Слова на літеру А

• ангіоневроз — функціональний розлад іннервації кровоносних судин.
• ангіоспазм — раптове звуження дрібних артерій та капілярів, внаслідок чого порушується кровопостачання тканини чи органа.
• ангіостомія — вставлення в кровоносні судини спеціальних канюль.
• англезит — мінерал класу сульфатів, сірчанокислий свинець. Колір білий з різними відтінками, синій а алмазним блиском. Руда…
• англи — Стародавні германські племена, що брали участь у завоюванні Британії.
• англіканство — Різновид протестантської релігії.
• англіцизм — Слово або зворот, запозичені з англійської мови.
• англоман — Той, хто захоплюється всім англійським.
• англоманія — Пристрасть до всього англійського.
• англофіл — Прихильник англійської нації, її культури; протилежне англофоб.
• англофільство — Схиляння перед англійською нацією, її культурою; протилежне англофобство.
• англофоб — Противник, ворог англійської нації, її культури; протилежне англофіл.
• англофобство — Ненависть до англійської нації, її культури; протилежне англофільство.
• ангоб — Тонкий шар глини, який наносять на поверхню керамічного виробу перед випалюванням, щоб закрити колір або грубу…
• ангстрем — Одиниця довжини, яка дорівнює одній стомільйонній частині (10ˉ⁸) сантиметра.
• андалузит — мінерал класу силікатів, білого, сірого, рожевого або зеленого кольорів. Використовують як вогне- та кислототривкий…
• андезин — мінерал класу силікатів, білого або сіруватого кольорів з скляним блиском. Використовують для виготовлення…
• андезит — Гірська порода вулканічного походження.
• андрадит — мінерал класу силікатів, вапняково-залізистий гранат зеленуватого або чорного кольору. Дорогоцінний камінь.
• андрогенез — розвиток яйцеклітини з ядром чоловічого походження, привнесеним сперматозоїдом у процесі запліднення. Одна з форм…
• андрогінія — наявність у самки ознак самця й навпаки.
• андроїд — Популярна операційна система для смартфонів або людиноподібний робот.
• андрокефалізм — зображення міфічних істот з тілом звіра та головою людини.
• андрологія — вчення про хвороби чоловічих сечових та статевих органів; складова частина урології.
• андрофобія — хвороблива огида жінки до чоловіка, чоловіконенависництво.
• андроцей — сукупність тичинок квітки.
• аневризм — Місцеве розширення артерії внаслідок змін або пошкоджень її стінок.
• аневризма — Те саме, що аневри́зм.
• аневрин — Вітамін В1, необхідний для нормальної діяльності нервової системи.
• анекдот — Коротке жартівливе (здебільшого вигадане) оповідання про яку-небудь смішну подію.
• анекдотичність — Абстр. ім. до анекдоти́чний.
• анекдотник — Любитель анекдотів, майстер розповідати анекдоти.
• анексіонізм — політика анексії, загарбницька політика.
• анексіоніст — Той, хто здійснює або пропагує політику анексії, прибічник політики анексії; загарбник.
• анексія — Насильне приєднання, загарбання якоюсь державою іншої країни або частини її території.
• анемічність — Абстр. ім. до анемі́чний.
• анемія — Недокрів’я.
• анемограф — прилад для безперервного автоматичного записування швидкості і напряму (румба) вітру.
• анемометр — Прилад для вимірювання швидкості вітру.
• анемометрія — частина практичної метеорології, що займається вимірюванням швидкості вітру.
• анемона — Отруйна трав’яниста рослина з квітками різного кольору; вирощується як декоративна.
• анемофілія — запилення рослин за допомогою вітру.
• анемохорія — поширення плодів, насіння та інших зачатків рослин вітром.
• анероїд — Прилад для вимірювання атмосферного тиску.
• анестезин — Білий кристалічний порошок, який використовують як знеболювальний засіб місцевого діяння.
• анестезіолог — Фахівець з анестезіології.
• анестезіологія — Розділ медицини, який займається питаннями анестезії (знеболювання).
• анестезія — Втрата чутливості до зовнішніх подразнень, особливо до болю.
• анігіляція — Взаємодія елементарних частинок і античастинок, внаслідок якої вони перетворюються на інші частинки.
• анід — Синтетичне волокно, цінний матеріал для виробництва трикотажних тканин, штучного хутра, пластмас і т. ін.
• анізогамія — тип статевого процесу, при якому зливаються статеві клітини (гамети), різні за розміром, формою й поведінкою.
• анізокорія — різна величина зіниць.
• анізомерія — неоднаковість властивостей (або кількості) повторюваних частин організму, клітини, клітинної органели.
• анізометрія — неоднаковий зір обох очей.
• анізотропія — Неоднаковість деяких (механічних, оптичних, електричних) властивостей речовини або тіла в різних напрямах.
• анізофілія — неоднаковий розмір (а іноді й форма) листків на верхньому і нижньому боках горизонтальних пагонів.
• анілін — Безбарвна або жовтувата оліїста отруйна речовина — рідка органічна сполука; використовується для виготовлення…
• анімалізм — Зображення тварин у живописі, різьбярстві, скульптурі.
• анімаліст — Художник, різьбяр або скульптор, який у своїх працях зображує тварин.
• аніматизм — віра в безособову одухотвореність природи або окремих її частин і явищ. Характерна риса первісних релігій.
• аніматор — Актор, що розважає дітей, або художник, який створює анімаційні фільми.
• анімація — метод створення серії знімків, малюнків, кольорових плям, ляльок або силуетів у окремих фазах руху, за допомогою якого…
• анімізм — Донаукове, містичне уявлення первісних людей, згідно з яким кожна річ має свого духа, душу; одухотворення сил і явищ…
• аніон — Негативно заряджений іон, що осідає під час електролізу на аноді.
• аніс — Однорічна трав’яниста ефіроносна рослина; ганус.
• анкер — Деталь годинникового механізму, що регулює хід годинника.
• анкерит — мінерал класу карбонатів, білого, сірого кольорів з скляним блиском.
• анкерок — барильце для зберігання на судні питної води. На парусному судні А. використовували і як баласт.
• анкета — Бланк установленої форми для запису в ньому певних біографічних та інших відомостей.
• анкілоз — цілковита нерухомість суглоба.
• анкілозавр — великий динозавр крейдяного періоду з групи зауроподів з тілом, вкритим кістяним панцирем з різко вигнутими назовні…
• анкілостома — рід круглих червів. Паразитує у кишечнику людини та м'ясоїдних тварин і спричинює захворювання анкілостомоз.
• анклав — територія або частина території держави, повністю оточена територією іншої держави
• аннали — Записи історичних подій за роками у давніх народів (єгиптян, ассірійців, персів, китайців); літопис.
• анод — Позитивно заряджений електрод; протилежне катод.
• анодування — утворення захисної окисної плівки на поверхні металевих виробів способом електролізу, щоб захистити метал від корозії.
• аноксемія — недостатність кисню в крові.
• аноксія — недостатність кисню в організмі, кисневе голодування.
• аномалія — Відхилення від норми, від загальної закономірності; неправильність, ненормальність.
• анонім — Автор листа або твору, який не назвав свого прізвища.
• анонімка — Лист без підпису; анонім (у 2 знач.).
• анонімність — Абстр. ім. до анон́імний 2.
• анонс — Попереднє оголошення про наступний спектакль, фільм, лекцію та ін.
• анормальність — Абстр. ім. до анорма́льний.
• анортит — мінерал класу силікатів, кальцієвий польовий шпат сіруватого або рожево-сірого кольору.
• аносмія — відсутність нюху.
• анотація — Коротка бібліографічна довідка, характеристика змісту книги, статті і т. ін.
• анотування — Дія за знач. анотува́ти.
• анофелес — Малярійний комар.
• анофтальм — відсутність одного або обох очей, внаслідок ушкодження чи оперативного видалення.
• ансамбль — Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив.
• антаблемент — Верхня частина будівлі, що лежить на колонах і складається з художньо оздоблених частин — карниза, фриза і архітрава.
• антагонізм — Непримиренна суперечність.
• антагоніст — Непримиренний противник.
• антагоністка — Жін. до антагоні́ст.
• антекліза — широке пологе підняття верств земної кори овальних або округлих обрисів; утворюється внаслідок тектонічних рухів…
• антена — Провід або система проводів, що служить для випромінювання радіохвиль під час радіопередачі або для їх уловлювання під…
• антеридій — чоловічий статевий орган спорових рослин, в якому утворюються сперматозоїди.
• антецедент — перший член імплікації, якому передує слово «якщо».
• антиген — високомолекулярна колоїдна речовина, яка при введенні в організм людини або тварини викликає утворення в ньому…
• антигуманізм — нехтування потребами людини, заперечення цінності людини як особистості.
• антидетонатор — хімічна сполука, що її додають до моторного палива, щоб підвищити його детонаційну стійкість. Найпоширенішим А. є…
• антидот — протиотрути, препарати для лікування отруєнь.
• антиелектрон — те саме, що й позитрон.
• антиестетичність — до естетичність
• антиімплікація — заперечення імплікаціі.
• антиінтелектуалізм — заперечення можливості пізнання істини за допомогою розуму.
• антик — Пам’ятка античного мистецтва, переважно скульптурна, що збереглась до наших днів
• антикатод — Шматок тугоплавкого металу, об який ударяються катодні промені в рентгенівській трубці.
• антиква — шрифт із закругленими контурами на відміну від готичного, який має кутасту форму.
• антиквар — Продавець старовинних картин, книжок та інших цінних предметів.
• антикварій — Те саме, що антиква́р.
• антиклерикалізм — рух, спрямований проти клерикалізму, проти привілеїв церкви і духівництва.
• антикліналь — Складка верств гірських порід, повернена опуклістю догори; протилежне синкліналь.
• антикоагулянт — речовина, що перешкоджає зсіданню крові.
• антикомунізм — ідеологія і політика, спрямована проти комуністичного руху.
• антимілітаризм — Масовий міжнародний рух проти гонки озброєнь і розв’язування імперіалістичних воєн, проти мілітаризму.
• антимілітарист — Противник мілітаризму.
• антимінс — Освячена шовкова хустина, на якій здійснюється літургія у храмі.
• антимоніт — мінерал класу сульфідів, сульфід сурми свинцево-сірого кольору. Основна руда сурми.
• антимонія — Беззмістовна, пуста балаканина.
• антимусон — Гадане перенесення повітря у верхній тропосфері над мусонним перенесенням у зворотному йому напрямі. Антинейтрино
• антинейтрино — електрично нейтральна елементарна частинка, що є античастинкою нейтрино.
• антинейтрон — електричне нейтральна елементарна частинка, що є античастинкою нейтрона.
• антиномія — Суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але кожне з яких однаковою мірою логічно довідне…
• антипатія — Почуття неприязні, огиди, відрази до кого-, чого-небудь; протилежне симпатія.
• антиперистальтика — хвилеподібне скорочення порожнистих органів (, кишечника) в зворотному до звичайного напрямі.
• антипірин — Протигарячковий і болезаспокійливий засіб.
• антипка — Вид дикорослої вишні з дрібними чорними, терпкими на смак плодами, непридатними для споживання; кучина.
• антипод — Жителі двох діаметрально протилежних пунктів земної кулі.
• антипротон — елементарна частинка, що є античастинкою протона.
• антиракета — вид зброї, снаряд для боротьби проти ракет наступальної дії.
• антисеміт — Людина, що вороже ставиться до євреїв.
• антисемітизм — Вороже ставлення до євреїв, штучно створюване й розпалюване реакціонерами в своїх класових інтересах.
• антисептичність — Властивість за знач. антисепти́чний.
• антисептування — Дія за знач. антисептува́ти.
• антистрофа — парна строфа хорової пісні в античній трагедії, що повторює за ритмом строфу, яка їй передує (непарну).
• антитеза — Протилежність; протиставлення.
• антитезис — Судження, яке заперечує тезис.
• антифашист — Той, хто веде боротьбу з фашизмом; противник фашизму.
• антифашистка — Жін. до антифаши́ст.
• антифебрин — те саме, що й ацетанілід.
• антиферомагнетизм — магнітний стан речовини, за якого елементарні магнітики її сусідніх частинок орієнтовані назустріч (антипаралельно)…
• антифон — спів, що виконують по черзі два хори або соліст і хор.
• антифриз — Спеціальна рідина для охолодження двигуна автомобіля, яка не замерзає на морозі.
• антициклон — Ділянка високого атмосферного тиску, від центру якої розходяться спадні потоки повітря; протилежне циклон.
• антиципація — У філософії - пізнання, що базується на логіці.
• античність — Давньогрецький, давньоримський світ, його культура.
• антологія — Збірка вибраних творів одного жанру (перев. віршів) різних авторів.
• антонівка — Зимостійкий сорт яблуні.
• антонімічність — Абстр. ім. до антонімі́чний.
• антонімія — Протилежність слів, морфем, фразеологічних одиниць і т. ін. за значенням.
• антракноз — Грибкова хвороба сільськогосподарських культур, що викликає появу на рослинах жовтих чи бурих плям, тріщин, виразок і…
• антракт — Перерва між двома діями вистави, між відділами концерту і т. ін.
• антрацен — Вуглеводень, що добувається а кам’яновугільної смоли у вигляді безбарвних блискучих кристалів: використовується для…
• антрацит — Один із найкращих сортів кам’яного вугілля, що характеризується великою щільністю, блискучо-чорним кольором і має…
• антраша — У балеті — легкий стрибок з швидким схрещуванням ніг у повітрі.
• антрекот — Яловичина, вирізана з міжреберної частини туші.
• антрепренер — У капіталістичних країнах і дореволюційній Росії — приватний театральний підприємець, власник театру, цирку і т. ін.
• антрепренерство — Діяльність антрепренера.
• антреприза — У капіталістичних країнах і дореволюційній Росії — ведення театрального, циркового та ін. підприємств приватною особою.
• антропоген — антропоген; сучасний період геологічної історії Землі, останній період кайнозою, розпочався 600 тис. - 1 млн. (за ін.…
• антропогенез — Розділ антропології, що висвітлює історію виділення людини з тваринного світу і дальшого її розвитку.
• антрополог — Фахівець з антропології.
• антропологізм — Філософська концепція, яка розглядає всі явища природи, суспільства й мислення залежно від властивостей і потреб людини.
• антропологія — Наука, що вивчає біологічну природу людини, її раси і т. ін.
• антропометр — прилад для вимірювання росту та пропорцій тіла людини.
• антропометрія — Один із методів антропологічного дослідження, що полягає у вимірюванні частин людського тіла.
• антропоморфізм — Уподібнення будь-чого до людини або перенесення властивих людині фізичних і психічних ознак на тварин, явища природи…
• антропонім — Власна назва людини.
• антропоніміка — Галузь ономастики, що вивчає власні назви людей.
• антропонімія — Сукупність власних назв людей.
• антропософія — релігійно-містичне вчення, що ставить на місце бога обожнену людину; різновидність теософії.
• антропосфера — Земна сфера, де живе людство.
• антропофаг — Те саме, що людої́д.
• антропофагія — Те саме, що людої́дство.
• антропофобія — хворобливий психічний стан, що характеризується страхом перед людьми.
• антропохорія — поширення насіння й плодів людиною.
• антропоцентризм — філософське вчення, за яким людина є центром і найвищою метою Всесвіту.
• антураж — Навколишні умови, обстановка; середовище.
• ануїтет — вид державної позики, з якої кредитор періодично одержує певний доход (ренту), що встановлюється з розрахунком на…
• анулювання — Дія за знач. анулюва́ти; скасування.
• анурія — припинення утворення сечі в нирках або припинення надходження її до сечового міхура.
• анфілада — Ряд прямолінійно розташованих суміжних кімнат, з’єднаних дверима або відкритими арками, що розміщені по одній осі.
• анцибол — Те саме, що анци́болот.
• анциболот — Болотний чорт.
• анциболотник — Те саме, що анци́болот.
• анчар — Дерево або чагарник родини шовковицевих, що містить у собі отруйні алкалоїди.
• анчоус — Дрібна морська риба з родини, подібної до оселедців; хамса.
• аншлаг — Стан, коли всі квитки на виставу, концерт і т. ін. продані; також оголошення про це в касі театру, цирку і т. ін.
• аншліф — препарат мінералу чи гірської породи з однією відшліфованою поверхнею, виготовлений для дослідження під мікроскопом у…
• аншлюс — політика загарбання Австрії Німеччиною; проводилась Німеччиною після 1-ї світової війни, особливо після встановлення в…
• аншпуг — Шарнірно-важільний лом для пересування вручну окремих залізничних вагонів.
• аорист — Одна з форм минулого часу дієслова в деяких мовах, що виражала єдину, нерозчленовану дію, яка відбувалася цілком у…
• аорта — Головна артерія, що через свої відгалуження постачає артеріальну кров у всі органи тіла.
• аортит — запалення аорти.
• апанаж — земельне володіння, що його надавали у Франції (до 1832 р.) та деяких інших європейських монархіях некоронованим…
• апарат — Прилад, пристрій для виконання якої-небудь роботи.
• апаратна — Спеціально обладнане приміщення для розміщення і керування технічною апаратурою.
• апаратник — Робітник, що стежить за роботою апаратів (у 1 знач.).

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.