Слова на літеру О

• окраєць — Скибка, відрізана від непочатого краю хлібини.
• окрайка — Те саме, що кра́йка 2, 3.
• окрайок — Крайня, кінцева частина чого-небудь.
• окраса — Те, що прикрашає кого-, що-небудь, надає приємного вигляду комусь, чомусь; прикраса, оздоба.
• окрвиконком — Скорочення: окружний виконавчий комітет.
• окремість — Абстр. ім. до окре́мий 1, 5.
• окремішність — Абстр. ім. до окре́мішній.
• окресленість — Чіткість, визначеність чого-небудь.
• окреслення — Дія за знач. окре́слити.
• окрик — Вигук, яким окликають кого-небудь.
• окриленість — Абстр. ім. до окри́лений 2.
• окрилення — Стан за знач. окрили́тися.
• окріп — Кипляча або дуже гаряча вода; кип’яток.
• окрпартком — Скорочення: окружний партійний комітет.
• округ — Частина держави, що виділяється в окрему територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською і т. ін.…
• округа — Навколишня місцевість.
• округлення — Дія за знач. округли́ти, округля́ти.
• округлість — Абстр. ім. до окру́глий.
• округлювання — Дія за знач. окру́глювати.
• окружком — Скорочення: окружний комітет.
• окружність — Замкнена крива, всі точки якої рівновіддалені від центра.
• окрушина — Те саме, що кри́хта.
• оксамит — Тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна.
• оксамитка — Стрічка з оксамиту.
• оксигемоглобін — органічна речовина, що утворюється в органах дихання при сполученні гемоглобіну з киснем. Легко розщеплюється…
• оксигемометрія — фотометричний метод вимірювання ступеня насиченості артеріальної крові киснем. Грунтується на спектральних…
• оксиген — латинська назва кисню, що її застосовують у назвах його сполук, процесів за його участю тощо
• оксигенатор — апарат, що замінює легені під час хірургічної операції.
• оксид — Сполука хімічного елемента з киснем; окисел.
• оксидація — Процес сполучення хімічних елементів з киснем; окислення.
• оксидиметрія — метод кількісного аналізу, оснований на застосуванні реакцій окислення - відновлення. До О. належать йодометрія тощо.
• оксидування — Дія за знач. оксидува́ти.
• оксиморон — Стилістичний засіб, коли свідомо поєднуються протилежні за змістом поняття, які разом дають нове уявлення.
• оксипролін — органічна речовина з групи амінокислот. Входить до складу білків рослинних і тваринних організмів
• окситоцин — гормон нижнього мозкового придатку (гіпофіза), що спричинює скорочення гладеньких м'язів внутрішніх органів (переважно…
• октава — Восьмий тон діатонічної гами, однорідний з першим за звучанням, але відмінний від нього за висотою.
• октагон — восьмикутник.
• октаедр — Тіло, обмежене вісьма трикутними площинами; восьмигранник.
• октаедрит — мінерал класу окисів і гідроокисів, двоокис титану, чорно-синього, бурого, жовтого кольорів з алмазним блиском. Руда…
• октан — Безбарвний, насичений вуглеводень з запахом бензину, що входить до складу нафти і використовується для підвищення…
• октет — Інструментальний музичний твір для восьми виконавців.
• октоїх — Книга церковних пісень для восьми голосів у православному богослужінні.
• октябрист — Член або прибічник контрреволюційної партії "Союз 17-го Жовтня", яка відстоювала інтереси поміщиків і буржуазії Росії.
• окуліровка — Дія за знач. окулі́рувати.
• окулірування — Дія за знач. окулі́рувати.
• окуліст — Те саме, що офтальмо́лог.
• окулістка — Жін. до окулі́ст.
• окультизм — Містичне вчення, що визнає можливість безпосередніх зносин з потойбічним світом.
• окультуреність — Рівень або стан обробітку поля, угіддя і т. д.
• окультурення — Дія за знач. окульту́рити 1.
• окультурювання — Дія за знач. окульту́рювати 1.
• окуляр — Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до ока спостерігача.
• окуляри — Оптичний прилад з двох скелець на дужках, який використовують при вадах зору або для захисту очей від яскравого світла…
• окунисько — Збільш. до о́кунь.
• окунь — Прісноводна хижа риба родини окуневих зеленувато-жовтого кольору, з чорними поперечними смугами і червонуватими…
• окупант — Той, хто бере (брав) участь в окупації; загарбник.
• окупація — Тимчасове захоплення частини або всієї території однієї держави збройними силами іншої держави.
• окупність — Повернення коштів, вкладених у що-небудь.
• окурювання — Дія за знач. оку́рювати.
• окуття — Дія за знач. оку́ти, окува́ти.
• окутування — Дія за знач. оку́тувати.
• оладка — Те саме, що ола́док.
• оладок — Невеликий товстий млинець.
• олеандр — Південна вічнозелена рослина — кущ або невелике дерево з ланцетоподібним листям та великими запашними квітками білого…
• олеїн — Суміш рідких жирних кислот, головною складовою частиною яких є олеїнова кислота.
• олександрит — Коштовний камінь смарагдово-зеленого кольору, який при штучному освітленні набуває вишнево-червоного або…
• оленеві — Родина жуйних парнокопитних ссавців.
• оленина — Оленяче м’ясо.
• олениця — Самиця оленя.
• оленка — Жук чорного або зеленувато-бронзового кольору, вкритий зверху довгими білуватими волосками; пошкоджує квітки та молоде…
• олень — Велика жуйна тварина (свійська і дика) родини оленевих з гілчастими рогами і коротким хвостом.
• оленя — Маля оленя.
• оленяр — Той, хто займається оленярством; фахівець з оленярства.
• оленярство — Розведення і вирощування оленів.
• олеографія — Літографічний спосіб відтворення картин, написаних олією.
• олеонафт — Машинне мастило білого кольору, яке добувають з нафти.
• олеофільність — властивість деяких речовин змочуватися оліями.
• олеум — Сорт міцної сірчаної кислоти, що використовується для виготовлення органічних барвників, вибухових речовин і т. ін.
• олива — Вічнозелена субтропічна рослина родини маслинових з їстівними плодами, з яких одержують харчову і технічну олію…
• оливка — Те саме, що оли́ва 1.
• олівець — Тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев’яній оправі, якою пишуть, креслять, малюють.
• олівʼє — Популярний м'ясний салат з овочами та майонезом.
• олівін — Мінерал класу силікатів зеленуватого кольору з різними відтінками.
• олівоміцин — лікарський препарат; антибіотик.
• олігарх — Член олігархічного уряду.
• олігархія — Політичне і економічне панування невеликої групи експлуататорів — рабовласників, феодалів, капіталістів; правляча…
• олігомерія — зменшення кількості гомологічних органів, що повторюються. Відбувається в деяких організмів (видів) у процесі…
• олігополія — ринкова структура, яка складається з невеликого числа фірм, кожна з яких здатна впливати на ринкову ціну своїми…
• олігопсонія — монополія на ринку групи покупців певного виду товарів; зазвичай супроводжується обмеженням закупівель і зниженням…
• олігофагія — живлення тваринних організмів лише небагатьма видами їжі
• олігофрен — той, хто страждає на олігофренію
• олігофренія — недоумкуватість, природжене або набуте в ранньому дитинстві психічне недорозвинення людини. Розрізняють три форми О.…
• олігоцен — Третя, остання епоха палеогенового періоду кайнозойської ери, що закінчилася 25-30 мільйонів років тому.
• олігурія — зменшення кількості сечі, що виділяється нирками.
• оліїстість — Ступінь вмісту олії в чому-небудь.
• олійник — Той, хто виготовляє або продає олію; власник олійниці ( див. олі́йниця¹1).
• олійництво — виробництво олії
• олійниця — Підприємство, де виготовляють олію.
• олійність — Вміст олії, олійних речовин у плодах окремих рослин.
• олійня — Те саме, що олі́йниця¹ 1.
• олімп — Гора, на якій, за віруваннями стародавніх греків, жили боги.
• олімпіада — У стародавній Греції — чотирирічний проміжок між святкуванням олімпійських ігор, за яким велося літочислення.
• олімпієць — У старогрецькій міфології — бог, житель Олімпу.
• оліфа — Варена (лляна або конопляна) олія, що йде на виготовлення олійних фарб, лаків і т. ін.
• олія — Рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин (переважно з їх насіння або плодів).
• олово — М’який, легкий метал сріблясто-білого кольору, який використовують для паяння, лудіння, виготовлення сплавів і т. ін.
• олюднення — Дія за знач. олю́днити і олю́днитися.
• ом — Одиниця виміру електричного опору.
• оман — Іпиlа Неlепіит L.). Багаторічна трав’яна рослина родини складноцвітих з цілісними, черговими листками і жовтими…
• омана — Хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття; уявний образ…
• оманливість — Абстр. ім. до ома́нливий 1.
• омар — Великий морський рак ряду десятиногих, що водиться в Атлантичному океані й ціниться за смачне м’ясо.
• омах — Спалах, язик (полум’я, вогню).
• омега — Назва останньої літери грецького алфавіту.
• омела — Багаторічна вічнозелена рослина, яка паразитує на багатьох породах дерев.
• омелюх — Невеликий лісовий птах ряду горобцеподібних з яскравим оперенням.
• омертвіння — Стан за знач. омертві́ти.
• омертвляння — Дія за знач. омертвля́ти.
• омивання — Ритуальне або гігієнічне обливання тіла водою.
• омилення — Розклад органічних сполук водою або лугами.
• омилювання — Те саме, що оми́лення.
• омлет — Смажена страва з яєць, збитих на молоці або бульйоні (перев. з домішкою борошна).
• омметр — Прилад для вимірювання електричного опору в омах.
• омнібус — Старовинний багатомісний кінний екіпаж з платними місцями для пасажирів, який регулярно курсував за певним маршрутом.
• омолодження — Дія і стан за знач. омолоди́ти і омолоди́тися.
• омолоджування — Дія і стан за знач. омоло́джувати і омоло́джуватися.
• омоніміка — Сукупність омонімів якої-небудь мови.
• омонімія — Звуковий збіг різних за значенням слів або їх форм.
• омофор — Частина убрання сановної духовної особи (єпископа, архієрея і т. ін.), що накидається на плечі.
• омоформа — омонімічна форма слова або різних слів
• омуль — Промислова риба родини лососевих, що водиться в озері Байкал і в басейні Північного Льодовитого океану.
• омшаник — Утеплене приміщення для зимівлі бджіл.
• онагр — Дикий осел.
• онаніст — Той, хто займається онанізмом.
• онаністка — Жін. до онані́ст.
• ондатра — Невеликий гризун родини полівкових, що веде напівводяний спосіб життя і має цінне блискуче густе хутро бурого кольору…
• ондатря — Маля ондатри.
• ондограф — прилад для записування коливань електричної напруги.
• ондулятор — телеграфний прилад для безперервного графічного записування прийнятих сигналів.
• онікс — Мінерал, різновид агату; складається з шарів білого та чорного забарвлення.
• онімілість — Стан за знач. онімі́лий.
• оніміння — Стан за знач. онімі́ти.
• онколог — Фахівець з онкології.
• онкологія — Галузь медичної науки, яка вивчає пухлини та методи їх лікування.
• онколь — Спеціальний поточний рахунок для оформлення позики, яку видають капіталістичні банки під заставу товарів, цінних…
• онова — Дія за знач. онови́ти, оновля́ти, оно́влювати.
• оновлення — Дія і стан за знач. онови́ти і онови́тися.
• оновлювання — Дія за знач. оно́влювати і оно́влюватися.
• оновляння — Дія за знач. оновля́ти і оновля́тися.
• ономасіологія — розділ семасіології, у якому розглядаються принципи називання.
• ономастика — Розділ мовознавства, що вивчає власні назви.
• ономатологія — Те саме, що онома́стика 1.
• ономатопея — словоутворення через звуконаслідування
• онтобіологія — галузь біології, що вивчає вікові особливості організму; біологія розвитку.
• онтогенез — Індивідуальний розвиток тваринного або рослинного організму від моменту його зародження до кінця життя.
• онтогенезис — Те саме, що онтогене́з.
• онтогенія — Те саме, що онтогене́з.
• онтологія — У домарксистській філософії — вчення про буття на відміну від гносеології — вчення про пізнання; у марксистській…
• онук — українське прізвище
• онуча — Шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. в чоботи).
• оогамія — тип статевого процесу у тварин та багатьох рослин, що полягає у злитті великої нерухливої жіночої статевої клітини…
• оогенез — процес розвитку жіночих статевих клітин (яйцеклітин) у яєчнику людини, а також тварин; овогенез.
• оологія — Розділ орнітології, що вивчає яйця птахів.
• ооспора — одноклітинна спора, що розвивається із заплідненої яйцеклітини при оогамії в деяких рослин.
• оофорит — запалення яєчника в жінок. Здебільшого оофорит поєднується із запаленням фаллопієвої труби - сальпінгітом. Виникає як…
• опад — Опале відмерле листя.
• опадання — Дія за знач. опада́ти¹1.
• опади — Атмосферна волога, що випадає з хмар на земну поверхню у вигляді дощу, снігу, роси і т. ін.
• опал — Те саме, що опа́лення 1.
• опалення — Дія за знач. опали́ти 1.
• опалесценція — розсіяння світла каламутними розчинами (здебільшого колоїдів) з утворенням різних його відтінків (як у опала).
• опалубка — Дія за знач. опа́лубити 1.
• опалублення — Дія за знач. опа́лубити 1.
• опалювання — Дія за знач. опа́лювати.
• опалювач — Робітник, який опалює приміщення.
• опановування — Дія за знач. опано́вувати.
• опанування — Дія за знач. опанува́ти 1, 2.
• опанча — Старовинний верхній одяг, що мав вигляд широкого плаща.
• опанчина — Те саме, що опанча́.
• опара — Заправлене дріжджами або закваскою рідке тісто, яке потім учиняють.
• опасання — У давній українській архітектурі — суцільна крита галерея навколо будівлі.
• опасистість — Властивість за знач. опа́систий.
• опахало — Те саме, що ві́яло 1.
• опашень — Старовинний просторий довгополий каптан з короткими широкими рукавами.
• опеньок — Їстівний гриб з жовтуватою шапинкою на тонкій високій ніжці, що звичайно росте купками на пеньках або біля коренів…
• опер — Розмовне скорочення для оперативного працівника поліції чи спецслужб.
• опера — Музично-драматичний твір, що поєднує інструментальну музику з вокальною і признач. для виконання в театрі.
• операнд — Аргумент або значення, над яким виконується математична чи логічна операція.
• оперативка — Короткі виробничі збори, нарада для розв’язання невідкладних справ; оперативна нарада.
• оперативність — Властивість за знач. операти́вний 4.
• оператор — Кваліфікований робітник, що керує роботою складного механізму або відповідає за виконання певного виробничого процесу.
• операторна — Кімната, приміщення для операторів (у 1, 2 знач.).
• операціоналізм — суб'єктивно - ідеалістична течія сучасної філософії. За О., поняття не відображають об'єктивний світ а є описом дій…
• операціоніст — Працівник, зайнятий виконанням операцій (у 3, 4 знач.).
• операція — Хірургічне втручання з лікувальною метою при деяких захворюваннях або пораненнях.
• оперення — Дія і стан за знач. опери́ти і опери́тися.
• оперета — Музично-драматичний комедійний твір, здебільшого розважального характеру, у якому співи і танець поєднуються з…
• оперетка — Те саме, що опере́та.
• опертя — Те саме, що опо́ра 1, 3, 4.
• оперування — Дія за знач. оперува́ти 1, 3, 4.

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.