Слова на літеру А

• аферист — Той, хто займається аферами; шахрай.
• аферистка — Жін. до афери́ст.
• афікс — Частина слова, що має певне граматичне значення і вносить зміну у зміст кореня.
• афіксація — Спосіб творення слів за допомогою афіксів.
• афіксоїд — проміжна морфема, частина складного або складноскороченого слова
• афінаж — процес відділення коштовних металів (золота, платини, срібла) від домішків з метою отримання кінцевого продукту…
• афінація — попереднє очищення цукру-піску від сторонніх домішок перед рафінуванням.
• афінянин — Мешканець або уродженець стародавнього чи сучасного міста Афіни.
• афірмація — установлення, запевнення.
• афіша — Надруковане або написане за певною формою оголошення про концерт, виставу, лекцію і т. ін., що вивішується на видному…
• афішування — виставлення напоказ, щоб виділитися, часто безпідставне.
• афонія — втрата голосу, беззвучність його (внаслідок захворювання гортані або ураження нервової системи).
• афоризм — Яка-небудь узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній формі.
• афористичність — Абстр. ім. до афористи́чний.
• африкаанс — офіційна мова (разом з англійською) у Південно-Африканській Республіці і Намібії
• африкат — Складний приголосний звук, який утворюється в результаті злиття двох приголосних, напр.: "ц", "ч", "дз", "дж".
• африката — приголосний із складною змично-щілинною артикуляцією (ч - тш, ц - тс).
• афронт — Публічна образа, зневага.
• ахання — Дія за знач. а́хати.
• ахілія — відсутність соляної кислоти та пепсину у шлунковому соці.
• ахінея — Нісенітниця, дурниця.
• ахкання — Дія за знач. а́хкати.
• ахолія — патологічний стан, при якому жовч не надходить у дванадцятипалу кишку.
• ахондрит — кам'яний метеорит, що не містить круглих утворень - хондр. За хіміко-мінералогічною будовою подібний до деяких…
• ахромат — об'єктив, у якому виправлено нечіткість і забарвлення зображення, зумовлені сферичною і хроматичною абераціями.
• ахроматизм — Властивість оптичного скла заломлювати промені світла, не розкладаючи їх на складові кольори; безколірність…
• ахроматин — речовина клітинних ядер організмів; слабо забарвлюється ядерними барвниками.
• ахроматопсія — вада зору, що полягає в нездатності розрізняти кольори.
• ахромія — природжене або набуте знебарвлювання шкіри
• ахтерлюк — люк для вантаження судна, розташований за грот щоглою; вантажний трюм, де зберігають провіант у цистернах або бочках.
• ахтерпік — крайній кормовий відсік на судні. В А. розміщено рульовий привід, баластні цистерни або баласт для усунення диференту…
• ахтерштевень — нижня кормова частина судна, що є продовженням кіля.
• ацетат — Сіль і ефір оцтової кислоти; сіль застосовують у фарбуванні тканин, у медицині, для виготовлення каталізаторів, ефір…
• ацетилен — Безбарвний отруйний газ з неприємним запахом, що складається з вуглецю і водню; горить яскравим полум’ям.
• ацетилхолін — органічна сполука, оцтово-кислий ефір холіну; безбарвні кристали, хімічний передавач нервового збудження (медіатор).
• ацетилцелюлоза — Біла аморфна маса, яку застосовують у виробництві штучного волокна, вогнетривкої кіноплівки, лаків.
• ацетон — Органічна сполука — безбарвна рідина з характерним різким запахом; використовується як розчинник у багатьох…
• ацефалія — природжена відсутність голови у плода внаслідок аномалії розвитку.
• ацидиметрія — метод визначення кількості кислоти в розчинах.
• ацидоз — підвищена кислотність крові, шлункового соку та тканин організму внаслідок зміни кислотно-лужної рівноваги.
• ацидофілін — Те саме, що ацидофільне молоко.
• ацидофілія — здатність окремих структурних елементів клітин і тканин забарвлюватися кислими барвниками.
• ацилування — заміщення атомів водню в органічних сполуках залишком карбонової кислоти.
• ашкеназі — Субетнічна група євреїв, що сформувалася в Центральній Європі.
• ашуг — У кавказьких народів — народний поет-співець.
• аятола — Високий духовний титул мусульман-шиїтів.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.