Слова на літеру Т

• туалет — Одяг, убрання (перев. жіноче)
• туаль — Тонка шовкова тканина полотняного переплетення.
• туальденор — Легка бавовняна тканина полотняного переплетення сірого кольору, що використовується для чоловічих сорочок, спецодягу…
• туба — М’яка металева трубка для зберігання напіврідких або в’язких речовин; тюбик.
• тубазид — Синтетичний протитуберкульозний препарат у вигляді білого кристалічного порошку.
• тубафон — ударний музичний інструмент, що складається з набору металевих трубочок.
• тубдиспансер — Скорочення: туберкульозний диспансер; медичний заклад, признач. для профілактики й лікування туберкульозу.
• туберкула — Горбок, вузлик в тканинах організму, викликаний туберкульозною паличкою.
• туберкулін — Препарат для діагностики й лікування туберкульозу.
• туберкульоз — Інфекційне захворювання, що викликається особливою бацилою, т. зв. паличкою Коха, і вражає різні органи (здебільшого…
• туберкульозник — Лікар, спеціаліст з лікування туберкульозу.
• туберкульозниця — Жін. до туберкульо́зник 2.
• тубероза — Багаторічна декоративна рослина з білими, дуже пахучими квітками, зібраними в китиці; з квіток добувається ефірна…
• тубілка — Жін. до тубі́лець.
• тубінститут — Скорочення: туберкульозний інститут; науково-дослідний інститут, де досліджуються проблеми профілактики й лікування…
• тубсанаторій — Скорочення: туберкульозний санаторій; санаторій, признач. для профілактики й лікування туберкульозу.
• тубус — Труба в оптичних приладах.
• туга — Почуття глибокого жалю; важкий настрій, переживання, спричинені якимсь горем, невдачею і т. ін.; журба, сум.
• тугість — Властивість за знач. туги́й 1-3.
• туговухість — Часткова втрата слуху.
• тугодум — Те саме, що важкоду́м.
• тугрик — грошова одиниця Монголії, поділяється на 100 мушу.
• туєр — Річкове буксирне судно, що проводить навантажені судна вгору проти течії річки або в порожистих чи з швидкою течією…
• тужавіння — Дія за знач. тужа́віти.
• тужавлення — Процес перетворення рідкої маси (розчинів алебастру, цементу і т. ін.) в тверду.
• тужіння — Дія за знач. тужи́ти.
• тужливість — Властивість за знач. тужли́вий.
• тужність — Властивість за знач. ту́жний.
• тужурка — Куртка для щоденного носіння або формений верхній одяг.
• туз — Гральна карта з одним очком, зображеним посередині, яка в більшості карточних ігор вважається старшою в масті.
• тузлук — Розчин кухонної солі для соління риби, м’яса, ікри і т. ін.; ропа
• тукан — Птах ряду дятлоподібних з великим дзьобом і яскравим оперенням; живиться плодами дерев, а також дрібними тваринами.
• тукання — Дія за знач. ту́кати і звуки, утворювані цією дією.
• тукосуміш — Механічна суміш туків (мінеральних добрив).
• тулій — Хімічний елемент — рідкісний метал, який в природі зустрічається тільки в сполуках.
• тулія — Верхня частина капелюха, кашкета, шапки (без крисів, козирка і т. ін.).
• тулуб — Тіло людини або тварини (без голови й кінцівок).
• тулумбас — Старовинний ударний музичний інструмент, що має форму мідної чаші (казана), обтягнутої з відкритого боку шкірою, по…
• туляремія — Гостра інфекційна хвороба тварин, якою можуть заражатися і люди.
• тума — Назва людини, в якої один із батьків турок або татарин, а другий — українець.
• тумак — Помісь зайця сірого (русака) і зайця-біляка.
• туман — іранська золота монета, що її карбували до 1932 р.
• туманище — Збільш. до тума́н¹ 1, 5.
• туманність — Скупчення туману ( див. тума́н¹ 1).
• туманограф — Прилад для вимірювання густини туману.
• тумба — Стовпчик біля тротуару або дороги.
• тумблер — Деталь в приладах, механізмах тощо для вмикання, перемикання чого-небудь.
• тумбочка — Невелика, невисока шафка, яку звичайно ставлять біля ліжка.
• тумор — пухлина.
• тундра — Південна зона арктичного поясу земної кулі — безлісий простір з суворим кліматом, вічною мерзлотою, бідною…
• тунелебудівник — Робітник, фахівець, що працює на будівництві тунелю.
• тунелебудування — Спорудження тунелів.
• тунель — Споруда у формі наскрізного проходу під землею або в горах (для транспорту, пішоходів, каналу, підземних комунікацій…
• тунельник — Фахівець у галузі прокладання тунелів.
• тунець — Велика промислова хижа риба родини тунцевих, що живе в теплих морях.
• туніка — Одяг стародавніх римлян, вид сорочки з короткими рукавами або без рукавів.
• тунісець — мешканець чи уродженець Тунісу
• тупак — Велика тупа сокира
• тупанина — Часте тупання або тупання багатьох.
• тупання — Дія за знач. ту́пати і звуки, утворювані цією дією.
• тупець — Те саме, що тупа́к 1.
• тупик — Північний морський птах з великим, стиснутим з боків дзьобом.
• тупість — Якість за знач. тупи́й 1, 2 і властивість за знач. тупи́й 3-5.
• тупіт — Звуки від ударів ніг об землю, підлогу тощо при ходьбі, бігові і т. ін., а також самі ці удари.
• тупоголовість — Властивість за знач. тупоголо́вий.
• туподум — Той, хто повільно думає, змірковує, вирішує.
• туподумність — Властивість за знач. туподу́мний.
• туполобість — Властивість за знач. туполо́бий.
• тупотання — Дія за знач. тупота́ти і звуки, утворювані цією дією.
• тупотіння — Дія за знач. тупоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• тупотня — Сильний тупіт.
• тупотнява — Сильний тупіт.
• тупоумство — Розумова обмеженість.
• тупуватість — Властивість за знач. тупува́тий.
• тупцювання — Дія за знач. тупцюва́ти і тупцюва́ння.
• тупцяння — Дія за знач. ту́пцяти і ту́пцятися.
• тур — Один оберт по колу в танці.
• тура — Шахова фігура, що формою нагадує башту.
• турач — Птах родини фазанових.
• турбаза — Скорочення: туристська база.
• турбіна — Лопатковий двигун, який перетворює енергію води, пари, газу на механічну енергію обертового вала.
• турбоагрегат — жорстко з'єднані на одному валу турбіна й робоча машина (електричний генератор, насос, компресор тощо).
• турбобудівник — Робітник, фахівець, що працює в галузі турбобудування.
• турбобудування — Галузь машинобудування, що виробляє турбіни.
• турбобур — Машина з гідравлічним двигуном (турбіною) для буріння глибоких нафтових та газових свердловин.
• турбовентилятор — відцентровий або осьовий вентилятор, що його приводить у рух турбіна.
• турбовоз — Локомотив, якому надає руху парова або газова турбіна.
• турбогенератор — Генератор змінного або постійного струму, який діє за допомогою парової чи газової турбіни.
• турбодетандер — машина (детандер) лопаткового типу для охолодження й скраплення газу.
• турбодинамо — Застаріла назва генератора постійного струму, який діє за допомогою турбіни.
• турбокомпресор — відцентровий або осьовий компресор, що його приводить у рух турбіна.
• турбоплав — Те саме, що турбохі́д.
• турбота — Неспокійні думки, міркування про забезпечення, здійснення чого-небудь, про задоволення якихось потреб і т. ін.
• турботливість — Властивість за знач. турбо́тливий.
• турбохід — Судно, якому надає руху парова або газова турбіна.
• турбування — Дія за знач. турбува́ти і стан за знач. турбува́тися.
• турбулентність — Форма руху рідини або газу, при якому окремі елементи їх рухаються бурхливо, невпорядковано, по складних траєкторіях.
• турбуленція — в гідромеханіці та аеромеханіці - хаотичний рух рідини або газу; бурхливість; в атмосфері - невпорядковані й випадкові…
• тургор — Стан напруження клітинної оболонки рослин, який зумовлюється взаємним тиском оболонки і вмісту клітини і завдяки якому…
• турель — Станок для кулемета і малокаліберної гармати, що забезпечує їх обертання в горизонтальній і вертикальній площинах.
• туризм — Подорожі, які здійснюються за певними маршрутами по своїй країні або за кордоном; поєднують відпочинок з пізнавальною…
• турист — Той, хто займається туризмом.
• туристка — Жін. до тури́ст.
• туриця — Самиця тура ( див. тур²).
• турище — Збільш. до тур².
• турка — назва кількох населених пунктів в Україні
• туркання — Дія за знач. ту́ркати (у 1, 2 знач.) і звуки, утворювані цією дією (у 1 знач.).
• туркіт — Голуб особливої породи — чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням.
• туркотання — Дія за знач. туркота́ти (у 1, 2 знач.) і звуки, утворювані цією дією (у 1 знач.).
• туркотіння — Дія за знач. туркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
• туркофіл — Прихильник турків і всього турецького; протилежне туркофоб.
• туркофільство — Напрям, склад думок і дій туркофіла.
• туркофоб — Противник, ненависник турків і всього турецького; протилежне туркофіл.
• туркофобство — Напрям, склад думок і дій туркофоба.
• турмалін — Мінерал кристалічної будови, різновиди якого мають різний колір (чорний, бурий, рожевий, зелений та ін.)…
• турман — Те саме, що ту́ркіт¹.
• турне — Подорож, поїздка круговим маршрутом
• турнепс — Кормова ріпа.
• турнік — Гімнастичний снаряд, що складається з круглого металевого стрижня, прикріпленого горизонтально на двох стояках…
• турнікет — Пристрій у вигляді перехрещених площин, що обертаються; встановлюється при вході в приміщення деяких установ,в…
• турнір — Військове змагання лицарів у середньовічній Західній Європі.
• турнюр — Модна в кінці XIX ст. частина жіночого туалету у вигляді подушечки, яка підкладалася під сукню нижче талії для надання…
• турпан — Птах родини качачих з чорним (у самців) або темно-бурим (у самок) забарвленням і широким дзьобом.
• турун — Те саме, що жу́желиця².
• турухтан — Болотний птах родини сивкових з темним забарвленням.
• турчання — Дія за знач. турча́ти і звуки, утворювані цією дією.
• турченя — Дитина турка.
• тусан — Стусан, штовхан рукою або ногою.
• тусовка — Неформальне зібрання людей, об'єднаних спільними інтересами чи розвагами.
• тутівництво — Галузь шовківництва — розведення й вирощування тутового дерева (шовковиці).
• тутсі — Етнічна група, що проживає в деяких країнах Східної Африки.
• туф — Пориста гірська порода вулканічного або осадового походження; застосовується як будівельний матеріал.
• туфобетон — Різновид легкого бетону, заповнювачем якого є туф.
• туфолава — Вулканічна гірська порода, що складається з лави, попелу, пемзи, а також включень вулканічного скла.
• тухлість — Якість за знач. ту́хлий.
• тухлятина — Зіпсований харчовий продукт, протухла їжа
• туш — Рідка або суха фарба, звичайно чорного, дуже стійкого кольору, яка вживається для креслення, малювання пензлем, пером…
• туша — Оббіловане і випатране тіло забитої тварини.
• туше — Спосіб дотику до клавішів під час гри на фортепіано, що впливає на характер звучання.
• тушіння — Дія за знач. туши́ти.
• тушканчик — Ссавець роду гризунів, з дуже довгими задніми ногами і хвостом; живе в степах і пустелях.
• тушкування — Дія за знач. тушкува́ти і тушкува́тися.
• тушування — Дія за знач. тушува́ти.
• туя — Вічнозелене хвойне дерево або кущ родини кипарисових.
• тхір — Хижий звірок родини куницевих з коштовним пухнастим хутром.
• тхореня — Маля тхора.
• тьма — Глибока, суцільна темрява.
• тьмяність — Властивість за знач. тьмя́ний.
• тьохкання — Дія за знач. тьо́хкати 1 і звуки, утворювані цією дією.
• тюбетейка — Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками — національний головний убір багатьох…
• тюбик — М’яка трубочка для крему, зубної пасти, клею, фарби і т. ін., вміст якої добувають видавлюванням.
• тюбінг — Частина збірного водонепроникного циліндричного кріплення підземних споруд (шахт, тунелів і т. ін.), що являє собою…
• тюгівець — Артист ТЮГу.
• тюк — Великий щільно упакований згорток чого-небудь (сіна, речей, товару і т. ін.).
• тюкання — Дія за знач. тю́кати¹ та звуки, утворювані цією дією.
• тюкування — Дія за знач. тюкува́ти.
• тюленина — М’ясо тюленя ( див. тюле́нь 1).
• тюлень — Ссавець ряду ластоногих, що живе в морях і деяких озерах; має велике промислове значення.
• тюль — Прозора сітчаста тканина.
• тюлька — Дрібна морська промислова риба родини оселедцевих.
• тюльпан — Багаторічна декоративна трав’яниста рослина родини лілійних з великими квітками, що звичайно мають форму ковпачка і…
• тюнер — Електронний пристрій для налаштування частоти телевізійних чи радіосигналів, або музичних інструментів.
• тюніка — Верхня частина подвійної спідниці.
• тюнінг — Процес вдосконалення та доопрацювання автомобіля для покращення його характеристик.
• тюпання — Дія за знач. тюпати і звуки, утворювані цією дією.
• тюрбан — Чоловічий головний убір у деяких народів Азії і Африки, що складається із шматка легкої тканини, обмотаної навколо…
• тюрбо — Промислова морська риба ряду камбалоподібних.
• тюремник — Наглядач у тюрмі.
• тюремниця — Жін. до тюре́мник.
• тюркізм — Слово або мовний зворот, запозичені іншими мовами з тюркських.
• тюрколог — Фахівець з тюркології.
• тюркологія — Сукупність наук, які вивчають мови, літературу і культуру тюркських народів.
• тюрма — Місце ув’язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим…
• тютюн — Трав’яниста рослина родини пасльонових, в листі якої міститься нікотин.
• тютюнище — Збільш. до тютю́н 1.
• тютюнник — Той, хто вирощує тютюн ( див. тютю́н 1).
• тютюнництво — Вирощування тютюну (у 1 знач.) з промисловою метою.
• тютюнниця — Жін. до тютю́нник.
• тютя — Курка, курча.
• тюхтій — Про вайлувату, неповоротку людину.
• тюхтійство — Вайлуватість, неповороткість.
• тяг — Да́ти тя́гу — швидко втекти.
• тяга — Сила, яка тягне, рухає що-небудь, а також джерело такої сили (тварина, машина, пристрій).
• тяганина — Повільне виконання справи, супроводжуване зайвими формальностями; зволікання.
• тягар — Вага; велика вага.
• тягарець — Звичайно металева річ, що підвішується до чого-небудь для збільшення ваги (з метою натягнення, занурення і т. ін.).
• тягач — Спеціальний автомобіль або трактор, які застосовуються для буксирування причепів з вантажем, гармат і т. ін.
• тяглість — Властивість процесу чи явища тривати довго і безперервно.
• тягомір — Прилад для вимірювання сили тяги (у 2 знач.) в топках.
• тягота — Трудність, важкість.
• тягучість — Властивість за знач. тягу́чий.
• тягучка — М’яка, тягуча цукерка, що виготовляється з молока й цукру.
• тяж — Ремінь або мотузка, що з’єднує верхній кінець голоблі з віссю переднього колеса для вирівнювання руху екіпажа.
• тяжба — Цивільна судова справа; позов.
• тяжіння — Властивість тіл притягатися одне до одного.
• тяжкість — Властивість тіл притягатися до Землі.
• тяма — Здатність осмислювати що-небудь; кмітливість, тямущість; розум.
• тямкість — Властивість за знач. тямки́й.
• тямовитість — Властивість за знач. тямови́тий.
• тямуха — Спритна людина.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.