Слова на літеру В

• випіт — Рідина, що збирається в тканинах і порожнинах тіла людини і тварини при запальних ураженнях.
• випічка — Те саме, що випіка́ння
• виплавка — Дія за знач. виплавля́ти і ви́плавити.
• виплавляння — Дія за знач. виплавля́ти.
• виплакування — Дія за знач. випла́кувати.
• виплата — Дія за знач. випла́чувати і ви́платити.
• виплеск — Дія за знач. виплі́скувати і ви́плескати 1, 2.
• випливання — Дія за знач. виплива́ти 1.
• виплигування — Дія за знач. випли́гувати.
• виплід — Те саме, що ви́плодження.
• виплодження — Дія за знач. ви́плодити і ви́плодитися.
• виплоджуваність — Здатність виплоджуватися.
• виплоджування — Дія за знач. випло́джувати і випло́джуватися.
• виплодок — Нащадок, потомок.
• виплутування — Дія за знач. виплу́тувати.
• випльовування — Дія за знач. випльо́вувати.
• виповзання — Дія за знач. виповза́ти.
• виповненість — Стан і властивість за знач. ви́повнитися.
• виповнення — Дія за знач. ви́повнити.
• виповнювання — Дія за знач. випо́внювати.
• виполіскування — Дія за знач. виполі́скувати.
• виполювання — Дія за знач. випо́лювати.
• випорожнення — Дія за знач. ви́порожнити.
• випороток — Недоношене маля тварини, яке виймають з тіла убитої або загиблої матері
• випорскування — Дія за знач. випо́рскувати.
• випорювання — Дія за знач. випо́рювати.
• випотина — Піт, що виступає на тілі.
• випоювання — Дія за знач. випо́ювати.
• виправданість — Доцільність, логічна вмотивованість чого-небудь.
• виправдання — Дія за знач. ви́правдати і ви́правдатися.
• виправдування — Дія за знач. випра́вдувати 1-3.
• виправка — Дія за знач. виправля́ти, ви́правити 2, 7.
• виправлення — Дія за знач. ви́правити 1, 2.
• виправляння — Дія за знач. виправля́ти 1, 2.
• виправність — Абстр. ім. до випра́вний.
• випрасовування — Дія за знач. випрасо́вувати.
• виприскування — Дія за знач. випри́скувати.
• випрівання — Дія за знач. випріва́ти.
• випроба — Дія за знач. випро́бувати.
• випробовування — Дія за знач. випробо́вувати.
• випробування — Дія за знач. ви́пробувати.
• випробувач — Спеціаліст, який випробовує, перевіряє машини, механізми і т. ін.
• випровадження — Дія за знач. ви́провадити.
• випроваджування — Дія за знач. випрова́джувати.
• випроводжання — Дія за знач. випроводжа́ти.
• випродування — Дія за знач. випро́дувати.
• випромінювання — Дія за знач. випромі́нювати.
• випростання — Дія за знач. ви́простати 1.
• випростування — Дія за знач. випро́стувати 1.
• випрохування — Дія за знач. випро́хувати.
• випрошування — Дія за знач. випро́шувати.
• випручання — Дія за знач. випруча́ти.
• випручування — Дія за знач. випру́чувати.
• випрягання — Дія за знач. випряга́ти.
• випрядання — Дія за знач. випряда́ти.
• випрямлення — Дія за знач. ви́прямити і стан за знач. ви́прямитися.
• випрямляння — Дія за знач. випрямля́ти і стан за знач. випрямля́тися.
• випрямляч — Пристрій, призначений для перетворення змінного електричного струму на постійний.
• випуклість — Властивість за знач. ви́пуклий.
• випурхування — Дія за знач. випу́рхувати.
• випуск — Дія за знач. випуска́ти 1, 3, 4.
• випускання — Дія за знач. випуска́ти.
• випускник — Той, хто вчиться в останньому класі (на останньому курсі) або закінчив навчальний заклад, одержавши відповідне…
• випускниця — Жін. до випускни́к.
• випущення — Дія за знач. ви́пустити.
• вир — Місце у річці, морі і т. ін. з круговим рухом води, що утворюється внаслідок дії протилежних течій.
• вира — У Київській Русі — штраф за вбивство вільної людини.
• виражання — Дія за знач. виража́ти.
• вираження — Дія за знач. виража́ти і ви́разити.
• вираз — Дія за знач. виража́ти 1 і ви́разити.
• виразистість — Властивість за знач. вирази́стий.
• виразка — Ранка на шкірі або на слизовій оболонці (від поранення, хімічного ураження, інфекційного захворювання і т. ін.).
• виразник — Той, хто виражає чиї-небудь інтереси, думки, бажання і т. ін.
• виразниця — Жін. до вира́зник.
• виразність — Властивість за знач. вира́зний.
• вираховування — Дія за знач. вирахо́вувати.
• вирахування — Дія за знач. ви́рахувати.
• вирва — Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір.
• вирезуб — Велика промислова риба з родини коропових, яка водиться в річках і лиманах на півдні України.
• виривання — Дія за знач. вирива́ти¹.
• виринання — Дія за знач. вирина́ти.
• вирисовування — Дія за знач. вирисо́вувати.
• виріб — Вироблена, виготовлена з чогось річ, предмет для вжитку.
• вирівнювання — Дія за знач. вирі́внювати.
• вирівнювач — Спеціальний пристрій у машинах для вирівнювання чого-небудь.
• вирівняння — Дія за знач. ви́рівняти.
• виріжок — Частина чого-небудь, що видається наперед; виступ.
• виріз — Прорізаний отвір або заглибина певної форми.
• вирізка — Те саме, що вирі́зування 1.
• вирізування — Дія за знач. вирі́зувати.
• вирізьблювання — Дія за знач. вирі́зьблювати.
• вирій — Теплі, південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи.
• виріст — Дія за знач. ви́рости 1 і ви́ростити 1.
• вирішальність — Абстр. ім. до виріша́льний.
• вирішання — Дія за знач. виріша́ти 2.
• вирішення — Дія за знач. ви́рішити.
• вирішування — Дія за знач. вирі́шувати.
• вирла — Випуклі, витріщені очі.
• вирлач — Вирлоока людина.
• вирлоокість — Властивість за знач. вирлоо́кий.
• виробіток — Дія за знач. виробля́ти 1-5.
• виробка — Місце, де видобувають корисні копалини.
• виробленість — Чіткість, викінченість.
• вироблення — Дія за знач. виробля́ти і ви́робити.
• вироблювання — Дія за знач. виро́блювати 1-4.
• виробляння — Дія за знач. виробля́ти.
• виробник — Той, що виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію.
• виробництво — Виготовлення, вироблення предметів, матеріалів і т. ін.
• виробничник — Той, хто працює на виробництві, виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію.
• виробничниця — Жін. до виробни́чник.
• виродженець — Те саме, що дегенера́т.
• виродження — Стан за знач. виро́джуватися.
• вироджуваність — Схильність до виродження або ступінь виродження.
• виродливість — Природжене порушення нормальної будови тканини або органів, а також частин тіла в людини і тварини.
• вирок — Рішення суду про винність або невинність підсудного.
• виростання — Дія за знач. вироста́ти 1-5.
• виросток — Шкіра однорічного теляти.
• вирощення — Дія за знач. ви́ростити.
• вирощування — Дія за знач. виро́щувати.
• вируб — Те саме, що виру́бування.
• вирубка — Дія за знач. виру́бувати, ви́рубати.
• вирубування — Дія за знач. виру́бувати.
• вирування — Дія за знач. вирува́ти.
• виручка — Дія за знач. вируча́ти 1.
• вирушання — Дія за знач. вируша́ти.
• вирушення — Дія за знач. ви́рушити.
• виряджання — Дія за знач. виряджа́ти.
• вирядження — Дія за знач. ви́рядити.
• вирятування — Дія за знач. ви́рятувати.
• вирячкуватість — Властивість за знач. вирячкува́тий 1.
• вирячування — Дія за знач. виря́чувати.
• вис — Вправа на брусах, перекладині і т. ін., при якій тіло гімнаста набирає висячого положення
• висадження — Дія за знач. ви́садити 1, 2, 4.
• висаджування — Дія за знач. виса́джувати 1, 2, 4.
• висадка — Дія за знач. виса́джувати і ви́садити 1.
• висвердлювання — Дія за знач. висве́рдлювати.
• висвист — Дія за знач. висви́стувати і ви́свиснути, а також звуки, утворювані цією дією.
• висвистування — Дія за знач. висви́стувати, а також звуки, утворювані цією дією.
• висвітлення — Дія за знач. ви́світлити 2.
• висвітлювання — Дія за знач. висві́тлювати.
• висвячення — Дія за знач. ви́святити 1.
• висвячування — Дія за знач. висвя́чувати.
• виселенець — Той, кого виселили або хто виселився звідки-небудь.
• виселенка — Жін. до виселе́нець.
• виселення — Дія за знач. ви́селити.
• виселок — Невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з іншої місцевості або іншого населеного пункту, а також…
• висиджування — Дія за знач. виси́джувати.
• висилання — Дія за знач. висила́ти.
• висилка — Дія за знач. висила́ти і ви́слати.
• висипання — Дія за знач. висипа́ти і висипа́тися.
• висипка — Те саме, що на́сип.
• висисання — Дія за знач. висиса́ти 1.
• висихання — Дія за знач. висиха́ти 1, 2.
• висів — Дія за знач. висіва́ти і ви́сіяти (у 1 знач.).
• висівання — Дія за знач. висіва́ти.
• висівки — Відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен, відокремлених…
• висідання — Дія за знач. висіда́ти.
• висікання — Дія за знач. висіка́ти 1, 2.
• висічення — Дія за знач. ви́сікти 1.
• висічка — Те саме, що ви́січення.
• виск — Тонкий, пронизливий крик; звук, який видає людина або тварина.
• вискакування — Дія за знач. виска́кувати 1, 2.
• вискал — Загальний вигляд рота, пащі з розсунутими губами і з відкритими зубами.
• вискік — Жвавий, енергійний стрибок.
• вискоблювання — Дія за знач. виско́блювати.
• вискотіння — Дія за знач. вискоті́ти і звуки утворювані цією дією.
• вискочень — Те саме, що ви́скочка.
• вискочка — Людина, яка будь-що намагається показати себе, звернути на себе увагу.
• вискубування — Дія за знач. виску́бувати.
• виславляння — Дія за знач. виславля́ти.
• висланець — Той, хто зазнав вислання.
• вислання — Дія за. знач. ви́слати¹.
• вислів — Сполучення слів, що виражає закінчену думку або становить певну єдність; фраза, мовний зворот.
• вислід — результат
• висліджування — Дія за знач. вислі́джувати.
• висловлення — Дія за знач. ви́словити.
• висловлювання — Дія. за знач. висло́влювати.
• вислуга — Перебування на службі протягом певного періоду.
• вислужування — Дія за знач. вислу́жувати.
• вислухування — Дія за знач. вислу́хувати 1, 2.
• висмажування — Дія за знач. висма́жувати.
• висмикання — Дія за знач. висмика́ти.
• висмикування — Дія за знач. висми́кувати.
• висміювання — Дія за знач. висмі́ювати.
• висмоктування — Дія за знач. висмо́ктувати.
• виснага — Те саме, що ви́снаженість.
• виснаженість — Стан за знач. ви́снажений 2.
• виснаження — Стан за знач. ви́снажити і ви́снажитися.
• виснажливість — Властивість за знач. висна́жливий
• виснажування — Дія за знач. висна́жувати.
• висновок — Остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних…
• високість — Простір на великій віддалі від землі.
• високодумство — Зверхнє, зарозуміле ставлення до кого-, чого-небудь.
• високомовність — Властивість за знач. високомо́вний.
• висолювання — Дія за знач. висо́лювати.
• висота — Відстань від основи предмета до найдальшої точки його вгорі по вертикальній лінії.
• висотник — Той, хто працює на великій висоті, будує висотні споруди.
• висотомір — Загальна назва приладів для виміру висоти (точок земної поверхні, дерев, польоту літальних апаратів і т. ін.).
• височина — Те саме, що висота́ 1-4.
• височінь — Простір на великій віддалі від землі.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.