Слова на літеру В

• вівіпарія — живородіння.
• вівісектор — Фахівець, який робить вівісекції.
• вівісекція — Розтин та інші операції, які робляться на живій тварині з метою наукового дослідження.
• вівкання — Дія за знач. ві́вкати і звуки, утворювані цією дією.
• вівсина — Зернина вівса.
• вівсище — Поле, з якого скосили овес.
• вівсюг — Подібний до вівса бур’ян; дикий овес.
• вівсюнець — Багаторічна степова та лучна трава.
• вівсяник — Хліб, корж із вівсяного борошна.
• вівсяниця — Один з видів трав, злакова кормова рослина, що росте на вологому грунті.
• вівсянка — Борошно або крупа, виготовлені з вівса
• вівтар — У давніх народів — місце для жертвоприношень; жертовник.
• вівторок — Назва другого дня тижня (після неділі).
• вівцебик — Парнокопитна тварина, що має ознаки барана й бика; живе переважно в тундрі.
• вівцематка — Плідна вівця.
• вівцеферма — Вівчарська ферма.
• вівця — Невелика свійська тварина, яка дає вовну, м’ясо, молоко; самка барана.
• вівчар — Той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан.
• вівчарка — Назва породи собак, яких використовують переважно для охорони отари овець, складів і т. ін.
• вівчарня — Хлів або повітка для овець; кошара.
• вівчарство — Розведення овець як галузь тваринництва.
• вігвам — Банеподібна хата з гілок, кори або шкір в індіанців Північної Америки.
• вігільність — здатність зосередити увагу на нових враженнях, пильність.
• вігонь — Південноамериканська тварина з роду лам, що відзначається тонкою, м’якою шерстю.
• відання — Знання, обізнаність.
• відбивальник — Робітник друкарні, який виготовляє відбитки.
• відбивальниця — Жін. до відбива́льник.
• відбиваність — Абстр. ім. до відби́ваний.
• відбивання — Дія за знач. відбива́ти й відбива́тися 1-6.
• відбивач — Прилад для відбивання променів світла, тепла і т. ін.
• відбирання — Дія за знач. відбира́ти.
• відбиток — Слід, витиснений на чомусь, у чомусь.
• відбиття — Відкидання зустрічним ударом (м’яча, шаблі тощо).
• відбій — Звуковий сигнал (переважно військовий), що означає, закінчення яких-небудь дій або занять.
• відбійник — Те саме, що вибі́йник 1.
• відбір — Дія за знач. відбира́ти 4.
• відбірка — Рубанок, яким вистругують фігурні лінії.
• відбірник — Робітник, який відбирає що-небудь або сортує.
• відбірниця — Жін. до відбірни́к.
• відблиск — Сяяння відбитого світла; відсвіт на якій-небудь поверхні.
• відбраковування — Дія за знач. відбрако́вувати.
• відбракування — Дія за знач. відбракува́ти.
• відбріхування — Дія за знач. відбрі́хуватися.
• відбування — Дія за знач. відбува́ти 1 і відбува́тися 2.
• відбудова — Відновлення чого-небудь зруйнованого або занедбаного (господарства, міст, сіл, заводів).
• відбудовник — Той, хто бере участь у відбудовній роботі.
• відбудовниця — Жін. до відбудо́вник.
• відбудовування — Дія за знач. відбудо́вувати.
• відбудування — Дія за знач. відбудува́ти.
• відбуксирування — Дія за знач. відбуксирува́ти.
• відбуксування — Дія за знач. відбуксува́ти.
• відбуток — У період кріпацтва — обов’язкова неоплачувана праця на поміщика; панщина.
• відбуття — Дія за знач. відбу́ти 1.
• відвага — Відсутність страху в людини перед небезпекою.
• відважність — Абстр. ім. до відва́жний; сміливість, хоробрість.
• відвал — Дія за знач. відвали́ти 1 і відвали́тися 1.
• відвальник — Робітник, який працює на відвалюванні чого-небудь.
• відвальниця — Жін. до відва́льник.
• відвалювання — Дія за знач. відва́лювати 1.
• відвантаження — Дія за знач. відванта́жити 1, 2.
• відвантажування — Дія за знач. відванта́жувати 1, 2.
• відвар — Рідина, в якій що-небудь варилось.
• відварювання — Дія за знач. відва́рювати.
• відведення — Дія за знач. відвести́ й відво́дити.
• відвезення — Дія за знач. відвезти́.
• відвернення — Дія за знач. відверну́ти й відверну́тися 1-4.
• відвертання — Дія за знач. відверта́ти й відверта́тися 1-4.
• відвертість — Властивість за знач. відве́ртий.
• відвикання — Стан за знач. відвика́ти.
• відвичка — Утрата якої-небудь звички.
• відвід — Дія за знач. відво́дити 3, 6.
• відвідання — Дія за знач. відві́дати.
• відвідач — Те саме, що відві́дувач.
• відвідини — Прихід або приїзд до кого-небудь з метою провідати, погостювати тощо.
• відвідуваність — Кількість відвідувань.
• відвідування — Дія за знач. відві́дувати.
• відвідувач — Той, хто відвідує кого-, що-небудь.
• відвідувачка — Жін. до відві́дувач.
• відвізник — Робітник, який відвозить що-небудь від верстата, конвейєра тощо.
• відвійки — Відходи зерна після молотьби та віяння; погане, засмічене зерно.
• відвічність — Стан за знач. відві́чний.
• відводок — Штучно створений рій шляхом виділення в окремий вулик частини бджіл із молодою маткою.
• відвойовування — Дія за знач. відвойо́вувати 1, 2.
• відволікання — Дія за знач. відволіка́ти.
• відволога — Відлига.
• відволожування — Дія за знач. відволо́жувати.
• відволока — Зволікання.
• відворотність — Стан за знач. відворо́тний 1.
• відвоювання — Дія за знач. відвоюва́ти 1, 2.
• відвʼязування — Дія за знач. відв’я́зувати.
• відгадка — Відповідь на загадку, розв’язання загадки, розкриття таємниці.
• відгадник — Те саме, що відга́дувач.
• відгадниця — Жін. до відга́дник.
• відгадування — Дія за знач. відга́дувати.
• відгадувач — Той, хто вміє що-небудь відгадувати (сни, думки і т. ін.).
• відгадувачка — Жін. до відга́дувач.
• відгалуження — Дія за знач. відгалу́зити.
• відгалужування — Дія за знач. відгалу́жувати.
• відганяння — Дія за знач. відганя́ти.
• відгвинчування — Дія за знач. відгви́нчувати.
• відгин — Місце, на якому що-небудь відігнуто.
• відгинання — Дія за знач. відгина́ти.
• відгін — Спосіб відгодівлі худоби, при якому вона весь час перебуває на пасовищі.
• відгнивання — Дія за знач. відгнива́ти.
• відговорення — Дія за знач. відговори́ти 1.
• відгодівельник — Приміщення для відгодівлі тварин.
• відгодівля — Те саме, що відгодо́вування.
• відгодованість — Якість за знач. відгодо́ваний 2.
• відгодовування — Дія за знач. відгодо́вувати.
• відголос — Те саме, що ві́дгомін.
• відгомін — Відбиття звуку; луна.
• відгородження — Дія за знач. відгороди́ти.
• відгороджування — Дія за знач. відгоро́джувати.
• відгортання — Дія за знач. відгорта́ти.
• відгортачка — Знаряддя для відгортання зерна, снігу тощо.
• відгрібальник — Робітник, який відгрібає що-небудь (вугілля, зерно, солому тощо).
• відгрібальниця — Жін. до відгріба́льник.
• відгрібання — Дія за знач. відгріба́ти й відгріба́тися.
• відгук — Відбиття звуку; луна, відгомін.
• відгул — Те саме, що ві́дгомін 1.
• віддавання — Дія за знач. віддава́ти 1-10, 14, 15 і віддава́тися 1-5.
• віддаленість — Абстр. ім. до відда́лений 2-4.
• віддалення — Простір, що розділяє два пункти, предмети і т. ін.; віддаль, відстань.
• віддалина — Те саме, що доли́на.
• віддаль — Простір, який відділяє один предмет (місце і т. ін.) від іншого; відстань.
• віддаляння — Дія за знач. віддаля́ти.
• відданиця — Дівчина шлюбного віку; дівчина на порі.
• відданість — Властивість за знач. ві́дданий 2.
• віддання — Дія за знач. відда́ти 1, 2, 4-9.
• віддарунок — Взаємний подарунок.
• віддача — Дія за знач. відда́ти 1, 2, 5, 9.
• віддзвін — Відбиття дзвеніння чого-небудь; луна дзвону.
• віддзеркалення — Дія за знач. віддзерка́лити.
• віддзеркалювання — Дія за знач. віддзерка́лювати.
• віддзеркалювач — Пристрій для відбиття променів світла, тепла, електромагнітних хвиль, коливань.
• віддих — Вбирання й випускання повітря організмом за допомогою органів дихання; дихання.
• віддихання — Дія за знач. віддиха́ти 2.
• віддієслівність — Абстр. ім. до віддієслі́вний.
• відділ — Одна з частин чого-небудь цілого, на які воно поділяється або його поділяють за певними ознаками.
• відділення — Дія за знач. відділи́ти й відділи́тися.
• відділок — Те саме, що ві́дділ 2.
• віддільник — Речовина, що сприяє виділенню з чого-небудь іншої речовини.
• відділяння — Дія за знач. відділя́ти й відділя́тися.
• віддяка — Винагорода за зроблену послугу і т. ін.
• відео — Електронний запис і відтворення рухомих візуальних зображень та звуку.
• відеогра — Інтерактивна гра, що відтворюється на екрані комп'ютера або консолі.
• відеограма — матеріальний об'єкт, на якому закріплено відеозапис.
• відеозвіт — звіт, оформлений, викладений у формі відео
• відеомагнітофон — апарат для запису і відтворення зображення і звукового супроводу телевізійних передач.
• відеорекордер — прилад для записування передач телебачення на магнітну стрічку.
• відеоряд — Послідовність візуальних кадрів у кіно або телепередачі.
• відеосигнал — електричний сигнал, призначений для створення зображення.
• відеотелефон — Телефон з телевізійним обладнанням, що дає можливість співбесідникам бачити один одного.
• відеофонограма — магнітна стрічка, кінострічка зі звуко- і відеозаписом.
• відеречко — Зменш.-пестл. до віде́рце.
• відерник — Той, хто робить відра.
• відерце — Зменш.-пестл. до відро́.
• відʼєднання — Дія за знач. від’єдна́ти.
• відʼємник — Число, яке віднімають.
• відʼємність — Абстр. ім. до від’є́мний 1.
• відживлення — Дія і стан за знач. відживи́ти 1.
• відживляння — Дія за знач. відживля́ти.
• віджилок — Відгалуження рудоносної жили.
• віджим — Процес видалення зайвої рідини з випраної білизни.
• віджимання — Дія за знач. віджима́ти й віджима́тися 1.
• відзвук — Відбиття звуку; відгук, луна.
• відземок — Те саме, що окоре́нок.
• відзимки — Початок ранньої весни з характерними для нього різкими змінами температури та погоди.
• відзнака — Ознака, прикмета, що відрізняє даний предмет, особу і т. ін. від інших предметів, осіб.
• відзначання — Дія на знач. відзнача́ти.
• відзначення — Дія за знач. відзна́чи́ти.
• відзол — Розчин із золи та вапна для чиньби шкір.
• відзолення — Дія за знач. відзоли́ти 1, 2.
• відзолювання — Дія за знач, відзо́лювати 1, 2.
• відикон — передавальна телевізійна трубка, що діє залежно від зміни електричного опору фоточутливого шару під впливом світла.
• відібрання — Дія за знач. відібра́ти.
• відігравання — Повернення програного в грі або перемога після попередньої поразки у спорті.
• відігрівання — Дія за знач. відігріва́ти й відігріва́тися.
• відізвання — Дія за знач. відізва́ти.
• відірваність — Відсутність зв’язку з ким-, чим-небудь; стан самітності.
• відʼїзд — Дія за знач. від’їзди́ти 1.
• відказ — Відмова.
• відкачування — Дія за знач. відка́чувати.
• відкашлювання — Дія за знач. відка́шлювати й відка́шлюватися 1.
• відкид — Схил (гори і т. ін.).
• відкидання — Дія за знач. відкида́ти.
• відкіт — Дія за знач. відкоти́ти.
• відклад — Те, що відклалося внаслідок осідання у воді органічних речовин, мінералів і т. ін.
• відкладання — Дія за знач. відклада́ти й відклада́тися 1, 2.
• відкладення — Дія за знач. відкла́сти й відкла́стися 1, 2.
• відклеювання — Дія за знач. відкле́ювати.
• відклик — Дія за знач. відкли́кати 1, 2.
• відкликання — Позбавлення повноважень (депутатів, послів і т. ін.).
• відкол — Дія і стан за знач. відколо́ти й відколо́тися.
• відколювання — Дія за знач. відко́лювати 1, 2 і відко́люватися.
• відкопування — Дія за знач. відко́пувати.
• відкорковування — Дія за знач. відкорко́вувати.
• відкочування — Дія за знач. відко́чувати.
• відкраювання — Дія за знач. відкра́ювати.
• відкривання — Дія за знач. відкрива́ти.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.