Слова на літеру В

• виспів — Мелодія пісні, співу.
• виспівання — Дія за знач. виспіва́ти.
• вистава — Показ п’єси, опери, балету і т. ін.; сценічне видовище; спектакль.
• виставка — Публічний показ спеціально підібраних предметів і місце цього показу.
• виставлення — Дія за знач. ви́ставити 1-5, 7-10.
• виставляння — Дія за знач. виставля́ти 1-5, 7-10.
• вистежування — Дія за знач. висте́жувати.
• вистелення — Дія за знач. ви́стелити.
• вистеляння — Дія за знач. вистеля́ти.
• вистерігання — Дія за знач. вистеріга́ти.
• вистигання — Стан за знач. вистига́ти¹.
• вистилання — Дія за знач. вистила́ти.
• вистоювання — Дія за знач. висто́ювати 1 і висто́юватися.
• вистрибування — Дія за знач. вистри́бувати.
• вистукування — Дія за знач. висту́кувати і звуки, утворювані цією дією.
• виступ — Частина чого-небудь, що видається, виступає наперед.
• виступець — Малий, неширокий крок.
• вистьобування — Дія за знач. вистьо́бувати¹.
• висуванець — Передовий працівник (робітник, колгоспник або службовець), висунутий, рекомендований на відповідальну роботу.
• висуванка — Жін. до висува́нець.
• висування — Дія за знач. висува́ти 1-3.
• висунення — Дія за знач. ви́сунути 2 і ви́сунутися 2.
• висушування — Дія за знач. вису́шувати.
• витаскування — Дія за знач. вита́скувати.
• витвереження — Дія за знач. ви́тверезити.
• витвережування — Дія за знач. витвере́жувати.
• витверезник — Санітарно-медична установа для витвережування п’яних.
• витвір — Те, що зроблене, створене ким-небудь і реально існує в тій чи іншій формі.
• витворення — Дія за знач. ви́творити¹.
• витикання — Дія за знач. витика́ти¹.
• витин — Ви́тин ка́меня, мед. — хірургічна операція, за допомогою якої видаляють камені з сечового міхура.
• витирання — Дія за знач. витира́ти 1, 4, 5.
• витиск — Заглибина певної форми, утворена від натискання одного предмета на інший.
• витискання — Дія за знач. витиска́ти.
• витискування — Дія за знач. вити́скувати.
• витиснення — Дія за знач. ви́тиснути.
• витівка — Вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм.
• витівник — Людина, схильна до витівок; вигадник.
• витівниця — Жін. до витівни́к.
• витійство — Красномовство.
• витік — Місце, де ріка бере початок.
• витікання — Дія за знач. витіка́ти 1.
• витіснення — Дія за знач. ви́тіснити.
• витісняння — Дія за знач. витісня́ти.
• витісування — Дія за знач. виті́сувати.
• витлумачення — Дія за знач. ви́тлумачити.
• виток — Закручена частина чого-небудь виткого, звивистого; закруток.
• витолочування — Дія за знач. витоло́чувати.
• витонченість — Властивість за знач. ви́тончений 2-4.
• витончення — Дія за знач. ви́тончити.
• витончування — Дія за знач. вито́нчувати.
• витоп — Те саме, що вито́плювання.
• витопки — Залишки від витоплювання чого-небудь.
• витоплювання — Дія за знач. вито́плювати¹ 2, 3 і вито́плюватися 2, 3.
• витоптування — Дія за знач. вито́птувати 1-3.
• виторг — Гроші, одержані від продажу чого-небудь.
• виторопень — Ви́торопні лови́ти — дивитися здивовано, розгублено і т. ін., витріщивши очі; ловити гави.
• виточення — Дія за знач. ви́точити¹.
• виточка — Зашита з вивороту невелика складочка на одязі.
• виточування — Дія за знач. вито́чувати¹.
• витравлення — Дія за знач. ви́травити.
• витравлювання — Дія за знач. витра́влювати 2, 4.
• витравляння — Дія за знач. витравля́ти.
• витравник — Робітник, який витравлює малюнок, візерунок, напис на тканині, металі і т. ін.
• витравниця — Жін. до витра́вник.
• витрата — Те саме, що ви́трачення.
• витрачання — Дія за знач. витрача́ти.
• витрачення — Дія за знач. ви́тратити.
• витребування — Дія за знач. ви́требувати.
• витривалість — Властивість за знач. витрива́лий.
• витриманість — Властивість за знач. ви́триманий 2, 3.
• витримка — Уміння володіти собою в будь-яких обставинах.
• витримування — Дія за знач. витри́мувати 7.
• витріпування — Дія за знач. витрі́пувати.
• витрішки — Витріщання очей; розглядання кого-, чого-небудь.
• витрішкуватість — Витрішкуваті очі як симптом певної хвороби.
• витріщання — Дія за знач. витріща́ти.
• витруєння — Дія за знач. ви́труїти.
• витрушування — Дія за знач. витру́шувати 1, 2.
• витруювання — Дія за знач. витру́ювати.
• витрясання — Дія за знач. витряса́ти 1.
• виття — Дія за знач. ви́ти¹.
• витушка — Прилад, на обертальне перехрестя якого накладають міток (півмітка) пряжі, щоб перемотати нитки в клубок.
• витяг — Невеликий уривок, частина чи цитата з якого-небудь тексту.
• витягальник — Робітник, що працює на шкіряному заводі біля витягальної машини.
• витягальниця — Жін. до витяга́льник.
• витягання — Дія за знач. витяга́ти 1-7.
• витягнення — Дія за знач. ви́тягнути 1-2.
• витягування — Дія за знач. витя́гувати 1-7.
• витяжка — Дія за знач. витяга́ти, ви́тягти 1, 7.
• витязь — Хоробрий воїн, герой, богатир.
• виуджування — Дія за знач. виу́джувати.
• виученик — Людина, яка вчилася у кого-небудь, пройшла чиюсь школу; учень, послідовник.
• виучка — Дія за знач. виу́чувати, ви́учити.
• виучування — Дія за знач. виу́чувати.
• виформовування — Дія за знач. виформо́вувати і виформо́вуватися.
• виформування — Дія за знач. ви́формувати і ви́формуватися.
• вихання — Дія за знач. виха́ти.
• вихаркування — Дія за знач. виха́ркувати.
• вихвалення — Дія за знач. ви́хвалити.
• вихвалка — Те саме, що хва́стощі.
• вихваляка — Той або та, що вихваляється.
• вихваляння — Дія за знач. вихваля́ти.
• вихватка — Несподіваний різкий виступ, недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь.
• вихвачення — Дія за знач. ви́хватити.
• вихвачування — Дія за знач. вихва́чувати.
• вихиляси — Примхливі, химерні рухи всім тілом у танці, при ходінні і т. ін.
• вихитування — Дія за знач. вихи́тувати.
• вихід — Рух звідки-небудь назовні, за межі чогось.
• вихідний — Який служить для виходу (в 1 знач.); пов’язаний з виходом (у 4 знач.).
• вихідчини — Народний звичай відзначати залишення житла при переїзді, виїзді і т. ін.
• вихлоп — Вихід відпрацьованих газів через випускну трубу у двигунах внутрішнього згоряння при кожному рухові поршня у циліндрі…
• вихляння — Дія за знач. вихля́ти.
• вихованець — Дитина або молода людина, яка виховується чи виховувалася ким-небудь або де-небудь.
• вихованість — Властивість за знач. ви́хований 2; уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями.
• вихованка — Жін. до ви́хова́нець.
• виховання — Дія за знач. вихо́вувати¹, ви́ховати¹.
• вихователь — Людина, яка виховує, навчає дітей і молодь, прищеплює їм навики і правила поведінки, певні погляди.
• вихователька — Жін. до вихова́тель.
• виховування — Дія за знач. вихо́вувати¹.
• виходець — Людина, яка переселилася з іншої країни, краю, області і т. ін.
• вихолоджування — Дія за знач. вихолоджувати і стан за знач. вихоло́джуватися.
• вихолощення — Дія за знач. вихоло́щувати, ви́холостити.
• вихолощування — Дія за знач. вихоло́щувати.
• вихоплення — Дія за знач. ви́хопити.
• вихоплювання — Дія за знач. вихо́плювати.
• вихрест — Той, хто перейшов у християнство з іншої релігії.
• вицвіт — Цвіт, квіти.
• вицвітання — Дія за знач. вицвіта́ти 1.
• виціджування — Дія за знач. виці́джувати.
• вичавки — Те, з чого вичавлено сік; залишки після вичавлювання соку.
• вичавлювання — Дія за знач. вича́влювати.
• вичерпання — Дія за знач. ви́черпати 2.
• вичерпування — Дія за знач. виче́рпувати.
• вичинка — Дія за знач. ви́чинити.
• вичинювання — Дія за знач. вичи́нювати.
• вичистка — Дія за знач. ви́чистити.
• вичитка — Дія за знач. вичи́тувати 4.
• вичитування — Дія за знач. вичи́тувати 4, 5.
• вичищання — Дія за знач. вичища́ти.
• вичищення — Дія за знач. ви́чистити 1, 4.
• вичікування — Дія за знач. вичі́кувати.
• вичісування — Дія за знач. вичі́сувати.
• виш — Скорочення: вища школа.
• вишення — Вишневі дерева.
• вишивальник — Той, хто вишиває, має своїм заняттям, ремеслом вишивання.
• вишивальниця — Жін. до вишива́льник.
• вишиванка — Вишита сорочка.
• вишивання — Дія за знач. вишива́ти 1.
• вишивка — Те саме, що вишива́ння 1.
• вишиковування — Дія за знач. вишико́вувати.
• вишина — Те саме, що висота́ 1-3.
• вишівець — Студент або працівник вищого навчального закладу.
• вишка — Надбудова зверху над спорудою.
• вишкварювання — Дія за знач. вишква́рювати.
• вишкіл — Ретельне навчання чого-небудь, прищеплення певних навиків, привчання до дисципліни і т. ін.
• вишкір — Злісний вираз морди тварини з відкритими зубами, що свідчить про готовність до нападу.
• вишкребок — Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі.
• вишкрібання — Дія за знач. вишкріба́ти, вискріба́ти.
• вишник — Садок з вишневих дерев або молода вишнева порість.
• вишнина — Вишневе дерево.
• вишнівка — Вишнева наливка.
• вишня — Плодове дерево (іноді кущ) звичайно з довгими тонкими гіллячками, на яких визрівають ягоди, і цілісним темно-зеленим…
• вишняк — Те саме, що ви́шни́к¹.
• вишнячок — Зменш.-пестл. до вишня́к 1.
• вишпарювання — Дія за знач. вишпа́рювати.
• виштовхування — Дія за знач. вишто́вхувати.
• виштурхування — Дія за знач. вишту́рхувати.
• вишуканість — Абстр. ім. до ви́шуканий 2.
• вишукання — Дія за знач. ви́шукати 2.
• вишукування — Дія за знач. вишу́кувати.
• вищання — Дія за знач. вища́ти.
• вищип — Тавро у вигляді вирізки на вусі тварини або на нозі водяного птаха.
• вищипування — Дія за знач. вищи́пувати.
• вищир — Загальний вигляд рота, пащі з розсунутими губами і відкритими зубами.
• вищість — Наявність кращих рис, якостей, перевага в чомусь порівняно з ким— або чим-небудь.
• вищупування — Дія за знач. вищу́пувати.
• вияв — Дія, процес, що робить явним, помітним стан, почуття, наміри і т. ін.
• виявлення — Дія за знач. ви́явити.
• виявляння — Дія за знач. виявля́ти.
• виявник — Той, хто викриває кого-, що-небудь, свідчачи про якісь факти.
• виявниця — Жін. до вия́вник.
• виярок — Невеликий яр з пологими схилами.
• вияснення — Дія за знач. ви́яснити, виясня́ти (в 3, 4 знач.).
• віадук — Міст через яр, провалля, залізничні колії тощо.
• вібратор — Прилад, пристрій, який утворює й передає коливання в простір або предметам чи матеріалам, з якими він стикається.
• вібрація — Механічне коливання якого-небудь тіла, що відбувається з великою частотою й невеликою амплітудою дрижання.
• вібриси — чутливі волоски, що є в більшості ссавців і служать додатковими органами дотику.
• вібріоз — інфекційне захворювання сільськогосподарських тварин, спричинюване бактеріями, що належать до вібріонів.
• вібріон — Бактерія, що має форму коротенької, зігнутої, як кома, палички.
• віброграф — самописний прилад для записування вібрації (коливань).
• віброізоляція — захист споруд, машин та інших об'єктів від шкідливих механічних коливань. Для В. застосовують амортизатори, прокладки…
• віброметр — Прилад, яким вимірюють вібрації машин, споруд та ін.
• віброскоп — прилад для спостереження механічних коливань тіла.
• вібростенд — установка для випробування машин, апаратів, приладів на вібрацію.
• віброфон — ударній інструмент вібруючого звучання.
• віброштампування — формування залізобетонних конструкцій і виробів з бетону вібрацією і тиском штампів.
• вібрування — Дія за знач. вібрува́ти.
• віварій — Приміщення для утримування тварин в умовах, близьких до природних, із навчальною та експериментальною метою.
• вівера — Невеликий хижий ссавець родини тхорячих, який живе в Африці, Південній Азії і на Малайських островах.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.