Слова на літеру Д

• децибел — Логарифмічна одиниця відношень енергій, потужностей у радіотехніці, електротехніці, акустиці.
• децилітр — Одиниця місткості, яка дорівнює одній десятій долі літра.
• децима — Інтервал між першим і десятим ступенем діатонічної гами.
• децимація — страта одного з десяти чоловік за жеребкуванням; страта кожного десятого, якщо не знайдено винного.
• дециметр — Одиниця довжини, яка дорівнює одній десятій долі метра.
• дешевизна — Низький рівень цін
• дешевина — Те саме, що дешеви́зна.
• дешифратор — логічний пристрій, який перетворює код числа, що надійшов до його входів, на сигнал в одному з його виходів.
• дешифрування — Дія за знач. дешифрува́ти.
• дещиця — Незначна кількість чого-небудь; трохи.
• джаз — Вид розважальної, перев. танцювальної музики.
• джазист — Музикант, який грає в джазовому оркестрі.
• джайнізм — релігійно-філософське вчення, що виникло в 6 ст. до н. е. в Індії. В основу Д. покладено культ Джіни - боголюдини, що…
• джакузі — Ванна з вбудованими форсунками для гідромасажу тіла.
• джеб — у боксі - легкий, прямий удар з далекої дистанції.
• джейран — Парнокопитна степова тварина роду газелей з тонкими ногами і ліровидними рогами у самців.
• джем — Густе варення з фруктів або ягід, що має вигляд желеподібної маси.
• джемпер — В’язана кофта без коміра і без застібок, яку одягають через голову.
• дженджик — Той, хто любить пишно одягатись, пишно одягнений; пустий, легковажний чоловік.
• джентльмен — Людина, що додержується прийнятих у буржуазно-аристократичному суспільстві правил поведінки.
• джерготання — Дія за знач. джергота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• джерело — Потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі.
• джерелознавець — Фахівець з джерелознавства.
• джерелознавство — Одна з допоміжних історичних дисциплін, що розробляє методику вивчення і використання писемних історичних джерел.
• джерелянка — Жабка з яскраво-оранжевим або жовтим черевцем.
• джеркіт — Те саме, що джеркота́ння.
• джеркотання — Дія за знач. джеркота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• джеркотіння — Дія за знач. джеркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• джеркотун — Той, що часто, без угаву джеркотить (про птахів, комах або людей).
• джеркотуха — Та, що часто, без угаву джеркотить (про птахів, комах або людей).
• джерсі — Вовняна або шовкова в’язана тканина, а також одяг з такої тканини.
• джеспіліт — тонкосмугастий залізистий кварцит, що складається з магнетито-гематитових і кварцових прошарків; залізна руда.
• джига — Середньовічний смичковий музичний інструмент.
• джигіт — Умілий і вправний їздець на коні.
• джигітування — Дія за знач. джигітува́ти.
• джин — Горілка, перегнана з ялівцевими ягодами.
• джингоїзм — Войовничий шовінізм англійських імперіалістів.
• джинси — Штани з цупкої бавовняної тканини, перев. прошиті кольоровими нитками.
• джип — легковий автомобіль підвищеної прохідності.
• джихад — одна з настанов ісламу, за якою всі боєздатні мусульмани повинні вести «священну війну» проти «невірних».
• джміль — Корисна як запильник комаха роду бджолиних з товстим мохнатим тільцем.
• джойстик — Пристрій для керування у відеоіграх у вигляді рухомої ручки.
• джок — Молдаванський танець і музика до нього.
• джокер — Карта в колоді, що може замінити будь-яку іншу, або комікс-лиходій.
• джонатан — Зимовий сорт яблуні.
• джонка — Легке китайське плоскодонне парусне судно.
• джоуль — Одиниця виміру енергії.
• джугара — Кормовий і хлібний злак; сорго.
• джунглі — Густі, важкопрохідні, заболочені тропічні і субтропічні вічнозелені ліси.
• джура — На Україні в XVI-XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини.
• джут — Трав’яниста південна рослина родини липових, із стеблових волокон якої виробляють шпагат, канати, грубу тканину.
• дзбан — Глекоподібний глиняний, дерев’яний або металевий посуд для води, молока, квасу і т. ін.
• дзбаник — Зменш. до дзбан, жбан.
• дзбанок — Те саме, що дзбан.
• дзвеніння — Дія за знач. дзвені́ти і звуки, утворювані цією дією.
• дзвін — Ударний сигнальний підвісний інструмент, звичайно із сталі або бронзи, у вигляді порожнистої, зрізаної знизу груші, в…
• дзвінець — Напівпаразитична трав’яниста рослина, що приживається на коренях лучних трав.
• дзвіниця — Вежа для дзвонів на церкві, при церкві або окрема будівля з дзвонами.
• дзвінка — українське жіноче ім’я
• дзвінкість — Властивість за знач. дзвінки́й.
• дзвонар — Служитель, який дзвонить у церковні дзвони.
• дзвоник — Те саме, що дзвіно́к.
• дзвоніння — Дія за знач. дзвони́ти і звуки, утворювані цією дією.
• дзвякання — Дія за знач. дзвя́кати і звуки, утворювані цією дією.
• дзвякіт — Те саме, що дзвя́кання.
• дзеленчання — Дія за знач. дзеленча́ти і звуки, утворювані цією дією.
• дзеленькання — Дія за знач. дзеле́нькати і звуки, утворювані цією дією.
• дзеленькіт — Те саме, що дзеле́нькання.
• дзен — Напрям буддизму, що акцентує увагу на медитації та інтуїції.
• дзенькання — Дія за знач. дзе́нькати і звуки, утворювані цією дією.
• дзенькіт — Те саме, що дзе́нькання.
• дзенькотіння — Дія за знач. дзенькоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• дзеркало — Відшліфована поверхня, що відображає предмети, які перед нею знаходяться, а також спеціально виготовлений предмет з…
• дзеркальник — Майстер, який виготовляє дзеркала.
• дзета — Шоста літера грецького алфавіту.
• дзиґа — Дитяча іграшка, яка швидко обертається навколо своєї осі.
• дзиґар — годинник, переважно з музикою, боєм
• дзижчання — Дія за знач. дзижча́ти і звуки, утворювані цією дією.
• дзинчання — Дія за знач. дзинча́ти і звуки, утворювані цією дією.
• дзот — Скорочення: дерево-земляна оборонна точка.
• дзуміння — Дія за знач. дзумі́ти і звуки, утворювані цією дією.
• дзьоб — Подовжена загострена і покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин.
• дзюдо — Японське бойове мистецтво та вид спортивної боротьби без зброї.
• дзюдоїст — Спортсмен, який займається дзю-до.
• дзюркіт — Те саме, що дзюркота́ння.
• дзюркотання — Дія за знач. дзюркота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• дзюркотіння — Дія за знач. дзюркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• дзюрчання — Дія за знач. дзюрча́ти і звуки, утворювані цією дією.
• дзявкання — Дія за знач. дзя́вкати і звуки, утворювані цією дією.
• дзявкотіння — Дія за знач. дзявкоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• диба — Середньовічне знаряддя катувань.
• дибазол — протиспазматичний і судинорозширювальний лікарський препарат; знижує кров'яний тиск, стимулює функції спинного мозку.
• дивак — Той, хто своєю поведінкою і вчинками викликає здивування.
• диван — Рід великих м’яких меблів для сидіння і лежання.
• дивацтво — Властивість за знач. дива́цький.
• дивачка — Жін. до дива́к.
• дивергенція — Розходження ознак і властивостей у рослинних і тваринних організмів, зумовлене пристосуванням їх до різних умов…
• диверсант — Той, хто робить диверсію або підготовлений для здійснення диверсій.
• диверсантка — Жін. до диверса́нт.
• диверсифікація — Інвестування коштів у різні види цінних паперів з метою мінімізації ризику.
• диверсія — Акт зруйнування або пошкодження об’єктів військового, державного значення агентами ворожих країн або народними…
• дивертикул — природжене або набуте мішкоподібне випинання стінки порожнистого або трубчастого органа в людини (стравоходу…
• дивертисмент — Концертна програма в естрадних театрах, а також вставні танцювальні номери в балеті та опері, не зв’язані з сюжетом.
• дивина — Те саме, що ди́во.
• дивіденд — У капіталістичному суспільстві — частина прибутку акціонерних товариств, яка розподіляється на акції.
• дивізіон — Тактичний і організаційно-адміністративний підрозділ у сухопутних військах.
• дивізія — Тактичне з’єднання в сухопутних військах і військово-повітряних силах.
• дивізор — дільник напруги змінного струму; автотрансформатор, в якому напруга між кінцями його обмотки ділиться на кілька…
• дивініл — те саме, що й бутадієн.
• диво — Те, що викликає подив, здивування; чудо.
• дивовижа — Незвичайне видовище; диво.
• дивовисько — Те саме, що ди́во.
• дивовище — Те саме, що ди́во.
• дивоцвіт — Декоративна рослина з яскравими і красивими квітами.
• дивування — Стан людини, викликаний тим, що вражає, дивує своєю незвичайністю, незрозумілістю або несподіваністю.
• дигіталіс — Те саме, що наперстя́нка.
• дигітонін — поверхневоактивна органічна речовина, що належить до сапонінів.
• диграма — сукупність двох знаків, які вживаються для передачі на письмі одного звуку.
• дигресія — відхилення, відступ.
• дидактизм — Властивість за знач. дидакти́чний 2.
• дидактика — Частина педагогіки, теорія освіти й навчання, що обгрунтовує і розкриває зміст освіти, методи і організаційні форми…
• дидактичність — Те саме, що дидакти́зм.
• дидаскал — Учитель в Стародавній Греції і Візантії
• дидодекаедр — проста форма кубічної системи в кристалографії, зокрема форма кристалів піриту.
• дидрахма — грецька монета вартістю в 2 драхми.
• дизажіо — відхилення біржового (ринкового) курсу грошових знаків та фондових цінностей у бік зниження від їхньої номінальної…
• дизайн — Художньо-конструкторська діяльність, спрямована на створення нових видів і типів виробів, які б відповідали вимогам…
• дизайнер — Фахівець з дизайну.
• дизартрія — розлад членороздільної мови. Спостерігається при деяких ураженнях нервової системи та при порушеннях з боку ротової…
• дизасоціація — розпад асоціації на її складові елементи, процес, протилежний асоціації.
• дизеліст — Фахівець дизельної справи.
• дизель — Двигун внутрішнього згоряння важкого палива, яке займається від стискування.
• дизентерія — Гостра інфекційна хвороба людини, при якій уражаються перев. товсті кишки.
• дизурія — порушення сечовипускання.
• дизʼюнкція — Відмінність, протиставлення, різниця.
• дикість — Стан за знач. ди́кий 2.
• дикобраз — Великий гризун з жорсткою темно-бурою щетиною і твердими строкатими голками (на спині).
• диксиленд — джазова музика, в якій звичайний акомпанемент підкреслюється акцентованим ритмом; джазовий оркестр.
• дикт — Тонкі пластинки дерева, які застосовують для обклеювання столярних виробів, щоб надати їм гарного вигляду.
• диктант — Письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамотності, що полягає в записуванні тексту, який диктується.
• диктат — Політика нав’язування, диктування своїх умов, вимог з боку уряду сильної імперіалістичної країни урядові слабішої країни
• диктатор — Особа, що має в державі необмежену владу.
• диктаторство — Перебування диктатором
• диктатура — Необмежена влада пануючого в державі класу, яка спирається на силу.
• диктіокаульоз — Легенево-глистова хвороба овець і телят.
• диктор — Працівник радіо або телебачення, який читає текст перед мікрофоном.
• диктофон — Апарат для записування людського мовлення з метою збереження і відтворення в разі потреби.
• диктування — Дія за знач. диктува́ти.
• дикун — Людина з племені, яке перебуває на рівні первісної культури.
• дикунка — Жін. до дику́н 1, 2.
• дикунство — Те саме, що ди́кість 1.
• дикція — Манера вимовляти слова; вимова.
• дилатограф — прилад для автоматичного записування зміни об'єму якогось тіла.
• дилатометр — прилад для визначення зміни об'єму (рідин) або лінійних розмірів (твердих тіл) від нагрівання.
• дилатометрія — сукупність методів вимірювання теплового розширення тіл.
• дилема — Логічне судження з двома виставленими протилежними положеннями, що суперечать одне одному і виключають можливість…
• дилер — фізична чи юридична особа, що здійснює перепродаж товарів, цінних паперів і валют.
• дилетант — Той, хто займається наукою або мистецтвом, не маючи спеціальної підготовки, систематичних знань; аматор.
• дилетантизм — Те саме, що дилета́нтство.
• дилетантка — Жін. до дилета́нт.
• дилетантство — Заняття мистецтвом, наукою без належних знань і підготовки; аматорство.
• диліжанс — Багатомісна карета для кінного перевезення пасажирів і пошти.
• дилогія — Два твори одного автора, пов’язані єдністю задуму.
• дим — Суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газоподібних продуктів, які виділяються в повітря при…
• димар — Труба для відведення диму з печі житлового приміщення, казанної, заводу і т. ін.
• димедрол — Протиалергічний лікарський препарат, який застосовується при лікуванні кропивниці, деяких дерматитів та як снотворний…
• димище — Збільш. до дим 1.
• димісія — відставка, відрядження на пенсію.
• димка — Те саме, що серпа́нок.
• димовище — Збільш. до дим 1.
• димовідвід — Пристрій, який служить для відведення диму.
• димовловлювач — Прилад для уловлювання диму на промислових підприємствах.
• димопровід — Труба для проходу диму; димохід.
• диморфізм — Наявність у одного виду тварин більш або менш різко відмінних форм.
• димохід — Димар, а також канал з вогнетривкого матеріалу для виходу диму з печі в димар.
• дина — Одиниця виміру сили в механіці.
• динамізм — Властивість за знач. динамі́чний 2.
• динамік — Електродинамічний гучномовець — апарат для гучного відтворення звуків радіопередач.
• динаміка — Розділ механіки, в якому рух тіл розглядається у зв’язку з прикладеними до них силами.
• динаміт — Вибухова речовина сильної руйнівної і дробильної дії — суміш нітрогліцерину з розчиненою в ньому нітроцелюлозою.
• динамітник — Той, хто працює з динамітом.
• динамічність — Властивість за знач. динамі́чний 2.
• динамо — Те саме, що дина́мо-маши́на.
• динамограф — прилад для автоматичного записування вимірів величини сил.
• динамометаморфізм — перетворення гірських порід у надрах земної кори під впливом високого тиску, що виникає під час складкоутворюючих…
• динамометр — Прилад для вимірювання величини сили; силомір.
• динамометрія — Вимірювання сили за допомогою різних приладів.
• динар — Старовинна золота монета в країнах арабського Сходу.
• динас — Кремнеземна вогнетривка цегла, з якої споруджують плавильні промислові печі.
• династія — Монархи того самого роду, які змінюють один одного на троні в даній державі за правом успадкування або спорідненості.
• динатрон — електронна лампа, що підсилює сигнали завдяки динатронному ефекту - висиланню з анода вторинних електронів.
• динго — дикий австралійський собака.
• динітробензол — органічна сполука; тверда кристалічна речовина; застосовують для виготовлення вибухівки тощо.
• динітротолуол — органічна сполука, використовувана під час виготовлення вибухових речовин.
• динод — електрод, застосовують у фотоелектронних помножувачах та інших електровакуумних приладах для збільшення електронного…
• динозавр — Велетенський рослиноїдний плазун мезозойської ери.
• динотерій — рід вимерлих слоноподібних ссавців, що існували в середині кайнозою.
• диня — Баштанна рослина з великими запашними плодами.
• дипкурʼєр — Скорочення: дипломатичний кур’єр.
• диплодок — рід велетенських викопних динозаврів з групи зауроподів. Існували за мезозою (юрський період).

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.