Слова на літеру Д

• дурниця — Щось несуттєве, маловажне, незначне; дрібниця.
• дурносміх — Той, хто сміється без причини або з найменшого приводу.
• дурняк — На дурня́к (на дурняка́) — за чий-небудь рахунок.
• дурощі — Нерозумні, безглузді вчинки.
• дурра — Тропічна однорічна хлібна і кормова рослина, вид сорго.
• дуст — Хімічний препарат у вигляді порошку, що використовується для знищення шкідливих комах.
• дуся — Уживається перев. при пестливому звертанні до кого-небудь.
• дутар — Народний щипковий музичний інструмент з двома струнами (поширений у республіках Середньої Азії).
• дутель — Ду́теля з’ї́сти (із’ї́сти) — умерти.
• дутик — Предмет з порожниною усередині, наповненою повітрям; надутий предмет.
• дуття — Дія за знач. ду́ти 1-3.
• дуумвірат — У стародавньому Римі — правління двох осіб.
• дух — Психічні здібності, свідомість, мислення.
• духан — корчма, невеликий ресторан на Кавказі і на Близькому Сході.
• духівник — Священик, у якого хто-небудь постійно сповідається.
• духівництво — Те саме, що духове́нство.
• духівниця — Заповіт про спадщину.
• духмяність — Абстр. ім. до духмя́ний.
• духоборство — Релігійний рух духоборів.
• духовенство — Служителі релігійного культу.
• духовка — Залізний ящик, перев. вставлений у плиту, в якому готують їжу нагрітим повітрям.
• духовність — Абстр. ім. до духо́вний 1.
• духопел — Те саме, що духопе́лик.
• духопелик — Удар кулаком; тумак.
• духота — Висока температура повітря, насиченого випаром.
• душ — Пристосування для обливання тіла водяними струминками.
• душа — Внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями.
• душевність — Абстр. ім. до душе́вний 2.
• душенина — М’ясо, приготовлене обжарюванням та тривалим тушкуванням.
• душитель — Той, хто пригноблює, пригнічує, придушує кого-, що-небудь.
• душителька — Жін. до души́тель.
• душиця — Те саме, що душа́ 1, 2.
• душман — Гнобитель.
• душник — Отвір для виходу повітря, диму, пари і т. ін.
• душогуб — Злочинець, який вдається до вбивства, розбою, лиходійства.
• душогубець — Те саме, що душогу́б.
• душогубка — Жін. до душогу́б.
• душогубство — Злочинне вбивство, розбій, лиходійство.
• душок — Те саме, що дух 8.
• душпастир — парафіяльний священник
• дхарма — одне з центральних понять давньоіндійської філософії, що означає закон, правило, принципи, мораль, слово; у релігійних…
• дьоготь — Темна густа в’язка смолиста з неприємним запахом рідина, що утворюється при сухій перегонці дерева, торфу, бурого та…
• дьогтяр — Той, хто гнав дьоготь.
• дьогтярня — Підприємство, на якому гнали дьоготь.
• дьор — Да́ти дьо́ру — втекти, зникнути і т. ін.
• дюбек — Вищий сорт тютюну.
• дюбель — чотиригранний стрижень, що його гострим кінцем забивають у кам'яну стінку; в тупому кінці Д. є отвір з різьбою, куди…
• дюгонь — рослиноїдний морський ссавець ряду сиреноподібних. Поширений переважно в Індійському океані.
• дюдя — Холод; холодно.
• дюжина — Дванадцять однакових чи однорідних предметів .
• дюза — пристрій для розпилювання рідини.
• дюйм — У Росії до запровадження метричної системи — міра довжини, що дорівнює 2,54 см (&́189; фута).
• дюк — Герцог.
• дюкер — Напірний водовід або газовід, що прокладається під руслом річки, по схилах та дну яру, під залізницею чи дорогою.
• дюна — піщаний горб та пасма, які наносяться і пересуваються вітром
• дюраль — те саме, що й дуралюмін
• дюралюмін — Те саме, що дюралюмі́ній.
• дюралюміній — Міцний сплав алюмінію з міддю, марганцем, кремнієм та іншими хімічними елементами.
• дюшес — Назва групи десертних сортів груш з великими соковитими плодами.
• дягель — Трав’яниста медоносна рослина родини зонтичних з дрібними зеленувато-білими квітками, зібраними в зонтики…
• дядина — Жінка дядька (у 1 знач.).
• дядько — Брат батька або матері; чоловік тітки.
• дядя — Те саме, що дя́дько 1, 2.
• дяк — Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломщик.
• дяка — Почуття вдячності за зроблене добро, виявлену увагу; вираження такого почуття; подяка.
• дякування — Дія за знач. дя́кувати.
• дятел — Лісовий з довгим, гострим та міцним дзьобом птах, який добуває їжу з щілин кори дерева.
• дятленя — Пташа дятла.
• дячиха — Жінка дяка (у 1 знач.).
• дячок — Те саме, що дяк 1.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.