляються як один склад.
• дифтонгізація — Явище переходу простого голосного звука в дифтонг.
• дифузія — Процес взаємного проникнення речовин при безпосередньому стиканні або крізь порувату перегородку.
• дифузор — Те саме, що Дифузі́йний апара́т ( див. дифузі́йний).
• дихальце — Один с мікроскопічних отворів, якими входить повітря в органи дихання комах.
• дихання — Процес поглинання кисню і виділення вуглекислоти живими організмами; газообмін.
• дихогамія — неодночасне достигання тичинок і маточок в одній квітці.
• дихотомія — Послідовне ділення цілого на дві частини, потім кожної частини знову на дві і т. д.
• дихроїзм — Властивість деяких тіл виявляти різне забарвлення залежно від напряму розглядання їх у білому світлі.
• дичавина — Те саме, що дичина́ 2: глушина.
• дичина — Дикі птахи і звірі, на яких полюють і м’ясо яких використовують як їжу.
• дичка — Дике, некультивоване плодове дерево.
• дишель — Товста жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней, що використовується для запрягання коней і допомагає…
• диявол — Те саме, що біс¹; чорт, сатана.
• дияволеня — Маленький диявол.
• дияволка — Жін. до дия́вол.
• диякон — Помічник священика у відправі церковної служби; нижчий духовний чин.
• диякониха — Жінка диякона.
• діабаз — Вулканічна гірська порода зеленувато-чорного кольору, яка використовується як будівельний та ін. матеріал.
• діабет — Назва деяких хвороб, які супроводяться виділенням дуже великої кількості сечі.
• діабетик — Людина, хвора на діабет.
• діагенез — перетворення пухких відкладів на дні водних басейнів в осадочні гірські породи.
• діагноз — Короткий лікарський висновок про характер і суть захворювання на підставі всебічного дослідження хворого; визначення…
• діагност — Лікар, який особливо успішно ставить діагнози.
• діагностування — Дія за знач. діагностува́ти.
• діагональ — Пряма лінія між двома несуміжними вершинами многокутника або між двома вершинами многогранника, які не знаходяться на…
• діаграма — Графічне зображення, що наочно у вигляді певних геометричних фігур показує співвідношення між різними величинами, які…
• діадема — Вінець або пов’язка з дорогоцінними самоцвітами у верховних урядовців, жерців, що визначала їх сан.
• діазотипія — спосіб технічного фотокопіювання з позитива для розмножування технічної документації.
• діалект — Місцевий різновид мови; говірка (у1 знач.).
• діалектизм — Слово або інший елемент у літературній мові, взятий з діалекту.
• діалектика — Всебічне вчення про рух і розвиток, революційний метод пізнання і перетворення світу.
• діалектографія — Розділ мовознавства, що вивчає явища певної мови та територію їх поширення.
• діалектолог — Фахівець з діалектології.
• діалектологія — Галузь мовознавства, яка вивчає місцеві діалекти.
• діаліз — Видалення з колоїдного розчину низькомолекулярних речовин (електролітів, органічних речовин).
• діалізатор — прилад, за допомогою якого проводять діаліз.
• діалог — Розмова між двома або кількома особами.
• діалогізація — Виклад літературного твору у формі діалога.
• діалогічність — Абстр. ім. до діалогі́чний.
• діамагнетизм — Властивість деяких речовин відштовхуватися (а не притягуватися) полюсами магнітів.
• діамант — Дорогоцінний камінь — алмаз, штучно огранений і відшліфований; брильянт.
• діамат — Скорочення: діалектичний матеріалізм.
• діаметр — Відрізок прямої, яка сполучає дві точки кола і проходить через його центр.
• діамофос — Складне мінеральне добриво, яке одержують нейтралізацією фосфорної кислоти аміаком (діамоній-фосфат).
• діапазон — Сукупність звуків різної висоти, які може брати голос або музичний інструмент.
• діапауза — Тимчасове припинення розвитку комахи, різке уповільнення обміну речовин, викликані несприятливими умовами.
• діапозитив — Фотографічний знімок на спеціальній прозорій плівці або склі, призначений для показу зображень на екрані за допомогою…
• діапроектор — ліхтар для проектування діапозитивів на екран.
• діарея — розлад діяльності кишечника у людини й тварин. Може спричинюватися інфекційними захворюваннями (дизентерія, холера…
• діаскоп — оптико-механічний пристрій, призначений проеціювати на екран збільшені зображення прозорих оригіналів (діапозитивів…
• діаспора — Розсіяння по різних країнах народу, вигнаного завойовниками за межі його батьківщини.
• діастаз — Фермент, який розщеплює крохмаль і глікоген з утворенням декстринів і мальтози.
• діастола — Одна із ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу — розслаблення мускулатури серця, яке настає після її скорочення…
• діатез — Схильність організму до деяких захворювань.
• діатермія — Глибоке прогрівання тканин і органів тіла електричними струмами високої частоти з метою лікування.
• діатомея — Мікроскопічні одноклітинні або колоніальні водорості жовтуватого кольору, оболонки яких складаються з двох половинок…
• діатоміт — Рихла, землиста або слабо зцементована осадочна кремениста порода.
• діатоніка — Система музичних звуків, яка утворюється послідовністю основних семи ступенів ладу.
• діатриба — нещадна, сувора, різка критика.
• діафан — матовий (без глазурі) фарфор.
• діафанометр — прилад для визначення ступеня прозорості речовин.
• діафаноскоп — Прилад для просвічування органа зсередини (діафаноскопії).
• діафаноскопія — просвічування придаткових пазух носа, а також очних яблук для визначення їхнього стану.
• діафільм — Скорочення: діапозитивний фільм.
• діафрагма — Грудочеревна перепона, що відмежовує грудну порожнину від черевної.
• діафрагмування — Дія за знач. діафрагмува́ти.
• діахронія — Історична послідовність розвитку мовних явищ; протилежне синхронія.
• діброва — Листяний ліс на родючих грунтах, у якому переважає дуб.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.