Слова на літеру В

• відрубок — Те, що відрубане, або те, від чого відрубано більшу частину.
• відрубування — Дія за знач. відру́бувати 1.
• відрух — Те саме, що рефле́кс.
• відряджання — Дія за знач. відряджа́ти 1.
• відрядження — Дія за знач. відряди́ти 1.
• відрядник — Той, хто працює за відрядною оплатою.
• відрядниця — Жін. до відря́дник.
• відрядність — Абстр. ім. до відря́дний 1; система відрядної оплати праці.
• відсадження — Дія за знач. відсади́ти 1, 2.
• відсаджування — Дія за знач. відса́джувати 1, 2.
• відсадок — Частина куща, кореневища і т. ін., відокремлена для самостійного проростання.
• відсапування — Дія за знач. відса́пувати¹.
• відсвіження — Дія за знач. відсвіжи́ти.
• відсвіжування — Дія за знач. відсві́жувати.
• відсвіт — Світло, що відбивається від чого-небудь; відблиск.
• відсиджування — Дія за знач. відси́джувати й відси́джуватися.
• відсилання — Дія за знач. відсила́ти.
• відсипання — Дія за знач. відсипа́ти.
• відсисання — Дія за знач. відсиса́ти.
• відсів — Те саме, що відсіва́ння.
• відсівання — Дія за знач. відсіва́ти й відсіва́тися 1, 2.
• відсік — Ізольована частина судна.
• відсікання — Дія за знач. відсіка́ти 1.
• відсіч — Рішучий опір кому-небудь.
• відсічення — Дія за знач. відсіка́ти 1, 2.
• відсіювання — Дія за знач. відсі́ювати й відсі́юватися 1, 2.
• відслонення — Дія за знач. відслони́ти й відслони́тися; відкриття.
• відсмоктування — Дія за знач. відсмо́ктувати.
• відсмоктувач — Прилад для відсмоктування рідини, газу.
• відсовування — Дія за знач. відсо́вувати.
• відсоння — Добре освітлюване сонцем місце; сонячний бік.
• відсортовування — Дія за знач. відсорто́вувати й відсорто́вуватися.
• відсортування — Дія за знач. відсортува́ти.
• відсоток — Сота частина певного числа, що береться за ціле, за одиницю (позначається знаком %); процент.
• відставання — Дія і стан за знач. відстава́ти 1, 4-6.
• відставка — Остаточне звільнення від служби (тепер, звичайно, військової) із забезпеченням пенсії.
• відставник — Той, хто перебуває у відставці.
• відсталість — Стан і властивість за знач. відста́лий 3.
• відстань — Простір, який розділяє два пункти, предмети тощо; віддаль.
• відстібання — Дія за знач. відстіба́ти й відстіба́тися.
• відстій — Те саме, що відсто́ювання.
• відстійник — Басейн, резервуар або спеціальна посудина для очищання рідини відстоюванням.
• відсторонення — Дія за знач. відсторони́ти 2 і відсторони́тися.
• відстоювання — Дія за знач. відсто́ювати і стан за знач. відсто́юватися.
• відстрашування — Дія за знач. відстра́шувати.
• відстріл — Те саме, що відстрі́лювання.
• відстрілювання — Дія за знач. відстрі́лювати² 1 й відстрі́люватися 1.
• відстрочення — Дія за знач. відстро́чити.
• відстрочка — Те саме, що відстро́чення.
• відстрочування — Дія за знач. відстро́чувати.
• відступ — Відхід з певних позицій під натиском супротивника.
• відступлення — Дія за знач. відступи́ти.
• відступник — Людина, яка зреклася своїх релігійних переконань.
• відступництво — Відмова від своїх ідеалів, політичних переконань; зрада.
• відступниця — Жін. до відсту́пник.
• відступство — Відступництво.
• відсування — Дія за знач. відсува́ти.
• відсудження — Дія за знач. відсуди́ти 1.
• відсуджування — Дія за знач. відсу́джувати 1.
• відсунення — Дія за знач. відсу́нути й відсу́нутися 1-3.
• відсутність — Перебування кого-небудь поза даним місцем у певний час; протилежне присутність.
• відтавання — Дія за знач. відтава́ти.
• відталь — Відлига.
• відтворення — Дія та її результат за знач. відтвори́ти.
• відтворність — Здатність щось відтворювати (в 1 знач.).
• відтворювання — Дія за знач. відтво́рювати.
• відтикання — Дія за знач. відтика́ти².
• відтин — Дія та її результат за знач. відтина́ти, відітну́ти 1.
• відтинання — Дія за знач. відтина́ти.
• відтинок — Частина чого-небудь, вимірюваного в просторі або часі; відрізок.
• відтирання — Дія за знач. відтира́ти.
• відтиск — Те саме, що відби́ток 1.
• відтискання — Дія за знач. відтиска́ти.
• відтискування — Дія за знач. відти́скувати.
• відтиснення — Дія та її результат за знач. відти́снути.
• відтік — Пристосування для стікання рідини.
• відтікання — Дія за знач. відтіка́ти.
• відтінок — Один із різновидів відповідного кольору, барви, який відрізняється від основного кольору та його інших різновидів…
• відтінь — Відтінок.
• відтісняння — Дія за знач. відтісня́ти.
• відтісування — Дія за знач. відті́сувати.
• відточеність — Якість за знач. відто́чений 2.
• відточення — Дія та її результат за знач. відточи́ти.
• відточування — Дія за знач. відто́чувати.
• відтулина — Отвір у чому-небудь; діра.
• відтушовування — Дія за знач. відтушо́вувати.
• відтушування — Дія та її результат за знач. відтушува́ти.
• відтягання — Дія за знач. відтяга́ти 1-3, 5.
• відтягнення — Дія за знач. відтягну́ти 1-3, 5 і відтягну́тися 1.
• відтягування — Дія за знач. відтя́гувати 1-3, 5.
• відтяжка — Прикріплений до чогось стійкого мотузок (дріт, трос і т. ін.), яким утримують що-небудь.
• відун — У давніх слов’ян — людина, яка вгадувала майбутнє; віщун, пророк.
• відхаркування — Дія за знач. відха́ркувати.
• відхил — Те саме, що відхи́лення 1.
• відхилення — Дія та її результат за знач. відхили́ти 1, 3 і відхили́тися 1, 2.
• відхиляння — Дія за знач. відхиля́ти й відхиля́тися 1, 2, 4.
• відхід — Рух від якогось пункту; відбуття, відправлення.
• відхідливість — Властивість за знач. відхі́дливий.
• відхідник — Селянин, який тимчасово йшов із села на заробітки.
• відхідництво — Відхід селян із свого села на тимчасові заробітки.
• відхідок — Викопана яма, що править за вбиральню.
• відцвітання — Дія за знач. відцвіта́ти.
• відцентровість — Абстр. ім. до відцентро́вий.
• відцурання — Дія за знач. відцура́тися.
• відчай — Почуття сильного душевного болю, безвихідності розпач.
• відчайдушність — Властивість за знач. відчайду́шний 1, 3.
• відчайність — Властивість за знач. відча́йний.
• відчал — Те саме, що відча́лювання.
• відчалювання — Дія за знач. відчалювати.
• відчахування — Дія за знач. відча́хувати й відча́хуватися.
• відчаюга — Смілива, хоробра людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки.
• відчаяка — Те саме, що відчаю́га.
• відчеплення — Дія за знач. відчепи́ти.
• відчинення — Дія за знач. відчини́ти.
• відчиняння — Дія за знач. відчиня́ти.
• відчит — Доповідь, лекція.
• відчитування — Дія за знач. відчи́тувати 4.
• відчищання — Дія за знач. відчища́ти.
• відчіп — Кільце для відчіплювання рибальського гачка.
• відчіплювання — Дія за знач. відчі́плювати й відчі́плюватися 1.
• відчіплювач — Робітник, що займається відчіплюванням чого-небудь.
• відчіплювачка — Жін. до відчі́плювач.
• відчування — Дія і стан за знач. відчува́ти 1.
• відчуженість — Стан за знач. відчу́жений.
• відчуження — Дія і стан за знач. відчу́жити й відчу́житися 1.
• відчутність — Абстр. ім. до відчу́тний 1.
• відчуття — Те саме, що відчува́ння 1.
• відшаровування — Дія за знач. відшаро́вувати й відшаро́вуватися¹.
• відшарування — Дія та її результат за знач. відшарува́ти¹ й відшарува́тися¹.
• відшивання — Дія за знач. відшива́ти.
• відшкодовування — Дія за знач. відшкодо́вувати.
• відшкодування — Дія за знач. відшкодува́ти.
• відшліфовування — Дія за знач. відшліфо́вувати.
• відшліфування — Дія за знач. відшліфува́ти.
• відштовхування — Дія за знач. відшто́вхувати.
• відшукання — Дія за знач. відшука́ти.
• відшукування — Дія за знач. відшу́кувати.
• відщеп — Уламок кам’яної породи, відбитий рукою людини.
• відщеплення — Дія за знач. відщепи́ти й відщепи́тися 1, 3.
• відщеплювання — Дія за знач. відще́плювати й відще́плюватися 1, 3.
• відьма — За народним повір’ям — жінка, яка, знаючись з "нечистою силою", завдає людям шкоди; чаклунка.
• відьмак — За народним повір’ям — чоловік, який знається з "нечистою силою"; чаклун.
• відьмування — Дія за знач. відьмува́ти.
• відьомство — Про дії відьми; чаклування.
• віз — Засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів.
• віза — Напис на документі, який засвідчує, що його перевірено офіційною особою.
• візаві — Один проти одного; навпроти.
• візаж — Мистецтво створення гармонійного макіяжу обличчя та зачіски.
• візажист — Спеціаліст із нанесення макіяжу та створення певного образу людини.
• візантиніст — Фахівець із візантинознавства.
• візантиністка — Жін. до візантині́ст.
• візантинознавство — Наука про історію та культуру Візантії.
• візантійство — Абстр. ім. до візанті́йський.
• візерунок — Малюнок із різних ліній, кольорів, тіней тощо; мереживо.
• візерунчастість — Властивість за знач. візеру́нчастий.
• візир — Пристрій у фото— або кіноапараті для наведення об’єктива на предмет, який фотографують; видошукач.
• візит — Відвідини кого-небудь, переважно офіційні.
• візитація — Візит.
• візитер — Той, хто приходить з візитом; гість.
• візитирка — Віконце в дверях для спостереження.
• візитка — Однобортний чоловічий піджак (спочатку призначений для візитів).
• візія — Те саме, що при́вид.
• візник — Людина, яка править кінним екіпажем, найчастіше найманим; фурман.
• візникування — Заняття за знач. візникува́ти.
• візництво — Те саме, що візникува́ння.
• візниця — Візник.
• візничий — Візник (у 1 знач.).
• візочник — інвалід на візку
• візуалізм — прийом у мистецтві, метою якого є викликання зорових вражень (руху поверхні, мигтіння, світіння).
• візувальник — Той, хто проводить візування.
• візування — Дія за знач. візува́ти¹.
• війна — Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо.
• війнонька — Пестл. до війна́.
• військком — Скорочення: військовий комісар.
• військкомат — Скорочення: військовий комісаріат.
• військо — Збройні сили держави; армія.
• військовополонений — Військовослужбовець, узятий у полон під час війни.
• військовослужбовець — Людина, що служить у війську.
• війт — Керівник місцевого (міського чи сільського) управління або самоврядування в середньовічній Німеччині, Литовському…
• війтенко — українське прізвище
• війтиха — Жінка війта.
• війтівство — Посада війта.
• війтування — Перебування на посаді війта.
• війце — Дишло в упряжі плуга, розташоване між двома парами волів.
• війя — Дишло у воловому возі.
• вік — Тривалість життя людини, тварини, рослини.
• вікаріат — Церковно-адміністративний округ, яким керує єпископ-вікарій.
• вікарій — У православній церкві — єпископ, який є помічником або заступником архієрея; у католицькій церкві — заступник єпископа…
• вікасол — водорозчинний препарат вітаміну К, що його застосовують для боротьби з кровотечами.
• вікінг — Морський воїн давньої Скандінавії.
• вікісловник — україномовний розділ проєкту Wiktionary, багатомовний багатофункціональний словник до вільного наповнення
• вікнина — Отвір у стіні для вікна.
• вікно — Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, вагона тощо), куди вставлена рама з шибками.
• вікняр — Робітник, який виготовляє рами для вікон.
• віко — Верхня частина діжки, скрині й т. ін., якою їх закривають.
• віковічність — Абстр. ім. до вікові́чний.
• віконниця — Дерев’яний або металевий щит з однієї або двох стулок для прикривання вікна.
• віконня — Вікна.
• віконт — Дворянський титул, середній між бароном і графом у давній Франції, Англії та деяких інших країнах, а також особа, якій…
• віконтеса — Жінка або дочка віконта.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.