Слова на літеру О

• оперяння — Дія і стан за знач. оперя́ти і опе́рятися.
• опецьок — Товста, незграбна дитина.
• опечатування — Дія за знач. опеча́тувати.
• опис — Дія за знач. опи́сувати, описа́ти 1-3.
• описання — Дія за знач. описа́ти 1, 2; опис.
• описка — Бура від окисів заліза глина, яку ремісники-гончарі використовували як фарбу.
• описовість — Абстр. ім. до описо́вий.
• описування — Дія за знач. опи́сувати 1-3.
• опит — Дія за знач. опи́тувати, опита́ти 1.
• опитування — Дія за знач. опи́тувати 1.
• опитувач — Той, хто опитує кого-небудь.
• опияка — Те саме, що п’яни́ця.
• опівнічник — Той, хто допізна не лягає спати.
• опівнічниця — Жін. до опівні́чник.
• опідзоленість — Якість за знач. опідзо́лений.
• опій — Висушений молочний сік з недозрілих маківок, який є сильним наркотиком; використовується в медицині як…
• опік — Пошкодження тканини тіла людини або тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим.
• опіка — Піклування про кого-, що-небудь, догляд за кимось.
• опікування — Піклування, нагляд, пов’язані з відповідальністю за кого-, що-небудь; опіка.
• опікун — Той, хто виявляє піклування про кого-небудь, доглядає когось.
• опікунка — Жін. до опіку́н.
• опікунство — Піклування, догляд.
• опінія — Громадська думка.
• опір — Дія за знач. опира́тися 3.
• опірність — Здатність протидіяти чому-небудь; ступінь опору чому-небудь.
• опісторхоз — глистяна хвороба людини і м'ясоїдних тварин. Найпоширенішим є О., що його спричинює плоский черв'як - котяча двоустка.
• опіум — Те саме, що о́пій.
• опічок — Край печі, де звичайно ставили каганець.
• оплавлення — Дія і стан за знач. опла́вити і опла́витися.
• оплавляння — Дія за знач. оплавля́ти і оплавля́тися.
• оплакування — Дія за знач. опла́кувати.
• оплата — Дія за знач. оплати́ти, опла́чувати 1.
• оплачування — Дія за знач. опла́чувати.
• оплески — Плескання в долоні на знак вітання кого-небудь або схвалення чого-небудь; аплодисменти.
• опливання — Дія за знач. оплива́ти².
• оплінь — Дерев’яна подушка на осі воза для опори короба.
• опліт — Ліса, тин.
• оплодень — Частина плоду рослини, що оточує насіння.
• опломбовування — Дія за знач. опломбо́вувати.
• опломбування — Дія за знач. опломбува́ти.
• оповзання — Дія за знач. оповза́ти.
• оповивання — Дія за знач. оповива́ти.
• оповідання — Дія за знач. оповіда́ти.
• оповідач — Той, хто оповідає що-небудь, розповідає про щось.
• оповідачка — Жін. до опові́да́ч.
• оповідка — Те саме, що оповіда́ння 2, 3.
• оповідь — Те саме, що оповіда́ння 1, 2.
• оповісник — Той, хто оповіщає кого-небудь про щось.
• оповісниця — Жін. до опові́сник.
• оповістка — Те саме, що оголо́шення 2.
• оповість — Те саме, що оповіда́ння 2.
• оповіщання — Дія за знач. оповіща́ти 1.
• оповіщення — Дія за знач. оповісти́ти, оповіща́ти.
• опоганення — Дія за знач. опога́нити.
• опоганювання — Дія за знач. опога́нювати.
• оподатковування — Дія за знач. оподатко́вувати і оподатко́вуватися.
• оподаткування — Дія за знач. оподаткува́ти.
• оподельдок — Мазь, яку в побуті використовують для втирання при ревматичних та суглобових болях.
• опоетизовування — Дія за знач. опоетизо́вувати.
• опоетизування — Дія за знач. опоетизува́ти.
• опозиційність — Негативне ставлення до кого-, чого-небудь; незгода з кимсь, чимсь.
• опозиціонер — Член, прихильник опозиції (у 2 знач.).
• опозиціонерка — Жін. до опозиціоне́р.
• опозиція — Протидія, опір кому-, чому-небудь; протиставлення своїх поглядів, дій або своєї політики іншим поглядам, діям або…
• опойок — Вичинена шкура молочного теляти, з якої виготовляють взуття та різні шкіряні вироби.
• опока — Металевий або дерев’яний ящик без дна і верху, що утримує формувальну суміш під час виготовлення ливарних форм.
• ополоник — Велика ложка, якою насипають рідку страву.
• ополонка — Отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми.
• ополченець — Учасник, боєць ополчення.
• ополчення — У давнину — військо, що створювалося на час війни з народних мас.
• опонент — Особа, яка заперечує кому-небудь у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін.
• опонентка — Жін. до опоне́нт 2.
• опора — Те, на що спираються або на що можна спертися.
• опорожнення — Дія за знач. опорожни́ти, опорожня́ти.
• опорос — Роди у свині
• опортунізм — Ворожа марксизму-ленінізму течія в робітничому русі і всередині пролетарських партій, яка підпорядковує класові…
• опортуніст — Прихильник опортунізму; той, хто проводить політику опортунізму.
• опортуністка — Жін. до опортуні́ст.
• опоряджання — Дія за знач. опоряджа́ти.
• опорядження — Дія за знач. опоряди́ти 2, 3.
• опоряджувальник — Робітник, який виконує опоряджувальні роботи.
• опосередкованість — Абстр. ім. до опосередко́ваний 2.
• опосередковування — Дія за знач. опосередко́вувати.
• опосередкування — Дія за знач. опосередкува́ти.
• опосум — Американська сумчаста тварина з довгим чіпким хвостом і буро-сірим хутром, що має промислове значення.
• опочивальня — Кімната для спання; спальня.
• оправа — Обкладинка з якого-небудь твердого матеріалу, в яку переплітають книжку, зошит і т. ін.; палітурка.
• оправдання — Дія за знач. оправда́ти і оправда́тися.
• оправка — Пристрій для закріплення на металорізальних верстатах інструмента або оброблюваної деталі.
• оправлення — Дія за знач. опра́вити.
• оправляння — Дія за знач. оправля́ти.
• опрацьовування — Дія за знач. опрацьо́вувати.
• опрацювання — Дія за знач. опрацюва́ти.
• опресовування — Дія за знач. опресо́вувати.
• опресування — Дія за знач. опресува́ти.
• оприбуткування — Дія за знач. оприбуткува́ти і оприбуткува́тися.
• опричник — Дворянин, що служив в опричнині (у 3 знач.).
• опричнина — Система надзвичайних заходів, запроваджених Іваном Грозним для розгрому боярсько-князівської опозиції і зміцнення…
• опришківство — Народно-визвольна боротьба в Галичині, на Закарпатті і Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в другій половині…
• опришок — Народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті і Буковині проти…
• опрісненість — Якість за знач. опрі́снений.
• опріснення — Дія і стан за знач. опрісни́ти і опрісни́тися.
• опріснювання — Дія за знач. опрі́снювати і опрі́снюватися.
• опріснювач — Апарат, прилад для очищення води від солей перегонкою.
• опромінення — Дія за знач. опромі́нити.
• опромінювання — Дія за знач. опромі́нювати.
• опротестовування — Дія за знач. опротесто́вувати.
• опротестування — Дія за знач. опротестува́ти.
• опрощення — Граматичний процес, внаслідок якого слова, утворені з кількох морфем, сприймаються згодом як морфологічно нерозкладні.
• оптант — Особа, яка має право на оптацію.
• оптантка — Жін до опта́нт.
• оптатив — спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У слов'янських мовах колишній О.…
• оптація — Вибір громадянства, який звичайно надається населенню території, що переходить від однієї держави до іншої.
• оптик — Фахівець з оптики.
• оптика — Розділ фізики, що вивчає світло, його властивості та закони.
• оптимальність — Абстр. ім. до оптима́льний.
• оптиметр — Оптичний прилад для особливо точного вимірювання лінійних величин.
• оптимізатор — Автоматична обчислювальна машина, здатна знаходити і підтримувати оптимальний, найбільш вигідний режим керованого…
• оптимізація — процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень
• оптимізм — Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх; протилежне песимізм.
• оптиміст — Оптимістично настроєна людина; протилежне песиміст.
• оптимістка — Жін. до оптимі́ст.
• оптимум — Сукупність найсприятливіших умов для чого-небудь.
• оптоелектроніка — Напрям електроніки, що охоплює питання теорії і практичного застосування методів перетворення світлових сигналів в…
• оптометр — прилад для вимірювання та визначення гостроти зору.
• оптофон — Прилад, який допомагає сліпим читати.
• опублікування — Дія за знач. опублікува́ти.
• опудало — Подоба людської постаті з накинутого на хрестовину або начиненого соломою старого одягу, яку ставлять у садках і на…
• опудрення — Дія за знач. опу́дрити.
• опудрювання — Дія за знач. опу́дрювати.
• опука — Дуже швидко, відразу.
• опуклина — Місце, яке округло виступає, видається на поверхні чого-небудь.
• опуклість — Абстр. ім. до опу́клий.
• опунція — Багаторічна рослина родини кактусових з м’ясистим плоским стеблом і їстівними плодами.
• опус — Окремий музичний твір, позначений номером серед інших творів композитора.
• опускання — Дія за знач. опуска́ти і опуска́тися.
• опух — Хворобливий набряк тканини тіла; пухлина.
• опухання — Дія за знач. опуха́ти.
• опухлість — Стан за знач. опу́хлий 2.
• опущеність — Стан за знач. опу́щений 2.
• опущення — Зміщення вниз якого-небудь органа.
• опціон — Застереження в договорі морського перевезення (чартері) щодо права заміни одного вантажу іншим або одного порту…
• опція — Один із можливих варіантів вибору в меню або налаштуваннях.
• орава — Великий гурт людей; юрба, натовп.
• оракул — У стародавніх греків, римлян та деяких народів Сходу — пророцтва, що нібито йшли від богів і витлумачувалися жерцями
• орало — Примітивне знаряддя для оранки; рало.
• орангутанг — Велика людиноподібна мавпа, що живе на островах Суматрі і Калімантані.
• оранжерея — Засклене приміщення для вирощування або перезимівлі рослин у закритому грунті; теплиця.
• ораниця — Те саме, що рілля́.
• оранка — Дія за знач. ора́ти.
• орання — Дія за знач. ора́ти.
• оратор — Той, хто володіє мистецтвом виголошування промов.
• ораторія — Великий музичний твір для хору, співаків-солістів і симфонічного оркестру, написаний на драматичний сюжет і…
• ораторка — Жін. до ора́тор.
• ораторство — майстерність оратора
• орач — Той, хто оре землю.
• орбіта — Шлях руху небесного тіла, штучного супутника землі, орбітальної станції і т. ін. у космічному просторі навколо іншого…
• орган — Складова частина тваринного або рослинного організму, яка має певну будову і виконує одну або кілька певних функцій.
• органайзер — діловий щоденник, записник з можлівістю планування
• організатор — Той, хто організовує, засновує, налагоджує або впорядковує що-небудь.
• організаторка — Жін. до організа́тор.
• організація — Дія за знач. організува́ти, організо́вувати і організува́тися, організо́вуватися.
• організм — Будь-яке живе тіло, істота.
• організованість — Властивість і стан за знач. організо́ваний 2, 3.
• організовування — Дія за знач. організо́вувати і організо́вуватися.
• організування — Дія за знач. організува́ти і організува́тися.
• органік — Фахівець з органічної хімії.
• органіка — Скорочена назва органічної хімії або органічних добрив і продуктів.
• органіст — Музикант, який грає на органі.
• органічність — Властивість за знач. органі́чний 3, 4.
• органогенез — Процес утворення і розвитку органів тварин і рослин.
• органограф — Фахівець з органографії.
• органографія — Вивчення і опис органів тварин і рослин.
• органолептика — Дослідження, визначення якості чого-небудь (ліків, харчових продуктів і т. ін.) органами чуття (зором, нюхом і т. ін.).
• органологія — Галузь біології, що вивчає органи тварин і рослин з точки зору їх будови.
• органопластика — Пересадка органа або тканини з лікувальною метою.
• органотерапія — Лікування органопрепаратами.
• органчик — Невеликий заводний музичний інструмент, що діє автоматично.
• оргбюро — Організаційне бюро, виконавчий керівний орган у деяких партіях.
• оргія — В античних народів — святкування й обряди на честь богів вина і веселощів (Діоніса, Вакха).
• оргскло — Скорочення: органічне скло ( див. органі́чний).
• орда — Об’єднання кількох кочових племен під владою одного хана у тюркських і монгольських народів.
• ордалія — Середньовічний спосіб встановлення винуватості людини т. зв. судом божим (випробуванням вогнем, водою, розжареним…
• орден — Почесна відзнака, нагорода за військові, трудові або інші заслуги.
• орденоносець — Особа, нагороджена орденом.
• орденоноска — Жін. до орденоно́сець.
• ордер — Письмове розпорядження.
• ординар — Середній рівень води в річці, озері і т. ін. за багато років.
• ординарець — Військовослужбовець, на якого покладено обов’язки виконувати різні доручення командира або штабу.
• ординарність — Абстр. ім. до ордина́рний 1.
• ордината — В геометрії — одне з двох (трьох) чисел, що визначають положення точки на площині відносно прямокутної системи…
• ординатор — Лікар, який безпосередньо провадить лікувально-профілактичну роботу в медичних закладах.
• ординаторка — Жін. до ордина́тор.
• ординатура — Посада ординатора.
• ординація — Зведення правил, юридичних положень, приписів і т. ін. про що-небудь.
• ординець — Той, хто належить до орди (у 1 знач.).
• ордовик — другий період палеозойської ери геологічної історії Землі.
• ордонанс — У Франції (12 - 18 ст. і в період Реставрації) та Англії (13 - 16 ст.) королівський указ, що мав силу державного закону.
• орел — Великий хижий птах родини яструбових, що водиться в горах або степах різних частин світу.
• оренда — Тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою і т. ін. на договірних засадах.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.