Дитина — що це таке і значення слова

Дитина — іменник жіночого роду, маленька дівчинка або маленький хлопчик.

Частина мови
іменник
Рід
жіночий
Джерело
Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)
Оновлено

Більше слів — на літеру Д і в тлумачному словнику.

Про слово «дитина»

Дитина (наголос на другому складі: дити́на) — маленька дівчинка або маленький хлопчик; людина в ранньому віці, від народження до підліткового. Слово жіночого роду, але стосується дітей обох статей: «дитина гралася», «дитина заснула» — навіть якщо йдеться про хлопчика. У вужчому значенні дитиною називають сина чи доньку щодо батьків: «моя дитина», «дитина вже доросла».

Множина утворюється від іншого кореня: діти, дітей, дітям, дітьми. Це рідкісний випадок суплетивізму, коли однина й множина беруть форми з різних основ. Тож про кількох кажуть «двоє дітей», «усі діти», а не «дитини». Інші форми однини: дитини, дитині, дитину, дитиною, на дитині; кличний — дитино. Від слова утворено прикметник «дитячий»: дитячий садок, дитяче питання.

Слово пов’язане з дитинством і малюком — так ласкаво називають найменших. Конкретніше про стать скажуть дівчинка чи хлопчик. У переносному значенні дитиною іноді називають наївну, нерозважливу дорослу людину («ти як мала дитина») або когось, хто сформувався в особливих обставинах: «дитина війни».

Сусіди за абеткою

Близькі за змістом

Слова, близькі за значенням, — за тими ж векторами, що й у грі Контекст. Найближчі свідомо пропускаємо, щоб словник не підказував відповіді ігор.

Зіграй

Питання

Що означає слово «дитина»?

Дитина — іменник жіночого роду, маленька дівчинка або маленький хлопчик.

Якого роду слово «дитина»?

Слово «дитина» — іменник жіночого роду.

Як правильно писати слово «дитина»?

Правильно — «дитина»: саме так це слово записано в тлумачному словнику Буквіка.