Слова на літеру М

• мегабайт — Одиниця вимірювання обсягу цифрової інформації у комп'ютерах.
• мегават — одиниця електричної потужності - 106 Вт.
• мегагерц — одиниця частоти коливань - 106 Гц.
• мегаліт — Стародавня споруда (пам’ятник, гробниця тощо), складена з величезних каменів.
• мегалозавр — викопна величезна тварина, динозавр-хижак з групи карнозаврів. Залишки М. зустрічаються у відкладах мезозою.
• мегалокефалія — великоголовість, аномальні розміри голови при нормальних розмірах інших частин тіла. У людини супроводиться…
• мегаломанія — Психічне захворювання, при якому хворий вважає себе великою людиною; манія величності.
• мегалополіс — група агломерацій населених пунктів. Походить від назви м. Мегалополя у Стародавній Греції, яке утворилося внаслідок…
• мегалоцефалія — великоголовість, аномальні розміри голови при нормальних розмірах інших частин тіла. У людини супроводиться…
• мегантроп — викопна людиноподібна мавпа близька до парантропа. Залишки М. знайдено у Східній Африці і на острові Ява.
• мегапарсек — одиниця виміру астрономічних віддалей, дорівнює 106 парсеків.
• мегаполіс — найбільша форма розселення, яка утворилася в результаті зрощування великої кількості сусідніх міських агломерацій, але…
• мегаскоп — Оптичний інструмент для розглядання дрібного коштовного каміння.
• мегаспора — велика спора в різноспорових вищих рослин.
• мегатерій — Викопна тварина велетенських розмірів, схожа на сучасного лінивця.
• мегатонна — умовна одиниця потужності ядерного заряду, яка відповідає потужності вибуху в один мільйон тонн тринітротолуолу.
• мегафон — Пристрій у вигляді рупора, що використовується для підсилення людського голосу.
• мегацикл — мільйон циклів.
• мегера — У давньогрецькій міфології — одна з трьох богинь помсти.
• мегом — одиниця електричного опору, дорівнює 106 омів.
• мегомметр — прилад для вимірювання великих опорів у мегомах, , опору ізоляції кабелів.
• мед — Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів.
• медаліст — Той, хто одержав медаль за відмінні успіхи в навчанні при закінченні учбового закладу.
• медалістка — Жін. до медалі́ст.
• медаль — Знак переважно у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як…
• медальєр — Майстер, художник, що виготовляє форми для відливання й карбування медалей. Ф.
• медальєрка — Жін. до медальє́р.
• медальйон — Ювелірний виріб у вигляді овального або круглого плоского футляра, в який вставляють яке-небудь зображення, дрібний…
• меделян — Собака меделянської породи.
• меджліс — Законодавчий орган, парламент в Ірані та Турції.
• медик — Фахівець з медицини.
• медитація — Роздум, міркування (переважно у поезії).
• медицина — Сукупність наук про хвороби, їх лікування та запобігання їм.
• медичка — Жін. до ме́дик (переважно про студентку медичного інституту або факультету).
• медіа — Засоби масової інформації, що поширюють новини та контент.
• медіана — У геометрії — пряма лінія, проведена між вершиною кута трикутника та серединою протилежної сторони.
• медіанта — третій і шостий ступені діатонічної гами.
• медіатор — Посередник у дипломатичних відносинах, торговельних угодах.
• медіація — Міжнародне посередництво, мирний спосіб розв’язання міжнародних конфліктів за допомогою держави, яка не бере участі у…
• медівник — Те саме, що медя́ни́к
• медієвіст — Спеціаліст з медієвістики.
• медієвістика — Розділ історичної науки, предметом якого є історія Західної Європи середніх віків.
• медінститут — Скорочення: медичний інститут.
• медіум — За марновірними уявленнями спіритів — особа, яка є посередником між людьми та "світом духів".
• медіумізм — За марновірними уявленнями спіритів — посередництво медіумів між людьми та "світом духів".
• медкомісія — Скорочення: медична комісія.
• медовар — Особа, що займається медоварінням.
• медоваріння — Виготовлення меду (у 2 знач.).
• медоварня — Приміщення з відповідним обладнанням для варіння меду (у 2 знач.).
• медовуха — Традиційний слов'янський алкогольний напій, виготовлений на основі меду.
• медогляд — Скорочення: медичний огляд.
• медогонка — Машина для відкачування меду з стільників.
• медозбір — Збір бджолами нектару з квітів.
• медонос — Медоносна рослина.
• медоносність — Властивість за знач. медоно́сний
• медопродуктивність — Вихід меду з певної площі насаджень, посівів і т. ін.
• медосос — Лісовий південний птах ряду горобцеподібних, що живиться головним чином квітковим нектаром.
• медоцвіт — Медовий цвіт.
• медперсонал — Скорочення: медичний персонал.
• медпрацівник — Скорочення: медичний працівник.
• медпункт — Скорочення: медичний пункт.
• медресе — середня й вища релігійна школа у мусульман у країнах Близького й Середнього Сходу.
• медсанбат — Скорочення: медико-санітарний батальйон.
• медсестра — Скорочення: медична сестра.
• медуза — У давньогрецькій міфології — одна з трьох дів зі зміями на голові замість волосся, погляд якої обертав усе живе в…
• медунка — Трав’яниста рослина родини шорстколистих з дрібними запашними квітками рожевого, фіолетового або синього кольору.
• медяник — Медовий коржик.
• медяниця — Шкідлива комаха, що висмоктує сік переважно з плодових дерев, пошкоджуючи їх.
• межа — Лінія поділу якої-небудь території; границя (у 1 знач.).
• меживузля — Частина стебла між двома вузлами.
• межиріччя — Простір, місцевість між двома річками.
• межисітка — Дрібні висівки.
• межовик — Фахівець з межування; землемір.
• межувальник — Те саме, що межови́к.
• межування — Дія за знач. межува́ти 1.
• мезальянс — У буржуазно-дворянському суспільстві — шлюб з особою нижчого соціального стану.
• мезга — Те саме, що м’язга́.
• мезентерій — складка очеревини, за допомогою якої внутрішньочеревинні органи прикріплюються до стінок черевної порожнини.
• мезенхіма — зародкова сполучна тканина більшості багатоклітинних тварин і людини.
• мезоатом — атом, у якому один з електронів атомної оболонки заміщений негативно зарядженим мюоном або мезоном.
• мезоглея — драглистий прошарок між зовнішнім (ектодерма) і внутрішнім (ентодерма) шаром клітин, що вкривають тіло…
• мезодерма — Середній зародковий листок, який розвивається у більшості багатоклітинних організмів і людини.
• мезозавр — ряд вимерлих прісноводних плазунів з ластовидними кінцівками, що жили за палеозою.
• мезозой — Те саме, що Мезозо́йська е́ра.
• мезокефалія — середньоголовість; термін, що його застосовують в антропології для визначення форми й розміру голови.
• мезоклімат — клімат порівняно невеликих ділянок земної поверхні, часто не характерний для загальних кліматичних умов даного…
• мезоліт — Перехідний між палеолітом і неолітом період кам’яної доби; середній кам’яний вік.
• мезомолекула — молекула, в якій хімічний зв'язок між атомами спричинюється негативно зарядженою мю-частинкою - мюоном.
• мезонін — Верхній напівповерх або надбудова над серединою невеликого житлового будинку.
• мезопауза — перехідний шар атмосфери, розташований над мезосферою, на висоті понад 80 км.
• мезорельєф — форми рельєфу, проміжні між макрорельєфом та мікрорельєфом
• мезоскаф — самопересувна підводна камера з апаратурою для дослідження моря й океану на середній (кількасотметровій) глибині.
• мезосфера — шар атмосфери на висоті від 55 до 80 км; характеризується зниженням температури з висотою, яке відбувається внаслідок…
• мезотелій — різновид епітеліальної тканини хребетних тварин і людини; утворює внутрішній шар оболонок очеревини й плеври.
• мезоторій — продукт радіоактивного розпаду торію, тотожний ізотопу радій-228.
• мезофіл — тканина листка рослин, що розташована під епідермісом. М. становить м'якоть листка.
• мезофіт — Рослина, що росте в умовах помірного або середнього зволоження ґрунту.
• мезоцефалія — середньоголовість; термін, що його застосовують в антропології для визначення форми й розміру голови.
• мейоз — одна з форм поділу клітин. Відбувається на певних етапах життєвого циклу організмів, яким властиве статеве розмноження.
• мейстерзингер — Середньовічний німецький поет і співець; член міської співецької школи.
• мекання — Дія за знач. ме́кати і звуки, утворювані цією дією.
• мектеб — початкова мусульманська школа для хлопчиків у країнах Близького й Середнього Сходу.
• меламін — органічна сполука, безбарвні кристали.
• мелан — Синтетичне пухнасте волокно, близьке своїми якостями до шерсті.
• меланж — Прядиво або тканина з суміші різних за фактурою чи за кольором волокон.
• меланжер — Капіляр (тонка трубка) для розведення крові при підрахунку її формених елементів.
• меланізм — наявність у зовнішніх покривах тварин великої кількості пігменту меланіну, що зумовлює темне забарвлення їх.
• меланін — Пігмент коричневого або чорного кольору, що зустрічається в певних тканинах живого організму.
• меланки — Церковне свято — вечір напередодні Нового року.
• меланома — злоякісна пухлина, яка розвивається з клітин, що виробляють пігмент меланін. Найчастіше розвивається з родимих плям…
• мелантерит — мінерал класу сульфатів, зеленого, сірого, сірувато-чорного кольорів з скляним блиском. Використовують для…
• меланхолійність — Властивість за знач. меланхолі́йний 2.
• меланхолік — Один з чотирьох типів темпераментів людини, що характеризується пригніченим сумним настроєм; людина з таким…
• меланхолічка — Жін. до меланхо́лік.
• меланхолія — Важкий, похмурий, сумний настрій; сум, туга.
• мелізматика — Те саме, що мелі́зми.
• мелініт — Вибухова речовина жовтого кольору, що використовується для артилерійських снарядів і т. ін.
• меліоратор — Фахівець з меліорації.
• меліорація — Система заходів, спрямованих на корінне поліпшення природних особливостей земельних угідь з метою піднесення їх…
• меліоризм — ідеалістичний погляд на добро і зло, прихильники якого визнають зло неминучим, але вважають за можливе поступово…
• меліса — Трав’яниста багаторічна медоносна рослина, з білими або жовтими квітками та лимонним запахом, з якої добувають ефірне…
• мелодекламатор — Той, хто мелодекламує.
• мелодекламація — Художнє читання віршів або прози у супроводі музики.
• мелодизм — Елементи мелодійності, милозвучності, пісенної основи в музиці.
• мелодика — Сукупність властивостей і закономірностей, які характеризують мелодичні явища в музиці.
• мелодичність — Властивість за знач. мелоди́чний 2.
• мелодійність — Властивість за знач. мелоді́йний 1; милозвучність.
• мелодія — Художньо усвідомлена логічна послідовність музичних звуків, організованих ритмічно і ладово-інтонаційно.
• мелодрама — Драма з музикою та співом.
• мелодраматизм — Перебільшені драматичні ефекти, властиві мелодрамі; неприродність, зайвий трагізм у зображенні чого-небудь.
• мелодраматичність — Властивість за знач. мелодрамати́чний 2.
• меломан — Той, хто пристрасно любить музику та спів.
• меломанія — Пристрасна любов до музики та співу.
• меломанка — Жін. до мелома́н.
• мелос — Узагальнене поняття мелодійної, пісенної основи в музиці.
• мелотипія — друкування нот засобами поліграфії.
• мельник — Власник млина або той, хто працює в млині; мірошник.
• мельниченко — українське прізвище
• мельничиха — Дружина мельника.
• мельхіор — Сплав міді з нікелем, схожий на срібло.
• меляса — Темна тягуча солодка маса, що є відходом цукробурякового виробництва; кормова патока.
• мембрана — Гнучка перетинка, що розділяє дві порожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину від простору…
• меморандум — Дипломатичний документ, у якому викладаються погляди уряду або урядів з якого-небудь питання.
• меморіал — Меморіальна споруда.
• меморія — виписка, запис з коротким викладом суті, змісту якоїсь справи.
• мемуарист — Автор мемуарів.
• мемуаристика — Мемуарна література.
• мемуаристка — Жін. до мемуари́ст.
• менада — Те саме, що вакха́нка 1.
• менгір — Нетесаний довгастий камінь, поставлений вертикально, що є одним з видів мегалітичних споруд часів міді-бронзи.
• менделізм — учення про закономірності спадковості, яке поклало початок генетиці. Від імені засновника цього вчення - чеського…
• менджування — Дія за знач. менджува́ти.
• менджун — Той, хто менджує.
• менеджер — У сучасному капіталістичному суспільстві — найманий професійний керуючий (директор підприємства, керівник окремого…
• менеджеризм — теорія управління виробництвом, яка намагається поєднати орга-нізаційно-технічні функції управління з ідеологічним…
• менеджмент — Політика забезпечення прийнятих рішень в сфері бізнесу на основі комплексного аналізу факторів, що впливають на його…
• менестрель — У середньовічній Франції та Англії — мандрівний поет-музикант.
• мензула — Геодезичний прилад для топографічних зйомок місцевості.
• мензура — Міра тривалості звуку, такту в середньовічній багатоголосій музиці.
• мензурка — Посудина з нанесеними на ній поділками для точного вимірювання невеликих об’ємів рідини, газу.
• менінгіт — Запалення оболонок мозку.
• меніск — Угнута або опукла поверхня рідини у капілярі.
• менструація — Щомісячна маточна кровотеча у жінки, яка досягла статевої зрілості; місячне, регули.
• ментик — Короткий гусарський одяг з хутряною лямівкою на рукавах, який одягали наопашки поверх доломана.
• ментол — Безбарвна кристалічна речовина з сильним м’ятним запахом, яка застосовується в медицині, парфюмерії та харчовій…
• ментор — Наставник (у 1 знач.), керівник, вихователь.
• менует — Старовинний французький танець тричасткового тактового розміру з повільними й плавними рухами.
• меншання — Дія за знач. ме́ншати.
• меншина — Менша частина певної групи людей або суспільства.
• меншість — Менша частина, кількість якогось цілого, певної групи.
• меншовизм — Антимарксистська дрібнобуржуазна опортуністична течія в Російській соціал-демократичній робітничій партії, різновид…
• меншовик — Послідовник меншовизму, член меншовицької партії.
• меншовичка — Жін. до меншови́к.
• меню — Набір страв для сніданку, обіду, вечері.
• мер — Голова муніципалітету в ряді країн (США, Англії, Франції тощо).
• мергель — Осадочна гірська порода, що складається з глини і вапняку.
• мергелювання — Дія за знач. мергелюва́ти.
• мережа — Риболовна сіть з великими вічками.
• мережанка — Те саме, що мере́жка 1
• мереживниця — Робітниця, яка робить мереживо (у 1 знач.).
• мереживо — Сітчаста тканина з узорами, якою оздоблюють одяг, білизну та ін. предмети домашнього вжитку.
• мережка — Ажурний узор, зроблений на місці висмикнутих із тканини ниток.
• меренга — Тістечко з запечених збитих яєчних білків та вершків з цукром.
• мерехкотіння — Дія і стан за знач. мерехкоті́ти.
• мерехтіння — Дія за знач. мерехті́ти.
• мерзенність — Властивість за знач. мерзе́нний 2.
• мерзлота — Мерзлий стан грунту; замерзлий грунт.
• мерзляк — Той, хто дуже чутливий до холоду, морозу.
• мерзлякуватість — Стан і властивість за знач. мерзлякува́тий.
• мерзлятина — Мерзлі продукти.
• мерзлячка — Жін. до мерзля́к.
• мерзотниця — Жін. до мерзо́тник.
• мерзотність — Властивість за знач. мерзо́тний.
• меридіан — Уявна лінія, що утворюється при перетині земної кулі площиною, що проходить через будь-яку точку земної поверхні і…
• мерин — Кастрований жеребець.
• меринос — Порода овець з довгою тонкою шерстю.
• меристема — тканина у рослин, з якої утворюються всі постійні тканини рослинного організму. М. міститься в конусі наростання…
• меритократія — форма державного правління, при якій влада належить найбільш освіченим, компетентним, талановитим представникам…
• мерія — У деяких зарубіжних країнах — муніципальне управління; приміщення цього управління.
• меркантилізм — Напрям у буржуазній політичній економії і політика ряду європейських феодальних держав у XV-XVIII ст., прихильники…

Усі літери й опис словника — на сторінці тлумачного словника.