Слова на літеру Т

• трансплантація — Пересаджування частини рослини на інше місце цієї ж рослини або на іншу рослину; прищеплення.
• транспозиція — Дія та її результат за знач. транспонува́ти.
• транспонування — Дія за знач. транспонува́ти.
• транспорт — Галузь народного господарства, що різними видами засобів здійснює перевезення пасажирів, доставляння, переміщення…
• транспортабельність — Властивість за знач. транспорта́бельний.
• транспортер — Пристрій для безперервного переміщення вантажів на невелику відстань; конвейєр.
• транспортир — Креслярський прилад, що має форму півкола, поділеного на 180°, з лінійкою; за його допомогою будують і вимірюють кути…
• транспортник — Робітник транспорту; той, хто обслуговує транспорт (у 1 знач.).
• транспортниця — Жін. до тра́нспортник.
• транспортувальник — Робітник, який займається транспортуванням.
• транспортувальниця — Жін. до транспортува́льник.
• транспортування — Дія за знач. транспортува́ти.
• транссудат — Рідина, що скупчується в тканинах і порожнинах організму людини та ряду тварин унаслідок просочування плазми крові…
• транссудація — процес просочування рідинної частини крові крізь стінки кровоносних судин у тканини й порожнини тіла.
• трансформатор — Перетворювач чого-небудь з одного виду, стану в інший вид, стан.
• трансформаторник — Фахівець із виготовлення трансформаторів.
• трансформація — Зміна, перетворення виду, форми, істотних властивостей і т. ін. чого-небудь.
• трансформізм — Позбавлене елементів історизму вчення про зміну й перетворення одних видів організмів на інші, що передувало дарвінізму.
• трансформування — Дія за знач. трансформува́ти та стан за знач. трансформува́тися.
• трансфузіологія — наука про переливання крові.
• трансфузія — Переливання крові.
• трансценденталізм — Ідеалістичне філософське вчення, згідно з яким форми свідомості передують досвідові і є його умовами.
• трансцендентність — Абстр. ім. до трансценде́нтний.
• транш — Частина кредиту або фінансової допомоги, що видається порціями.
• траншеєкопач — Машина для копання траншей.
• траншея — Вузький глибокий рів із бруствером, що з’єднує в одну лінію всі вогневі точки оборонних позицій.
• трап — Сходи або драбина на судні.
• трапеза — У монастирі — обідній стіл, стіл з їжею та частуванням.
• трапезна — Їдальня у християнському монастирі або спеціальне приміщення для спільного прийому їжі.
• трапезник — У монастирі — монах, який слідкує за трапезою, а також відає продуктами.
• трапезування — Дія за знач. трапезува́ти.
• трапеція — Чотирикутник, у якому дві протилежні сторони (основи) паралельні, а дві інші (бічні) — не паралельні.
• трапецоедр — Многогранник, грані якого мають форму трапеції
• трапецоїд — Геометрична фігура, подібна до трапеції, але без паралельних сторін.
• траса — Лінія, що вказує напрям проходження, пролягання чогось.
• трасант — особа, що видає тратту, тобто переводить свій платіж на іншу особу.
• трасат — особа, яка має сплатити за переказним векселем.
• трасологія — Галузь криміналістики, предметом якої є вивчення слідів злочину.
• траст — Юридична угода про передачу майна в довірче управління.
• трасувальник — Той, хто визначає трасу (у 1 знач.).
• трасування — Дія за знач. трасува́ти¹ 1.
• трата — Дія за знач. тра́тити 1; витрачання, розтрачання.
• тратта — Переказний вексель, у якому одна особа (векселетримач) наказує другій особі (платникові) сплатити третій особі…
• тратторія — У Західній Європі — ресторан, трактир (у 2 знач.).
• траулер — Морське судно для механізованої ловлі риби тралом та первісної її обробки.
• траур — Глибока скорбота, спричинена смертю кого-небудь або суспільним, загальнонаціональним лихом, яка виражається певними…
• трафарет — Платівка з картону, металу тощо, у якій прорізано малюнки, літери або цифри для їх швидкого відтворення на якійсь…
• трафаретка — Те саме, що трафаре́т 1.
• трафаретник — Той, хто працює з трафаретом (у 1 знач.).
• трафаретність — Властивість за знач. трафаре́тний 2; сліпе наслідування загальноприйнятого або визнаного взірця; шаблонність.
• трафік — сукупність транзакцій, переданих всередині мобільних мереж на мобільні пристрої або за допомогою мобільних пристроїв
• трахеїт — Запалення слизової оболонки трахеї, що супроводжується запаленням верхніх дихальних шляхів.
• трахейнодишні — Підтип членистоногих тварин, що дихають за допомогою трахей.
• трахеотомія — Хірургічний розтин трахеї з наступним уведенням до неї спеціальної трубки для відновлення дихання.
• трахея — Частина дихального шляху в людини й наземних хребетних тварин, через яку надходить повітря з гортані до легенів…
• трахіт — Світла вивержена гірська порода зернистої будови, що має в своєму складі головним чином польові шпати…
• трахкання — Дія за знач. тра́хкати та звуки, утворювані цією дією.
• трахома — Хронічне інфекційне захворювання слизової оболонки очей.
• трач — Те саме, що пиля́р.
• трачка — Лісопильня, тартак.
• требник — Богослужбова книга, що містить молитви для треб.
• трейдер — в області фінансів, людина, що здійснює операції (спекуляції) з цінними паперами (облігаціями, акціями), та іншими…
• трейдинг — Торгівля цінними паперами чи валютою на фінансових ринках заради прибутку.
• трейлер — Контейнер на колесах, схожий на автопричеп.
• трек — Спеціальної будови доріжка для велосипедних (іноді мотоциклетних) перегонів.
• трель — Тремтливе, переливчасте звучання, утворюване швидким багаторазовим чергуванням двох суміжних звуків.
• трельяж — Тристулкове дзеркало.
• трелювальник — Робітник, що займається трелюванням.
• трелювання — Дія за знач. трелювати.
• трематоди — Клас паразитичних плоских черв’яків, які за допомогою присосків прикріплюються до стінок внутрішніх органів хребетних…
• трембіта — Гуцульський народний духовий музичний інструмент у вигляді довгої дерев’яної труби без вентилів і клапанів.
• трембітання — Дія за знач. трембіта́ти та звуки, утворювані цією дією.
• трембітар — Той, хто грає на трембіті.
• тремоландо — в музиці - виконання тремоло.
• тремоліт — Мінерал білого або ясно-зеленого кольору, різновидом якого є нефрит; біла рогова обманка.
• тремоло — Швидке багаторазове повторення одного звука або швидке чергування двох несуміжних звуків чи співзвуччя в…
• тремор — мимовільні ритмічні м'язові скорочення, що спостерігаються при деяких функціональних і органічних захворюваннях…
• тремтіння — Дія за знач. тремті́ти 1-3.
• тренаж — Те саме, що тренува́ння 1.
• тренажер — Навчальний прилад, на якому вчаться керувати літальним апаратом.
• тренд — тривала, довгочасна тенденція зміни економічних показників в економічному прогнозуванні.
• тренер — Фахівець, що керує тренуванням спортсменів із певного виду спорту.
• трензель — Металеві вудила для управління конем за допомогою натискування на язик і кути рота, а також ланцюжок для утримання…
• тренінг — Тренування, а також спеціальний тренувальний режим.
• тренованість — Властивість і стан за знач. трено́ваний 2.
• тренування — Навчання, вправи для вдосконалення навику, майстерності.
• треонін — амінокислота, входить до складу багатьох білків, синтезується в рослинах та мікроорганізмах.
• трепан — Хірургічний інструмент для свердління кістки під час трепанації
• трепанація — Операційне розкриття кісткової порожнини з метою проникнення до осередку хвороби.
• трепанг — Деякі їстівні види морських безхребетних тварин — голотурій, уживаних переважно в Китаї та Японії.
• трепел — Осадова гірська порода білого, світло-сірого чи світло-жовтого кольору, що складається переважно з дрібненьких кульок…
• трепет — Те саме, що тремті́ння.
• трепетання — Дія і стан за знач. трепета́ти і трепета́тися.
• трепло — Довге весло для керування човном, плотом і т. ін.
• трест — Одна з форм монополістичного об’єднання капіталістичних підприємств, при якій вони втрачають свою виробничу…
• треста — Оброблена біологічним (мочінням, розстиланням) або фізико-хімічним способом соломка льону, конопель та інших луб’яних…
• трестування — Дія за знач. трестува́ти і трестува́тися.
• третина — Одна з трьох рівних частин чого-небудь.
• третьокласник — Учень третього класу.
• третьокласниця — Жін. до третьокла́сник.
• третьокурсник — Студент третього курсу.
• третьокурсниця — Жін. до третьоку́рсник.
• третьорозрядник — Спортсмен, що має третій розряд.
• третьорозрядниця — Жін. до третьорозря́дник.
• третяк — Трирічна домашня тварина.
• трефа — Масть у гральних картах, позначувана чорним хрестиком у вигляді стилізованого трилисника.
• трешкоут — Невелике дерев’яне безпалубне річкове судно.
• триб — Те саме, що шестірня́.
• триба — Класифікаційна одиниця в систематиці рослин і тварин, що посідає проміжне становище між родиною та родом…
• трибоелектрика — Електричні заряди, що виникають під час тертя тіл.
• триболюмінесценція — Свічення тіл під час їхнього тертя, розлому, роздавлювання тощо.
• трибометрія — сукупність методів вимірювання сил тертя (зовнішнього) й визначення стійкості проти спрацювання.
• трибоніка — Наука про тертя.
• триборство — Комплекс багатоборства, що складається з трьох видів фізичних вправ або з вправ із трьох видів спорту; спортивне…
• трибрахій — В античному віршуванні — стопа, що складається з трьох коротких складів.
• трибун — У Стародавньому Римі — назва різних державних і громадських службових осіб.
• трибуна — Підвищення для виступу промовців у залах громадських зборів, на майданах і т. ін.
• трибунал — У Стародавньому Римі — підвищення, на якому високі урядові особи (консули, претори) публічно розглядали судові справи.
• тривалість — Абстр. ім. до трива́лий 1.
• тривання — Дія за знач. трива́ти 1.
• тривимірність — Наявність трьох вимірів (довжини, ширини та висоти).
• тривіальність — Абстр. ім. до тривіа́льний.
• тривірш — Строфа з трьох рядків.
• тривісність — Властивість за знач. триві́сний.
• тривіум — три гуманітарні науки - граматика, риторика й діалектика, які в середні віки становили головні предмети в університетах.
• тривкість — Властивість за знач. тривки́й.
• тривність — Властивість за знач. три́вни́й.
• тривога — Неспокій, збентеження, викликані якимсь побоюванням, страхом перед чимось, передчуттям неприємного, небезпечного.
• тривожність — Стан за знач. триво́жний.
• тригер — Пристрій з двома лампами або транзисторами, на виході якого струм і напруга можуть змінюватися стрибкоподібно.
• тригліф — Прямокутна вертикальна кам’яна плита з трьома поздовжніми врізами, що є частиною доричного ордера.
• тригонела — Кормова бобова рослина.
• тригонометрія — Розділ геометрії, що вивчає співвідношення між сторонами та кутами трикутника.
• тридакна — Рід двостулкових молюсків, що водяться в Індійському й Тихому океанах.
• тридиміт — мінерал класу силікатів, білого, сірувато-білого кольору, інколи безбарвний. Використовують як вогнетрив.
• триднівка — Проміжок часу в три дні.
• тридцятиліття — Те саме, що тридцятирі́ччя.
• тридцятиріччя — Проміжок часу, строк у тридцять років.
• тридцятка — Назва числа 30 і його цифрового позначення
• тридюймівка — Гармата, що має калібр три дюйми.
• триєдність — Єдність трьох складових частин, ознак чого-небудь.
• тризвук — Основний тип акорду, що утворюється з трьох розташованих за терціями звуків.
• тризм — судорожне стиснення щелепів - спостерігається як ранній симптом правця, менінгіту, епілепсії та інших органічних…
• тризна — У стародавніх слов’ян — завершальна частина поховального обряду, що складалася з поминальної учти, військових ігор і…
• тризуб — Знак у вигляді трьох зубців, національний герб України.
• тризубець — Багаторічна, придатна для корму тваринам трав’яниста болотяна, лугова й т. ін. рослина, плід якої при дозріванні…
• трикирій — Свічник із трьома свічками.
• трикліній — У давніх римлян — обідній стіл, оточений трьома ложами
• трико — Вовняна чи напіввовняна тканина візерунчастого плетива для верхнього одягу.
• триколор — Прапор, що складається з трьох горизонтальних або вертикальних смуг.
• трикотаж — В’язана машиною тканина.
• трикотажник — Працівник трикотажного виробництва.
• трикотажниця — Жін. до трикота́жник.
• трикотин — тканина, схожа за пухкістю переплетення на трикотаж.
• трикстер — Міфологічний або літературний персонаж, що вирізняється хитрістю і пустощами.
• трикутник — Геометрична фігура на площині, обмежена трьома прямими, які взаємно перетинаються й утворюють три кути.
• трилатерація — метод визначення опорних геодезичних пунктів, що полягає в побудові на місцевості сітки послідовно зв'язаних між собою…
• трилема — Судження, в якому предметові приписують три ознаки, що виключають одна одну.
• трилер — Жанр кіно або літератури, що викликає почуття тривоги та напруги.
• трилисник — Назва деяких болотних і прибережних рослин із трійчастим листям.
• трилінійка — Трилінійна гвинтівка.
• триліток — Трирічна дитина, тварина або рослина.
• трилобіт — Викопна морська ракоподібна тварина типу членистоногих, що була найбільше поширена на початку палеозойської ери.
• трилогія — Три літературні або музичні твори одного автора, об’єднані спільними героями, спільною ідеєю, єдністю задуму.
• трильйон — Число, що дорівнює тисячі мільярдів.
• тримання — Дія за знач. трима́ти і трима́тися.
• тримаран — Судно з трьома корпусами.
• тримач — Пристрій для тримання чогось.
• тример — Верстат для поперечного розпилювання пиломатеріалів (дощок, рейок тощо).
• триместр — У вищих навчальних закладах Англії, США та деяких інших країн — частина навчального року, що триває три місяці.
• триметр — Тристопний вірш.
• трина — Потерть.
• тринадцятка — Тонка нитка з прядива.
• триндичка — Пісня, переважно жартівливого змісту, на жвавий, мажорний мотив.
• триніг — Те саме, що трині́жок.
• триніжок — Підставка на трьох ніжках, а також пристосування різного призначення, що складається з трьох палиць, жердин і т. ін.…
• тринітротолуол — Сильна бризантна вибухова речовина, що застосовується в артилерійських снарядах, мінах і т. ін.
• тринога — Те саме, що трині́жок 1, 3.
• трином — у математиці тричлен. Пор. біном, поліном.
• тринькання — Дія за знач. три́нькати¹.
• триокис — Хімічна сполука, у якій один атом якогось елемента сполучений із трьома атомами кисню.
• трипаносома — Найпростіший одноклітинний організм класу джгутикових, що паразитує в крові й тканинах людини та тварин і спричиняє…
• трипаносомоз — Поширене перев. в тропічних країнах захворювання людини й тварин, спричинюване трипаносомами.
• трипілля — Застаріла система рільництва з поділом орної землі на три поля (клини), кожне з яких засівалося спочатку озимими…
• триплан — літак з трьома, на відміну від моноплана й біплана, крилами, розміщеними одне над одним.
• триплекс — Тришарове скло, яке складається з двох листів звичайного скла та з прошарку прозорого пластичного матеріалу, що склеює…
• триплет — Назва різного роду систем, пристроїв і т. ін., що характеризуються наявністю трьох частин.
• триплоїд — рослинний організм, що містить три повні набори гомологічних хромосом.
• триподія — ритмічна група, що складається з трьох стоп у вірші.
• трипсин — Травний фермент людини та ряду тварин, що міститься в соці підшлункової залози й бере участь у розщепленні білків і…
• триптих — Композиція з трьох картин, барельєфів, малюнків і т. ін., об’єднаних спільною темою, ідеєю.
• триптофан — Одна з незамінних амінокислот, що входить до складу багатьох білків, а в організмі людини та деяких тварин є вихідною…
• трирема — Давньоримський військовий корабель з трьома рядами весел, подібний до давньогрецької трієри.
• триріччя — Період, час, що дорівнює трьом рокам.
• трисвічник — Свічник на три свічки.
• трисекція — поділ чого-небудь на три частини. Т. кута. - задача поділу даного кута на три рівні частини.
• трисель — Косе трикутне або чотирикутне вітрило.
• тритій — Надважкий радіоактивний ізотоп водню, ядро якого складається з протона та двох нейтронів.
• тритомник — Твір, праця або зібрання творів у трьох томах.
• тритон — У давньогрецькій міфології — син бога морів Посейдона — морське божество з людським тулубом і риб’ячим хвостом.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.