Слова на літеру Т

• топсель — Косе, трикутної форми вітрило, яке підіймають над іншим вітрилом.
• топтанина — Ходіння на одному місці.
• топтання — Дія за знач. топта́ти й топта́тися.
• топтимберс — верхня частина шпангоута на дерев'яному судні.
• тор — Геометричне тіло, утворене обертанням круга навколо осі, що лежить у площині цього круга й не перетинає його.
• тора — В іудаїзмі — назва першої частини Біблії — П’ятикнижжя Мойсея, а також пергаментний сувій з цим текстом, що…
• торакокаустика — операція перепалювання плевральних зрощень (спайок) між легенями й грудною стінкою у хворих на туберкульоз.
• торакопластика — Хірургічне видалення певних ділянок ребер.
• торакоскоп — Інструмент з оптичною та освітлювальною системами для дослідження плевральної порожнини людини.
• торакоскопія — Метод дослідження плевральної порожнини за допомогою спеціального приладу — торакоскопа; плевроскопія.
• торакс — грудна клітка.
• торба — Вид дорожнього мішка, що його носять звичайно за плечима.
• торбан — Український народний струнний щипковий музичний інструмент, близький будовою до бандури.
• торбаніст — Музикант, що грає на торбані.
• торбар — Те саме, що жебра́к.
• торбега — Збільш. до то́рба.
• торбешник — Те саме, що жебра́к.
• торбина — Невелика торба, мішечок або сумка.
• торботряс — Жебрак, голодранець, обідранець.
• торбохват — Злодій, шахрай.
• торбук — Те саме, що хва́тка³.
• торг — Дія за знач. торгува́ти 1.
• торгання — Дія за знач. то́ргати й то́ргатися.
• торгаш — Дрібний торгівець; гендляр.
• торгашество — Заняття торгаша; гендлярство.
• торгівля — Купівля й продаж товарів.
• торговельник — Працівник торгівлі.
• торговиця — Торгівля.
• торговище — Торг ( див. торг¹ 3).
• торговка — Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею; крамарка.
• торгпред — Скорочення: торговий представник СРСР в іноземній державі; голова торгпредства.
• торгпредство — Скорочення: торгове представництво СРСР в іноземній державі.
• торгування — Дія за знач. торгува́ти й торгува́тися.
• тореадор — Головний учасник бою биків в Іспанії та в країнах Латинської Америки, який шпагою завдає бикові останнього…
• торевтика — Мистецтво рельєфної обробки художніх виробів з металу.
• тореро — те саме, що й тореадор
• торець — Поперечна грань предмета (колоди, стрижня, цеглини тощо).
• торжество — Свято на відзначення якоїсь видатної події, ювілейної дати.
• торжище — Місце торгівлі, торгова площа.
• торизм — Ідеологія та політика торі.
• торит — Дуже радіоактивний мінерал, силікат торію.
• торі — Англійська політична партія в XVII-XIX ст., що була попередницею нинішньої партії консерваторів.
• торій — Сірувато-білий, блискучий, відносно м’який радіоактивний метал.
• торкання — Дія за знач. торка́ти й торка́тися.
• торкрет — Пневматичний апарат для подавання цементного розчину на якусь поверхню сильним струменем стисненого повітря.
• торкретування — Дія за знач. торкретува́ти.
• торнадо — назва тромбів у Північній Америці.
• тороки — Ремені ззаду сідла для прив’язування речей або прив’язаний до сідла дорожній мішок.
• торос — Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду.
• торосіння — Дія за знач. тороси́ти й тороси́тися.
• торохкання — Дія за знач. торо́хкати та звуки, утворювані цією дією.
• торохкотіння — Дія за знач. торохкоті́ти та звуки, утворювані цією дією.
• торохкотня — Дія за знач. торохкота́ти, торохкоті́ти та звуки, утворювані цією дією.
• торохнеча — Дія за знач. торо́хати та звуки, утворювані цією дією.
• торохтій — Той, хто багато, безперестанку й швидко говорить; базіка, балакун.
• торохтійка — Жін. до торохті́й.
• торохтілка — Торохкітлива дитяча іграшка або торохкітливий пристрій в іграшці.
• торохтіння — Дія за знач. торохті́ти та звуки, утворювані цією дією.
• торочення — Дія за знач. торо́чити.
• тороччя — Те саме, що торочки́ 1.
• торпеда — Саморушний і самокерований підводний снаряд сигароподібної форми, яким озброєно підводні човни, військові кораблі та…
• торпедник — Те саме, що торпеди́ст.
• торпедо — Риба родини скатів, що має круглу форму й здатна утворювати електричні розряди.
• торпедоносець — Бойовий літак, озброєний торпедами.
• торпедування — Дія за знач. торпедува́ти.
• торс — Тулуб людини.
• торсання — Дія за знач. то́рсати.
• торсіограф — прилад, за допомогою якого записують крутильні коливання валів машин (двигунів, насосів тощо).
• торсіометр — прилад, за допомогою якого визначають крутні моменти валів машин, зокрема двигунів.
• торт — Кондитерський виріб переважно круглої форми з бісквітного, пісочного та ін. тіста, покритий кремом, цукатами тощо.
• тортниця — Тарілка для торта.
• тортура — Те саме, що торту́ри.
• торування — Дія за знач. торува́ти.
• торф — Суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою…
• торфище — Те саме, що торфо́вище.
• торфовисько — Те саме, що торфо́вище.
• торфовище — Поклади торфу, торфове болото.
• торфогній — Суміш торфу та гною як добриво.
• торфокришка — Те саме, що торфокри́шиво.
• торфопідприємство — Підприємство, що видобуває торф.
• торфопорошок — Подрібнена на порошок торфова маса.
• торфоріз — Машина для різання торфової маси.
• торфородовище — Родовище торфу.
• торфорозробка — Місце добування торфу; торфодобувне підприємство.
• торфофекалії — Добриво, що становить суміш торфу та фекалій.
• торфування — Дія за знач. торфува́ти.
• торцівка — Торцювальний верстат.
• торцювання — Дія за знач. торцюва́ти.
• торшер — Світильник на високій підставці, який стоїть на підлозі.
• торшон — Бавовняна тканина з негустим переплетенням ниток.
• торшонування — Нанесення тисненням на поверхню паперу або картону рельєфних малюнків.
• тоскність — Стан і властивість за знач. то́скний; туга.
• тост — Коротка застільна промова з побажанням чогось і пропозицією випити чарку на честь кого-, чого-небудь.
• тостер — пристрій для приготування тостів (підсмажених шматочків хліба).
• тоталізатор — На перегонах механічний лічильник, що показує грошові ставки, зроблені на якогось коня.
• тоталітаризм — Тоталітарний режим
• тоталітарність — Властивість за знач. тоталіта́рний.
• тотальність — Властивість за знач. тота́льний; загальність, всеосяжність.
• тотем — У первісних релігіях — тварина (рідше рослина, явище природи й т. ін.), що вважалася родоначальником і охоронцем роду…
• тотемізм — Одна з первісних форм релігійних вірувань, за якою нібито існує надприродний зв’язок між даною родовою групою людей і…
• тотожність — Цілковита схожість чого-небудь, подібність одного до одного за своєю суттю й зовнішніми ознаками та виявом.
• точилка — Пристрій для загострювання олівців або ножів.
• точило — Камінний або наждачний круг, а також наждачний верстат, за допомогою яких гострять різальні й колючі інструменти.
• точильник — Той, хто займається гострінням різальних інструментів; гострильник.
• точильня — Майстерня для гостріння різальних і колючих інструментів або для виготовлення чого-небудь точінням.
• точіння — Дія за знач. точи́ти¹ 2.
• точка — Графічний значок (.) як умовне позначення чого-небудь (в алгебрі, нотному письмі, телеграфному коді, на географічних…
• точність — Якість за знач. то́чний 1-4.
• тпрукання — Дія за знач. тпру́кати та звуки, утворювані цією дією.
• трава — Рослина з однорічними зеленими м’якими пагінцями, які не дерев’яніють.
• травень — П’ятий місяць календарного року.
• траверсування — Дія за знач. траверсува́ти¹.
• травертин — Вапняковий туф, що його відкладають вапнисті мінеральні джерела; використовується як будівельний матеріал і т. ін.
• травесті — Одне з театральних амплуа, чоловіча або хлоп’яча роль, яку виконує переодягнена жінка
• травестія — Вид гумористичної поезії, близької до пародії; характеризується тим, що поважний зміст набуває комічної, жартівливої…
• травестування — Дія за знач. травестува́ти.
• травильник — Робітник, що займається травленням металів.
• травина — Одна стеблина, один пагонець трави.
• травлення — Дія за знач. трави́ти¹.
• травма — Пошкодження тканин або органів тіла внаслідок удару, поранення, опіку тощо.
• травматизація — Те саме, що травмува́ння.
• травматизм — Травматичні пошкодження, пов’язані з певним видом професії, з якимось середовищем діяльності.
• травматолог — Лікар, фахівець із травматології.
• травматологія — Галузь медицини, що вивчає травматичні пошкодження, хвороби, пов’язані з ними, а також розробляє засоби лікування й…
• травмування — Дія за знач. травмува́ти.
• травник — Те саме, що герба́рій 1.
• травоїд — Тварина, що годується рослинною їжею.
• травопілля — Особлива система сівозміни, при якій поля періодично засівають кормовими травами для поліпшення родючості грунту.
• травосіяння — Вирощування сіяних багаторічних та однорічних кормових трав на полях або на природних сіножатях і пасовиськах.
• травостій — Трав’яний покрив природних або сіяних лугів, сінокосів, пасовищ.
• травосуміш — Змішаний посів різних видів кормових трав.
• травосумішка — Те саме, що травосу́міш.
• трагедійність — Властивість за знач. трагеді́йний.
• трагедія — Драматичний жанр, твори якого відзначаються гостротою та непримиренністю конфлікту особистого чи громадського…
• трагізм — Трагічний елемент у драматичному, музичному творі, а також у виконанні такого твору.
• трагік — Актор, що виконує провідні ролі в трагедіях.
• трагікомедія — Драматичний твір, у якому поєднано риси трагедії й комедії.
• трагічність — Властивість і стан за знач. трагі́чний.
• традесканція — Рід багаторічних трав’янистих рослин із прямими або повзучими стеблами; культивуються як декоративні й кімнатні рослини.
• традиційність — Властивість за знач. традиці́йний.
• традиціоналізм — Дотримування традицій, перев. віджилих, консервативних.
• традиціоналіст — Прихильник, прибічник традиціоналізму.
• традиція — Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління.
• традукція — в логіці умовивід, в якому засновки й висновок є судженнями однакового ступеня загальності, тобто висновок робиться…
• траєкторія — Безперервна лінія, яку описує тіло або його точка під час руху.
• трайбалізм — міжплемінна ворожнеча, що проявляється в суспільстві, де є пережитки родоплемінного поділу.
• трайлер — Тягач із візком-платформою для перевезення великих, громіздких предметів.
• трак — Кільце гусениці трактора, танка тощо.
• тракт — Те саме, що шлях 1.
• трактат — Договір, угода між державами.
• трактир — У дореволюційній Росії — будинок для зупинки та ночівлі проїжджих із шинком, де можна поїсти, випити.
• трактирник — Власник, господар трактиру.
• трактирниця — Жін. до тракти́рник.
• трактор — Гусенична або колісна самохідна машина для переміщення та приведення в дію сільськогосподарських та інших знарядь.
• тракторизація — Впровадження тракторів у певну галузь народного господарства.
• тракторист — Водій трактора.
• трактористка — Жін. до трактори́ст.
• тракторобудівник — Фахівець або робітник, що працює в галузі тракторобудування.
• тракторобудування — Виробництво тракторів.
• трактриса — плоска крива лінія, для якої довжина відрізка дотичної від точки дотику до точки перетину з деякою прямою (віссю Т.) є…
• трактування — Дія за знач. трактува́ти¹ і трактува́тися¹ 1.
• трал — Велика сітка, що має форму мішка, для ловлення морської риби з невеликих суден — траулерів.
• тралення — Дія за знач. тра́лити.
• тралер — Те саме, що тра́льщик 1, 3.
• тралмейстер — Фахівець, який керує траловим ловленням риби; тральщик (у 2 знач.).
• тральник — Те саме, що тра́льщик.
• трамбак — Невелике вітрильне каботажне судно на Азовському морі.
• трамбівка — Знаряддя, машина для трамбування.
• трамблер — переривач, за допомогою якого розподіляють електроіскрове запалювання в циліндрах двигунів внутрішнього згоряння.
• трамбувальник — Робітник, який трамбує що-небудь.
• трамбувальниця — Жін. до трамбува́льник.
• трамбування — Дія за знач. трамбува́ти.
• трамвай — Міський рейковий електричний вид транспорту.
• трамвайник — Робітник або службовець трамвайного транспорту.
• трамвайниця — Жін. до трамва́йник.
• трамонтан — Те саме, що трамонта́на.
• трамонтана — Назва холодного північного і північно-східного вітру в Італії, Північній Іспанії, а також у південних морях СРСР.
• трамплін — Спеціальне пристосування (іноді природна гірка) для відштовхування під час спортивних стрибків, що збільшує їх довжину…
• транзакція — разове, успішно завершене звернення партнера до ІС провайдера, внаслідок якого партнеру надані послуги з адресації і…
• транзистор — Напівпровідниковий прилад для підсилення, перетворення та генерування електросигналів.
• транзит — Перевезення вантажів або пасажирів з однієї держави до іншої або з одного населеного пункту до іншого через проміжні…
• транзитивність — властивість величин, яка полягає в тому, що коли перша величина порівнянна з другою, а друга - з третьою, то перша…
• транзитник — Транзитний пасажир.
• транквілізатор — лікарський препарат, який знімає нервове збудження і діє заспокійливо.
• транс — Форма психічного розладу, що проявляється в затьмаренні свідомості та в автоматичному здійсненні різних учинків, дій.
• трансакція — операція, угода (політична, юридична), що супроводиться взаємними поступками.
• трансгресія — Наступ моря на суходіл.
• трансдукція — перенесення фрагментів спадкового матеріалу від одного мікроорганізму (бактерії чи актиноміцета) іншому за допомогою…
• трансепт — поперечний неф або кілька нефів, що перетинають під прямим кутом головні поздовжні нефи будівлі.
• транскрибування — Дія за знач. транскрибува́ти.
• транскрипція — Точне передавання на письмі звуків якоїсь мови або музичних звуків за допомогою умовних літер або спеціальних…
• транслітерація — Заміна літер однієї писемності літерами іншої писемності, незалежно від їхньої вимови.
• транслятор — Проміжний пристрій для підсилення, перетворення та передавання електросигналів зв’язку, які несуть різну інформацію…
• трансляція — Передавання на далеку відстань програм по радіо або телебаченню безпосередньо з місця дії (з театру, аудиторії…
• трансмісія — Механізм, за допомогою якого передають на відстань механічну енергію від двигуна до робочих машин, верстатів і т. ін.
• трансмітер — Апарат для автоматичного передавання електричних сигналів, перфорованих на спеціальній стрічці.
• трансозонд — значного розміру поліетиленова повітряна куля з самописними приладами для горизонтального зондування атмосфери.
• транспарант — Прозора тканина (папір) з лозунгами або з певним зображенням, натягнута на раму й освітлена ззаду.
• транспірація — Фізіологічний процес випаровування води живими рослинами.
• трансплантат — Орган або ділянка живої тканини чи рослини, призначені для трансплантації.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.